Рішення № 61852282, 06.10.2016, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"06" жовтня 2016 р.

Ленінський районний суд м.Харкова

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

06 жовтня 2016р. Справа 642/1440/16 Провадження №2/642/4059/16

Суд у складі: Головуючого судді Євтіфієв В.М.;

Секретаря Пшенічної Т.М.;

За відсутності позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку», якій заявив про розгляд справи за їх відсутності, за відсутності відповідача ОСОБА_2, сповіщеного про день та час розгляду;

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_2, про стягнення боргу за договором кредиту, -

В С Т А Н О В И В:

В мотивуванні свої вимог позивач вказав, відповідно до укладеного договору № ICKGMCU.23816.004 від 02.02.2012, відповідач отримав кредит у сумі 500грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

08.06.2012 сторонами було укладено додаткову угоду якою кредит було збільшено до 10000грн.

Згідно умов укладеного договору Договір складається з Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушенні зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Таким чином, позивач на підставі вимог ст.1050 ЦК України вимагає:

- стягнути з відповідач на користь позивача заборгованість у розмірі 55474.81грн. за кредитним договором.

Відповідач заперечень суду не надав.

Позивач на позові наполягав, що вказав в заяві наданої суду.

Дослідивши і оцінивши в сукупності докази матеріалів справи, судом встановлено:

Статтями 10, 11 ЦПК України визначено, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вказаних вимог закону, позивач наведеними доказами матеріалів справи доказано, укладення сторонами кредитного № ICKGMCU.23816.004 від 02.02.2012 згідно з умовами вказаного договору, позивач надав кредит відповідачу на споживчі цілі у національній валюті України, у сумі 500грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, що підтвердженого копією договору.

08.06.2012 сторонами було укладено додаткову угоду якою кредит було збільшено до 10000грн., що свідчить копія вказаної умови.

Отже, між сторонами виникли права та обовязку на підставі договору визначені ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредитні кошти (кредит) - позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За вимогами ст.ст. 11, 13 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обовязків, зокрема, є договори і інші правочини. Особа здійснює цивільні права і обовязки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Тому, позивач зобов'язання за договором виконав належним чином у вигляді наданого кредиту.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, і одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до договору, позичальник зобов'язаний повертати кредит щомісяця в строки визначені договором, тобто вчиняти дії в межах виконання договірних зобовязань.

Станом на 11.11.205 по договору кредиту є заборгованість відповідача перед позивачем:

- 9482.70грн. - заборгованість за кредитом;

- 14912.78грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Отже, наявна заборгованість за кредитом відповідача свідчить про порушення прав позивача, що визначено ст..610 ЦК України.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язанні якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, встановлену договором або Законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Таким чином наявна заборгованість по оплаті передбачених договором платежів свідчить про невиконання відповідачем своїх зобовязань по договору, що дає право вимоги позивача та звернення до суду за захистом своїх прав.

Крім того, позивач в межах умов договору вимагає про стягнення з відповідача за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором пеню:

- 531079.33 грн. - пеня.

Статтею 549 ЦК Україи визначено: Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Статтею 1050 ЦК України визначено: якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Отже, сукупність доказів, щодо заборгованості відповідоча перед позивачем в межах виконання умов договору, яки свідчать про невиконання умов договору з боку відповідоча, наданого розрахунку заборгованості відповідоча, відповідно до вказаних норм закону є підставою для задоволення вимог.

Керуючись ст.11, 15, 62,81, 169, 203, 213, 215, 226, ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_2, про стягнення боргу за договором кредиту, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку», м.Київ р/р 32072120301026 в НБУ, МФО 300001, заборгованість за кредитним договором б/№ від 12.02.2013 у сумі 55474(пятдесят пять тисяч чотириста сімдесят чотири)грн. 81коп., на користь держави судові витрати у сумі 1378.00грн., а всього стягнути 56852(пятдесят шість тисяч вісімсот пятдесят дві)грн. 81коп.

Рішення суду може бути переглянуто судом який його ухвалив, за заявою ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, яка повинна бути подана до Ленінського районного суду м.Харкова, протягом 10ти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня його проголошення або отримання копії рішення особами, які беруть участь у справі але не були присутні у судовому засіданні.

Суддя: В.М.Євтіфієв