Рішення № 6185156, 17.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/20917.06.09 За позовом Заступника прокурора Соломянського району м. Києва в інтересах

держави в особі

1)Київської міської ради;

2)Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксиген»

Про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від прокуратури не зявився

Від позивача-1 Ткаченко А.Т. по довіреності НОМЕР_1 від 18.05.2009р.

Від позивача-2 не зявився

Від відповідача не зявився

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора Соломянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві про зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксиген»звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею близько 80,00 кв.м. по вулиці Борщагівській, 128-А у Соломянському районі м. Києва шляхом знесення прибудови до нежилої будівлі № 128-А по вулиці Борщагівській.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2009р. порушено провадження у справі № 36/209, розгляд справи призначено на 17.06.2009р.

В судовому засіданні 17.06.2009р. представник позивача-1 - Київської міської ради, позовні вимоги повністю підтримав.

Представники прокуратури, позивача-2 та відповідача в судове засідання 17.06.2009р. не зявилися, відповідач письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалі суду від 01.06.2009р., не виконав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва від було надіслано на адреси відповідача, вказані в позовній заяві та в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців НОМЕР_2 від 21.05.2009р.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача-1, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель в місті Києві здійснюється Київською міською радою.

Прокуратурою Соломянського району міста Києва встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Оксиген»використовує земельну ділянку площею приблизно 80 кв.м. для розміщення та експлуатації прибудови до нежилої будівлі № 128-А по вулиці Борщагівській, 128-А у Соломянському районі м. Києва без дозвільних документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, в тому числі на умовах оренди, що є порушенням вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України.

Відповідно до Акту обстеження земельної ділянки Управління з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві № 12/6 від 19.01.2009р., Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві № А 653/16 від 27.04.2009р. відповідач використовує земельну ділянку площею близько 80 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 128-А, для розташування та експлуатації прибудови до нежилої будівлі № 128-А по вулиці Борщагівській, 128-А без дозвільних документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, в тому числі на умовах оренди, що є порушенням вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України.

Припис Відділу контролю за благоустроєм Соломянського району міста Києва № 19 від 26.11.2008р. Соломянської районної у місті Києві державної адміністрації про демонтаж прибудови, яка встановлена без дозволу Головного управління контролю за благоустроєм в м. Києві, не виконано.

Нормами статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або користувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Згідно статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України та відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об"єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 40 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Статтею 9 Земельного кодексу України визначені повноваження Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин, до яких належить: розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, вирішення інших питань у галузі земельних відносин.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як обєкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права субєкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до пункту 1 статті 124 Земельного кодексу України передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 2, 3 статті 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що відповідач безпідставно займає земельну ділянку, чим порушує інтереси держави щодо регулювання державою земельних відносин з метою створення умов для раціонального використання й охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю і господарювання.

Слід зазначити, що відповідно до частини 3 пункту 1 статті 211 Земельного кодексу України у разі самовільного зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Пунктом 1 статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач належних та допустимих доказів правомірності користування спірною земельною ділянкою суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Оксиген»(65044, м. Одеса, бульвар Французький, 53; 03158, м. Київ, вул. Борщагівська, 128-А, код ЄДРПОУ 33072648) звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку площею близько 80,00 кв.м. по вулиці Борщагівській, 128-А у Соломянському районі м. Києва шляхом знесення прибудови до нежилої будівлі № 128-А по вулиці Борщагівській.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксиген»(65044, м. Одеса, бульвар Французький, 53; 03158, м. Київ, вул. Борщагівська, 128-А, код ЄДРПОУ 33072648) в доход Державного бюджету України 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксиген»(65044, м. Одеса, бульвар Французький, 53; 03158, м. Київ, вул. Борщагівська, 128-А, код ЄДРПОУ 33072648) 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до спеціального фонду Державного бюджету по КЕКД 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах».

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяТрофименко Т.Ю.