Рішення № 61849926, 03.10.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2016р. Справа№ 914/1263/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтом Україна»,

м. Львів

до відповідача: Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Львів

про: стягнення 149 254,86 грн.,

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Думин В.Я.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1 дов. №б/н від 14.01.2013 року,

відповідача: не зявився.

Учасникам судового процесу розяснено права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтом Україна» до Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» про стягнення 149 254,86 грн. Ухвалою від 21.04.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.05.2015р.

Рух справи відображено в ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.

В судове засідання 06.05.2015 р. представник позивача зявився, позов підтримав, вимоги ухвали суду від 21.04.2015 р. виконав частково.

В судове засідання 06.05.2015 р. представник відповідача не зявився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення №09592956 від 23.04.2015 р., відзиву не подав, вимоги ухвали суду від 21.04.2015 р. не виконав.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.05.2015 року розгляд справи відкладено на 04.06.2015 року.

В судове засідання 04.06.2015 р. представник позивача зявився, позов підтримав, вимоги ухвали суду від 21.04.2015 р. виконав частково.

В судове засідання 04.06.2015 р. представник відповідача зявився, подав відзив на позов, проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, подав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи, для надання можливості добровільного врегулювання спору.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.06.2015 року продовжено строк розгляду справи з 18.06.2015 року на 15 календарних днів та відкладено розгляд справи на 18.06.2015 року.

Представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог (вх. №2571/15 від 18.06.2015 р.), в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості 100 703,06 грн. (99 706,00 грн. основний борг + 997,06 грн. штрафні санкції) та витрати по сплаті судового збору.

В судове засідання 18.06.2015 р. представник позивача зявився, позов із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх. №2571/15 від 18.06.2015 р.) підтримав. Просить її прийняти до розгляду і задоволити позов. Вимоги ухвали суду від 04.06.2015 р. виконав частково.

В судове засідання 18.06.2015 р. представник відповідача зявився, проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, вимоги ухвали суду від 04.06.2015 р. виконав частково. Не заперечив проти прийняття до розгляду заяви представником позивача про зменшення позовних вимог від 18.06.2015 р., так як це процесуальне право позивача. Через канцелярію суду за вх. №2556/15 від 17.06.2015 року представник відповідача подав клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи на вирішення якої поставити наступні питання:

-Чи відповідає \ звітна документація (довідка форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/за липень 2014 року на суму 99 706,00 грн.; акт форми КБ-2 в приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року на суму 99 706,00 грн.) за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо тне відповідає, то в чому полягають невідповідності?

-Яка вартість фактично виконаних на підставі договору від 25.03.2014 року №13 на надання послуг (виконання робіт) з поточного ремонту автомобільної дороги державного значення H-09 Мукачево-Рахів-Богородчани-Ів.Франківськ-Рогатин-Бібірка-Львів км 388+396-432+169 робіт з поточного ремонту автомобільної дороги державного значення H-09 Мукачево-Рахів-Богородчани-Ів.Франківськ-Рогатин-Бібірка-Львів км 388+396-432+169?

Суд вирішив: клопотання подане представником позивача про призначення судової експертизи, вирішити по суті в наступному судовому засіданні, надавши строк позивачу ознайомитися з відзивом відповідача та заявленим клопотанням відповідача, а також надати суду письмові пояснення з врахуванням даних документів, поданих представником відповідача.

Суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог (вх№2571/15 від 18.06.2015 р.) так як згідно ст. 22 ГПК України це є процесуальним правом позивача та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

В судовому засіданні оголошено перерву до 24.06.2015 р.

В судове засідання 24.06.2015 р. представник позивача зявився, позов із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав (вх. №2571/15 від 18.06.2015 р.). Вимоги ухвали суду від 18.06.2015 р. виконав частково.

В судове засідання 24.06.2015 р. представники відповідача зявилися, проти позову заперечили з підстав викладених у відзиві, вимоги ухвали суду від 18.06.2015 р. виконали частково. Представник відповідача ОСОБА_2 заявив клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні, для надання можливості мирного врегулювання спору. Представник відповідача ОСОБА_3 підтримав заявлене клопотання.

Представник позивача не заперечив проти поданого клопотання.

Суд вважає за доцільне клопотання подане представником відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи, вирішити по суті в наступному судовому засіданні, надавши строк позивачу ознайомитися з відзивом відповідача та заявленим клопотанням відповідача, а також надати суду письмові пояснення з врахуванням даних документів, поданих представником відповідача.

В судовому засіданні оголошено перерву до 02.07.2015 р.

Правильна назва відповідача згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців значиться Дочірнє підприємство «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». А відтак відповідачем у даній справі є Дочірнє підприємство «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

В судове засідання 02.07.2015 р. представник позивача зявився, позов підтримав із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх. №2571/15 від 18.06.2015 р.). щодо призначення судової будівельно технічної експертизи не заперечив.

В судове засідання 02.07.2015 р. представник відповідача зявився, позов не визнає із підстав викладених у відзиві. Підтримав заявлене клопотання 17.06.2015 р. про призначення експертизи. Просить призначити судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

-Чи відповідає\звітна документація (довідка форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/за липень 2014 року на суму 99 706,00 грн.; акт форми КБ-2 в приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року на суму 99 706,00 грн.) за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

-Яка вартість фактично виконаних на підставі договору від 25.03.2014 року №13 на надання послуг (виконання робіт) з поточного ремонту автомобільної дороги державного значення H-09 Мукачево-Рахів-Богородчани-Ів.Франківськ-Рогатин-Бібірка-Львів км 388+396-432+169 робіт з поточного ремонту автомобільної дороги державного значення H-09 Мукачево-Рахів-Богородчани-Ів.Франківськ-Рогатин-Бібірка-Львів км 388+396-432+169?

Витрати за проведення будівельно-технічної експертизи просить відповідач покласти на нього - Дочірнє підприємство «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Суд вважає, що для вирішення питань, що виникли в ході розгляду справи необхідними є спеціальні знання, а тому суд задовольняє клопотання представника відповідача та призначає у даній справі судову будівельно-технічну експертизу. Провадження у справі зупиняє.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.07.2016 р. зупинено провадження у справі та призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Згідно п.5 даної ухвали витрати за проведення експертизи попереднього покладено на ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

08.07.2015 року за № 914/1263/15/1/15 матеріали справи №914/1263/15 господарським судом Львівської області скеровано до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення судової будівельно-технічної експертизи.

19.02.2016 р. за вх. № 6821/16 через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов супровідний лист про погодження термінів виконання даної експертизи з початком її виконання з липня 2016 року, що зумовлено надмірною експертною завантаженістю.

Як вбачається із листа № 4055 експертної установи, що є у матеріалах справи, 11.07.2016 року до відома суду (вх. № 29612/16 від 13.07.2016 р.) та на адресу відповідача ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» при супровідному листі № 4056 направлено рахунок № 1079 на оплату вартості експертизи в сумі 10592, 00 грн.

Однак, станом на 21.09.2016 року вартість проведення експертизи не оплачено.

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» , ст. 48 ГПК України та п. 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮ України № 53/5 08.10.1998 (в чинній редакції), ЛНДІ судових експертиз МЮ України повернув без виконання ухвали суду матеріали справи № 914/1263/15.

23.09.2016 року матеріали справи №914/1263/15 повернулась до господарського суду Львівської області.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.09.2016 р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 03.10.2016 року.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 39350/16 від 03.10.2016 р. представник позивача подав заяву на виконання п.4.2 вимог ухвали суду від 26.09.2016 року, в якій надав пояснення, а також додав витяг з ЄДР ЮО, ФО та громадських формувань станом на 03.10.2016 року.

В судове засідання 03.10.2016 р. представник позивача зявився, позов підтримав із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх. №2571/15 від 18.06.2015 р.), вимоги ухвали суду від 26.09.2016 року виконав.

В судове засідання 03.10.2016 р. представник відповідача не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи (докази містяться в матеріалах справи), причини неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 26.09.2016 року не виконав.

При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

Згідно приписів п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГС України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції із наступними змінами і доповненнями визначено таке : У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За таких обставин, враховуючи, що явка відповідача не визнана судом обовязковою, зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Судом проводиться розгляд в межах зменшених позовних вимог.

В судовому засіданні 03.10.2016 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши оригінали документів, суд встановив таке.

25 березня 2014 року між Дочірнім підприємством «Львівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Балтом Україна» (Субпідрядник) було укладено Договір № 13 на надання послуг (виконання робіт) з поточного середнього ремонту автомобільної дороги державного значення Н-09 Мукачево ОСОБА_4ОСОБА_5 км 388+396-432+169 (надалі - «Договір»).

Договірна ціна, згідно із п. 3.1. Договору, погоджена в розмірі 99 706,00 грн. ( в т.ч. ПДВ -16618,00 грн.). Фінансування робіт, згідно із п.3.4. Договору, здійснюється за рахунок коштів Служби автомобільних доріг у Львівській області (Замовник - надалі).

Згідно із п. 1.1. Договору,- Субпідрядник зобов'язується виконати роботи з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Н-09 Мукачево ОСОБА_4ОСОБА_5 км 388+396-432+169, а Генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи в порядку та на умовах визначених цим Договором.

Відповідно до п. 4.1. та п. 4.2. Договору,- розрахунки за виконані роботи по цьому договору здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок Субпідрядника після одержання від Субпідрядника рахунку на оплату та після підписання ОСОБА_6 приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма №КБ-3).

До рахунка додаються документи, що підтверджують належну якість робіт, первинні документи, передбачені для даного виду робіт чинним законодавством (в тому числі накладні на матеріали. В разі не надання зазначених цим пунктом Договору документів Субпідрядник зобовязується відшкодувати спричинені Генпідряднику таким ненаданням збитки (витрати).

Згідно із п. 4.4. Договору, здача-приймання закінчених робіт оформляється актом приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в)та підписується уповноваженою особою філії за якою, згідно ДГ закріплена дана ділянка дороги.

Датою передачі робіт від Субпідрядника Генпідряднику, вважається дата підписання ОСОБА_6 приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) ) та Довідок про вартість викопаних підрядних робіт (форма КБ-3).

Роботи вважаються здійсненними, виключно після їх фактичного виконання, оформлення документів, зазначених цим пунктом та п. 4.2. Договору (пункт 4.6. Договору)

Пунктом 4.8. Договору, передбачено, що акти виконаних робіт готує Субпідрядник і разом з представником Генпідрядника перевіряє акти з фактично виконаними обсягами робіт протягом 5 днів. Несвоєчасне підписання актів, а також необґрунтовані претензії щодо представлених обсягів робіт вирішуються у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до умов Договору, а саме ст. 6 Генпідрядник зобов'язаний:

своєчасно та в повному обсязі оплачувати виконані та прийняті згідно з ОСОБА_6 приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) роботи (п.6.1.1. Договору);

приймати належним чином виконані роботи згідно з ОСОБА_6 приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-З ) (п.6.1.2. Договору).

Так, із матеріалів справи вбачається, що 29.07.2014 року позивачем було надано відповідачу для підписання листом №460 від 28.07.2014 року, а відповідачем отримано, що підтверджується штампом відповідача (вх. №762 від 29.07.2014 року), довідки про вартість будівельних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт (чотири примірники) на виконання вимог договору №13 від 25 березня 2014 року (поточний ремонт автомобільної дороги державного значення Н-09 Мукачево ОСОБА_4ОСОБА_5) по 4 примірники, а всього 32 аркуші. На даний лист відповідач не відповів, підписаних актів і довідок відповідачу не повернув.

Одночасно і не заперечив факт виконаних робіт відповідачем на суму 99 706,00 грн. згідно актів (ф.КБ-2в) і довідок (ф.КБ-3) за липень 2014 року.

Згідно п.6.4 Договору, Субпідрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані та прийняті Генпідрядником роботи (п.6.4.1. Договору).

Таким чином на виконання умов Договору Підрядник надіслав замовнику акт виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 за липень 2014 року, проте Замовник ухиляється від виконання покладених на нього договірних зобовязань визначених у п.п. 4.7., 4.8., 6.1.1., п. 6.1.2. в повній мірі, а саме не підписав актів приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) за липень 2014 року та довідок про вартість виконаних будівельних робіт «/та витрати»/ за липень 2014 р. на суму 99 706, 00 грн.

Розрахунки відповідачем за виконані згідно вищевказаного ОСОБА_6 роботи не проведені, основна заборгованість відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Балтом Україна» становить 99 706,00 грн.

Позивач, як доказ виконання всіх зобовязань по Даному Договору додає акти прихованих робіт 1 і 2, підписані представниками із сторони позивача та відповідача.

Представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог (вх. №2571/15 від 18.06.2015 р.), в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суми заборгованості 100 703,06 грн. (99 706,00 грн. основний борг + 997,06 грн. штрафні санкції) та витрати по сплаті судового збору.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушенням вимог п. 6.1. договору не оплатив позивачу виконані роботи.

Відповідно до п. 7.4 Договору, сторони визначили, що загальний розмір відповідальності Генпідрядника не може перевищувати 1% від загальної вартості порушень Генпідрядником зобовязань.

Матеріали справи підтверджено невиконання із сторони відповідача взятих на себе зобовязань визначених пунктами п. п. 4.8, 6.1.1, 6.1.2, 6.1.3 Договору.

Згідно пунктів 7.1. та 7.3.1 Договору, у разі невиконання або неналежного своїх зобов'язань за Договором, сторони несуть відповідальність передбачену законами та цим Договором. Нарахування будь-яких сум щодо відповідальності Генпідрядника за невиконання грошового зобов'язання за цим Договором припиняється через один місяць від дня порушення такого зобов'язання.

Тому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтом Україна» звернулося до господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 99706,00 грн. основної заборгованості та 997,06 грн. штрафних санкцій, а відповідно до стягнення підлягає сума 100 703,06 грн. заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобовязання.

Згідно зі ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 838 Цивільного кодексу підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підряднику. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, подані відповідачем (генпідрядником) на виконання приписів цієї статті.

Крім цього, як вбачається, із матеріалів справи в замовника відсутні зауваження щодо фактично виконаних робіт субпідрядником позивачем.

Відповідно ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформля ється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підпи сання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. В матеріалах справи містяться докази належного скерування актів приймання виконаних будівельних робіт ф.КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ фКБ-3 за липень 2014 року в адресу відповідача.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобовязань за Договором, що зокрема, вбачається з ОСОБА_6 виконаних робіт за липень 2014р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2014р., підписаних із сторони та скріплених печаткою позивача.

Жодних застережень із сторони відповідача щодо фактично виконаних робіт за липень 2014 року по спірному акту і довідці відповідачем суду не подано.

Суд звертає увагу відповідача, що відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобовязання (ст. 617 ЦК України). Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Пунктом 10.1. договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до березня 2017 року. Однак, у відповідності до п.10.3. договору, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору, а також від виконання договору в випадках передбачених договором та/або законодавством.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності до приписів ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором. При цьому, у відповідності до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобовязання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно із п.7.1. Договору, - у разі невиконання або неналежного своїх зобов'язань за Договором, сторони несуть відповідальність передбачену законами та цим Договором.

Одним з видів господарських санкцій відповідно до ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню і штраф (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 ГК України,- штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.2 статті 217 ГК України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями, згідно з ч. 1 статтею 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У пункті 7.3.10 Договору, укладеного між Позивачем і Відповідачем, передбачено, що в разі порушення строків оплати робіт, Генпідрядник на вимогу Субпідрядника зобов"язаний сплатити останньому пеню в розмірі 0,001% від суми боргу за кожен день прострочення та штрафу в розмірі 0,0001% від суми боргу, що сплачується одноразово.

Згідно із п.7.4. Договору, - сторони домовилися та підтверджують, що загальний розмір відповідальності Генпідрядника за цим Договором не може перевищувати 1% від загальної вартості порушень Генпідрядником зобов'язань. Із врахуванням цього положення Договору, - загальний розмір господарсько-правової відповідальності Відповідача за неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором не може перевищувати 1% від суми основного боргу.

Тому, згідно розрахунків позивача та відповідно до п. 7.4 договору, загальна сума заборгованості становить 100 703,06 грн., в тому числі:99 706,00 грн. основної заборгованості та 997,06 грн. штрафні санкції.

Так, норми Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не містять вимог щодо доказів факту виконаних робіт.

Згідно преамбули вказаного Закону ним визначаються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. При цьому, стаття 9 Закону визначає підставу для бухгалтерського обліку господарських операцій - первинні та зведені облікові документи, а також вимоги до реквізитів вказаних документів.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, норми вказаного Закону не регулюють спірні правовідносини, оскільки предметом спору не є правильність ведення сторонами бухгалтерського обліку або складання фінансової звітності. Даний Закон не містить вимог щодо підтвердження факту виконаних робіт певними доказами - документами з визначеними статті 9 Закону реквізитами.

Неточність або неповнота відповідних даних у первинних облікових документах є підставою для застосування до відповідальних за ведення бухгалтерського обліку винних осіб визначеної чинним законодавством відповідальності.

Невідповідність актів здачі-приймання робіт (послуг) вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не є підставою для відмови у стягненні заборгованості у звязку з невиконанням договору, з посиланням на недоведеність фактів виконаних робіт згідно з умовами договору ( таку правову позицію підтримує ВГСУ у постанові від 21.10.2014 №908/717/13-г, яка залишена без змін ВСУ).

Таким чином, суд дійшов висновку, що наведені акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року ф.КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт ф. КБ-3 за липень 2014 року, приймаються як належні докази, оскільки є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарських операцій та факт виконання договірних відносин, а тому є всі підстави для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за виконанні роботи за липень 2014 року за Договором.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають до задоволення в сумі стягнення з відповідача на користь позивача 99 706,00 грн. основного боргу та 997,06 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання зобовязань.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи зі змісту наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись 2, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 54; код ЄДРПОУ 31978981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Балтом Україна (81160, Львівська область, Пустомитівський район смт. Щирець, вул. Княжа, буд. 14; код ЄДРПОУ 35382784) 99 706,00 грн. основної заборгованості, 997,06 грн. штрафних санкцій, а всього 100 703,06 грн. та 1510,55 грн. витрат понесених по сплаті судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 07.10.2016 р.

Суддя Долінська О.З.