Ухвала суду № 61849613, 06.10.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 жовтня 2016 року Справа № 916/1349/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача),

Карабаня В.Я.,

Кондратової І.Д.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Одеської області від 18.07.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 року у справі № 916/1349/16 за позовом компанії "Beyond Expectaions INC" до приватного акціонерного товариства "ІСЗЗ" про усунення перешкод у користуванні майном,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 28.07.2016 року (згідно з відміткою суду апеляційної інстанції) звернувся до суду з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Одеської області від 18.07.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 року.

Проте, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття до розгляду касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 18.07.2016 року з урахуванням такого.

Згідно зі ст. 107 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на:

1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;

2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Отже, за змістом розділу ХІІ1 ГПК України ухвалу місцевого господарського суду може бути оскаржено після її перегляду в апеляційному порядку.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, оскаржена ухвала суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалася.

За таких обставин, у касаційної інстанції відсутні процесуально-правові підстави для прийняття до провадження касаційної скарги на ухвалу суду першої інстанції без перегляду її в апеляційному порядку, в зв'язку з чим у прийнятті касаційної скарги в цій частині слід відмовити.

Разом з тим, в частині оскарження ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 року касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України.

Статтею 111 ГПК України встановлено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги. Зокрема, згідно з положенням ч. 4 цієї статті, до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, до неї не додано доказів надіслання копії скарги Компанії "Beyond Expectaions INC" (позивачу) та ПрАТ "ІСЗЗ" (відповідачу), а також матеріали скарги не містять відміток про її безпосереднє вручення цим адресатам,

До того ж, відсутні докази сплати судового збору, натомість у касаційній скарзі міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проте, клопотання про звільнення від сплати судового збору не обгрунтовано тяжким майновим становищем особи, що подає касаційну скаргу і доказів зазначеного не подано.

Натомість скаржник вважає, що не повинен сплачувати судовий збір, оскільки не заявляв ніяких додаткових вимог, крім тих що були заявлені позивачем, однак, наведені обставини не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки згідно з вимогами Закону України "Про судовий збір" у даному випадку об'єктом справляння судового збору є не позовна заява, а касаційна скарга на судові рішення попередніх інстанцій, за подання якої справляється судовий збір у визначеному законом розмірі.

У зв'язку з наведеним заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Отже, до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії іншим сторонам у справі та доказів сплати судового збору.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо: до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі; до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Керуючись п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті касаційної скарги ОСОБА_4 в частині оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 18.07.2016 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_4 в частині оскарження ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 року повернути без розгляду.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді В.Карабань

І.Кондратова