ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
04 жовтня 2016 року Справа № 910/6388/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Куровського С.В.- головуючого (доповідача),
Катеринчук Л.Й.,Ткаченко Н.Г.,
перевіривши
касаційну скаргу ліквідатора державного підприємства "Інформаційний центр"
Міністерства юстиції України арбітражного керуючого
Шелемби В.М.
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016
у справі №910/6388/16 господарського суду міста Києва
за заявою приватного акціонерного товариства "Інститут розвитку
передових технологій"
до державного підприємства "Інформаційний центр"
Міністерства юстиції України
про визнання банкрутом,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.04.2016 у справі №910/6388/16 заяву ПАТ "Інститут розвитку передових технологій" про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи повернуто заявнику без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство заявником були додані не належні докази сплати судового збору та не були додані докази не можливості списання боргу з рахунків боржника.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016, ухвалу господарського суду м. Києва від 13.04.2016 у справі №910/6388/16 - скасовано, а справу скеровано до господарського суду м. Києва для розгляду.
Ліквідатором ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України арбітражним керуючим Шелембою В.М. 17.08.2016 подано до Вищого господарського касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 у справі №910/6388/16, разом із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Касаційна скарга ліквідатора ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 не відповідає вимогам ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, зокрема, до скарги додаються докази сплати судового збору.
Підпунктом 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015, який набрав чинності 01.09.2015, передбачено, що ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство становить 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається зі змісту резолютивної частини касаційної скарги від 17.08.2016, предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції від 13.06.2016, прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали господарського суду міста Києва від 13.04.2016 про повернення заяви про порушення справи про банкрутствоДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України ( а.с. 2).
Отже, ставка судового збору за подання ліквідатором касаційної скарги на постанову апеляційного суду, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції від 13.04.2016 з прийняттям рішення про відмову у прийнятті заяви ініціюючого кредитора про порушення справи про банкрутство боржника, обчислюється виходячи із ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні заяви про порушення справи про банкрутство, та становить 120 % від її розміру.
Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України відповідно до ухвали від 09.10.2015 у справі №922/1191/13 у подібних правовідносинах на предмет застосування положень Закону України "Про судовий збір" зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015.
Як вбачається із матеріалів справи, із заявою про порушення справи про банкрутство - ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, ПрАТ "Інститут розвитку передових технологій" звернулося до місцевого господарського суду 06.04.2016. Отже, ставка судового збору за подання ініціюючим кредитором заяви про порушення даної справи про банкрутство становила 13 780 грн. (10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2016), що узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 4 та пп. 9 п.2 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015.
Проте, до касаційної скарги ліквідатором ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України арбітражним керуючим Шелембою В.М. надано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору ліквідатор посилається на важке фінансове становище та відсутністю коштів для сплати судового збору.
Відповідно до п.1 ч.8 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом.
Згідно п.2 ч.8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до витрат ліквідатора в ліквідаційній процедурі відносяться, зокрема, витрати по сплаті судового збору.
Статтею 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" врегульовано питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Відповідно до вимог ч.4 ст.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов'язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
Згідно до ч. 5 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.
Відповідно до ч.6 ст.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи даний принцип, а також положення ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 22.05.2015 №484-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"), господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, перебування боржника в процедурі банкрутства на стадії ліквідаційної процедури не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи викладене, з урахуванням вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір", колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання ліквідатора ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України арбітражного керуючого Шелемби В.М. про звільнення від сплати судового.
Оскільки до касаційної скарги ліквідатором ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України арбітражним керуючим Шелембою В.М. не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, то касаційна скарга підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Відповідно до ч.3 ст.1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст. 86, п.4 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
У Х В А Л И В:
Відмовити ліквідатору державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України арбітражному керуючому Шелембі В.М. у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу ліквідатора державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України арбітражного керуючого Шелемби В.М. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 справі №910/6388/16 повернути без розгляду.
Головуючий Куровський С.В.
Судді Катеринчук Л.Й.
Ткаченко Н.Г.
Судове рішення № 61849559, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 04.10.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/6388/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: