Ухвала суду № 61849509, 05.10.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

5 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Гуменюка В.І., Лященко Н.П., Сімоненко В.М.,

розглянувши заяву Державного підприємства готельного комплексу «Феофанія» Національної академії наук України про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 квітня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства готельного комплексу «Феофанія» Національної академії наук України, директора Державного підприємства готельного комплексу «Феофанія» Національної академії наук України Петренка Віктора Володимировича про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування шкоди,

в с т а н о в и л а :

Оболонський районний суд м. Києва рішенням від 7 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 2 грудня 2015 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнив частково: визнав незаконним та скасував наказ від 1 грудня 2014 року про звільнення її з роботи та поновив на посаді чергового адміністратора Державного підприємства готельного комплексу «Феофанія» Національної академії наук України (далі - ДП ГК «Феофанія»); стягнув з останнього на користь ОСОБА_4 11 тис. 489 грн 30 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 2 грудня 2014 року до 7 вересня 2015 року, а також 4 тис. грн на відшкодування моральної шкоди; вирішив питання розподілу судових витрат; у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 відмовив; допустив негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 11 квітня 2016 року касаційну скаргу ДП ГК «Феофанія» відхилила, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 7 вересня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 2 грудня 2015 року залишила без змін.

9 липня 2016 року до Верховного Суду України звернулося ДП ГК «Феофанія» із заявою про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 квітня 2016 року з підстав невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Обґрунтовуючи підстави для подання заяви про перегляд судового рішення заявник надав постанову Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року.

Перевіривши доводи заявника, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

При цьому під застосуванням норм матеріального права у подібних правовідносинах слід розуміти такі правовідносини, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної й касаційної інстанцій, виходив з відсутності у відповідача достатніх правових підстав для звільнення позивачки з роботи. При цьому суди установили, що ОСОБА_4 була звільнена з роботи без згоди профспілкової організації, а також врахували відмову первинної профспілкової організації щодо застосування до останньої дисциплінарного стягнення, яка містить у собі обґрунтування та аналіз матеріалів службового розслідування.

У наданій для порівняння постанові Верховного Суду України від

24 вересня 2014 року (№ 6-104цс14) міститься висновок про те, що при розгляді справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України, суду, крім іншого, необхідно з ясувати: чи становить виконання операцій, що пов'язані з безпосереднім обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей. Крім того, перевіряючи дотримання відповідачем при звільненні з роботи позивача вимог частини сьомої статті 43 Кодексу законів про працю України та частини шостої статті 39 Закону України від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», суд повинен з'ясувати, чи містить рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору правове обґрунтування такої відмови, не даючи при цьому оцінки обґрунтованості самого рішення.

При цьому, Верховний Суд України скасував ухвалу суду касаційної інстанції, якою залишено без змін рішення про відмову в задоволенні позовних вимог та передав справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Порівняння змісту зазначеної постанови Верховного Суду України зі змістом ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від

11 квітня 2016 року, про перегляд якої подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що зазначена ухвала суду касаційної інстанції не відповідає викладеному у вказаній постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

За таких обставин вважати заяву ДП ГК «Феофанія» обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 353, 355, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства готельного комплексу «Феофанія» Національної академії наук України, директора Державного підприємства готельного комплексу «Феофанія» Національної академії наук України Петренка Віктора Володимировича про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування шкоди за заявою Державного підприємства готельного комплексу «Феофанія» Національної академії наук України про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 квітня 2016 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко

В.М. Сімоненко