Ухвала суду № 61849349, 06.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2016 р. Справа № 814/258/16

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Домусчі С.Д.

за участю секретаря: Богданової С. Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївської митниці ДФС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Миколаївської митниці ДФС , третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Миколаївської митниці ДФС (далі - відповідач) про: визнання протиправною бездіяльності щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 144,38 грн та ПДВ у розмірі 82332,05 грн.; зобов'язання відповідача прийняти висновок про повернення надмірно сплаченого ввізного мита та ПДВ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Миколаївська митниця, не зважаючи на наявність законних підстав для повернення ФОП ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 82476,43 грн., як надмірно сплачених позивачем за МД № 504070000/2015/000115 від 07 січня 2015 року, до цього часу безпідставно не підготувала та не направила відповідний висновок до ГУ ДКСУ в Миколаївській області, у зв'язку з чим ГУ ДКСУ в Миколаївській області не повернуло ці кошти позивачу, що є прямим порушенням прав ФОП ОСОБА_2 на отримання надмірно сплачених сум митних платежів. Таким чином, бездіяльність Миколаївської митниці щодо ненадання ГУ ДКСУ в Миколаївській області Висновку про повернення з Державного бюджету України Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надмірно сплачених платежів є протиправною, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За наслідками розгляду адміністративного позову Миколаївським окружним адміністративним судом 07 квітня 2016 року ухвалено постанову про задоволення адміністративного позову.

Визнано протиправною бездіяльність Миколаївської митниці ДФС щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області висновку про повернення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з Державного бюджету України надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 144,38 грн та податку на додану вартість у розмірі 82332,05 грн.

Зобов'язано Миколаївську митницю ДФС прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 144,38 грн та податку на додану вартість у розмірі 82332,05 грн.

Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що бездіяльність відповідача щодо неподання до органу казначейської служби висновку про повернення позивачу з Державного бюджету України надмірно сплаченого ввізного мита та ПДВ є протиправною, оскільки підставою для повернення митним органом платнику податків надмірно сплачених до бюджету митних платежів є факт такої переплати незалежно від того, звертався платник до суду з відповідною вимогою чи ні.

В апеляційній скарзі Миколаївська митниця ДФС, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач послався на те, що бездіяльність відповідача щодо неподання до органу казначейської служби висновку про повернення позивачу з Державного бюджету України надмірно сплаченого ввізного мита та ПДВ є протиправною, оскільки підставою для повернення митним органом платнику податків надмірно сплачених до бюджету митних платежів є факт такої переплати незалежно від того, звертався платник до суду з відповідною вимогою чи ні.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та зважаючи на з'ясовані обставини, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Фірма SHANGHAI EMATE INDUSTRIAL.CO.LTD (Китай) на виконання контракту від 03.11.2014 р. № 20141103 поставила позивачу фільтри очищення води та частини фільтрів очищення води.

17.01.2015 р. по надходженню на митну територію України партії товару, позивач подав митну декларацію № 504070000/2015/000115, в якій зазначила ціну товару 771525,32 доларів.

17.01.2015 р. відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 504070000/2015/000004/2 і картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № 504070000/2015/00007.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 р. по справі № 814/913/15, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2015 р., визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 17.01.2015 р. № 504070000/2015/000004/2 і картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 17.01.2015 р. № 504070000/2015/00007 (а. с. 11-18).

Внаслідок протиправних дій відповідача позивач надмірно сплатив ввізне мито в розмірі 144,38 грн. та ПДВ у розмірі 82332,05 грн.

22.12.2015 р. позивач направив на адресу відповідача заяву про повернення надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 144,38 грн. та ПДВ у розмірі 82332,05 грн. (а. с. 19).

Листом від 06.01.2016 р. відповідач повідомив про відсутність підстав для повернення надмірно сплаченого податку, оскільки в резолютивній частині рішень судів не визначено суму надмірно сплачених митних платежів (а. с. 22-23).

14.01.2016 р. позивач повторно подав заяву про повернення грошових коштів (а. с. 20-21), однак у встановлений строк митний орган висновок про повернення суми надмірно сплаченого ввізного мита та ПДВ не прийняв та не направив його до відповідного органу казначейства.

Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з поверненням помилково та/або надмірно сплачених митних платежів.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, дійшов висновку, що завершення процедури митного контролю можливе лише за наслідком проведення документальної перевірки (процедура проведення якої регламентована ст.ст. 345-354 МКУ), здійсненої за клопотанням Позивача з метою підтвердження відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків.

Суд апеляційної інстанції погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Митним кодексом України, яким врегульовано відносини, пов'язані із справлянням митних платежів.

Ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, що встановлені у ст. 301 Митного кодексу України, ст. 43 Податкового кодексу України і ст. 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. № 618 (далі - Порядок повернення), на підставі його заяви та у визначений термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Визначений вищевказаними нормативними актами порядок повернення помилково та/або надмірно сплачених сум митних платежів застосовується у випадку, коли між сторонами відсутній спір про право на повернення зазначених платежів.

Якщо між сторонами виник спір про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо повернення митних платежів, позивач має право заявити вимогу про визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними, скасувати такі рішення та змусити його до виконання закону.

При цьому, повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Разом з тим, рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

За таких обставин вимога позивача про стягнення надмірно сплачених митних платежів не є правильним способом захисту прав платника митних платежів.

Відповідно до п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України та розділу ІІІ Порядку повернення, положення яких перекликаються між собою, контролюючий орган готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У цьому випадку вимога позивача зобов'язати митний орган прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, може бути вказівкою на спосіб відновлення порушеного права.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 р. по справі № 21-1465а15.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо неподання до органу казначейської служби висновку про повернення позивачу з Державного бюджету України надмірно сплаченого ввізного мита та ПДВ є протиправною, оскільки підставою для повернення митним органом платнику податків надмірно сплачених до бюджету митних платежів є факт такої переплати незалежно від того, звертався платник до суду з відповідною вимогою чи ні.

Отже митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з поверненням помилково та/або надмірно сплачених митних платежів. Ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, що встановлені у ст. 301 Митного кодексу України, ст. 43 Податкового кодексу України і ст. 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. № 618 (далі - Порядок повернення), на підставі його заяви та у визначений термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами не ставить в обов'язкову залежність повернення надмірно сплачених до бюджету коштів від проведення перевірки передбаченої ст.ст. 345-354 МК України.

Відповідно до п. 8 розділу III Порядку № 618 суми митних та інших платежів, перераховані митними органами на рахунки з обліку доходів, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які підлягають поверненню за рішенням суду, повертаються у порядку, визначеному Державною митною службою України та Державним казначейством України.

Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджений наказом Міністерства фінансів України та Міністерства доходів і зборів України 30.12.2013 № 882/1188 (далі - Порядок № 882).

Згідно з п. 1 цього Порядку він регламентує взаємовідносини територіальних органів Міністерства доходів і зборів України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України. Формою висновку, яка викладена у додатку 1 до вказаного Порядку, передбачено зазначення виду податку, збору - помилково та/або надміру сплачений.

Оскільки на даний час сума надміру сплаченого грошового зобов'язання встановлена, то до даних правовідносин застосовується вищевказаний Порядок.

Доводи Відповідача стосовно того, що Порядок взаємодії №882 не розповсюджується на відшкодування ПДВ є недоречним, оскільки процес повернення надмірно сплачених сум митних платежів за своєю природою жодним чином не має відношення до бюджетного відшкодування.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо неподання до органу казначейської служби висновку про повернення позивачу з Державного бюджету України надмірно сплаченого ввізного мита та ПДВ є протиправною, оскільки підставою для повернення митним органом платнику податків надмірно сплачених до бюджету митних платежів є факт такої переплати незалежно від того, звертався платник до суду з відповідною вимогою чи ні.

Отже як убачається з порядку №618 та порядку взаємодії №882 (діяв на момент звернення до суду з позовом), у Відповідача відсутній вибір щодо надання або ненадання висновку, оскільки обов'язки митниці у даному питанні чітко регламентовані цими порядками.

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено суду правомірність своєї бездіяльності щодо неподання до органу казначейської служби висновку про повернення надмірно сплаченого позивачем ввізного мита та ПДВ.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 195,196, 198, 200, 206, 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з часу отримання копії рішення сторонами.

Суддя-доповідач: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: С.Д. Домусчі