Ухвала суду № 61848832, 29.09.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 130/1578/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Саландяк О.Я.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

29 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

позивач: ОСОБА_2

представник відповідача: Бабієць Юлія Володимирівна, представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області на постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, у якому просив визнати бездіяльність Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо невиплати пенсії за віком шляхом перерахування її на його особовий рахунок, що відкритий в ПАТ "Приват Банк" протиправною, зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату його пенсії шляхом перерахування її на його особовий рахунок, що відкритий в ПАТ "Приват Банк".

Постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 серпня 2016 року позов задоволено частково, а саме: зобов'язано Жмеринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_2 шляхом її перерахування на особовий рахунок ОСОБА_2, що відкритий в ПАТ «Приватбанк». В решті позовних втмог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нове рішення, яким відмовити в адміністративному позові.

В судовому засіданні позивач заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача підтримала вимоги викладені в апеляційній скарзі та просила їх задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є пенсіонером та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування".

Починаючи з 14 липня 2014 року позивач є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території України та зони проведення антитерористичної опреції в АДРЕСА_1.

Листом Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області від 02 червня 2016 року № 524/02-3-33/02-1 позивача повідомлено, що йому терміново потрібно з'явитися до Жмеринського обєднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, оскільки відповідно до постанови КМ України від 05.11.2014 року «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» №637 виплата пенсії здійснюється виключно «Державним ощадним банком України». А тому позивачу необхідно відкрити поточний рахунок для отримання пенсії у ПАТ «Державний ощадний банк України» у м. Жмеринці. У разі неподання заяви до 25.06.2016 року , починаючи з 01.07.2016 р. виплата пенсії буде припинена.

Враховуючи дані обставини позивач направив відповідачу лист про недопущення порушення його прав щодо вибору установи банку для отримання пенсії.

Однак, відповідач своїм листом від 24.06.2016 року №35/Б-7 надав ОСОБА_2 роз'яснення, де зазначається, що Жмеринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області діє у виконання постанови кабінету Міністрів України №637 від 05.11.2014 року, яка передбачає, що внутрішньо переміщеним особам з 01.07.2016 року виплата пенсій здійснюється виключно через ПАТ «Державний ощадний банк України» і продовжувати виплачувати йому пенсію через ПАТ «Приватбанк» немає законних підстав.

Відтак позивач з 01.07.2016 року не отримує пенсію.

Позивач, вважаючи такі дії Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області неправомірними, звернувся за захистом своїх прав до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що діями відповідача безпосередньо порушено право позивача на соціальний захист, гарантований Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції із наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV, Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» 20 жовтня 2014 року N 1706-VII.

Згідно ст. 3 Конституції України - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб » для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Статтею 10 цього Закону визначено, що Кабінет Міністрів України , зокрема, координує і контролює діяльність органів виконавчої влади щодо вжиття ними необхідних заходів із забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб відповідно до цього Закону.

Згідно ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території. Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Для ідентифікації одержувачів соціальних виплат, які є внутрішньо переміщеними особами, та забезпечення виплати їм соціальних виплат здійснюється емісія платіжних карток із зазначенням на них графічної та електронної інформації про власника та його електронного цифрового підпису. Для одержувачів пенсій така картка одночасно є пенсійним посвідченням.

Таким чином, вказаною Постановою встановлено, що, починаючи з 1 липня 2016 року, виплата соціальних виплат за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що призначені внутрішньо переміщеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Разом з тим, питання виплати пенсій врегульовані статтею 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що банківський рахунок визначає отримувач пенсії самостійно, і як наслідок цього, банк обирається цією особою, а не Урядом шляхом прийняття постанови, зокрема від 05.11.2014 р. №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», за якою виплата (продовження) виплати пенсій таким особам здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв ПАТ «Державний ощадний банк України».

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що припинивши позивачу з 01.07.2016 року виплату пенсії, без передбачених чинним законодавством для того підстав, відповідач порушив конституційні права позивача.

Згідно статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952) яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 06 жовтня 2016 року.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М. Судді Сторчак В. Ю. Ватаманюк Р.В.