Ухвала суду № 61848702, 04.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 357/8996/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Подрєзова Г.О.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради Київської області на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2016 року за заявою представника позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Білоцерківської міської ради Київської області, Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області, приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Губенко Тетяни Анатоліївни про визнання дій протиправними, скасування реєстрації речового права на нерухоме майно,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Білоцерківської міської ради Київської області, Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області, приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Губенко Тетяни Анатоліївни, в якому просили: визнати протиправними дії Управління комунальної власності концесії Білоцерківської міської ради щодо видачі довідки від 20.01.2016 року №01-31/21, яка містить недостовірні відомості, та визнати цю довідку нечинною; визнати протиправними дії Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради щодо подачі нотаріусу документів, що містять недостовірні відомості, для державної реєстрації права власності територіальної громади міста Біла Церква на нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1; скасувати рішення приватного нотаріуса Губенко Тетяни Анатоліївни про державну реєстрацію права власності територіальної гром міста Біла Церква на нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1, а також скасувати відповідні записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесені на підставі цього рішення; визнати неправомірними дії Білоцерківської міської ради щодо включення до порядку денного і розгляду постійними комісіями та сесією Білоцерківської міської ради питання про включення до приватизації нежитлового приміщення АДРЕСА_1.

Разом з позовною заявою представник позивачів подав клопотання про забезпечення позову шляхом заборони Білоцерківській міській раді Київської області та Управлінню комунальної власності і концесії Білоцерківської міської ради до постановлення рішення у справі, вчиняти будь-які дії щодо приватизації нежитлового приміщення АДРЕСА_1.

Відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2016 року заяву позивачів задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явились у судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Позивачі є власниками квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2. У даному будинку знаходиться спірне нежитлове приміщення, що розташоване на 1 поверсі біля ліфтової кабіни.

В ході апеляційного розгляду справи представник позивачів зазначив, що обґрунтування підстав для забезпечення позову він надав в судовому засіданні у суді першої інстанції. Зокрема, він зазначив, що відповідач здійснив реєстрацію приміщення як комунального без згоди власників квартир будинку і на час розгляду питання виготовив проект рішення щодо приватизації спірного нежитлового приміщення.

Зазначені доводи представника позивача у судовому засіданні представник відповідача підтвердив.

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оскаржують дії Білоцерківської міської ради Київської області, Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області, приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Губенко Тетяни Анатоліївни щодо передачі у комунальну власність нежитлового приміщення АДРЕСА_1 та дії Білоцерківської міської ради щодо включення до порядку денного в розгляду постійними комісіями та сесією ради спірного нежитлового приміщення..

На обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову представник позивачів пояснив, що 08.09.2016 року відповідно до розпорядження міського голови м. Біла Церква від 29.08.2016 року №2-09-16 «Про скликання пленарного засідання п'ятнадцятої сесії Білоцерківської міської ради VII скликання», де повинно вирішуватися питання щодо приватизації нежитлового приміщення АДРЕСА_1.

На підставі цього, суд першої інстанції дійшов висновку, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, адміністративний позов, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії (ч. 4 ст. 117 КАС України).

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову колегія суддів, надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, апеляційним судом враховано, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, оскільки у разі прийняття на сесії міської ради рішення про приватизацію спірного нежитлового приміщення іншою особою, відновлення порушеного права позивачів стане фактично неможливим або ж необхідно буде останнім докладати значних зусиль для відновлення порушеного права.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, зокрема зазначено, що судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду попередньої інстанції про задоволення заяви представника позивачів про вжиття заходів забезпечення позову, а саме, заборони Білоцерківській міській раді Київської області та Управлінню комунальної власності і концесії Білоцерківської міської ради до постановлення рішення у справі, вчиняти будь-які дії щодо приватизації нежитлового приміщення АДРЕСА_1

Що стосується посилання суду першої інстанції на ч.3 ст. 117 КАС України, то вони є помилковими, оскільки у позові позивачем не було оскаржено будь-якого рішення суб»єкта владних повноважень і позивач не просив зупинити його дію.

Також суд зазначає, що помилкове застосування судом норми Закону не тягне за собою скасування по суті правильно ухваленого рішення.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 199, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради Київської області залишити без задоволення, а ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 05 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.