Постанова № 61848587, 03.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2016 р. Справа№ 910/27369/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Гройсберг К.М.

в судове засідання з'явився прокурор Бондарчук В.Б. - посв. від 22.11.2013 року № 023013

за участю представників

від УЖГ Слов'янської міської ради: не з'явилися

від ТОВ „СПР-Груп": не з'явилися

від ТОВ „МКС+": не з'явилися

розглянувши апеляційні скарги Управління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради та Заступника прокурора міста Києва на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.03.2016 року

у справі № 910/27369/14 (суддя Плотницька Н.Б.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „СПР-Груп" про зміну способу та порядку виконання рішення у справі

за позовом Виконуючого обов'язки Слов'янського міжрайонного прокурора Донецької області (м. Слов'янськ Донецької області) в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради (м. Слов'янськ Донецької області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „СПР-Груп" (м. Київ)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю „МКС+" (м. Моршин Львівської області)

про стягнення 23 128 595 грн. 99 коп.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СПР-Груп" (м. Київ)

до Управління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради (м. Слов'янськ Донецької області)

про внесення змін до договору про закупівлю робіт за державні кошти від 29.12.2012 року № 28/12-01/148

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.03.2015 року у справі № 910/27369/14 було відмовлено у задоволенні позову Виконуючого обов'язки Слов'янського міжрайонного прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „СПР-Груп" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю „МКС+" про стягнення 23 128 595 грн. 99 коп. Стягнуто з УЖГ Слов'янської міської ради в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73 080 грн. 00 коп. Зустрічний позов ТОВ „СПР-Груп" до УЖГ Слов'янської міської ради задоволено повністю. Викладено пункт 4.1 договору в наступній редакції: „4.1. „Заказчик" перечисляет „Подрядчику" предварительную оплату (аванс) в размере 100% от фактического остатка стоимости работ по данному Договору в соответствии с постановлениями Кабинета Министров Украины от 27.12.2001 № 1764 „Об утверждении Порядка государственного финансирования капитального строительства" и от 09.10.2006 № 1404 „Вопросы предварительной оплаты товаров, работ и услуг, закупаемых за государственные средства (с изменениями, внесенными постановлением Кабинета Министров Украины от 11.12.2013 № 903). Отчет за использование полученной 100% предварительной оплаты на выполнение работ по договору „Подрядчик" обязан предоставить „Заказчику" через четыре месяца после даты подписания Дополнительного соглашения № 3 к этому Договору (термин использования обязательств продлен на период действия обстоятельств непреодолимой силы). После окончания строка предоставления отчета „Подрядчик" возвращает неиспользованную сумму предварительной оплаты на счет „Заказчика" не позднее трехдневного строка". Пункт 10.1. договору викладено в наступній редакції: „10.1 Стороны согласились, что срок выполнения работ по этому договору (юридические и финансовые обязательства) определяется Календарным графиком выполнения работ". Стягнуто з УЖГ Слов'янської міської ради на користь ТОВ „СПР-Груп" судовий збір у розмірі 1 218 грн. 00 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 року рішення місцевого господарського суду від 05.03.2015 року в частині відмови у задоволенні первісного позову залишено без змін. В частині задоволення зустрічного позову судові рішення змінено та викладено його в наступній редакції: „Зустрічний позов задовольнити частково. Внести зміни до п. 10.1 договору про закупівлю робіт за державні кошти № 28/12-01/148 від 29.12.2012 року, „Строк дії договору", виклавши цей пункт в наступній редакції: „Даний договір діє до 24 квітня 2015 року". Доповнити п. 5.1 договору словами: „з продовженням строку виконання робіт на період дії обставин непереборної сили - на 114 календарних днів". Стягнуто з ТОВ „СПР-Груп" 73 080 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України за розгляд справи судом першої інстанції та 37 149 грн. за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2015 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 року та рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2015 року в частині відмови у стягненні 22 254 023 грн. 87 коп. та задоволені зустрічного позову скасовано. Прийнято нове рішення, яким первісний позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ „СПР-Груп" на користь УЖГ Слов'янської міської ради 22 254 023 грн.87 коп., у решті позовних вимог відмовлено. У задоволені зустрічного позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ „СПР-Груп" в дохід Державного бюджету України 73 080 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції, 73 080 грн. за розгляд справи судами апеляційної та касаційної інстанції.

02.11.2015 року на виконання постанови Вищого господарського суду України від 21.10.2015 року господарський суд міста Києва видав накази.

08.02.2016 до господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю „СПР-Груп" надійшла заява про зміну способу виконання рішення, відповідно до якої заявник просить суд змінити спосіб та порядок виконання наказу про примусове виконання постанови Вищого господарського суду України від 21.10.2015 року у справі № 910/27369/14, звернувши стягнення на майно боржника, а саме на технологічне обладнання та матеріали, придбані в рамках виконання робіт за договором про закупівлю робіт за державні кошти № 28-/12-01/148 від 28.12.2012 року.

18.02.2016 року ТОВ „СПР-Груп" подало заяву про зміну прохальної частини заяви про зміну способу та порядку виконання рішення, відповідно до якої заявник просив господарський суд змінити спосіб та порядок виконання наказу про примусове виконання постанови Вищого господарського суду України від 21.10.2015 року у справі № 910/27369/14, звернувши стягнення на майно боржника.

В обґрунтування своєї заяви про зміну способу та порядку виконання рішення заявник посилався на достатню відсутність грошових коштів на банківських рахунках в підтвердження чого надав відповідні довідки з банківських установ. З огляду на це, боржник, посилаючись на ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» просив змінити спосіб та порядок виконання наказу про примусове виконання судового рішення, звернувши стягнення на майно боржника.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.03.2016 року у справі № 910/27369/14 було задоволено заяву ТОВ „СПР-Груп" про зміну способу та порядку виконання рішення суду; змінено спосіб та порядок виконання наказу про примусове виконання постанови ВГСУ від 21.10.2015 року, звернувши стягнення на майно боржника в рахунок погашення заборгованості з урахуванням виконавчого збору у розмірі 24 479 426 грн. 26 коп.

Місцевий господарський суд задовольняючи заяву обґрунтував своє рішення тим, що обсяг коштів, що обліковується на рахунках боржника, відкритих в банківських установах, є недостатнім для покриття заборгованості розмір, якої встановлений постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2015 року, та з огляду на те, що вказана постанова не виконується у даній формі, дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ „СПР-Груп" про зміну способу та порядку виконання постанови Вищого господарського суду України від 21.10.2015 року у справі № 910/27369/14, звернувши стягнення на майно боржника.

В судове засідання 03.10.2016 року повноважні представники сторін та третьої особи не з'явилися. Позивач [за первісним позовом] надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представників, яке після обговорення судова колегія задовольнила. Відповідач [за первісним позовом] та третя особа про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка поважних представників відповідача [за первісним позовом] та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення прокурора, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, ухвала господарського суду міста Києва має бути скасована та в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

В п. 7.1.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року № 9 зазначається, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Положеннями п. 7.5 Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення.

25.12.2015 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження відносно виконання наказу господарського суду міста Києва № 910/27369/14 та встановлений строк для добровільного виконання цього наказу Товариству з обмеженою відповідальністю „СПР-Груп" шляхом перерахування грошових коштів в сумі 22 254 023 грн. 87 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження" 21.04.1999 року № 606-XIV, в редакції Закону України від 04.11.2010 року № 2677-VI, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України „Про виконавче провадження" у разі не надання боржником у встановлені для добровільного, самостійного виконання строки для самостійного виконання рішення документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

04.03.2016 року у ході виконавчого провадження державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми заборгованості з урахуванням виконавчого збору у загальному розмірі 24 497 426 грн. 26 коп., а також постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах цієї суми.

Ч. 1 ст. 36 Закону України „Про виконавче провадження" визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що лише сам факт недостатності коштів на рахунках є підставою для зміни порядку та способу викоання рішення.

Так відповідач [за первісним позовом] надав довідку № 0202-16/3 від 02.02.2016 року, видану за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю „СПР-Груп" Харіва Р.Р., а також довідки № 138 від 01.02.2016 року Публічного акціонерного товариства „Український будівельно-інвестиційний банк", № 06.2-186/776 від 01.02.2016 року Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" та № 29/11 від 02.02.2016 року Публічного акціонерного товариства „Фортуна-Банк" про інформацію на рахунках, що відкриті та належать Товариству з обмеженою відповідальністю „СПР-Груп" де обліковуються кошти на загальну суму 6 994 331 грн. 48 коп., зокрема: на р/р №26001301226301, відкритому у Публічному акціонерному товаристві „Український будівельно-інвестиційний банк", станом на 01.02.2016 року залишок коштів складає 72 грн. 51 коп.; на р/р № 26007300102201 відкритому у Публічному акціонерному товаристві „Фортуна-Банк" станом на 01.02.2016 року залишок коштів складає 791 грн. 39 коп.; на р/р № 26005011209427 відкритому у Публічному акціонерному товаристві „Укрсоцбанк" станом на 01.02.2016 року залишок коштів складає 889 грн. 37 коп.; на р/р 26007002004091 відкритому у Публічному акціонерному товаристві „Радикал Банк" залишок коштів складає 950 599 грн. 08 коп.; на р/р № 26005011209427 відкритому у Акціонерному товаристві „Фінростбанк" залишок коштів складає 6 040 573 грн. 71 коп.; на р\р № 326000013025909 відкритому у Акціонерному товаристві „Сбербанк Росії" залишок коштів складає 400 грн. 00 коп.; на р/р 26005001001228 відкритому у Акціонерному товаристві „Меліор банк" залишок коштів складає 800 грн. 00 коп.; на р/р 260016579 відкритому у Публічному акціонерному товаристві „Укрбізнесбанк" м. Донецьк залишок коштів складає 205 грн. 42 коп.

Серед зазначених банків у Публічному акціонерному товаристві „Радикал Банк", Публічному акціонерному товаристві „Укрбізнесбанк" та Публічному акціонерному товаристві „Фінростбанк" розпочато процедури ліквідації, що свідчить про неможливість стягнення грошових коштів.

Втім, апелянти наголошують, що державний виконавець не провів усі належні заходи примусового виконання щодо звернення стягнення на кошти, у тому числі, і якщо вони перебувають в інших осіб та належать боржникові ТОВ „СПР-Груп". За їх твердженнями, змінивши порядок і спосіб виконання рішення, суд першої інстанції фактично унеможливив виконання судового рішення, не дослідивши чи достатньо у боржника майна для його виконання. При цьому, скаржники звертають увагу колегії суддів, що місцевим господарським встановлено, що у ТОВ „СПР-Груп" наявні рахунки у восьми банках на загальну суму понад 6 млн. грн., за рахунок яких можливе часткове виконання судового рішення. Водночас, наголошують скаржники, приймаючи оскаржену ухвалу про зміну способу виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно, суд першої інстанції унеможливив виконання судового рішення, у тому числі, у разі надходження грошових коштів на вищеназвані банківські рахунки. Відтак, скаржники стверджують про те, що місцевим господарським судом неправильно застосовано ст. 121 ГПК України та висновки суду першої інстанції є помилковими, оскільки ТОВ „СПР-Груп" не доведено винятковість підстав для зміни способу виконання вказаного рішення у відповідності до закону.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника передбачено ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження", відповідно до ч. 2 якої стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі, кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Згідно ч. 5 ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Приписами ч. 1 ст. 66 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у

обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення

звертається на інше майно, належне такому боржникові або

закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на

окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого

підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з

обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто

фактично використовує це майно.

Відтак, з огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає цілком обґрунтованими доводи скаржників, що в тому разі, якщо в ході здійснення виконавчого провадження виявилося, що у боржника не вистачає грошових коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно боржника. Державному виконавцю під час примусового виконання рішення надано право визначати черговість стягнення на кошти та інше майно боржника.

Крім того, відповідно до п. 5.1.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних установах, на них накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця (додаток 36).

У разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які потрібно звернути стягнення в першу чергу. Державний виконавець зобов'язаний задовольнити вимоги боржника, якщо вони не порушують інтересів стягувача й не ускладнюють виконання рішення. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунку, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам.

У відповідності до п. 5.1.4 вищезгаданої Інструкції Мінюсту, стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, потрібних для виконання за виконавчими документами, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. Якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, то стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Стягнення може бути звернено на майно боржника, яке належить йому на праві приватної власності.

Колегія суддів зазначає, що вищевказані норми права не було враховано судом першої інстанції у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов до передчасних та помилкових висновків у даній справі. Оскільки, тільки у разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно, яке належить йому на праві приватної власності.

Місцевим господарським судом не враховано того факту, що виконавче провадження триває та державним виконавцем самостійно здійснюються дії по знаходженню коштів боржника та на даний момент воно не завершене.

Крім того, чинне законодавство передбачає можливість виконавця самостійно здійснити стягнення на майно боржника в разі недостатності коштів, а оскаржуваною ухвалою місцевий господарський суд позбавив державного виконавця можливості здійснити стягнення саме у вигляді частини грошових коштів, на чому наполягав стягувач.

За таких обставин колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевим господарським судом було порушено норми матеріального права щодо порядку ведення виконавчого провадження та норми процесуального права щодо наявності виняткових обставин для зміни порядку та способу виконання рішення, а тому ухвала від 10.03.2016 року підлягає скасуванню, а в задоволенні заяви про зміну порядку та способу виконання рішення має бути відмовлено через відсутність виняткових обставин для зміни способу та порядку виконання рішення суду та наявності у державного виконавця самостійної можливості здійснити стягнення на майно, запропоноване боржником. Апеляційні скарги УЖГ Слов'янської міської ради та Заступника прокурора міста Києва підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на ТОВ „СПР-Груп".

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105, 106, 121 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Управління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради та Заступника прокурора міста Києва на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.03.2016 року у справі № 910/27369/14 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.03.2016 року у справі № 910/27369/14 скасувати.

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „СПР-Груп" про зміну способу і порядку виконання рішення відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СПР-Груп" (03035, м. Київ, вул. Сурікова В., буд. 3, корп. 8 Б; ідентифікаційний код 32765648) на користь Прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9; ідентифікаційний код 02910019) 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СПР-Груп" (03035, м. Київ, вул. Сурікова В., буд. 3, корп. 8 Б; ідентифікаційний код 32765648) на користь Управління житлового господарства Слов'янської міської ради (84112, Донецька обл., м. Слов'янск, пл. Соборна, 3; ідентифікаційний код 03364636) 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. Видачу виконавчих документів доручити господарському суду міста Києва.

7. Справу № 910/27369/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич