Рішення № 61845462, 05.10.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.10.16р. Справа № 904/6440/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промспецбуд", Дніпропетровська область, с.Любимівка

до Приватне акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", Дніпропетровська область, м. Павлоград

про стягнення 41 068,29 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 12.02.2016р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № ББУ/ПУ215/ББ/15 від 10.12.2015р.;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промспецбуд" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення 41 068,29 грн., з яких: 37 349,60 грн. основний борг, 3% річних 1 050,88 грн., 2 667,81 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 106-ПУ-ПРУВОКС від 23.07.2015р., в частині оплати за виконані роботи.

Ухвалою суду від 04.08.2016р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 18.08.2016р.

В судових засіданнях оголошувались перерви: 18.08.2016р. до 12.09.2016р., 12.09.2016р. до 19.09.2016р.

19.09.2016р. відповідач подав до суду клопотання, в якому зазначив, що відповідно до п. 2.1. договору позивач повинен був передати відповідачу для здійснення розрахунків рахунок фактуру, але позивач не надав до суду доказів надання відповідачу рахунку-фактури на суму 47 349,60 грн., у звязку із чим просить суд витребувати у позивача докази надання ПраТ "ДТЕК Павлоградвугілля" рахунку-фактури на суму 47 349,60 грн.

19.09.2016р. позивач подав до суду заяву, в якій зазначив, що під час розгляду даної справи відповідачем здійснено часткове погашення боргу, внаслідок чого сума основного боргу за договором № 106-ПУ-ПРУВОКС від 23.07.2015р. складає 7 349,00 грн. У звязку з викладеним просить суд стягнути з відповідача 11 067,69 грн. з яких: 7 349,00 грн. основний борг, 3% річних 1 050,88 грн., 2 667,81 грн. інфляційні втрати.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог (ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України).

19.09.2016р. в судовому засіданні оголошено перерву до 03.10.2016р.

У судове засідання зявились представники позивача та відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.07.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промспецбуд" (виконавець) та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (замовник) було укладено договір № 106-ПУ-ПРУВОКС (далі - договір).

Виконавець зобов'язується за завданням замовника виконати проектно-вишукувальні роботи: робочий проект «Капітальний ремонт дюкеру водогону № 2 через р. Самара», а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (п. 1.1. договору).

Строк здачі робіт по договору встановлюється строком до 31.08.2015р. (п. 1.3. договору).

Приймання і оцінка проектно-кошторисної документації здійснюється у відповідності до вимог завдання на проектування або іншого документа на проведення робіт (п. 1.4. договору).

Оплата робіт, виконаних виконавцем, проводиться замовником після підписання актів про здавання-приймання виконаних робіт, згідно даного договору та рахунку-фактури протягом 60 банківських днів на поточний рахунок виконавця в національній валюті України - гривні (п. 2.2. договору).

Виконавець зобов'язаний видати замовнику оформлену належним чином проектно-кошторисну документацію (п. 4.1. договору).

При завершенні робіт виконавець надає замовнику акт здавання-приймання проектно-кошторисної документації. Датою переходу права власності на об'єкт даного договору, вважається дата складання акта здавання-приймання робіт (п. 4.2. договору).

За порушення умов даного договору виконавець та замовник несуть відповідальність згідно чинного законодавства (п. 5.1. договору).

Договір вступає в дію після підписання його сторонами і діє до 31.12.2015р. (п. 11.1. договору).

Сторонами підписано додаток № 1 до договору «Зведений кошторис на проектні та вишукувальні роботи» (а.с. 12), в якому визначено повну вартість робіт 47 349,60 грн.

Позивач стверджує, що свої зобовязання виконав належним чином, виконав проектні роботи по обєкту «Капітальний ремонт дюкеру водогону № 2 через р. Самара» на суму 47 349,60 грн., на підтвердження чого надав підписаний сторонами акт здачі-приймання робіт № 25 від 28.08.2015р. (а.с. 15).

Позивач зазначає, що в порушення умов договору відповідач частково розрахувався за виконану роботу на суму 40 000,60 грн., внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 7 349,00 грн.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст.253 Цивільного кодексу України

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Доказів сплати за виконану роботу в сумі 7 349,00 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 7 349,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 1 050,88 грн., а також інфляційні втрати у розмірі 2 667,81 грн. з грудня 2015 року по квітень 2016 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перевірку розрахунку 3 % річних позивача та встановлено, що він виконаний не вірно. Позивач нараховує 3 % річних:

- на суму заборгованості 47 349,60 грн. за період з 29.10.2015р. по 28.06.2016р. у розмірі 949,58 грн.

- на суму заборгованості 37 349,60 грн. за період з 30.06.2016р. по 01.08.2016р. у розмірі 101,30 грн.

Як вбачається із вищенаведеного, позивач при розрахунку 3% річних на суму заборгованості 47 349,60 грн. за початкову дату періоду нарахування використовує 29.10.2015р. Як вказано вище, оплата робіт, виконаних виконавцем, проводиться замовником після підписання актів про здавання-приймання виконаних робіт, згідно даного договору та рахунку-фактури протягом 60 банківських днів (п. 2.2. договору). З матеріалів справи вбачається, що акт здачі-приймання робіт № 25 сторонами підписано 28.08.2015р., таким чином, відповідно до умов договору відповідач мав сплатити за виконану роботу у строк до 20.11.2015р. включно (28.08.2015р. + 60 банківських днів). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України). Отже за початкову дату періоду нарахування 3% річних на суму заборгованості 47 349,60 грн. належить використовувати 21.11.2015р.

Відповідно до здійсненого судом розрахунку загальний розмір 3 % річних становить 961,38 грн.

Щодо нарахованого розміру інфляційних втрат.

Позивач нараховує інфляційні втрати за період з грудня 2015 року по червень 2016 року на суму 47349,60грн.

Однак при розрахунку позивачем не враховано приписи абз. 3 п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р., відповідно до яких розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Інфляційні втрати нараховані на суму 47349,60грн. за період з грудня 2015 року по травень 2016 року (оскільки часткова оплата була здійснена 29.06.2016р.) включно дорівнюють 2 791,30 грн., однак суд не виходить за межі позовних вимог.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобовязання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 10 978,19 грн., з яких: 7 349,00 грн. основний борг, 3% річних 961,38 грн., 2 667,81 грн. інфляційні втрати.

Відповідач подав до суду клопотання, в якому зазначив, що відповідно до п. 2.1. договору позивач повинен був передати відповідачу для здійснення розрахунків рахунок фактуру, але позивач не надав до суду доказів надання відповідачу рахунку-фактури на суму 47 349,60 грн., у звязку із чим просить суд витребувати у позивача докази надання ПраТ "ДТЕК Павлоградвугілля" рахунку-фактури на суму 47 349,60 грн.

Відповідно до ст.38 Господарського процесуального кодексу України сторона у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

Господарський суд зазначає, що в силу приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, і ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 цього Кодексу.

Також господарський суд вважає за доцільне зазначити, що як вбачається з матеріалів справи відповідач підписав акт здачі-приймання робіт без жодних зауважень, отже про вартість виконаних робіт обізнаний та заперечень щодо вартості цих робіт не має, також з наявних матеріалів справи вбачається, що відповідач частково сплатив за виконану роботу, що свідчить про те, що платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти відповідачу відомі.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача 11,16 грн. (0,81 %), на відповідача 1 366,84 грн. (99,19 %).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76, ідентифікаційний код 00178353)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промспецбуд" (52042, Дніпропетровська область, с. Любимівка, вул. Томська, буд. 283-б, ідентифікаційний код 24606612) 10 978,19 грн., з яких: 7 349,00 грн. основний борг, 3% річних 961,38 грн., 2 667,81 грн. інфляційні втрати, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промспецбуд" (52042, Дніпропетровська область, с. Любимівка, вул. Томська, буд. 283-б, ідентифікаційний код 24606612) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 366,84 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.10.2016

Суддя ОСОБА_3