Справа № 699/268/15-к
Провадження № 1-кп\711\100\16
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2016 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: судді - Угорчука В.В.,
суддів: Позарецької С.М., Дунаєва С.О.,
при секретарі Буйновській А.П.,
за участі прокурорів Коломійця В.В. і Ткаченка О.А., обвинуваченого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, перекладача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 22014250000000027 за звинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Добрянка Пермської області (Російська Федерація), громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не судимого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, останнє місце проживання - АДРЕСА_2,
в скоєнні злочинів, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 258-3, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263-1 КК України, суд
в с т а н о в и в :
Підсудний (обвинувачений) ОСОБА_2 вчинив умисні злочини за наступних обставин.
В період з травня 2014 року по 5 серпня 2014 року ОСОБА_2 на території м. Артемівськ (нині м. Бахмут) Донецької області, смт. Холми Корюківського району Чернігівської області і в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, діючи умисно з мотивів несприйняття діючої влади в Україні, за власною ініціативою брав участь у діяльності та сприяв діяльності самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки» (далі «ДНР»), утвореної в квітні 2014 року в м. Донецьку, яка у відповідності до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією, основними завданнями якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, вчинення на території України актів тероризму із застосуванням вогнепальної зброї, залякування населення, вбивство громадян, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування та вчинення інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі.
В першій половині 2014 року ОСОБА_2, який перебував на території Донецької області, будучи радикально налаштованою особою, що не сприймає державну владу в Україні, та прихильником протиправної діяльності «ДНР», підтримуючи злочинні дії, скоєні учасниками цієї терористичної організації, вирішив протидіяти діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування в Україні та стати представником політичного блоку терористичної організації «ДНР», обравши собі позивний «ОСОБА_2».
В травні 2014 року він, перебуваючи в складі «ДНР» і діючи від її імені, організував незаконне припинення на території м. Артемівська і Артемівського району Донецької області трансляції низки телеканалів українського телебачення та заміну мовлення українських телеканалів на російські.
Так, біля 20 год. 15 хв. 8 травня 2014 року підсудний ОСОБА_2, діючи умисно на шкоду інформаційній безпеці України, в супроводі 2-х невстановлених озброєних вогнепальною зброєю осіб, пред'явивши посвідчення члена «ДНР» на своє ім'я, яке уповноважувало його діяти від імені цієї терористичної організації, висунув працівникам Артемівської радіотелевізійної станції Донецького філіалу концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення України, що знаходиться за адресою: м. Артемівськ, вул. Р. Люксембург, 54, вимогу виконати незаконні вимоги самопроголошеної «ДНР» до всіх ТВ-провайдерів на території «ДНР» і припинити мовлення вказаних в пред'явленій ним копії незаконної постанови від імені так званого співголови президії «ДНР» ОСОБА_5 каналів українського телебачення. Виконуючи незаконні вимоги ОСОБА_2, працівниками Артемівського ретранслятора 8.05.2014 року були відключені два українських телеканали - «УТ-1» і «5 канал», а 10.05.2014 року представниками «ДНР» було незаконно переналаштовано аналогові передатчики «УТ-1» на «НТВ», «5 канал» на «Ren TV» («Рен ТіВі»), «1+1» на «РТР планета», «Новий канал» на «ОРТ», «Інтер» на «Росія 24», що призвело до позбавлення мешканців м. Артемівськ Донецької області та прилеглих районів права перегляду українських програм, права доступу до інформації та становило загрозу інформаційній безпеці України.
В подальшому ОСОБА_2 в період з 8.05.2014 року до кінця травня-початку червня 2014 року з метою безперешкодної трансляції вищевказаних російських телеканалів забезпечував збройну охорону приміщення Артемівського ретранслятора шляхом виставлення незаконної «охорони» з числа озброєних представників «ДНР».
Крім того, підсудний ОСОБА_2 в червні і липні 2014 року збирав інформацію про місця знаходження (дислокацію) і пересування важкої військової техніки і особового складу Збройних Сил України (далі ЗСУ), що брали участь в проведенні антитерористичної операції (далі АТО) на території Донецької області, та передавав її представникам «ДНР», які використовували цю інформацію для здійснення протидії АТО.
Збір зазначеної інформації військового характеру підсудний здійснював через своїх інформаторів - жителів м. Артемівськ й інших міст Донецької області, використовуючи при цьому мобільні телефони з різними абонентськими номерами.
Так, 19.06.2014 р. в 08 год. 18 хв. ОСОБА_2, знаходячись на території Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, отримав вхідний дзвінок на мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_3 від невстановленого представника «ДНР» на ім'я ОСОБА_25 з абонентським номером НОМЕР_4, який знаходився в окупованому м. Слов'янськ Донецької області, і в ході розмови повідомив останньому про те, що 19.06.2014 р. через смт. Ямпіль Краснолиманського району Донецької області пройшли танки в напрямку блокпоста,який розміщений на трасі в напрямку м. Красний Лиман, і про те, що в с. Закітне Краснолиманського району йде бій.
20.07.2014 р. в 12 год. 07 хв. підсудний, знаходячись в смт. Холми Корюківського району Чернігівської області, зателефонував зі свого № НОМЕР_3 невстановленому представнику «ДНР» з позивним «ОСОБА_26» на № НОМЕР_5, який знаходився в підконтрольному «ДНР» м. Донецьк, і повідомив про те, що 20.07.2014 р. через м. Артемівськ Донецької області зранку пройшло дві колони і частина техніки (13-15 танків) згрупувалась в кар'єрі при виїзді з Артемівська в напрямку м. Попасна Луганської області, а також про те, що приблизно в 11 год. 57 хв. через м. Артемівськ також пройшли установки «Град», 30 танків, 4 тягачі з ящиками, в яких знаходились снаряди.
20.07.2014 р. в 13 год. 21 хв. ОСОБА_2, перебуваючи в смт. Холми Корюківського району Чернігівської області, зателефонував зі свого телефону із вказаним вище номером тому ж представнику «ДНР» з позивним «ОСОБА_26» на № НОМЕР_5, який знаходився в підконтрольному «ДНР» м. Донецьк, і повідомив йому про те, що через м. Артемівськ 20.07.2014 р., окрім згаданої в попередній розмові (о 12 год. 07 хв.) техніки, пройшло ще 50 самохідних артилерійських установок, а також, що приблизно 30 танків згрупувалося в районі с. Трипілля Артемівського району.
21.07.2014 р. об 11 год. 57 хв. підсудний, знаходячись в смт. Холми Корюківського району Чернігівської області, зателефонував зі свого мобільного телефону із тим же номером на абонентський № НОМЕР_6 невстановленому представнику «ДНР» на ім'я ОСОБА_27, який знаходився в підконтрольному «ДНР» м. Горлівка Донецької області, повідомивши про те, що в м. Артемівськ 21.07.2014 р. в 11 год. 57 хв. по вул. Горбатого (правильна назва - Горбатова) в напрямку м'ясокомбінату і кар'єру пройшло 7 самохідних артилерійських установок і 1 бойова машина піхоти.
21.07.2014 р. о 19 год. 57 хв. обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи в смт. Холми Корюківського району Чернігівської області, із свого телефону з абонентським номером НОМЕР_3 передав вище вказаному представнику «ДНР» з позивним «ОСОБА_26» на телефон із вказаним абонентським номером, який знаходився в підконтрольному «ДНР» м. Торез Донецької області, інформацію про те, що в м. Красноармійськ Донецької області станом на 19 год. 57 хв. 21.07.2014 р. на залізничну станцію прибув поїзд (состав) і вивантажує багато бронетехніки.
25.07.2014 р. о 22 год. 03 хв. ОСОБА_2, знаходячись на території Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, за допомогою свого мобільного телефону з абонентським № НОМЕР_3 повідомив вище вказаному представнику «ДНР» на ім'я ОСОБА_27 на № НОМЕР_6, який перебував в підконтрольному «ДНР» м. Горлівка Донецької області, про те, що в м. Артемівськ станом на 22 год. 03 хв. 25.07.2014 р. в кар'єрі стоїть бронетехніка, яка групується і вирушає в напрямку бойовиків.
25.07.2014 р. в 22 год. 11 хв. підсудний з території Корсунь-Шевченківського району Черкаської області зателефонував зі свого мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_7 на мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_8 невстановленій особі на ім'я ОСОБА_7, що знаходився в м. Артемівськ Донецької області, та одержав від нього інформацію про те, що в 17 год. 00 хв. і в 17 год. 20 хв. 25.07.2014 р. по вул. Горбатова в м. Артемівськ в бік від шахти ім. Володарського («Володарка») пройшло 2 колони техніки і на стару танкову бригаду направилось біля 5 танків, 10 бойових машин піхоти (це в двох колонах), п'ять тягачів - вантажних автомобілів тягнули 122 мм гармати, 4 офіцерських «кунги» і 3 вантажівки «Урал» з військовослужбовцями ЗСУ (живою силою). Після цього о 22 год. 20 хв. він з території Корсунь-Шевченківського району Черкаської області зателефонував зі свого № НОМЕР_3 вище вказаному представнику «ДНР» на ім'я ОСОБА_27 на (абонентський номер НОМЕР_6), який знаходився в підконтрольному «ДНР» Ясинуватському районі Донецької області, і передав йому інформацію про те, що в 17 год. 00 хв. і в 17 год. 20 хв. 25.07.2014 р. по вул. Горбатова в м. Артемівськ в бік від шахти ім. Володарського («Володарка») пройшло 2 колони і на стару танкову бригаду пішло 5 танків, 10 бойових машин піхоти, п'ять автомобілів тягнули 122 мм гармати, 4 офіцерських «кунги» і 3 машини з військовослужбовцями, а також, що в 22 год. 15 хв. по вул. Леваневського в м. Артемівськ потягнули одну підбиту бойову машину піхоти на стару танкову базу для ремонту.
Того ж дня о 22 год. 31 хв. ОСОБА_2 на № НОМЕР_7 мобільного телефону знову з № НОМЕР_8 зателефонувала вище вказана особа на ім'я ОСОБА_7, який передав інформацію про те, що в центрі м. Артемівськ станом на 22 год. 31 хв. 25.07.2014 р. зупинились 3 танки і 1 бронетранспортер. Одразу ж після отримання цієї інформації о 22 год. 33 хв. підсудний зателефонував із свого № НОМЕР_3 вищевказаному представнику «ДНР» на ім'я ОСОБА_27 на № НОМЕР_6, що перебував на підконтрольній «ДНР» території Ясинуватського району Донецької області, і повідомив йому про те, що в центрі м. Артемівськ станом на 22 год. 33 хв. 25.07.2014 р. зупинились 3 танки і 1 бронетранспортер, а також, що в м. Артемівськ на залізничну станцію пригнали 9 поїздів (составів), 1 з яких з контейнерами, а решта порожні.
Того ж дня о 22 год. 43 хв. ОСОБА_2 з використанням свого мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_3 передав представнику «ДНР» на ім'я ОСОБА_27 на телефон з номером НОМЕР_6, який знаходився в підконтрольному «ДНР» Ясинуватському районі Донецької області, інформацію про те, що в м. Артемівськ по вул. Горбатова з боку кар'єра вверх в бік залізничного вокзалу станом на 22 год. 43 хв. 25.07.2014 р. рухається 10 танків та 7 бойових машин піхоти.
О 23 год. 46 хв. того ж дня, тобто 25.07.2014 р., підсудний ОСОБА_2 зателефонував із телефону з номером НОМЕР_7 на телефон з номером НОМЕР_9 невстановленій особі на ім'я ОСОБА_23, який перебував у м. Артемівськ Донецької області, та одержав від того інформацію про те, що по м. Артемівськ рухається 17 самохідних артилерійських установок і 5-6 танків. Одразу ж після отримання цієї інформації в 23 год. 49 хв. підсудний з використанням телефону із абонентським номером НОМЕР_3 передав вказаному представнику «ДНР» на ім'я ОСОБА_27 на № НОМЕР_6, який знаходився в підконтрольному «ДНР» м. Горлівка Донецької області, раніше отриману інформацію про те, що в м. Артемівськ станом на 23 год. 49 хв. 25.07.2014 р. заїхало 17 самохідних артилерійських установок та 5-6 танків.
Цими умисними діями підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 258-3 КК України - участь в терористичній організації і сприяння діяльності терористичної організації.
Також обвинувачений ОСОБА_2 у вересні-жовтні 2011 року придбав у ОСОБА_9 самозарядний мисливський 7,62-мм карабін «Сайга-МК» заводський номер НОМЕР_10 і, переоформивши його в органах дозвільної системи ГУ МВС України в Донецькій області на себе, одержав 6.10.2011 року дозвіл № НОМЕР_15 на право зберігання та носіння зазначеної зброї.
В період з 6 жовтня 2011 року по 5 серпня 2014 року невстановленою особою без передбаченого законом дозволу здійснено за невстановлених обставин перероблення зазначеного карабіну шляхом видалення штифта, фіксуючого дульне гальмо-компенсатор, у зв'язку з чим карабін набув властивостей багатоцільової нарізної вогнепальної зброї.
Зазначену вище багатоцільову нарізну вогнепальну зброю - 7,62-мм карабін «Сайга-МК» заводський номер НОМЕР_10 ОСОБА_2 без передбаченого законом дозволу переніс на місце свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_2, де умисно без передбаченого законом дозволу зберігав до 5 серпня 2014 року.
Крім того, підсудний ОСОБА_2 у вересні 2006 року придбав при невстановлених обставинах газовий пістолет «Маузер-Верке» («Mauser-Werke») калібру 9 мм Р.А. заводський № НОМЕР_11.
4.09.2006 р. ОСОБА_2 Артемівським міськвідділом УМВС України в Донецькій області було видано дозвіл № НОМЕР_12 на право зберігання та носіння вказаної вище газової зброї, дія якого продовжувалась Артемівським міськвідділом ГУМВС України в Донецькій області у вересні 2009 року та вересні 2012 року.
В період з 4 вересня 2012 року по 5 серпня 2014 року підсудний без передбаченого законом дозволу здійснив за невстановлених обставин перероблення зазначеного газового пістолету, внісши саморобним способом в його конструкцію зміни шляхом видалення захисного елементу (перетинки) з каналу ствола, у зв'язку з чим пістолет втратив властивості, притаманні газовій зброї, і став гладкоствольною вогнепальною зброєю, придатною для стрільби шумовими та газовими патронами калібру 9 мм Р.А. (або їм подібним), патронами, спорядженими кулею «несмертельної дії» калібру 9 мм Р.А., а також патронами роздільного заряджання (куля, картеч, шріт та ін. діаметром до 7, 0 мм), використовуючи при цьому штатні газові чи холості патрони калібру 9 мм Р.А.
Зазначену вище гладкоствольну вогнепальну зброю - пістолет «Маузер-Верке» № НОМЕР_11 ОСОБА_2 без передбаченого законом дозволу переніс за місцем свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_2, де умисно без передбаченого законом дозволу зберігав до 5 серпня 2014 року.
5 серпня 2014 року зазначені вище багатоцільова нарізна вогнепальна зброя - 7,62-мм карабін «Сайга-МК» заводський номер НОМЕР_10; гладкоствольна вогнепальна зброя - пістолет «Маузер-Верке» калібру 9 мм Р.А. заводський № НОМЕР_11 були виявлені і вилучені у ОСОБА_2 під час проведення обшуку за місцем його тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_2.
Цими умисними діями підсудний ОСОБА_2 вчинив злочини, передбачені ч.1 ст. 263 КК України - носіння і зберігання без передбаченого законом дозволу вогнепальної зброї, та ч.1 ст. 263-1 КК України - незаконна переробка вогнепальної зброї.
Підсудний ОСОБА_2 своєї вини не визнав і пояснив наступне.
Він в установленому законом порядку придбав у ОСОБА_9 мисливський карабін «Сайга», а також у невідомої особи газовий пістолет «Маузер», які зареєстрував у дозвільній системі органів МВС України на своє ім'я та разом зі штатними набоями до них зберігав на території Донецької області, де проживав, а також на інших територіях, де перебував у зв'язку з роботою. До цієї зброї він не вносив ніяких конструктивних змін і її неодноразово перевіряли працівники правоохоронних органів під час перереєстрації та при пересіченні блокпостів.
Весною 2014 року в деяких населених пунктах Донецької та Луганської областей відбувались події, під час яких створювались незаконні збройні формування, здійснювалось захоплення військових частин і техніки ЗСУ, адміністративних будівель, а також збройні сутички. З метою недопущення таких подій в м. Артемівську він координував свої дії з працівниками МВС та СБУ. Отримавши в травні 2014 р. інформацію про те, що невідомі особи погрожують підірвати телерадіовишку у випадку, якщо не будуть відключені українські телеканали, він вирішив зімітувати, що діє від імені «ДНР», для чого, використовуючи бланк за підписом нібито ОСОБА_5, виготовив постанову, на якій хтось із його знайомих поставив відбиток якоїсь печатки. Разом з двома особами, прізвищ яких не пам'ятає, один із яких мав при собі пістолет, тому що працював охоронцем, він 08.05.2014 р. на автомобілі, в якому знаходився його мисливський карабін «Сайга», прибув на територію Артемівської радіотелевізійної станції і запропонував працівникам відключити мовлення кількох телевізійних каналів, залишивши при цьому вищевказану постанову. Ці дії він вчинив на випадок того, якщо якісь особи зі складу незаконних збройних формувань будуть пред'являти претензії з приводу того, що на території м. Артемівськ і однойменного району продовжується трансляція українських телеканалів, то працівники станції могли послатись на цю постанову, в якій ішлось про відключення тільки декількох телеканалів, які, крім того, не користувались великим попитом у місцевого населення. У зв'язку з тим, що охоронна організація, яка повинна була забезпечувати охорону станції, усунулась від виконання своїх обов'язків, він дійсно на протязі певного часу забезпечував її охорону з числа небайдужих жителів міста, які не належали до ДНР і не були озброєними під час здійснення охорони.
За родом діяльності ТОВ «Колорит», яке займалось вантажними автомобільними перевезеннями, він на протязі 2014 року часто перебував в с. Набутів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, де тривалий час проживав, а також в смт. Холми Корюківського району Чернігівської області і в інших місцях України за межами м. Артемівськ, в якому залишились його рідні, знайомі та близькі. Турбуючись про них, а також про вантажі, які перевозило ТОВ «Колорит», він за допомогою телефонного зв'язку обмінювався зі знайомими інформацією про місця перебування військової техніки і військовослужбовців, тому що в цих місцях зростав ризик виникнення збройних сутичок, під час яких могло постраждати мирне населення. Він заперечує факти розмов по телефону з особами, зв'язки з якими йому інкриміновано, зазначаючи, що його телефонами могли скористатись інші особи, яким він передавав свої телефони.
Вирішуючи питання про доведеність винуватості підсудного ОСОБА_2 у вчиненні вказаних злочинів (кримінальних правопорушень), суд виходить з наступного.
Конвенцією Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15.11.2000 року держави-учасниці зобов'язано криміналізувати участь в організованій злочинній групі. При цьому відповідно до п. «а» ст. 2 цієї Конвенції організована злочинна група означає структурно оформлену групу в складі трьох або більше осіб, що існує протягом визначеного періоду часу і діє узгоджено з метою здійснення одного або декількох серйозних злочинів або злочинів, визнаних такими відповідно до цієї Конвенції, для того, щоб одержати, прямо або опосередковано, фінансову або іншу матеріальну вигоду.
Поняття терористичної організації визначено в статті 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», відповідно до якого терористична організація - це стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого проведено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Організація визнається терористичною, якщо хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.
Із п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями» від 23.12.2005 року вбачається, що утворення (створення) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об'єднання для заняття злочинною діяльністю. В частині ж участі у злочинній чи терористичній організації, то відповідно до п.13 вказаної постанови Пленуму вступ особи до організованої групи чи злочинної організації (участь у ній) означає надання цією особою згоди на участь у такому об'єднанні за умови, що вона усвідомлювала факт його існування і підтвердила певними діями реальність своїх намірів.
З урахуванням того, що так звана «ДНР» є стійким ієрархічним об'єднанням більше 3-х осіб, складається з політичного та силового блоків, має чітку структуру та розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов'язки згідно з планом спільних злочинних дій;
на керівників зазначених блоків покладається організація, керівництво та контроль за діями підлеглих їм співучасників злочинів за допомогою нижчестоящих керівників груп цих блоків;
«ДНР» має стабільний склад лідерів вказаної терористичної організації, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення;
на учасників політичного блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються обов'язки:
- створення так званих органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності;
- видача нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «ДНР»;
- організація та проведення незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ДНР»;
- проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;
- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;
- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам та Збройним Силам України;
- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення АТО та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою закликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;
на учасників силового блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладались обов'язки:
- організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції;
- з метою опору представникам державної влади та унеможливлення припинення злочинної діяльності правоохоронними органами та ЗСУ, організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників «ДНР», озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями;
- створення не передбачених законом збройних формувань та участь у їх діяльності;
- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об'єктів на території Донецької області;
- скоєння терористичних актів та диверсій на території України;
- захоплення зброї чи заволодіння у інший спосіб боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та забезпечення власної злочинної діяльності, тощо,
враховуючи вищеназвані нормативні акти, суд вважає доведеним той факт, що так звана «ДНР» є терористичною організацією.
Участь підсудного ОСОБА_2 в цій терористичній організації та інше сприяння діяльності терористичної організації доведена наступними доказами.
Листом концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення України № 5601/11-03 від 20.11.2014 р. про те, що в травні 2014 року озброєні представники так званої «ДНР» на чолі з ОСОБА_2, який представився начальником служби безпеки «ДНР» по Артемівському району, незаконно відключили трансляцію по м. Артемівськ і Артемівському району 5-ти українських телеканалів та налаштували приймальні станції на подачу російських телеканалів, що призвело до позбавлення мешканців м. Артемівськ та прилеглих районів права перегляду українських програм, права доступу до інформації та становило загрозу інформаційній безпеці України (т.3 а.с.183-184).
Артемівською радіотелевізійною станцією Донецького філіалу концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення України в додатку до листа від 14.11.2014 р. надано «постанову» ради «ДНР» про припинення на території «ДНР» трансляції українських каналів за підписом так званого співголови президії «ДНР» ОСОБА_5, виконати яку і відключити трансляцію по м. Артемівську і Артемівському району Донецької області каналів українського телебачення обвинувачений ОСОБА_2 в травні 2014 року примусив працівників Артемівської радіотелевізійної станції (т.4 а.с.3), а також оперативний журнал Артемівської радіотелевізійної станції, в якому містяться відповідні записи про факт незаконного озброєного захоплення і подальшого незаконного утримання в травні 2014 року ОСОБА_2 разом з іншими представниками «ДНР» зазначеної установи телерадіозв'язку, відключення каналів українського телебачення і заміну їх на російські телеканали.
Свідок ОСОБА_10 дав показання про те, що в травні 2014 р. на Артемівську РТС, де він працював разом з ОСОБА_11, прибули невідомі, які пригрозили підірвати станцію, якщо не будуть відімкнені українські телеканали. В цей же день приїхав ОСОБА_2 з двома озброєними незнайомцями і в наказному порядку вимагав припинити мовлення кількох українських каналів, пред'явивши постанову «ДНР», в якій був список цих телеканалів. Через кілька днів прибули інші озброєні особи зі складу «ДНР» і переключили мовлення 4-5 українських каналів на російські. Також ОСОБА_2 забезпечив «охорону» станції, інколи сам привозив цих охоронців, а також пропонував свідку по телефону повідомляти про пересування українських військовослужбовців та техніки.
Свідок ОСОБА_11 пояснив, що на початку травня 2014 р. підсудний ОСОБА_2 прибув з двома особами, у одного з яких був пістолет, пред'явив мандат «ДНР» і висунув вимогу відключити мовлення п'яти українських каналів, перелік яких був у наданій підсудним «постанові «ДНР». Також ОСОБА_2 забезпечив присутність озброєної «охорони» на станції, яка була на протязі кількох тижнів до визволення м. Артемівськ.
Під час досудового розслідування свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_11 по фотознімках упізнали підсудного ОСОБА_2, який у травні 2014 року, назвавшись представником «ДНР», незаконно примусив припинили трансляцію по м. Артемівськ та Артемівському району низки українських телеканалів і замінити їх російськими телеканалами, що встановлено з протоколів на а.с. 116-118, 141-143 т.3.
З протоколу огляду оперативного журналу, що підтвердилось в судовому засіданні при огляді вказаного речового доказу, встановлено, що 08.05.2014 р. представники «ДНР» ОСОБА_2 з двома особами надали постанову працівникам станції про відключення 5-го каналу та УТ-1 і після цього на станції на протязі декількох днів чергували представники «ДНР», а 10.05.2014 р. представники цієї організації пере-налаштували аналогові передавачі з українських телеканалів на російські (т.4 а.с.4-9).
Сам факт того, що представники «ДНР» на підставі «мандату» № НОМЕР_13 10.05.2014 р. замінили російськими каналами саме ті українські канали, які значаться в наданій ОСОБА_2 «постанові» «ДНР», свідчать про його попередню змову з цими особами та його участь в терористичній організації.
За висновками судово-почеркознавчої експертизи надписи у вигляді цифрових знаків (номери телефонів) на аркуші 86 оперативного журналу Артемівської РТС та підпис на звороті цього аркушу після тексту : «Два представителя Артемовского штаба Донецкой Народной Республики ОСОБА_8 и ОСОБА_12 ОСОБА_2 нач. службы безопасности Постановление отключить 5 канал и УТ-1 08.05.14 2020» (рос.) виконані ОСОБА_2 (т.4 а.с.45-67).
Крім того, в автомобілі «Шевроле Авео» («Chevrolet Aveo») державний номерний знак НОМЕР_1 підсудного вилучено наліпку із зображенням двохголового орла та написом «донецкая республика» (рос.) на фоні горизонтальних смуг червоного, синього і червоного кольорів, які є символами «ДНР» (т.1 а.с.45).
Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що підсудний ОСОБА_2, проживаючи в с. Набутів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, негативно висловлювався щодо військовослужбовців ЗСУ.
Військовою частиною А2730 з м. Артемівськ Донецької області надано робочий зошит,в якому містяться записи про те, що ОСОБА_2 станом на травень 2014 року являвся представником т.зв. самооборони і користувався телефоном № НОМЕР_7 (т.4 а.с.13-17).
Із показань свідка ОСОБА_14 встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 весною 2014 р. перешкоджав військовослужбовцям у м. Артемівську виконувати військовий наказ про забезпечення військових частин ЗСУ стрілецькою зброєю та боєприпасами, хоча при цьому намагався не допустити кровопролиття, але носив при собі пістолет.
Свідок ОСОБА_15 підтвердив керування підсудним ОСОБА_2 особами, які весною 2014 р. блокували військову частину в м. Артемівську з метою невиконання поставлених перед військовослужбовцями завдань по забезпеченні ЗСУ боєприпасами, але попереджав військовослужбовців про можливі збройні напади на них.
Аналіз вказаних доказів в їх сукупності свідчить про доведеність винуватості підсудного ОСОБА_2 в участі в діяльності терористичної організації «ДНР».
Показання свідків ОСОБА_16 і ОСОБА_17 про те, що підсудний не був прихильником «ДНР», суд вважає недостовірними. Свідки є, відповідно, товаришем і дружиною підсудного ОСОБА_2, тому відносяться до заінтересованих в результатах кримінального провадження осіб. Їх показання спростовують перелічені, а також наведені далі у вироку докази, в тому числі й показання інших свідків, документи, висновки експертизи.
Підсудному інкриміновано те, що він 08.05.2014 р. під час подій на Артемівській РТС використовував вогнепальну зброю, а в подальшому пред'явив мандат «ДНР» № НОМЕР_13. Підсудний заперечив ці факти і пояснив, що такий мандат не пред'являв і не використовував зброю, хоча мав карабін «Сайга», який зберігався в автомобілі. Із показань свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_10 встановлено, що ОСОБА_2 08.05.2014 р. не використовував ніякої зброї і не пред'являв їм зазначений мандат. Із записів в оперативному журналі вбачається, що такий мандат було пред'явлено іншими представниками «ДНР» 10.05.2014 р. Інших доказів суду не надано, тому суд вважає необґрунтованою вказану частину обвинувачення.
Під час обшуку автомобіля підсудного також вилучено мобільний телефон «Самсунг» («Samsung») з абонентським номером НОМЕР_3, в телефонній книзі якого значаться номери телефонів абонентів під назвами «ОСОБА_26», «ОСОБА_28», «ОСОБА_29» (т.1 а.с.42, 67-69), а також візитну карточку, на якій вказано як один з належних підсудному номер телефону НОМЕР_7.
Під час обшуку тимчасового житла обвинуваченого в АДРЕСА_2 вилучено аркуші паперу з рукописними текстами: «5 Танков 10 БМП 5 а/м 122 к 4кунга офи 3 а/м с вояка», «17 и 17.20 Т/к Украина Укр войска вроде как на Славянск с Северска», «БМП потянули по Леваневск…», «со стор 17 САУ 5-6 Т Урал» (рос.) (т.1 а.с.102).
Згідно з протоколом за результатами проведення негласного розшукового заходу від 28.07.2014 року і додатком до нього зафіксовані телефонні розмови ОСОБА_2 з особами, в ході яких підсудний:
- називає правильним почуту від співрозмовниці на ім'я ОСОБА_20 інформацію про те, що подруга останньої на ім'я ОСОБА_24 взяла в полон двох українських військових, називаючи їх «укропами»;
- висловив своє незадоволення доведеною йому співрозмовником на ім'я ОСОБА_2 інформацією про те, що українські війська звільняють від проросійських окупантів м. Слав'янськ і м. Краматорськ, і зазначив, що це можливо, оскільки «вони ж обіцяли нас зачистить», а також зазначив, «що нічого, будемо відбиватись»;
- повідомляє невідомому (як далі встановлено - з позивним «ОСОБА_26») контактні телефони і позивні певних осіб, а той називає ОСОБА_2 «ОСОБА_2»;
- просить особу на ім'я ОСОБА_7 передати бойовику з позивним «ОСОБА_30» інформацію про факт висадки п'ятьма вертольотами українського десанту на території військової частини в м. Артемівську (на «Володарке») для її захисту від можливого нападу бойовиків, насміхається над психологічним станом українських військових, що обороняли військову частину від бойовиків, говорячи, що «они там и так на страхе сидят так что скоро по воробьям начнут стрелять» (рос.);
- в розмові з чоловіком на ім'я ОСОБА_31, що знаходиться в анексованій Росією Автономній Республіці Крим, називає підкріплення українським бійцям - «паразитами» і що до осіб, які потрапили в оточення українськими військами під Сіверськом, на допомогу повинна прийти Горлівка, Слов'янськ і «хлопці» з Артемівська, що ці особи повинні протриматися до підходу цієї підмоги «ДНР»; про те, що українську важку техніку (БТР і БМП), яка станом на ранок 19.06.2014 р. пройшла через смт. Ямпіль, дуже просто в тих місцях знищувати коктейлями Молотова; про те, що дуже погано, якщо хлопці не встигли підірвати міст; про те, що їх спільна знайома ОСОБА_20, яка знаходиться в анексованій АРК, спілкується з представниками ФСБ (т.1 а.с.6-10).
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 визнав, що його прозивали «ОСОБА_2» і він відкликався на це прізвисько.
Згідно з протоколом за результатами проведення негласного розшукового заходу від 07.08.2014 року та додатком до нього зафіксовані телефонні розмови ОСОБА_2 з особами, в ході яких підсудний:
- обговорює із особою на ім'я ОСОБА_31 події, в яких брали участь представники «ДНР»;
- спілкуючись зі своєю знайомою ОСОБА_20, що знаходиться в анексованій АРК, розповідає про знищення української розвідгрупи під с. Зайцево Артемівського району, називаючи бойовиків «наші», а також повідомляє, що зателефонує ОСОБА_12. (Про участь зазначеної особи в незаконному захоплені в травні 2014 року Артемівської РТС працівники цієї станції зробили запис в робочому журналі, чим спростовуються показання підсудного про те, що він не знає зазначеної особи);
- називає горлівський «Беркут» «наші» і зазначає, що «Беркут» на сьогоднішній день (липень 2014 р.) для «майданутих» організація-ворог, і знову згадує про ОСОБА_12, якому має намір зателефонувати;
- під час розмови зі згаданою ОСОБА_20 зазначає, що люди, у яких він одержував інформацію, повиїжджали з м. Артемівська, а телефонувати тим, хто сидить по домах і на вулицю не виходить, безглуздо, бо такі інформатори як «одна бабка сказала іншій» йому не потрібні;
- повідомив представнику «ДНР» з позивним «ОСОБА_26», який знаходився в підконтрольному «ДНР» м. Донецьк, інформацію про переміщення через м. Артемівськ української військової техніки, задіяної в АТО;
- повідомив цьому ж «ОСОБА_26» додаткову інформацію про переміщення через м. Артемівськ української військової техніки;
- повідомляв представнику «ДНР» на ім'я ОСОБА_27, який знаходився в підконтрольному «ДНР» м. Горлівка та в Ясинуватському районі Донецької області, інформацію про переміщення через м. Артемівськ української військової техніки, задіяної в АТО;
- повідомив представнику «ДНР» з позивним «ОСОБА_26», який знаходився в підконтрольному «ДНР» м. Торез Донецької області, інформацію про переміщення в м. Красноармійськ Донецької області української військової техніки, задіяної в АТО (т.2 а.с. 1-8).
Згідно з протоколом та додатком до нього за результатами проведення негласного розшукового заходу від 08.10.2014 року зафіксовані телефонні розмови ОСОБА_2 з особами, в ході яких підсудний здійснює збір інформації:
- від особи на ім'я ОСОБА_2 про українську військову техніку, що переміщується по м. Артемівськ в напрямку м. Горлівка (яке знаходиться під контролем «ДНР») з метою подальшої передачі представникам «ДНР»;
- у інформатора на ім'я ОСОБА_7 про українську військову техніку, що переміщується по м. Артемівськ і Артемівскому району, яка по змісту повністю співпадає з інформацією, записаною на аркуші паперу («5 Танков 10 БМП 5 а/м 122 к 4кунга офи 3 а/м с вояка», «17 и 17.20 Т/к Украина Укр войска вроде как на Славянск с Северска», «БМП потянули по Леваневск…»), виявленому і вилученому під час проведення обшуку за місцем тимчасового проживання обвинуваченого. Також інформатор ОСОБА_2 зазначає, що для уточнення інформації про місця дислокації української військової техніки, задіяної в АТО, він буде дзвонити в Ростов;
- у цієї ж особи на ім'я ОСОБА_7 про українську військову техніку, що переміщується по м. Артемівськ і Артемівскому району. В ході розмови обвинувачений заявляє, що «горлівчанам» (загальновідомий факт, що м. Горлівка захоплена бойовиками) потрібна інформація про українську військову техніку, яка групується в районі кар'єру Артемівського, і називає українські війська «падлы» (рос.);
- у вказаної особи на ім'я ОСОБА_7 про українську військову техніку, що переміщується по м. Артемівськ. В ході розмови ОСОБА_7 зазначає, що його інформатор знаходиться в районі залізничної станції і спостерігає за переміщенням військової техніки та підраховує її кількість. Також ОСОБА_7 зазначає, що в даний момент телефонувати йому не можна, бо через звук телефону його можуть помітити, з чим ОСОБА_2 погоджується і зазначає, що дійсно телефон не повинен дзеленчати, тобто необхідно дотримуватись конспірації;
- уточнює у інформатора на ім'я ОСОБА_7 інформацію про подальші напрямки руху української військової техніки, задіяної в АТО, що переміщується по м. Артемівськ;
- у інформатора на ім'я ОСОБА_23 про подальші напрямки руху української військової техніки, задіяної в АТО, що переміщується по м. Артемівськ і в районі Горлівки, а також одержує від нього точні дані про кількість і види військової техніки, які по змісту повністю співпадають з інформацією, записаною на аркуші паперу («со стор 17 САУ 5-6 Т Урал»), виявленому і вилученому під час проведення 5.08.2014 р. обшуку за місцем тимчасового проживання ОСОБА_2 в с. Набутів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області;
- у цього ж ОСОБА_23 про подальші напрямки руху української військової техніки задіяної в АТО, що переміщується по м. Артемівськ, Лисичанському і Дебальцевському районах, в районі Горлівки, а також одержує від нього дані про військову техніку, що зайшла до військової частини (40 «Уралів» з боєприпасами). При цьому підсудний називає українські війська «суки» і зазначає, що все одно вирахує, де вони дислокуються, та що попередить бойовиків про переміщення української військової техніки в напрямку окупованого м. Луганськ;
- у інформатора на ім'я ОСОБА_7 про рух по м. Артемівськ української військової техніки, задіяної в АТО та називає бойовиків, які ведуть підривну діяльність проти ЗСУ, «наші партизани»;
- в ході телефонної розмови з особою на ім'я ОСОБА_22, який знаходиться в м. Донецьк, підсудний ОСОБА_2 схвально віднісся до інформації про те, що під м. Костянтинівка Донецької області бойовиками розбито блокпост ЗСУ;
- під час спілкування з особою на ім'я ОСОБА_7 ОСОБА_2 висловлює нецензурні слова по відношенню до української влади (т.2 а.с. 20-39).
За висновками почеркознавчої експертизи рукописні тексти: «5 Танков 10 БМП 5 а/м 122 к 4кунга офи 3 а/м с вояка», «17 и 17.20 Т/к Украина Укр войска вроде как на Славянск с Северска», «БМП потянули по Леваневск..», «со стор 17 САУ 5-6 Т Урал» виконані вірогідно ОСОБА_2 (т.4 а.с.53).
Незважаючи на те, що експерт не дав ствердного висновку про автора цих текстів, але при цьому не зазначив, що ці тексти виконані не підсудним, а іншими особами. Оцінюючи такий експертний висновок в сукупності з тими фактами, що ці записи вилучені з володіння підсудного і що інформація в цих записах співпадає з інформацією, якою підсудний обмінювався в ході телефонних розмов, суд вважає доведеним, що вказані рукописні тексти виконані саме підсудним ОСОБА_2, а не іншою особою.
Що стосується доводів сторони захисту про те, що частина доказів, а саме дані про з'єднання підсудного з іншими особами за допомогою телефонного зв'язку, здобуті до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР), тобто до початку досудового розслідування, тому ці докази повинні визнаватись недопустимими, суд виходить з наступного.
Згідно з положеннями ч.2 ст. 1 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Вказані дані були здобуті в рамках контррозвідувальної діяльності компетентним органом Служби безпеки України - Департаментом контррозвідки у відповідності до вимог п.6 ст.7 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» до початку досудового розслідування на підставі відповідних ухвал голови апеляційного суду м. Києва від 30.04.2014 р. № 01-2970цт та від 24.06.2014 р. №№ 01-4625цт, 01-4626цт, голови апеляційного суду Черкаської області від 11.07.2014 р. № 1802цт, про що вказано в відповідних протоколах за результатами проведення негласних розшукових заходів (т.1 а.с.6, т.2 а.с.2,20), а тому згідно зі ст.10 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» ці документи є підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і можуть бути прямо використанні як докази в суді.
Надані стороною обвинувачення докази, що отримані за результатами проведення негласних розшукових заходів, суд вважає належними та допустимими в розумінні ст.ст. 85, 86 КПК України, оскільки вони отримані в законному порядку та підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні (ст.91 КПК України ), та інших обставин, які мають для даного кримінального провадження значення, свідчать про достовірність та можливість використання інших доказів, зокрема отриманих в порядку ст.10 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».
Апеляційний суд м. Києва і апеляційний суд Черкаської області підтвердив винесення слідчими суддями цих судів ухвал № 01-2970цт від 30.04.2014 р., № 01-4625цт та 01-4626цт від 24.06.2014 р., а також № 1802цт від 11.07.2014 року (т.11 а.с.59-60). Ненадання цих процесуальних документів мотивовано тим, що їх зміст становить державну таємницю, але сам факт підтвердження існування таких судових рішень і посилання на ці рішення (ухвали) в протоколах проведення негласних розшукових заходів свідчать про те, що ці заходи проводились на законних підставах.
В даному випадку негласні розшукові заходи проводилися Департаментом контррозвідки Служби безпеки України в рамках оперативно-розшукових справ до початку досудового розслідування на підставі ст. 7 п. 6 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність», ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», у зв'язку з чим отримані в такий спосіб матеріали оперативно-розшукової діяльності можуть прямо використовуються як приводи та підстави для початку досудового розслідування згідно п.1 ст.10 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», що в даному випадку стало підставою для внесення працівниками УСБУ в Черкаській області 04.08.2014 року відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22014250000000027 відносно ОСОБА_2 за попередньою кваліфікацією за ч.1 ст. 111 КК України.
Крім того, згідно з вимогами ч. 4 ст. 99 КПК України матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», за умови відповідності вимог цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як доказ.
Посилання підсудного на незаконне визнання цих, а також інших предметів документами чи речовими доказами, тому що у відповідних постановах слідчого (т.1 а.с.173, 186, 188, 214, т. 2 а.с.18, т. 3 а.с. 19) зазначено інший номер кримінального провадження, не заслуговують уваги з тих підстав, що по-перше, слідчим допущено явні описки, тому що у вступних частинах постанов правильно зазначено номер цього провадження, по-друге, законом (статтями 98 і 99 КПК України) дано визначення критеріїв, за якими певні предмети є речовими доказами або документами. Перелічені в постановах слідчого матеріальні об'єкти відповідають визначеним законом критеріям, згідно з якими ці об'єкти відносяться відповідно до речових доказів або документів.
Та обставина, що в подальшому первісна кваліфікація вчинених ОСОБА_2 діянь була змінена зі ст. 111 ч.1 на ст. 258-3 ч.1 КК України, і при цьому слідчим винесено постанову не на офіційному бланку, що передбачено ч.6 ст. 110 КПК України (т.4 а.с.144), не свідчить про незаконність цієї постанови, тим більше, що в даному випадку кримінальним процесуальним законодавством (ст. 279 КПК) передбачено зміну повідомлення про підозру, що в даному випадку було виконано (т.4 а.с. 234-238).
Згідно з протоколом огляду документів, які були здобуті в ході виконання ухвал слідчих суддів (т.2 а.с. 95, 101, 109), виявлено інформацію про транзакції належного ОСОБА_2 телефонного номеру НОМЕР_7. Вказані відомості підтверджують здійснення обвинуваченим розмов з інформаторами, під час яких він збирав інформацію про види, кількість і маршрути пересування української військової техніки, а також про місце перебування обвинуваченого:
- 25.07.2014 р. о 22 год. 11 хв. в районі с. Набутів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області і здійснював дзвінок на № НОМЕР_8;
- під час отримання вхідного дзвінка з № НОМЕР_8 25.07.2014 р. в 22 год. 31 хв. підсудний знаходився в районі цього ж села Набутів;
- під час вихідного дзвінка 25.07.2014 р. в 23 год. 46 хв. з району с. Набутів Корсунь-Шевченківського району на № НОМЕР_9.
Така ж інформація про транзакції належного ОСОБА_2 телефонного номера НОМЕР_3:
- про вхідний дзвінок 19.06.2014 р. в 08 год. 18 хв. абоненту, який знаходився на території Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, з № НОМЕР_4;
- про вихідний дзвінок 20.07.2014 р. в 12 год. 07 хв. з району смт. Холми Корюківського району Чернігівської області, на № НОМЕР_5;
- про вихідні дзвінки 20.07.2014 р. в 13 год. 21 хв. та 21.07.2014 р. в 19 год. 57 хв. з цього ж населеного пункту на № НОМЕР_5;
- про вихідний дзвінок 21.07.2014 р. в 11 год. 57 хв. з цього ж населеного пункту на № НОМЕР_6;
- про вихідні дзвінки о 22 год.03 хв., 22 год. 20 хв., 22 год. 33 хв., 22 год. 43 хв., 23 год. 49 хв. 25.07.2014 р. з території Корсунь-Шевченківського району Черкаської області на № НОМЕР_6 (т.2 а.с.110).
Підсудний ОСОБА_2 заявив суду, що він не використовував телефон з абонентським номером НОМЕР_3, а інші телефони передавав у користування іншим особам, але його показання в цій частині спростовуються наступним.
Як зазначено вище, під час обшуку автомобіля підсудного вилучено мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_3, в телефонній книзі якого значаться абоненти «ОСОБА_26» (НОМЕР_5), «ОСОБА_28» (НОМЕР_6), «ОСОБА_29» (НОМЕР_4), тобто номери тих абонентів, з якими відбувались з'єднання, що зафіксовані під час оперативних заходів (т.1 а.с.42, 67-69, 77). Крім того, підсудний визнав факти спілкування зі знайомою по імені ОСОБА_20, яка в липні 2014 року перебувала в Криму. У списку абонентів, зазначених у вказаному телефоні підсудного, фігурує абонент «ОСОБА_20» з № НОМЕР_2 (т.1 а.с.68), а 12.07.2014 р. оперативними службами зафіксовано з'єднання підсудного з ОСОБА_20, яка перебувала в анексованому Криму та використовувала телефон із вказаним номером, і під цієї розмови він називає українських військових «нациками» (т.1 а.с.4).
Підсудний не заперечував свого перебування в червні-липні 2014 р. в с. Набутів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області і в смт. Холми Корюківського району Чернігівської області.
Як вказано вище, на а.с.110 т. 2 зафіксовано з'єднання ОСОБА_2 25.07.2014 року з Корсунь-Шевченківського району за допомогою декількох телефонів з різними абонентами. При цьому суд бере до уваги ту обставину, що біля 23 год. 46 хв. ОСОБА_2 за допомогою телефону з номером НОМЕР_7 (зазначеного на його візитці) отримав інформацію про пересування військової техніки ЗСУ і цю інформацію практично зразу о 23 год.49 хв. передав іншій особі, використовуючи телефон з № НОМЕР_3 (користування яким він заперечує).
Під час перелічених вище телефонних розмов підсудний відкликався на звернення: «ОСОБА_2», «ОСОБА_2», «ОСОБА_2».
Згідно з даними, які містяться в протоколі огляду електронних документів, особа, яка користувались № НОМЕР_4, у період з 22.04. до 3.07.2014 р. отримувала послуги зв'язку, постійно знаходячись в підконтрольному представникам «ДНР» м. Слов'янськ Донецької області; абонент № НОМЕР_6 у період 22.04. по 30.09.2014 отримував такі послуги на територіях підконтрольних «ДНР» і «ЛНР»; абонент № НОМЕР_5 (представник «ДНР» з позивним «ОСОБА_26») у період з 1.06. по 30.09.2014 отримував послуги зв'язку, постійно перебуваючи виключно в місцях окупованих терористичними угрупуваннями «ДНР» і «ЛНР», а також в періоди з 31.07.2014 по 1.08.2014 та з 10.08.2014 по 13.08.2014 фіксувався в Російській Федерації (т.2 а.с. 126).
Всі ці докази в своїй сукупності переконують суд в тому, що підсудний як спосіб захисту обрав тактику заперечувати очевидні факти і давати неправдиві свідчення з метою уникнути справедливого покарання за фактично скоєні злочини.
З листа Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України № 33/6680 від 29.10.2014 р. встановлено, що інформація, яка була передана обвинуваченим ОСОБА_2 представникам «ДНР» в червні-липні 2014 року стосовно переміщень особового складу і техніки сил АТО в частині, що стосується військових колон, є достовірною і відноситься до інформації з обмеженим доступом( т.3 а.с. 178). Таким чином, підсудний передавав за допомогою телефонів дійсну інформацію.
Крім того, з аналізу змістів телефонних розмов підсудного із вказаними особами по імені ОСОБА_27, ОСОБА_7, ОСОБА_25, з позивним «ОСОБА_26» та ін. суд робить висновок про те, що дії підсудного по збиранні й передачі інформації, яка стосувалась лише переміщення військової техніки і особового складу ЗСУ у безпосередній близькості до лінії зіткнення у зоні АТО, були цілеспрямовані і вчинені з прямим умислом на сприяння діяльності терористичної організації «Донецька народна республіка».
Аналізуючи надані суду докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України (в редакції від 18.05.2010 р.) - участь в терористичній організації та інше сприяння діяльності терористичної організації.
Стороною обвинувачення для підтвердження винуватості підсудного надано висновок судової фоноскопічної експертизи від 29.10.2014 р. (т.2 а.с.46-67). Вирішуючи питання про допустимість цього доказу, суд виходить з наступного.
Згідно з положеннями п.1 ч.2 ст. 46 КПК України неприбуття захисника для участі у проведенні певної процесуальної дії, якщо захисник був завчасно попереджений про її проведення, і за умови, що підозрюваний, обвинувачений не заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, не може бути підставою для визнання цієї процесуальної дії незаконною, крім випадків, коли участь захисника є обов'язковою.
ОСОБА_2 з моменту затримання, тобто з 05.08.2014 р. набув процесуального статусу підозрюваного в скоєнні особливо тяжкого злочину, тому участь захисника в кримінальному провадженні згідно з ч.1 ст. 52 КПК України була обов'язковою.
Судом встановлено, що така процесуальна дія як відібрання зразків голосу була проведена без участі захисника (т.3 а.с.28-29) тобто вона є незаконною, а результат цієї процесуальної дії був предметом дослідження вказаної експертизи, тому висновки цієї експертизи суд визнає недопустимим доказом.
Суд також вважає, що інформація, яка здобута шляхом огляду вилученого у підсудного ноутбука (т.1 а.с.159), не може бути використана як доказ з наступних підстав.
Незважаючи на те, що слідчими суддями в установленому законодавством порядку надано дозвіл на проведення обшуку з метою виявлення і вилучення у підсудного ОСОБА_2 певних речей і документів, в тому числі й магнітних носіїв інформації, ПЕОМ (т.1 а.с.41, 85), слід виходити з наступних вимог законодавства щодо втручання в приватне спілкування: згідно з ч.1 ст. 258 КПК України ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді.
Вилучений у підсудного під час обшуку ноутбук є обладнанням з накопиченою інформацією як приватного характеру, так і інформацією про діяльність ТОВ «Колорит», власником якого є підсудний ОСОБА_2, і яка згідно з ч.2 ст. 21 Закону України «Про інформацію» є конфіденційною. Як стверджує підсудний, і це не спростовано органом обвинувачення, ним було встановлено на ноутбуку пароль, тобто він поставив логічний захист персональних даних приватного характеру. В цьому випадку орган досудового розслідування міг отримати доступ до цієї інформації тільки на підставі ухвали слідчого судді.
Вирішуючи питання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 263 та ч.1 ст. 263-1 КК України, суд виходить з наступного.
Згідно з протоколами обшуку 05.08.2014 р. в с. Набутів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області в автомобілі «Шевроле Авео» державний номерний знак НОМЕР_1 виявлено і вилучено предмети, подібні на магазин від автоматичної зброї і 30 патронів калібру 7,62, дозволи на зброю (т.1 а.с. 42-44), а в помешканні, яким користувався підсудний ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 в цьому ж населеному пункті - предмет, схожий з пістолетом «Маузер», пристрій, схожий на карабін «Сайга», змінні магазини від зброї з патронами та ін. (т.1 а.с. 87-99).
Оглядом вилучених під час обшуків предметів встановлено, що серед них є предмети, схожі на автомат «Сайга-МК» № НОМЕР_10, на пістолет з маркуванням «Mauser-Werke» («Маузер-Верке») № НОМЕР_11, магазини від пістолета та автомата з патронами та патрони окремо, що випливає з протоколу на а.с.126-127 т.1, а також дозволи на зброю, видані на ім'я ОСОБА_2 (т.1 а.с.63).
З копій документів встановлено, що ОСОБА_2 мав право на зберігання та носіння пістолета «Маузер» № НОМЕР_11 та карабіном «Сайга-МК» калібру 7,62 мм заводський номер НОМЕР_10 (т.3 а.с.153,154).
Згідно з висновком судово-балістичної експертизи виявлені і вилучені у ОСОБА_2:
7,62 мм карабін «Сайга-МК» є багатоцільовою нарізною вогнепальною зброєю, придатною для здійснення пострілів незалежно від положення прикладу (складене чи розкладене). В його конструкцію саморобним способом внесено зміни шляхом видалення штифта, фіксуючого дульне гальмо-компенсатор, і виготовлення отвору на лівій боковій стороні прикладу;
п'ять предметів схожих на патрони, є 7,62-мм проміжними патронами зразка 1943 року, спорядженими кулями із сталевим осереддям (57-Н-231С) промислового виробництва м. Клімовськ СРСР;
предмет схожий на пістолет - являється гладкоствольною короткоствольною вогнепальною зброєю - пістолетом «Mauser» калібру 9 мм Р.А., заводський № НОМЕР_11, виробництва фірми «Mauser-Werke». В його конструкцію саморобним способом внесено зміни шляхом видалення захисного елементу (перетинки) з каналу ствола, в результаті чого він втратив властивості, притаманні газовій зброї, і став придатний для здійснення пострілів: шумовими та газовими патронами калібру 9 мм Р.А. (або їм подібним), патронами спорядженими кулею «несмертельної дії» калібру 9 мм Р.А., а також для стрільби патроном роздільного заряджання (куля, картеч, шріт та ін. діаметром до 7, 0 мм), використовуючи при цьому штатні газові чи холості патрони калібру 9 мм Р.А., при цьому стріляні кулі володіють достатньою вражаючою здатністю для заподіяння людині небезпечних для життя або смертельних ушкоджень;
сім патронів, якими був споряджений змінний магазин до газового пістолету ROHM mod. 725, є боєприпасами до вогнепальної зброї (пістолетними патронами «Сова-П», калібру 9 мм Р.А.). Дані патрони придатні для стрільби, при цьому стріляні кулі володіють достатньою вражаючою здатністю для заподіяння людині небезпечних для життя або смертельних ушкоджень;
один патрон, яким був споряджений змінний магазин до газового пістолету Mauser mod.90/RG mod 88, є боєприпасом до вогнепальної зброї (пістолетним патроном калібру 9 мм Р.А. «Sellier & Bellot JSC» Чехія). Даний патрон придатний для стрільби, при цьому стріляна куля володіє достатньою вражаючою здатністю для заподіяння людині небезпечних для життя або смертельних ушкоджень;
три патрони, яким був споряджений змінний магазин до газового пістолету Mauser , являються боєприпасами до вогнепальної зброї (пістолетними патронами «Сова-П», калібру 9 мм Р.А.). Ці патрони придатні для стрільби, при цьому стріляні кулі володіють достатньою вражаючою здатністю для заподіяння людині небезпечних для життя або смертельних ушкоджень (т.2 а.с.77-78).
З допиту експерта ОСОБА_21 встановлено наступне: різниця між патронами, які використовуються в мисливському карабіні «Сайга», і тими, які відносяться до боєприпасів, полягає в наявності в останніх стального осердя; внесенням таких змін до карабіну «Сайга», які були виявлені при проведенні експертизи, ця зброя частково втратила властивості мисливської і стала багатоцільовою, оскільки появилась можливість стрільби зі складеним прикладом і прихованого носіння цієї зброї; після видалення захисної перетинки в стволі газовий пістолет отримав властивості зброї, придатної для стрільби картеччю, кулями та ін., які мають смертельну вражаючу здатність.
Суд не сумнівається у висновках експерта, оскільки в наявності конструктивних змін в карабіні та пістолеті суд упевнився під час огляду речових доказів.
Як вказано вище, суд впевнився у тому, що пістолет «Маузер» і карабін «Сайга» є вогнепальною зброєю внаслідок внесення таких змін до їх конструкції, на які підсудний ОСОБА_2 не мав дозволу.
З листа Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області встановлено, що при реєстрації належного ОСОБА_2 газового пістолета «Mauser-Werke» калібру 9 мм Р.А., заводський № НОМЕР_11 в дозвільній системі в 2006 році та подальшій перереєстрації в 2009 та 2012 роках, він відповідав технічним характеристикам, що висуваються законодавством до газових пістолетів. Будь-яких недозволених змін в конструкції даної газової зброї не виявлено (т.3 а.с. 163).
З листа Управління громадської безпеки УМВС України в Черкаській області встановлено, що вилучені у ОСОБА_2 гладкоствольна вогнепальна зброя - пістолет «Mauser-Werke» калібру 9 мм Р.А. заводський № НОМЕР_11 та багатоцільова нарізна вогнепальна зброя 7,62-мм карабін «Сайга-МК» заводський номер НОМЕР_10, до яких внесені виявлені під час експертизи зміни, не підлягають реєстрації в особисту власність громадян та проведенню їх перереєстрації (т.3 а.с. 170-173).
Незважаючи на те, що підсудний заперечував володіння вказаною зброєю з виявленими під час проведення експертизи конструктивними змінами, в судовому засіданні 27.05.2016 р. під час допиту експерта він визнав, що викручував зі стволу пістолета захисний елемент (перетинку) для відстрілу ракети за допомогою «холостого» патрона. При цьому експерт дав категоричне пояснення, що видалення цієї перетинки без внесення конструктивних змін до пістолета неможливе, тому що пістолет виготовлений тільки як газовий з незйомною перетинкою, інакше без неї він стає вогнепальною зброєю. Також при цьому підсудний ОСОБА_2 пояснив, що він викручував дульне гальмо-компенсатор при чистці карабіна, хоча експерт дав пояснення про те, що чистка зброї не вимагає таких маніпуляцій, а зняти вказане гальмо-компенсатор можливо тільки шляхом видалення фіксуючого штифта, тобто внесення конструктивних змін, внаслідок чого змінюється цільова властивість зброї.
Таким чином, з пояснень підсудного встановлено, що він за невстановлених обставин видаляв захисний елемент (перетинку) зі ствола пістолета, що свідчить про те, що він здійснив незаконну переробку вогнепальної зброї, а також носив і зберігав не тільки перероблений пістолет, а й карабін з внесеними конструктивними змінами у вигляді видаленого штифта, фіксуючого дульне гальмо-компенсатор. Ці дії є умисними і тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Аналізуючи наведені докази, суд вважає доведеною винуватість підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263 КК України - носіння і зберігання без передбаченого законом дозволу вогнепальної зброї, та ч.1 ст. 263-1 КК України - незаконна переробка вогнепальної зброї.
Цей висновок суду не стосується частини звинувачення підсудного в придбанні, носінні і зберіганні без передбаченого законом дозволу боєприпасів та в іншій частині звинувачення з огляду на таке.
Підсудному ОСОБА_2 також інкриміновано наступне:
що саме він у період з 06.10.2011 р. по 05.08.2014 р. за невстановлених обставин вніс саморобним способом зміни до конструкції карабіна «Сайга-МК» шляхом видалення штифта, фіксуючого дульне гальмо-компенсатор, та виготовлення отвору на лівій боковій стороні прикладу, у зв'язку з чим карабін набув властивостей багатоцільової нарізної вогнепальної зброї і став придатним для здійснення пострілів патронами калібру 7,62х39 мм незалежно від положення прикладу (складене чи розкладене);
що він з порушенням вимог п. 8.8.2. наказу № 622 від 21.08.1998 Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» в частині того, що ємність магазину мисливської нарізної зброї не має перевищувати 10 патронів, пристосував для використання з вищевказаною багатоцільовою нарізною вогнепальною зброєю - карабіном «Сайга-МК», два змінних магазини до 7,62-мм автоматів конструкції Калашникова (ємність кожного з яких складає 30 патронів) шляхом змінення у саморобний спосіб при невстановлених обставинах форми та товщини зубців їх защіпок;
у період 2011-2014 р.р. при невстановлених обставинах без передбаченого законом дозволу придбав боєприпаси до нарізної вогнепальної зброї - п'ять 7,62-мм проміжних патронів зразка 1943 року, споряджених кулями із сталевим осереддям (57-Н-231С) промислового виробництва м. Клімовськ СРСР, які без передбаченого законом дозволу переніс до місця свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_2, де умисно без передбаченого законом дозволу зберігав до 5 серпня 2014 року;
в період з 4 вересня 2006 року по 5 серпня 2014 року при невстановлених обставинах без передбаченого законом дозволу придбав боєприпаси до вогнепальної зброї - десять пістолетних патронів «Сова-П» калібру 9 мм Р.А. та один пістолетний патрон калібру 9 мм Р.А. «Sellier & Bellot JSC», які без передбаченого законом дозволу переніс до місця свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_2, де умисно без передбаченого законом дозволу зберігав до 5 серпня 2014 року.
Як встановлено з протоколів, вилучені під час обшуків предмети поміщались в коробку і пакунок, які були опечатані й скріплені бирками з підписами учасників слідчих дій, в тому числі й понятих, участь яких в таких слідчих діях згідно з вимогами ч.7 ст. 223 КПК України є обов'язковою.
Згідно з приписами п. 9 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду усі вилучені предмети, цінності і документи пред'являються понятим та іншим учасникам слідчої дії. У необхідних випадках зазначені об'єкти упаковуються для уникнення їх пошкодження, неконтрольованого доступу до них та забезпечення зберігання слідів (мікрослідів), які є на них, з доданням бирок, посвідчених відповідними написами і підписами особи, у якої вилучено речі, понятих, слідчого, працівника органу дізнання, прокурора, працівника апарату суду, які скріплюються печаткою відповідного органу, про що зазначається в протоколі. Якщо протокол з описом предметів і цінностей, які вилучаються, з якихось причин на місці скласти неможливо (наприклад, у зв'язку з їх значною кількістю), вони упаковуються і опечатуються з доданням бирок з написами, які засвідчують вищеназвані особи. Подальший огляд і опис проводиться за місцем дізнання, досудового слідства в присутності понятих (бажано тих самих), що брали участь у їх вилученні, з відображенням у протоколі цілісності печаток та засвідчених підписами написів на упаковці, в яку були поміщені вилучені об'єкти. Якщо до огляду вилучених предметів і цінностей виявиться можливим залучити тих же понятих, які були присутні і при вилученні, то вони повинні засвідчити, що провадиться огляд та опис цих самих об'єктів, що були раніше вилучені.
Як вбачається з аналізу ст. 223 КПК України, понятими можуть бути особи, не заінтересовані в результатах кримінального провадження, яких можна бути потім допитати як свідків проведеної слідчої (розшукової) дії.
Поняті запрошуються до участі в проведенні певних слідчих (розшукових) дій для того, щоб унеможливити фальсифікацію результатів цих дій і своїми показами у випадку необхідності проінформувати про порядок їх проведення.
Участь понятих під час проведення обшуку є обов'язковою і вони своїми підписами, зокрема на упаковці, засвідчують факт вилучення саме тих речей (предметів), які були відшукані під час обшуку, для уникнення можливої їх підміни.
В даному конкретному випадку слідчим було розпаковано коробку та пакунок, в яких знаходилась вилучена під час обшуків зброя і частини до неї та патрони, а вміст оглянуто. Під час цієї слідчої дії, як встановлено з протоколу огляду на а.с. 126 т.1, поняті не були присутніми, тому вірогідність фальсифікації, тобто підміни як якісних так і кількісних показників патронів і змінних магазинів, а також карабіна «Сайга» в частині внесення конструктивних змін до нього у вигляді отвору в лівій боковій частині приклада перед направленням на експертне дослідження, не виключена.
Жодних доказів того, що саме ОСОБА_2, а не інша особа, вчинила перероблення карабіна «Сайга-МК» і змінних магазинів до зброї, суду не надано.
Враховуючи наведені сумніви, які згідно з положеннями ч. 4 ст. 17 КПК України повинні трактуватись на користь підсудного, суд визнає необґрунтованим обвинувачення в частині незаконного придбання, носіння і зберігання підсудним ОСОБА_2 боєприпасів без передбаченого законом дозволу, носіння і зберігання без передбаченого законом дозволу вогнепальної зброї - карабіна «Сайга-МК», в якому внесено конструктивні зміни у вигляді отвору в лівій боковій частині приклада, а також в тій частині, що підсудний ОСОБА_2 вчинив перероблення карабіна шляхом видалення штифта, фіксуючого дульне гальмо-компенсатор, і виготовлення отвору в лівій боковій частині приклада, внаслідок чого карабін став придатним для здійснення пострілів патронами калібру 7,62х39 мм незалежно від положення прикладу (складене чи розкладене), і вніс зміни до змінних магазинів до 7,62-мм автоматів конструкції Калашникова.
Доводи сторони захисту про те, що під час досудового розслідування було порушено право на захист, оскільки захисник за призначенням прибув на місце проведення процесуальної дії раніше, ніж йому видано доручення (т. 1 а.с.79, т. 3 а.с.1), не заслуговують уваги, тому що розбіжність в декілька хвилин є погрішністю, а з протоколів про вчинення процесуальних дій (протоколи затримання і обшуку) встановлено, що адвокат був присутнім під час їх проведення.
Суд не вбачає жодних порушень при винесенні слідчими суддями відповідних ухвал по кримінальному провадженні, тому що вони за змістом і формою відповідають вимогам кримінального процесуального законодавства та набрали законної сили.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує, що ним вчинено тяжкі та особливо тяжкий злочини згідно з положеннями ст. 12 КК України, тому вважає необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів обрати покарання у вигляді позбавлення волі.
З урахуванням особи винного, який не судимий, працював, за місцем проживання характеризується позитивно, що встановлено з характеристик на а.с. 84, 140 т. 4 та показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_18, ОСОБА_16 і ОСОБА_17, під час вчинення злочинів намагався уникнути кровопролиття, що встановлено з показань свідків ОСОБА_14 і ОСОБА_15, суд призначає йому визначене покарання в мінімальних межах санкцій статей, які передбачають кримінальну відповідальність за вчинені ним злочини. Остаточне покарання слід призначити шляхом часткового складання покарань з урахуванням того, що підсудний вчинив кілька умисних тяжких та особливо тяжкий злочини.
В строк відбутого покарання необхідно зарахувати термін попереднього ув'язнення з дати фактичного затримання, тобто з 05 серпня 2014 року по день закінчення судового розгляду із розрахунку, що один день попереднього ув'язнення дорівнює двом дням позбавлення волі згідно з положеннями ч. 5 ст. 72 КК України.
З ОСОБА_2 необхідно стягнути документально підтверджені витрати на проведення судових вибухотехнічної, балістичної, почеркознавчої та фоноскопічної експертиз (т.2 а.с. 44, 70, 76, т.4 а.с.44) в розмірі 10 654 грн.73 коп.
Вирішуючи питання про речові докази, суд з урахуванням положень ст. 100 КПК України приходить до висновку про необхідність частину речових доказів зберігати в матеріалах справи, частину речових доказів (патрони і зброю) - передати в розпорядження СГЗ УСБУ в Черкаській області; частину речових доказів, які не мають цінності - знищити; частину речових доказів (мобільні телефони з додатками) - конфіскувати з огляду на те, що згідно з листом «МТС-Україна», з даними ТОВ «Астеліт», з протоколами огляду в телефонах «Samsung duos SGH D-880», «Nokia 6280», «Samsung GЕ1200», «Samsung GT-C3322i» використовувались сім-картки з абонентськими номерами, за допомогою яких ОСОБА_2 вчиняв злочин (т.1 а.с. 198-199, т.2 а.с. 94). Частину предметів, визнаних речовими доказами, необхідно повернути підсудному, скасувавши накладений на них арешт.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
у х в а л и в :
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263-1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі:
-за ч. 1 ст. 258-3 КК України - строком 8 (вісім) років;
-за ч.1 ст. 263 КК України - строком 3 (три) роки;
-за ч.1 ст. 263-1 КК України - строком 3 (три) роки.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупності злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі строком 9 (дев'ять) років.
Строк покарання обчислювати з 05 серпня 2014 року. Зарахувати ОСОБА_2 у строк відбутого покарання термін попереднього ув'язнення з 05 серпня 2014 року по 06 жовтня 2016 року у співвідношенні один день попереднього ув'язнення до двох днів позбавлення волі згідно з положеннями ч.5 ст. 72 КК України.
До набрання вироком чинності залишити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Черкаському СІЗО.
Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 10 654 грн.73 коп.
Речові докази у справі:
копію т. зв. постанови ради «ДНР»; оперативний журнал Артемівської радіотелевізійної станції; аркуші паперу з рукописною інформацією про види, кількість та маршрути пересування військової техніки; візитну картку ОСОБА_2; аркуші з блокноту, які містять рукописні записи у вигляді номерів телефонів російської преси та осіб, що беруть участь в «ДНР» і «ЛНР»; прямокутна наліпку з символікою «ДНР» - зберігати в матеріалах кримінальної справи;
7,62-мм самозарядний мисливський карабін «Сайга-МК» № НОМЕР_10; частини нарізної вогнепальної зброї - два змінні магазини до 7, 62 мм автоматів конструкції Калашникова (маркування «54» і «120»); газовий пістолет Mauser № НОМЕР_11; боєприпаси до нарізної вогнепальної зброї: п'ять 7,62-мм проміжних патронів зразка 1943 року з кулями із сталевим осереддям; боєприпаси до вогнепальної зброї: десять пістолетних патронів «Сова-П» калібру 9 мм Р.А., один пістолетний патрон калібру 9 мм Р.А. «Sellier & Bellot JSC» - передати в розпорядження СГЗ УСБУ в Черкаській області.
щітку для чистки каналу ствола пістолета; насадку на ствол пістолета для відстрілу ракет і піропатронів; металеві наручники - знищити;
мобільні телефони «Samsung duos SGH D-880» з двома сім-картками «Kyivstar»; «Nokia 6280» ІМЕІ: НОМЕР_14 з сім-карткою; «Samsung GЕ1200» з сім-карткою «Life», якій належить абонентський № НОМЕР_3; «Samsung GT-C3322i» з двома сім-картками «Київстар» і «UMS» та коробку з під телефону «Samsung» модель GT - C3322I, в якій знаходиться гарантійний талон та інструкція користувача - конфіскувати.
Скасувати арешт на легковий автомобіль «Шевроле Авео» державний номерний знак НОМЕР_1, флеш-носій USB Disk Recorder; флеш-носій «SP 4GB»; флеш-носій «Silicon Power 8 GB USB3.0»; персональний комп'ютер типу ноутбук «ASUS»; мобільні телефони «Samsung duos GT-E1202i» з сім-карткою «Life», «Nokia 6300» з двома сім-картками «МТС», «Samsung» моделі С5212 з сім-картками «Київстар» і «UMS», які повернути ОСОБА_2
Копію вироку вручити прокурору і підсудному негайно після проголошення. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси в установленому законодавством порядку на протязі 30 днів з дня проголошення вироку, а підсудним - з дня вручення копії вироку.
Головуючий: В. В. Угорчук
судді: Дунаєв С.О.
Позарецька С.М.
Судове рішення № 61844780, Придніпровський районний суд м. Черкас було прийнято 06.10.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 699/268/15-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: