Ухвала суду № 61844661, 05.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції Фаркош Ю.А.

№22-ц/796/11836/2016 Доповідач Кравець В.А.

Справа №757/3935/14-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Кравець В.А.,

суддів: Желепи О.В., Рубан С.М.

за участю секретаря Попандопало Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року в справі за заявою ОСОБА_1 пpo визнання виконавчого листа № 757/3935/14ц таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила визнати виконавчий лист № 757/3935/14-ц про стягнення солідарно з ТОВ «Тара-пал» та ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПроКредитБанк» заборгованість за договором №113.42311 від 28.02.2013 року в розмірі 135 888,42 грн., з яких 64 625,39 грн. борг по капіталу; 6 993,23 грн. борг по процентах та 64 269,80 грн. - пеня, та судового збору по 679,45 грн. таким що не підлягає виконанню.

В мотивування вимог посилалася на те, що з часу розгляду справи ТОВ «Тара-пал» добровільно частково сплатило заборгованість, що виникла на підставі договору про надання овердрафту № 113.42311, укладеного 28.02.2013 року між ТОВ «Тара-пал» та ПАТ «ПроКредитБанк» у сумі 12 675,04 грн.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року у задоволенні заяви - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову про задоволення заяви, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною, прийнятою з порушенням норм процесуального права.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 свою апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з вищевказаних підстав.

Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд виходив з її необґрунтованості.

Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Судом встановлено, що заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2014 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ТОВ «Тара-пал» та ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПроКредитБанк» заборгованість за договором № 113.42311 від 28.02.2013 року в розмірі 135 888,42 грн. Вирішено питання щодо стягнення судових витрат. (а.с.102-104)

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23.12.2014 рішення Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2014 скасовано в частині стягнення судового збору. Стягнуто судовий збір з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тара-Пал» та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» по 679 грн. 45 коп. з кожного. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без зміни. (а.с.158-159)

10.09.2015 на примусове виконання до Відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві надійшов виконавчий лист № 757/3935/14-ц від 10.06.2015 Печерського районного суду м. Києва про стягнення солідарно з ТОВ «Тара-пал» ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПрокредитБанк» боргу у розмірі 135 888,42 грн. та судового збору у розмірі 679,45 грн.

14.09.2015 на підставі статей 17, 19, 21. 25, 31 Закону України «Про виконавче провадження» заступником начальника ОСОБА_3 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам виконавчого провадження.

Звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_1 вказувала, що борг частково погашено у розмірі 12 675,04 грн., а тому виконавчий лист є таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами ( ч.1 ст. 114 ЦПК України).

Частиною 2 статті 369 ЦПК передбачено, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Згідно ч. 4 ст. 369 ЦПК України, суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону "Про виконавче провадження" є закінчення виконавчого провадження.

Аналізуючи зазначену норму статті словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.

Отже, вимоги заявника є безпідставними, оскільки заборгованість за рішенням суду складає 135 888,42 грн. та судовий збір.

Відповідно до ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2016 року в справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді