Постанова № 61844545, 03.10.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 жовтня 2016 року № 810/377/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ела Групп» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України за участю третьої особи – Головного управління Державного казначейства України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Ела Групп» (далі – позивач) до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (далі – відповідач та/або митний орган) за участю третьої особи – Головного управління Державного казначейства України у Київській області (далі – третя особа) про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2016 у справі №810/128/16 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

В подальшому, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2016 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ела Групп» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України за участю третьої особи – Головного управління Державного казначейства України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії роз'єднано в окремі провадження, зокрема, вимоги позивача щодо:

- визнання протиправними дій Київської міської митниці ДФС щодо застосування другорядного методу визначення митної вартості текстильного покриття для підлоги з синтетичних матеріалів, склад 100% поліестер, країна- впробник - Китай, код товару за УКТ ЗЕД - 570503000 отриманого TOB «EЛA ГРУПП» від підприємства виробника Hebei Longsheng Metals and Minerals Co., LTD. згідно контракту № 15.05.18/UA від 18.05.2015 та декларації митної вартості №100250004/2015/091486 від 24.07.2015;

- визнання протиправним рішення №100250004/2015/000004/2 від 03.08.2015 Київської міської митниці ДФС щодо коригування митної вартості текстильного покриття для підлоги з синтетичних матеріалів, склад 100% поліестер, країна-виробник - Китай, код товару за УКТ ЗЕД - 570503000 отриманого ТОВ «EЛA ГРУПП» від підприємства виробника Hebei Longsheng Metals and Minerals Co., LTD. згідно контракту № 15.05.18/UA від 18.05.2015 та декларації митної вартості №100250004/2015/091486 від 24.07.2015;

- визнання протиправними дій Київської міської митниці ДФС щодо застосування другорядного методу визначення митної вартості текстильного покриття для підлоги з синтетичних матеріалів, склад 100% поліестер, країна-виробник - Китай, код товару за УКТ ЗЕД 570503000 отриманого TOB «EЛA ГРУПП» від підприємства виробника Hebei Longsheng Metals and Minerals Co., LTD. згідно контракту № 15.05.18/UA від 18.05.2015 та декларації митної вартості №125110011/2015/012533 від 03.09.2015, виділено в окреме провадження та визначено номер справи №810/377/16.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2016 адміністративну справу №810/377/16 передано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2016 зазначену адміністративну справу прийнято до провадження судді Аблова Є.В. та призначено до судового розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що митним органом протиправно застосовано другорядний метод визначення митної вартості текстильного покриття для підлоги з синтетичних матеріалів, склад 100% поліестер, країна- впробник - Китай, код товару за УКТ ЗЕД - 570503000 отриманого TOB «EЛA ГРУПП» від підприємства виробника Hebei Longsheng Metals and Minerals Co., LTD. згідно контракту № 15.05.18/UA від 18.05.2015 декларації митної вартості №100250004/2015/091486 від 24.07.2015.

Внаслідок вказаного відповідачем, на думку товариства з обмеженою відповідальністю «Ела Групп», протиправно прийнято рішення №100250004/2015/000004/2 від 03.08.2015 року Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості.

При цьому, позивач вважає протиправними дії Київської міської митниці ДФС щодо застосування другорядного методу визначення митної вартості текстильного покриття для підлоги з синтетичних матеріалів, склад 100% поліестер, країна-виробник - Китай, код товару за УКТ ЗЕД 570503000 отриманого TOB «EЛA ГРУПП» від підприємства виробника Hebei Longsheng Metals and Minerals Co., LTD. згідно контракту №15.05.18/UA від 18.05.2015 та декларації митної вартості №125110011/2015/012533 від 03.09.2015.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, що викладені в письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи.

Представник третьої особи відношення до позову не висловив.

Разом з цим, в судове засідання 21.06.2016 відповідач та третя особа не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, явку свого представника не забезпечили, заяв та клопотань не подавали.

За таких обставин судом на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України судом ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Ела Групп» та компанією виробником Hebei Longsheng Metals Co. LTD укладено контракт №15.15.18/UA від 18.05.2015 на постачання текстильних покриттів синтетичних матеріалів (далі – контракт №15.15.18/UA).

Згідно п. 1.1 вказаного контракту у відповідності до домовленості сторін, продавець продає, а покупець купляє ковролін, в подальшому «товар» на умовах поставки FOB порт Ціндао КНР (Qingdao, China) відповідно до умов Інконтермс – 2010. Товар зазначений по найменуванню, розмірам, кількістю, терміном поставки, місцем відвантаження та ціна товару, визначається в додатку до контракту, який є невід'ємною частиною контракту.

Як зазначає позивач на виконання контракту №15.15.18/UA компанією виробником Hebei Longsheng Metals Co. LTD було поставлено товариству з обмеженою відповідальністю «Ела Групп» текстильне покриття для підлоги з синтетичних матеріалів, склад 100% поліестер, країна –виробник –Китай, код товару за УКТ ЗЕД – 57050300.

З матеріалів справи слідує, що 24.07.2015 позивачем скеровано відповідачу електронну декларацію №100250004/2015/091486 із застосуванням основного методу товару – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження заявленої митної вартості товару та визначення її вартості за основним методом декларантом було подано наступні документи: контракт №15.15.18/UA від 18.05.2015; додаток №1 від 18.05.2015; інвойс №1515033Х від 27.05.2015; пакувальний лист б/н від 27.05.2015; коносамент QDSM055261 ВІД 01.06.2015; сертифікат походження G151300013465033 від 27.05.2015; CMR №5312/1 від 23.07.2015, експертна декларація №4227201502700041864 від 30.05.2015 з перекладом; банківський платіжний документ про 70% сплату за товар при поставці (свіфт б/н від 23.06.2015); довідка про транспортні витрати №2950 від 21.07.2015; акт про проведення огляду товарів, транспортних засобів №500060702/2015/6069 від 23.07.2015.

В той же час, на виконання запиту інспектора Київської міської митниці ДФС м/п «Західний» позивачем було надано додаткові документи, а саме: прайс – лист б/н від 28.04.2015, завірений ТПП країни – відправника; лист від виробника, стосовно використання печаток для документів з перекладом; посилання на сайти, з продажу ідентичного товару в Україну; рахунок на оплату морського фрахту №UAIM0265799 від 13.07.2015; банківський платіжний документ про 100% сплату морського фрахту №186 від 13.07.2015, договір на перевезення вантажів №1212 від 23.05.2014; експертний висновок №ТС-716 від 03.08.2015, виданий Київською торгово – промисловою палатою.

За наслідком перевірки поданих товариством з обмеженою відповідальністю «Ела Групп» документів, Київською міською митницею Державної фіскальної служби України 03.08.2015 прийнято рішення №100250004/2015/000004/2 про коригування митної вартості товарів (далі – оскаржуване та/або спірне рішення).

Як вбачається зі змісту графи 33 спірного рішення, підставою для його прийняття було, зокрема, надання декларантом документів для підтвердження заявленої митної вартості, що не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, відповідач зазначає, що декларантом не надано договору щодо узгодженої суми транспортування вантажу. При цьому, у зовнішньоекономічному контракті зазначено, що попередній оплаті підлягає 30% суми проформи – інвойсу. Декларантом надано Swift на залишкову суму.

Водночас, в графі 33 спірного рішення зазначено, що поданий декларантом прайс – лист містить пропозицію щодо оцінюваного товару. Разом з цим за інформацією на сайті підприємства до продажу пропонуються інші товари. Декларантом надано висновок експерта Ц-716 за яким встановлено оцінку товару на підставі даних китайських виробників. Разом з цим, при перевірці посилань компаній виробників виявлено, що вартість товару на FOB порти Китаю може складати від 0,4 – 1,5 доларів США/м2. При цьому, вартість товарів залежить від обсягу, наявності передплати та характеристик. До експертного висновку не додано отримані каналом електронного зв'язку пропозиції перелічених підприємств. Декларантом не надано договір з третіми особами, пов'язаний з зовнішньоекономічним контрактом. За таких обставин, відповідач дійшов висновку, що неможливо перевірити фактичну вартість транспортування товару.

В зв'язку з вищевикладеним, митну вартість товарів визначено із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Митного кодексу України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка на переконання митного органу щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних відомостях по товарам.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ела Групп» вважає дії щодо коригування митної вартості та спірне рішення протиправними та такими, що прийняті (вчинені) всупереч положенням Митного кодексу України. Разом з цим, позивач зазначає, що всі належні документи передбачені ст. 53 Митного кодексу України ним було подано відповідачу, а відтак твердження останнього про ненадання документів на підтвердження заявленої митної вартості, що підтверджує її складові не відповідає дійсності.

Вирішуючи спір по суті, суд звертає увагу на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі – ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

При цьому, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції (п. 2 параграфу (b) статті VII ГАТТ).

Відповідно до п. 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Разом з цим, згідно ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України (далі – МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Суд зазначає, що при вирішення спору по суті застосуванню підлягають положення Митного кодексу України, які діяли на час прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови.

Так, частиною 1 ст. 246 МК України регламентовано, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч. 1 ст. 264 КАС України).

Водночас, згідно ч. 6 ст. 264 МК України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

В силу приписів ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 МК України).

Разом з цим, згідно ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).

Частиною 1 ст. 53 МК України регламентовано, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

При цьому, документами, які підтверджують митну вартість товарів у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України є :

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В той же час, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналіз зазначеного дає суду підстави дійти до висновку, що ст. 53 МК України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст. 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Так, як вже будо зазначено судом вище підставою для витребування у позивача митним органом додаткових документів було відсутність в поданих декларантом документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, яка фактично була сплачена або підлягає сплаті за товар.

У свої письмових запереченнях Київська міська митниця ДФС вказала, що для підтвердження оплати за товар декларантом надано Swift від 23.06.2015, сума якого складає 70% від суми інвойсу. Водночас, банківських документів на суму, яка складає 30% від суми інвойсу позивачем до митного оформлення надано не було.

Суд, оцінюючи вказані доводи, звертає увагу на наступне.

Так, п. 6.1 контракту №15.15.18/UA визначено, що покупець сплачує не менше 30% вартості товару, вказаного в додатку на протязі 5 робочих днів після отримання рахунку – проформи, виставленого продавцем. Решту частини суми покупець сплачує після надходження товару на склад продавця, але не пізніше 180 днів з дати інвойсу.

З вказаного слідує, що відповідно до умов контракту №15.15.18/UA встановлено фактичне зобов'язання покупця сплатити не менше 30% вартості товару. При цьому, решта суми має бути сплачена не пізніше 180 днів з дати інвойсу.

Тобто, суд приходить до висновку, що умовами контракту №15.15.18/UA не заборонено позивачу сплати більше ніж 30% від вартості товару.

Судом встановлено, та не заперечується відповідачем, що товариством з обмеженою відповідальністю «Ела Групп» надано Swift від 23.06.2015, сума якого складає 70% від суми інвойсу від 27.05.2015 №1515033Х.

Суд зазначає, що митне оформлення товару на підставі декларації митної вартості №100250004/2015/091486 здійснювалося 24.07.2015.

В той же час, інвойс №1515033Х датований 27.05.2015. З вказаного слідує, що на момент митного оформлення товару обов'язок сплачувати на користь продавця решти 30% вартості товару ще не настав, оскільки 180 днів з дати інвойсу не сплило. За таких обставин, вимоги митного органу про підтвердження решти 30% вартості товару є неправомірними.

Що ж стосується доводів відповідача про ненадання позивачем договору щодо узгодження суми транспортування слід звернути увагу на наступне.

Так, в матеріалах справи міститься договір №1212 від 23.05.2014, який укладений товариством з обмеженою відповідальністю «Ела Групп» та товариством з товариством з обмеженою відповідальністю «СМА СІ ДЖІ ЄМ ШИПІНГ ЄДЖЕНСИЗ Україна» (морським перевізником) на організацію вантажно – розвантажувальних робіт, забезпечення морського перевезення вантажів.

Крім того, під час митного оформлення товару, позивачем було надано митному органу рахунок на оплату морського фрахту №UAIM0265799 від 13.07.2015, банківський платіжний документ про 100% сплату морського фрахту №186 від 13.07.2015, довідку про транспортні витрати від 21.07.2015 №2450.

На думку суду, вказані документи в повному обсязі підтверджують транспортні витрати.

Водночас, посилання митного органу на п. 6.4 договору від 23.05.2014 №1212 судом не приймають до уваги, оскільки останнім визначено можливість, а не обов'язок проведення оплати послуг по дорученню позивача за письмовою згодою товариства з обмеженою відповідальністю «СМА СІ ДЖІ ЄМ ШИПІНГ ЄДЖЕНСИЗ Україна».

Таким чином, твердження відповідача про відсутність договору щодо узгодження суми транспортування є безпідставними.

Окремо, слід звернути увагу, що графа 33 оскаржуваного рішення не містить в собі жодних посилань на витребування будь – яких документів на підтвердження транспортних витрат.

Поряд з цим, твердження митного органу щодо не долучення до експертного висновку отриманих каналом електронного зв'язку пропозиції підприємств, що зазначені в останньому, як на підставу для прийняття рішення про коригування митної вартості судом відхиляються, оскільки, чинним законодавством не передбачено долучення до експертного висновку електронних пропозицій та обов'язок їх подачі декларантом для митного оформлення.

Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявний прайс –лист від 28.04.2015, який був поданий декларантом до митного оформлення відповідачу до митного оформлення.

Слід зазначити, що в графі 33 оскаржуваного рішення вказано «вартість товару на FOB порти Китаю може складати від 0,4 – 1,5 доларів США/м2».

В той же час, зі змісту прайс-листа від 28.04.2015 слідує, що цінова пропозиція на товар становить від 0,51 до 1,74 доларів США/м2, що фактично входить в діапазон цін на ринку та підтверджується висновком експерта від 03.08.2015 №Ц-716.

Інші доводи відповідача викладені у письмових запереченнях судом до уваги не беруться, оскільки в оскаржуваному рішенні вони не викладені.

Отже, за наслідком аналізу графи 33 спірного рішення суд приходить до висновку, що останнє фактично не містить в собі обставин наявності розбіжностей, ознак підробки в конкретних наданих позивачем документах, а тому, на думку суду, витребування додаткових документів у декларанта є передчасними та помилковим. Подані документи позивачем в повній мірі дають можливість митному органу встановити (перевірити) митну вартість та визначити її за першим методом. За таких обставин, не подання позивачем повного пакету витребуваних митницею документів не є підставою для визначення митної вартості не за першим методом, оскільки первинно подані декларантом документи є, на думку суду, достатніми та такими, що не викликають сумнівів у достовірності наданої інформації.

Разом з цим, оцінюючи підстави для застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості товару суд зазначає наступне.

Відповідач в ході розгляду справи не надав суду будь-яких фактичних даних щодо застосування попередніх 2-5 методів визначення митної вартості, зокрема, не навів жодних відповідних аргументів для аналізу судом.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що Київська міська митниця ДФС України не довела неможливість застосування 1 – 5 методів, з огляду на що необґрунтовано визначила декларанту митну вартість за резервним методом.

При цьому, в матеріалах справи відсутні підтверджуючі документи, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору. В той же час, судом вказаних обставин не встановлено.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, на думку суду, подані декларантом позивача документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару, а тому дії з коригування митної вартості товару є протиправними.

З огляду на вказане, висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), суд вважає необґрунтованим, а застосування резервного методу неправомірним.

Отже, за підсумком наведеного в сукупності суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Київської міської митниці ДФС щодо застосування другорядного методу визначення митної вартості текстильного покриття для підлоги з синтетичних матеріалів, склад 100% поліестер, країна- виробник - Китай, код товару за УКТ ЗЕД - 570503000 отриманого TOB «EЛA ГРУПП» від підприємства виробника Hebei Longsheng Metals and Minerals Co., LTD. згідно контракту № 15.05.18/UA від 18.05.2015 та декларації митної вартості №100250004/2015/091486 від 24.07.2015 та визнання протиправним та скасування рішення №100250004/2015/000004/2 від 03.08.2015 Київської міської митниці ДФС щодо коригування митної вартості текстильного покриття для підлоги з синтетичних матеріалів, склад 100% поліестер, країна-виробник - Китай, код товару за УКТ ЗЕД - 570503000 отриманого ТОВ «EЛA ГРУПП» від підприємства виробника Hebei Longsheng Metals and Minerals Co., LTD. згідно контракту № 15.05.18/UA від 18.05.2015 та декларації митної вартості №100250004/2015/091486 від 24.07.2015.

Разом з цим, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій Київської міської митниці ДФС щодо застосування другорядного методу визначення митної вартості текстильного покриття для підлоги з синтетичних матеріалів, склад 100% поліестер, країна-виробник - Китай, код товару за УКТ ЗЕД 570503000 отриманого TOB «EЛA ГРУПП» від підприємства виробника Hebei Longsheng Metals and Minerals Co., LTD. згідно контракту № 15.05.18/UA від 18.05.2015 та декларації митної вартості №125110011/2015/012533 від 03.09.2015, оскільки, на переконання суду вказані дії мають бути оскаржені в рамках рішення про коригування митної вартості на підставі декларації митної вартості №125110011/2015/012533 від 03.09.2015, що не є предметом розгляду даної адміністративної справи.

За таких обставин адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України частково довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги, у той час коли, відповідачем на підставі ч. 2 ст. 71 КАС України доводи позивача не спростовано.

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановленого вище судом.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Ела Групп» задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Київської міської митниці ДФС щодо застосування другорядного методу визначення митної вартості текстильного покриття для підлоги з синтетичних матеріалів, склад 100% поліестер, країна- впробник - Китай, код товару за УКТ ЗЕД - 570503000 отриманого TOB «EЛA ГРУПП» від підприємства виробника Hebei Longsheng Metals and Minerals Co., LTD. згідно контракту № 15.05.18/UA від 18.05.2015 та декларації митної вартості №100250004/2015/091486 від 24.07.2015.

Визнати протиправним та скасувати рішення №100250004/2015/000004/2 від 03.08.2015 Київської міської митниці ДФС щодо коригування митної вартості текстильного покриття для підлоги з синтетичних матеріалів, склад 100% поліестер, країна-виробник - Китай, код товару за УКТ ЗЕД - 570503000 отриманого ТОВ «EЛA ГРУПП» від підприємства виробника Hebei Longsheng Metals and Minerals Co., LTD. згідно контракту № 15.05.18/UA від 18.05.2015 та декларації митної вартості №100250004/2015/091486 від 24.07.2015.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Є.В. Аблов