Постанова № 61844229, 05.10.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3408/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2016 рокуз 10 год. 34 хв.м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТарасишиної О.М.,

за участю секретаряСлободянюка К.С.,

За участю сторін:

представника ПозивачаОСОБА_1,

представника Відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ПАТ «ІСРЗ» до ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування в частині податкового повідомлення-рішення від 06.07.2016 року № НОМЕР_1, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ПАТ «ІСРЗ» до ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування в частині податкового повідомлення-рішення від 06.07.2016 року № НОМЕР_1.

Ухвалою від 18.07.2016 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження по даній справі.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених в позовній заяві, зазначив, що висновки податкового органу в акті перевірки не відповідають дійсності, податкове повідомлення-рішення винесене неправомірно, відтак, представник позивача просив суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.07.2016 року № НОМЕР_1.

Відповідач в судове засідання з'явився, зазначив, що перевірку було проведено з дотриманням вимог чинного законодавства України, перевіркою було встановлено, що позивачем було порушено приписи податкового законодавства, а тому оскаржуване рішення винесено правомірно.

Вислухавши пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи, надані докази по справі під час розгляду справи, судом встановлені наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 826 від 03.06.2016 р. Головним управлінням ДФС в Одеській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «ІСРЗ».

24.06.2016 року було складено Акт №000060/15-32-14-03/32333962 про результати позапланової виїзної перевірки ПАТ «ІСРЗ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 рік (а.с. 8-31).

На підставі вказаного акту перевірки 06.07.2016 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0004531408, яким нараховано суму грошового зобов1язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобовязання та ШС за порушення вимог валютного законодавства (а.с. 32).

Позивач не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням рішенням в частині нарахування грошового зобовязання (пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД) на суму 343037, 15 грн. звернувся до суду для визнання його протиправним та скасування в цій частині.

Вислухавши пояснення сторін у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що 28.11.2013р. між ПАТ «ІСРЗ» (Виконавець) та Компанією «COMPASS INVESTING LTD» (Замовник) укладено Контракт №55752 щодо здійснення ремонтних робіт судна (а.с. 71-74). Орієнтована ціна ремонту визначена в сумі 8000 долл. США Згідно п.3.3 Контракту, у разі зміни ціни контракту остаточна вартість визначається протоколом ціни. Згідно протоколу ціни до вказаного контракту сторонами визначено вартість робіт у розмірі 1880, 48 долл. США (а.с. 77).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994року №185/94-ВР (зі змінами та доповненнями) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Частиною 1 статті 4 означеного Закону передбачено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків є рішення суду про задоволення позову.

Судом встановлено, що Морською арбітражною комісією при ТПП України за результатами розгляду заяви ПАТ «ІСЗ», винесено Постанову від 27 лютого 2015р. про прийняття до провадження справи за позовом ПАТ «ІСЗ» до компанії «COMPASS INVESTING LTD» про стягнення 18806, 48 доларів США.

23.02.2016 року Морська арбітражна комісія винесла постанову про припинення арбітражного розгляду (а.с. 81-85).

Отже, з урахуванням наведеного, судом з`ясовано, що дата звернення резидентом із позовом про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом, або дата відправлення позовної заяви поштою, є датою прийняття позовної заяви, внаслідок чого зупиняється нарахування пені, за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», і пеня за їх порушення, не сплачується.

Даний висновок також узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України в постанові від 07.02.2011 у справі № 21-63а10.

Відтак, зважаючи на встановлені судом обставини, з урахуванням положень діючого законодавства, суд дійшов висновку, що доводи відповідача щодо встановлених порушень позивачем податкового законодавства є необґрунтованими.

Отже, висновки відповідача, відображені в акті перевірки не відповідають дійсності, а отже оскаржуване податкове повідомлення- рішення, прийняте на підставі вказаного вище акту, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що застосовані до позивача фінансові санкції згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не відповідають діючому законодавству України, є безпідставними і суперечать фактичним обставинам справи, відтак таке рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Види перевірок, порядок їх проведення, умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок, строки проведення виїзних перевірок, перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, порядок оформлення результатів перевірок тощо визначені в главі 8 Податкового кодексу України (статті від 75 до 86 включно).

Так, згідно ст. 75 цього Кодексу встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При цьому документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства зазначає, що факти виявлених порушень викладаються з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність субєкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Встановлення невідповідності діяльності субєкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд не може визнати акт перевірки позивача як достатній, належний та незаперечний доказ допущених позивачем порушень вимог податкового законодавства, оскільки в даних спірних правовідносинах, у тому числі, доказуванню підлягають правомірність та обґрунтованість висновків за даним актом перевірки, які покладені в основу оскаржуваного податкового повідомленнярішення.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені представником відповідача у запереченнях до позову, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію представника позивача, а останнім доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відтак, такі позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 30.09.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ПАТ «ІСРЗ» до ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування в частині податкового повідомлення-рішення від 06.07.2016 року № 0004531408- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 06.07.2016 року № НОМЕР_1 в частині нарахування грошового зобовязання (пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД) на суму 343037, 15 грн.

Стягнути з ГУ ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ПАТ «ІСРЗ» (ідентифікаційний код 32333962) судові витрати у розмірі 5145 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України.

Повний текст постанови підписано суддею 05.10.2016 року.

СуддяО.М. Тарасишина

.