Постанова № 61843304, 17.05.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 р. Справа № 804/1557/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1, секретаря судового засіданняОСОБА_2, за участю: представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення від 25.02.2016 № НОМЕР_1, -

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» (далі ДП «Криворізька теплоцентраль», позивач) до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі податковий орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 25.02.2016 № НОМЕР_1.

В обґрунтування заявленого позову зазначено, що 29 лютого 2016 року від податкового органу позивачем отримано рішення від 25.02.2016 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені на підставі п.2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а саме: штрафу у розмірі 600 901,82грн. та пені у розмірі 84 975,24грн. за період з 22.12.2015 р. по 19.01.2015 р. Проте дане рішення позивач вважає незаконним, оскільки в ньому не зазначено, за що конкретно накладений штраф, з якої суми (недоїмки) розрахований штраф та яка гранична дата сплати цієї суми. Крім того, відповідачем при винесенні оскарженого рішення не враховано, що позивач фактично був обмежений вчасно сплачувати заробітну плату своїм працівникам та відповідно єдиний внесок дією Постанови КМУ №217 від 08.06.2014 р. та арештами, накладеними на все майно та кошти підприємства державними виконавцями відповідних відділів Державної виконавчої служби (постанова про арешт від 24.10.2014 р.). Тому сплата єдиного внеску відбувалася відповідно до ч.8 ст. 9 закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» одночасно із затриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці в безготівковій формі. З урахуванням наведеного, рішення від 25.02.2016 р. № НОМЕР_1 суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2016 р. відкрито провадження по справі № 804/1557/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 06.04.2016 р. на 10:30.

Відповідачем подано до суду заперечення проти адміністративного позову, в обґрунтування яких зазначено, що позовні вимоги є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню, оскільки рішення від 25.02.2016 р. № НОМЕР_1 цілком відповідає вимогам Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» та Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 р.№455. Крім того, згідно з частиною 12 ст. 9 вказаного Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Рішення прийнято на підставі даних картки особового рахунку платника ЄСВ - ДП «Криворізька теплоцентраль» та у відповідності до положень чинного законодавства України. Доводи позивача не спростовують самого факту встановлення податковим органом несвоєчасної сплати єдиного внеску та не є підставою для скасування рішення від 25.02.2016 р. № НОМЕР_1.

В судовому засіданні 06.04.2016 р. оголошено перерву до 21.04.2016 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2016 р. провадження у справі №804/1557/16 зупинено до 11.05.2016 р. для надання додаткових доказів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 р. провадження у справі поновлено.

В судовому 11.05.2016 р. оголошено перерву до 17.05.2016 р. до 14:00.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі, просила суд задовольнити його повністю з урахуванням наданих письмових пояснень.

Представник відповідача проти позову заперечував з-підстав, викладених у письмових запереченнях, просив суд відмовити в його задоволенні повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» зареєстровано 01.09.1999р., про що здійснено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про включення відомостей про юридичну особу 1 227 120 0000 005995; ідентифікаційний код 00130850.

Підприємство у власній господарській діяльності використовує працю найманих працівників, а отже є роботодавцем по відношенню до цих осіб.

Державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» перебуває на податковому обліку в Криворізькій північній ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник єдиного внеску з 01.01.1991 р.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 21 грудня 2015 р. Державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» подало Звіт за листопад 2015 р. про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску №1527294170, в якому платником самостійно визначена сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, у сумі 3 004 509,08грн.

25 лютого 2016 року на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області прийнято рішення №0004731705 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Відповідно до змісту вищезазначеного рішення контролюючим органом було нараховано штраф (20% з 01.01.2015) у розмірі 600 901,82грн. та пеню (0,1% від суми недоїмки) у розмірі 84 975,24 грн. за період з 22.12.2015р. по 19.01.2015р. (а.с.4).

Згідно з картки особового рахунку ДП «Криворізька теплоцентраль» за платежем «єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності» за період з 22.12.2015 по 19.01.2016 р., суми внеску, що самостійно задекларовані платником за листопад 2015 р., по настанню граничного терміну сплати не сплачені позивачем.

Не погодившись з рішенням відповідача від 25.02.2016 р. №0004731705, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон №2464).

За визначенням п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464 єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 Закону №2464 визначений порядок обчислення і сплати єдиного внеску.

Так, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообовязкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

При цьому платники, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 9 вказаного Закону встановлено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

За правилами ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.

Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідні положення кореспондовані в п.п.7 п.3 Розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. №449, платники під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі).

Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, визначені підпунктом 7 цього пункту, або за результатами звірки стану розрахунків платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.

Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.

Фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань;

За правилами ч. 3 ст. 25 Закону №2464 суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

У відповідності до частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (абзац перший частини четвертої статті 25 в редакції Закону №406-VII від 04.07.2013 р.).

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (в редакції Закону №406-VII від 04.07.2013 р.).

За пунктом другим частин10 статті 25 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з п.2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464 орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з того, що підставою для застосування адміністративно - господарських санкцій є виключно правопорушення, якого припустився суб'єкт господарювання.

Судом враховано, що 24.10.2014 р. головним державним виконавцем ВПВР ДВС ОСОБА_5 в рамках виконавчого провадження №27138066 винесено постанову, якою на підставі виконавчого листа №2-а-7175/08/0470, виданого судом, накладено арешт на кошти Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль», що містяться на рахунках.

21 грудня 2015 р. позивач надав Звіт за листопад 2015 р. №1527294170 про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, в якому платником самостійно визначена сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, у сумі 3 004 509,08грн.

Граничний строк сплати 22.12.2015 р.

Судом встановлено, що протягом періоду з 16.11.2015 по 19.01.2016 задекларовані ДП «Криворізька теплоцентраль» зобовязання по сплаті ЄСВ за листопад 2015р. сплачені в повному обсязі з перерахуванням коштів на оплату праці, про що свідчать платіжні доручення №23, 24, 44, 45 від 04.11.2015, №306, 307 від 13.11.2015 р., №358, №359 від 16.11.2015 р., №661, 662 від 26.11.2015, №688, №689 від 27.11.2015 р., №732, 733 від 30.11.2015 р., №765, 766, 780, 781 від 02.12.2015р., №797, 798 від 03.12.2015 р., №804, 805 від 04.12.2015, №838, 839 від 08.12.2015, №2, №3 від 10.12.2015р., №46, №47 від 11.12.2015р., №57, 58, 66, 67 від 14.12.2015 р., №170, 171 від 15.12.2015р., №188, 189, 193, 194, 198, 199, 203, 204, 208, 209 від 16.12.2015 р., №213, 214, 218, 219, 224, 225, 229, 230. 234, 235 від 17.12.2015 р., №242, 243, 247, 248, 252, 253, 257, 258 від 18.12.2015 р., №262, 263, 269, 274, 270, 275, 279, 280, 285, 286, 289, 290, 294, 295 від 21.12.2015 р., №727, 728 від 16.01.2016 р., №755 від 18.01.2016 р., №756, 757 від 19.01.2016 із призначенням платежу «ЄСВ із заробітної плати 11/2015».

Тож сплата задекларованих ЄСВ за листопад 2015 р. відбувалась поступово з 16.11.2015 р. з перерахуванням коштів на оплату праці в безготівковій формі з банківського рахунку відповідно до ч.8 ст. 9 Закону №2464, про що свідчать наведені платіжні документи, що містяться в матеріалах справи, та сплачена позивачем в повному обсязі.

Суд вважає, що відповідачем як субєктом владних повноважень не доведено наявності вини позивача у допущенні несвоєчасної сплати ЄСВ за листопад 2015 р., з урахуванням наявності арешту коштів на рахунках позивача.

Крім того, відповідачем не доведено наявності за позивачем недоїмки з ЄСВ у розмірі, що стала підставою для нарахування штрафу у розмірі 20% та пені у розмірі 0,1% від суми недоїмки з урахуванням факту поступового погашення платником задекларованих зобовязань з ЄСВ, починаючи з 16.11.2015 р.

Більш того, відповідач не надав суду докази надсилання позивачу вимоги про сплату суми недоїмки у відповідності з правилами, встановленими ч. 4 ст. 25 Закону № 2464.

До того ж, є цілком безпідставним посилання відповідача в якості обґрунтування правомірності прийняття рішення №0004731705 від 25.02.2016 року на положення Інструкції №455, яка втратила чинність 29.05.2015 р.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що відповідач, приймаючи рішення №0004731705 від 25.02.2016 діяв на підставі, у межах, але не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України), якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 94, 128, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення від 25.02.2016 № НОМЕР_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату ( неперерахування) або несвоєчасну сплату ( несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 25.02.2016 № НОМЕР_1.

Присудити з Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 10288 ( десять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 16 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 травня 2016 року.

Суддя ОСОБА_1