Рішення № 61838484, 05.10.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/761/16-ц Головуючий у І інстанції Лисюк О. Д.Провадження № 22-ц/780/5385/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 57 05.10.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

05 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді : Голуб С.А.

суддів : Приходька К.П., Таргоній Д.О.

при секретарі : Волинець Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Головного териіторіального управління юстиції в Київській області на рішення Баришівського районного суду Київської області від 21 липня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Баришівського районного управління юстиції Київської області виключення майна з акту опису та звільнення його з-під арешту , -

в с т а н о в и л а:

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з названим позовом стверджуючи, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Баришівського РУЮ на виконання вироку суду було складено акт опису та накладено арешт на домоволодіння, яке знаходиться в селі Селичівка по вул.Комсомольській,70 Баришівського району Київської області, земельну ділянку розміром 0,129 га для ведення особистого селянського господарства та земельну ділянку площею 0,227 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою: Київська область, Баришівський район, село Селичівка, вул. Комсомольська,70.

Посилаючись на норми Кримінального кодексу України, п.1 ч.1 Переліку майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком, вважає, що майно, на яке було накладено арешт, не підлягає конфіскації, оскільки воно розташоване в сільській місцевості та є необхідним для постійного проживання засудженої та її сім'ї.

Просила суд ухвалити рішення, яким виключити з Акту опису й арешту майна від 22 жовтня 2012 року складеного відділом державної виконавчої служби Баришівського районного управління юстиції Київської області житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться в селі Селичівка по вул. Комсомольській,70 Баришівського району Київської області та земельну ділянку площею 0,129 га для ведення особистого селянського господарства, земельну ділянку площею 0,227 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, які знаходяться за тією ж адресою .

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 21 липня 2016 року у позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційноюскаргою, в якій проситьйого скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. В доводах апеляційної скарги посилається на те, що позов був пред»явлений до неналежного відповідача, оскільки наказом Міністерства юстиції України № 569/5 від 01.03.2016 року підпорядкування відділу державної виконавчої служби Баришівського районного управління юстиції було змінено і даний відділ став мати назву Баришівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області.

Крім того заначає,що матеріали справи не містять доказів того, що позивача та її сім»я постійно проживають в житловому будинку, який включений в акт опису і арешту майна. Також наголошує на тому, що земельні ділянки не включені до Переліку майна, що не підлягають конфіскації.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача та її представника, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 серпня 2013 року був змінений вирок Баришівського районного суду Київської області від 14.12.2011 року за яким ОСОБА_2 була засуджена до позбавлення волі строком 10 років одного місяця позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на три роки та з конфіскацією належного майна.

На виконання вироку суду, 14 травня 2012 року державний виконавець відділу ДВС Баришівського РУЮ виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №32550090 з виконання виконавчого листа №1-6 , виданого 29.03.2012 року Баришівським районним судом Київської області про конфіскацію всього належного майна, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності та постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження.

22 жовтня 2012 року державним виконавцем було складено два акти опису й арешту майна, в яких він описав та наклав арешт на житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться в селі Селичівка по вул.Комсомольській,70 Баришівського району Київської області , земельну ділянку площею 0,129 га. для ведення особистого селянського господарства та земельну ділянку площею 0,227 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою: Київська область, Баришівський район, село Селичівка, вул. Комсомольська,70.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що частиною 3 ст.59 КК України визначено, що перелік майна, яке на підлягає конфіскації, визначається законом України. Такий перелік є Додатком до Кримінального кодексу України.

Пунктом 1 ч.1 згаданого переліку встановлено, що не підлягає конфіскації житловий будинок з господарськими будівлями в сільській місцевості, якщо засуджений та його сім'я постійно в ньому проживають.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.02.2009 року, ОСОБА_2 є власником житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою Київська область Баришівський район с. Селичівка вул. Комсомольська, буд.70.

Даний будинок розташований на земельній ділянці площею 0,227 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд та земельній ділянці розміром 0,129 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які належать позивачці на підставі Державних актів серії КВ № 2085128 та КВ № 2086129 відповідно, виданих 23 квітня 2004 року .

Населений пункт з назвою « Селичівка » має статус села населений пункт у сільській місцевості.

Таким чином, описане й арештоване майно є приватною власністю позивачки, знаходиться в сільській місцевості та є єдиним місцем постійного проживання її, членів її сім'ї, а саме чоловіка та батька похилого віку, а тому, не могло бути описане та на нього не могло бути накладено арешт.

Ця обставина свідчить про те, що спірний житловий будинок з господарськими спорудами та земельні ділянки розташовуються в сільській місцевості і не могли бути описані й арештовані відповідачем.

Колегія суддів не може погодитись із такими висновками суду виходячи з такого.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За вимогами ч. 1 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на час пред'явлення позову) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Цією нормою матеріального права передбачена можливість звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно, на яке накладено арешт та про його зняття, особи, яка вважає, що це майно належить їй, а не боржникові, тоді як позивачка є власником цього майна і її право власності ніким не оспорюється .

Як роз»яснено в п.4 Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 р. №6 за правилами, установленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтетересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

У тих випадках, коли опис проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач притягується відповідна державна податкова інспекція.

За змістом поданої позовної заяви між сторонами у справі відсутній спір про право власності (користування) на будинок та земельні ділянки і таке право відповідач - ВДВС Баришівського РУЮ у Київській області не оспорює, при цьому, відповідач у справі не є ні стягувачем, ні боржником, отже суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту, безпідставно застосувавши передбачений п. 1 ст. 2, ст. 16 ЦК України, ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" спосіб захисту цивільного права.

Таким чином судом при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313 315, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області задовольнити.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 21 липня 2016 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Баришівського районного управління юстиції Київської області виключення майна з акту опису та звільнення його з-під арешту відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: