Рішення № 61836606, 23.03.2016, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/386/16-ц

Пр. № 2/333/849/16

Р І Ш Е Н Н Я

М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.03.2016р. м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запорожжя у складі головуючого судді Боровікової А.І., при секретарі Сероштановій Д.Є., розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2016р. позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, вказавши, що 27.04.2015р. на перехресті вул. Космічної - вул. Броньової у м. Запоріжжя з вини водія відповідача ОСОБА_1 була скоєна дорожньо-транспортна пригода. Відповідач керував автомобілем «ІЖ», державний номер П48113П, який належав йому на праві власності.

На дату скоєння цієї пригоди Відповідач не мав чинного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вина Відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.05.2015р. та матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «DAFWOO», державний номер НОМЕР_1, який належав на праві власності потерпілій особі ОСОБА_2

Розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб становить 40824 грн. 03 коп. відповідно до Звіту експерта № 45 від 08.07.2015р.

Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою. Договірних зобовязань між позивачем, потерпілою особою та відповідачем не виникало.

Відповідно до п. п. а) п. 41.1. ст. 41 Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів позивач за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У звязку з настанням події, передбаченої п. п. а) п. 41.1 ст. 41 Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач здійснив виплату відшкодування потерпілій особі платіжним дорученням від 03.09.2015р. № 4467рв в розмірі 34020 грн. 02 коп., керуючись нормами п. 41.1 ст. 41 Закону та наказом про сплату № 4467 від 02.09.2015р.

Крім того, згідно акту виконаних робіт, рахунку-фактури та платіжного доручення за послуги аварійного комісару позивачем перерахована сума 984 грн. Усього затрати позивача складають 35004 грн. 02 коп.

Ст. 1191 ПК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що особа яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, після проведення виплати потерпілої особи у позивача виникло право зворотної вимоги до відповідача.

Позивач згідно Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснив відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Позивач звернувся до відповідача з листом: №3/1-05/24721 від 02.09.2015р. про компенсацію витрат в добровільному порядку. Відповідач надіслав відповідь на лист про погодження добровільно відшкодував витрати МТСБУ. МТСБУ надіслало відповідачу договір про порядок повернення коштів. Відповідач заявою від 08.09.2015р. відмовився підписати зазначений договір.

Крім того, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) 27.09.2012р. уклало Контракт про надання правової допомоги № 67 з ТОВ «ТАЛІОН». ТОВ «ТАЛІОН» в особі генерального директора ОСОБА_3 взяло на себе зобовязання виконання правової допомоги по всім питанням повернення суми витрат відшкодування в порядку регресу, повязаних з виплатою страхового відшкодування. Так, як генеральний директор ТОВ «ТАЛІОН» ОСОБА_3 має Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 262 від 14.02.1996р. з нею також, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) уклало договір про надання юридичних послуг від 09.06.2009р.

Таким чином, згідно ст.12 Закону України «Про адвокатуру», ст.ст. 79, 84 ЦПК України, Позивач уклав договір про надання правових послуг з адвокатом.

Витрати, які несе Позивач при звернені до суду за послуги адвоката є судовими витратами та підлягають сплаті. Послуги адвоката на підставі Контракту від 27.09.2012р. № 67 про надання правових послуг по вищезазначеній справі складають 2000 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України матеріальну суму шкоди 35004 грн. 02 коп., судові витрати за оплату судового збору 1218 грн. та за надання правових послуг 2000 грн.

До судового засідання представник позивача не зявився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просив суд задовольнити позов.

Відповідач до судуового засідання не зявився. про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача до судового засідання також не зявився, надавши суду письмові заперечення проти позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат за надання правових послуг у сумі 2000 грн., просив суд в цій частині позову відмовити та розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Керуючись ст.ст. 169, 224 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріалаи справи, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

27.04.2015р. на перехресті вул. Космічної - вул. Броньової у м. Запоріжжя з вини водія відповідача ОСОБА_1 була скоєна дорожньо-транспортна пригода. Відповідач керував автомобілем «ІЖ», державний номер П48113П, який належав йому на праві власності.

На дату скоєння цієї пригоди Відповідач не мав чинного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вина Відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.05.2015р. про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП..

В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «DAFWOO», державний номер НОМЕР_1, який належав на праві власності потерпілій особі ОСОБА_2

Розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб становить 40824 грн. 03 коп. відповідно до Звіту експерта № 45 від 08.07.2015р.

Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі.

Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою.

Договірних зобовязань між позивачем, потерпілою особою та відповідачем не виникало.

Відповідно до п. п. а) п. 41.1. ст. 41 Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів,позивач за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У звязку з настанням події, передбаченої п. п. а) п. 41.1 ст. 41 Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач здійснив виплату відшкодування потерпілій особі платіжним дорученням від 03.09.2015р. № 4467рв в розмірі 34020 грн. 02 коп., керуючись нормами п. 41.1 ст. 41 Закону та наказом про сплату № 4467 від 02.09.2015р.

Крім того, згідно акту виконаних робіт, рахунку-фактури та платіжного доручення за послуги аварійного комісару позивачем перерахована сума 984 грн.

Усього затрати позивача складають 35004 грн. 02 коп.

Ст. 1191 ПК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що особа яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, після проведення виплати потерпілої особи у позивача виникло право зворотної вимоги до відповідача.

Позивач згідно Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснив відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Позивач звернувся до відповідача з листом: №3/1-05/24721 від 02.09.2015р. про компенсацію витрат в добровільному порядку.

Відповідач надіслав відповідь на лист про погодження добровільно відшкодував витрати МТСБУ. МТСБУ надіслало відповідачу договір про порядок повернення коштів. Відповідач заявою від 08.09.2015р. відмовився підписати зазначений договір.

Дослідивши вищезазначені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки позивач МТСБУ здійснив відшкодування шкоди потерпілій особі у розмірі 35004 грн. 02 коп., спричиненої відповідачем в результаті скоєння останнім ДТП та який не мав договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, до позивача після виплати страхового відшкодування перейшло право зворотної вимоги до відповідача в межах фактично понесених витрат в розмірі 35004 грн. 02 коп.

Також на користь позивача з відповідача також підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати судовий збір у сумі 1218 грн.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь зазначив, що Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) 27.09.2012р. уклало Контракт про надання правової допомоги № 67 з ТОВ «ТАЛІОН». ТОВ «ТАЛІОН» в особі генерального директора ОСОБА_3 взяло на себе зобовязання виконання правової допомоги по всім питанням повернення суми витрат відшкодування в порядку регресу, повязаних з виплатою страхового відшкодування. Так, як генеральний директор ТОВ «ТАЛІОН» ОСОБА_3 має Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 262 від 14.02.1996р. з нею також, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) уклало договір про надання юридичних послуг від 09.06.2009р. Таким чином, зазначив позивач у позові, згідно ст.12 Закону України «Про адвокатуру», ст.ст. 79, 84 ЦПК України, позивач уклав договір про надання правових послуг з адвокатом. Послуги адвоката на підставі Контракту від 27.09.2012р. № 67 про надання правових послуг по вищезазначеній справі складають 2000 грн., які позивач також просив суд стягнути на його користь з відповідача.

Проте, суд вважає, що витрати на правову допомогу у сумі 2000 грн., які позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача, не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у п. 2 ч. З ст. 79, ст.ст. 84, 88, 89 Цивільного процесуального кодексу України.

Витрати на правову допомогу - це витрати сторін та третіх осіб, які вони несуть у зв'язку із оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, котрі беруть участь у справі.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною й особою, яка надає правову допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20.12.2011 року, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

В постанові від 01.10.2002 р. по справі № 30/63 Верховний Суд України звернув увагу, що судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

При цьому позивачем не надано суду фінансових документів, а саме: акта приймання-передачі наданої правової допомоги відповідно до угоди; квитанції, що підтверджує оплату послуг за угодою про надання правової допомоги адвоката, тощо, надання яких є підставою щодо стягнення заявлених грошових коштів на правову допомогу.

Під час судового розгляду справи правова допомога позивачу у судовому засіданні не надавалася, участі в судовому засіданні представник позивача адвокат за договором про надання правової допомоги, участі не брав.

До позовної заяви позивачем доданий договір про надання правової допомоги, укладений між позивачем та адвокатом. Разом з тим, представник позивача не надав суду жодних розрахунків (кількість часу витрачено на складання процесуального документу, проведення консультацій, тощо, тому суд вважає, що витрати на правову допомогу на суму 2000 грн. не підтверджені матеріалами, а тому позовні вимоги в цій частині, суд вважає такими що не підлягають задоволенню за недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 1191, 1166, 1187 ЦК України, ст. 27 Закону України „Про страхування, ст.ст. 212-214 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у сумі 35004 грн. 02 коп., судові витрати за оплату судового збору 1218 грн., а усього стягнути 36222 грн 02 коп.

У іншій частині позову відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.І. Боровікова