Постанова № 61833958, 03.10.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2016 року №813/2809/16

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Сасевича О.М.

за участю секретаря судового засідання Олійника Ю.В.,

представника позивача Клименко Е.Н.,

представника відповідача Онишкевича Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Кий Авіа» до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності при виконанні судового рішення та зобов'язання відкрити виконавче провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Кий Авіа» звернулося до суду із позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якому просить:

-«визнати протиправною бездіяльність відповідача при виконанні останнім постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року по справі №876/5654/15»;

-«зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження по виконанню постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року по справі №876/5654/15».

Позовні вимоги мотивовані тим, що на адресу відповідача 19.07.2016 року було надіслано заяву про виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року у справі №876/5654/15. Однак, у порушення вимог ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем не прийнято до виконання виконавчий документ і не відкрито виконавче провадження з виконання постанови суду апеляційної інстанції, що свідчить про бездіяльність останнього.

Ухвалою судді від 18.08.2016 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалами судді від 31.08.2016 року у даній адміністративній справі було відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом із матеріалів справи встановлено, що постановою Львіського окружного адміністративного суду від 11.04.2012 року у справі №2а-10672/11/1370 за позовом Публічного акціонерного товариства «Київське агентство повітряних сполучень «Кий Авіа» до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», треті особи Приватне підприємство «Торгівельна агенція «Галицький ярмарок», Товариство з обмеженою відповідальністю «Західний авіаційний центр» про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії було задоволено повністю позовні вимоги ПАТ «Київське агентство повітряних сполучень «Кий Авіа», а саме: -визнано неправомірними дії Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» щодо проведення державної реєстрації права власності приватного підприємства «Торгівельна агенція «Галицький ярмарок» на нежитлові приміщення загальною площею 992,4 кв.м., що розташовані в підвалі, на першому та другому поверхах будинку (літ. А-4) за адресою м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 5, здійснені 29.12.2010 року; -скасовано проведену Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» державну реєстрацію права власності приватного підприємства «Торгівельна агенція «Галицький ярмарок» на нежитлові приміщення загальною площею 992,4 кв.м., що розташовані в підвалі, на першому та другому поверхах будинку (літ. А-4) за адресою м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 5; -зобов'язано Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» поновити державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Західний авіаційний центр» на нежитлові приміщення загальною площею 992,4 кв.м., що розташовані в підвалі, на першому та другому поверхах будинку (літ. А-4) за адресою м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 5.

05.02.2015 року Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2012 року за нововиявленими обставинами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 року було задоволено заяву ПАТ «Укргазбанк» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2012 року у справі №2а-10672/11/1370 та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Однак, за наслідками апеляційного оскарження позивачем постанови Львівського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2015 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київське агентство повітряних сполучень «Кий Авіа» було задоволено; скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року у справі №2а-10672/11/1370; постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року у справі №2а-10672/11/1370 залишено в силі, а в задоволені заяви Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - відмовлено.

У подальшому, як стверджується матеріалами справи, позивачем 19.07.2016 року було надіслано на адресу відповідача заяву від 13.07.2016 року №2-1-644 про виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2015 року у справі №876/5654/15, якою було залишено в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року і відмовлено в задоволенні заяви про перегляд вказаного судового рішення за нововиявленими обставинами.

Водночас, вважаючи, що відповідачем порушені охоронювані права та інтереси позивача, оскільки протягом тривалого часу не було винесено державним виконавцем і надіслано Товариству постанови про відкриття виконавчого провадження, останній звернувся до суду з означеним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Положеннями ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження визначено як завершальну стадію судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами. Рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Органи, установи, організації та особи, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не є органами примусового виконання, крім органів та посадових осіб, які виконують рішення про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності .

Відповідно до частини першої ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.1 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Перелік випадків відмови у відкритті провадження визначений статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до приписів ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1)пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2)неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3)якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4)пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5)якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6)невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1)офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7)якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8)наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

У судовому засіданні судом було з'ясовано у представника позивача, що виконавчий лист на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року у справі №2а-10672/11/1370 до виконання не пред'являвся.

Окрім того, на вимогу суду представником відповідача було надано копію журналу вхідних документів про відкриття провадження за 02.08.2016 року, копію конверту, в кому була надіслана позивачем до органу виконавчої служби заява від 13.07.2016 року №2-1-644 (дата штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті 19.07.2016 року).

Так, із долучених у судовому засіданні представником відповідача витребуваних судом документів вбачається, що заява позивача про виконання судового рішення апеляційної інстанції надійшла на адресу відповідача лише 02.08.2016 року наприкінці робочого дня.

У процесі розгляду справи судом з'ясовано, що заступником начальника Шевченківського ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області від 08.08.2016 року винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду №876/5654/15 від 07.12.2015 року на підставі п.2 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки постанова не є виконавчим документом.

Більш того, суд зазначає, що дана постанова державного виконавця була скерована позивачу та отримана уповноваженою особою останнього 15.08.2016 року, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, з приводу тверджень представника позивача про бездіяльність державного виконавця щодо несвоєчасності надіслання позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження, то суд такі до уваги не приймає, оскільки державним виконавцем все ж були вчинені дії та в межах розумного строку винесено постанову про відмову у відкриті виконавчого провадження на підставі постанови суду апеляційної інстанції.

Отже, із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що державний виконавець діяв в межах діючого законодавства, не допустивши при цьому бездіяльності.

Щодо позовних вимог про зобов'язання державного виконавця винести постанову про відкриття виконавчого провадження, то така не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Адміністративні суди, згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень наділені правом перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені в ст.162 КАС України. Відповідно до п.2 ч.2 цієї норми у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Проте, такий спосіб захисту може бути застосований лише тоді, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом. У випадку, коли суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, суд не вправі виходити за межі своїх повноважень та брати на себе повноваження суб'єкта владних повноважень, в даному випадку - Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Тому, питання про відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій віднесено виключно до компетенції державного виконавця та не входить до компетенції суду.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно з статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З врахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог і вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки такі витрати відповідачем не підтверджені, вони на позивача не покладаються.

Керуючись ст.ст.7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06 жовтня 2016 року.