Ухвала суду № 61832559, 03.10.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"03" жовтня 2016 р.Справа № 922/706/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі Каюков Ю.В.

розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" на дії відділу Державної виконавчої служби (вх. № 243 від 03 серпня 2016 року) по справі

за позовом Харківського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків до Публічного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод", смт. Нова Водолага про стягнення 15800,00 грн. за участю представник:

заявника (боржника) - ОСОБА_1, за дов б/н від 15 липня 2016 року

стягувача - ОСОБА_2, за дов. №11 від 28 березня 2016 року

ВДВС - не з'явився

за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2013 року рішенням господарського суду Харківської області по справі № 922/706/13-г за позовом Харківського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України до Публічного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" про стягнення коштів у розмірі 15 800,00 грн. позов задоволено повністю та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" на користь Державного бюджету України на рахунок УДКСУ у Нововодолазькому районі Харківської області (код УДКСУ 37934670, р/р 31116106700371, МФО 851011, код бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106) штраф у розмірі 7900,00 грн. та пеню у розмірі 7900,00 грн. 19 квітня 2013 року на виконання вище вказаного рішення суду було видано відповідні накази.

03 серпня 2016 року на адресу господарського суду Харківської області від Публічного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" надійшла скарга на дії відділу державної виконавчої служби (вх. № 243 від 03 серпня 2016 року), відповідно до якої скаржник просить суд: відновити термін для подання скарги на дії Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області; визнати дії Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо винесення постанови від 11.07.2016 року про відкриття виконавчого провадження незаконними; скасувати постанову Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції у Харківській області від 11 липня 2016 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 51622045.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 серпня 2016 року відновлено строк на подання скарги на дії відділу державної виконавчої служби (№ 243 від 03 серпня 2016 року), прийнято скаргу до розгляду, розгляд призначено на 05 вересня 2016 року.

05 вересня 2016 року ухвалою господарського суду Харківської області відкладено розгляд даної скарги до 20 вересня 2016 року. Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 вересня 2016 року розгляд даної скарги відкладено до 03 жовтня 2016 року.

В призначене судове засідання 03 жовтня 2016 року з'явився представник скаржника (боржника), якій підтримав скаргу в повному обсязі та просив суд її задовольнити та представник стягувача, який просив суд долучити до матеріалів справи письмові пояснення, пояснення долучено судом до матеріалів справи з подальшою реєстрацією в канцелярії суду за вх. № 32458 від 03 жовтня 2016 року, та який заперечував проти задоволення скарги в повному обсязі. ВДВС свого уповноваженого представника в судове засідання не направив.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, неявка представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути скаргу скаржника (боржника) за відсутністю представника органу ДВС.

Вислухавши пояснення скаржника (боржника) та стягувача, дослідивши матеріали скарги та додатково надані документи, суд встановив наступне.

Як вказано вище в ухвалі суду, рішенням господарського суду Харківської області від 03 квітня 2013 року позов задоволено повністю та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" на користь Державного бюджету України на рахунок УДКСУ у Нововодолазькому районі Харківської області штраф у розмірі 7900,00 грн. та пеню у розмірі 7900,00 грн. 19 квітня 2013 року на виконання вище вказаного рішення суду було видано відповідні накази.

13 червня 2013 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Нововодолазького районного управління юстиції ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 38452316 на примусове виконання наказу господарського суду Харківської області від 19 квітня 2013 року № 922/706/13 про стягнення з ПАТ "Нововодолазький молокозавод" штрафу у розмірі 7 900,00 грн. та пені у розмірі 7 900,00 грн.

20 червня 2013 року, в межах виконавчого провадження ВП № 38452316, старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_3, на підставі ст. 28 Закону, винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1 580,00 грн.

07 липня 2016 року старшим державним виконавцем Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_3 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 38452316. Вказану постанову винесено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження". Вказаною постановою постанову про: стягнення виконавчого збору; стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій виведено в окреме виконавче провадження.

Постановою старшого державного виконавця Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 від 11 липня 2016 року відкрито виконавче провадження ВП № 51622045 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1 580,00 грн.

Скаржник (боржник) вважає вказану постанову державного виконавця від 11 липня 2016 року неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, а дії державного виконавця в частині її винесення - незаконними виходячи з того, що ухвалою господарського суду Харківської області від 14 жовтня 2014 року по справі № 922/4152/14 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Нововодолазький молокозавод" (скаржник за скаргою (боржник по даній справі)), ухвалою від 26 травня 2016 року у справі про банкрутство затверджено мирову угоду від 11 листопада 2015 року, з посиланням на погашення вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений строк або відхилені господарським судом, визнанням виконавчих документів за відповідними вимогами не підлягаючими виконанню. Як вказує скаржник, оскільки між кредиторами та боржником було укладено мирову угоду в межах справи про банкрутство ПАТ "Нововодолазький молокозавод", а заборгованість, яка виникла у боржника перед кредитором в межах даної справи № 922/706/13-г (виникла до порушення справи про банкрутство), є конкурсною та, відповідно, вважається погашеною, скаржник вважає, що державний виконавець не мав права відкривати виконавче провадження ВП № 51622045.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та вимог скарги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Ця норма є відтворенням норми ст. 124 Конституції України (норма статті, яка була діючою на момент винесення рішення суду у даній справі та вчинення дій державним виконавцем), згідно якої судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовим актами, виданим відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Держаний виконавець, як працівник органу державної виконавчої служби за ст. 7 Закону України "Про державну виконавчу службу", зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. В силу ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець (ч. 2 ст. 11 Закону) здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі по тексту - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.

У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору (ч.ч. 1, 6 ст. 28 ЗУ "Про виконавче провадження").

Як, зазначалося вище в даній ухвалі суду виконавче провадження ВП № 51622045 було закінчено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження", що в свою чергу, є безумовною підставою для відкриття виконавчого проведення в частині стягнення виконавчого збору у разі його не стягнення (в матеріалах справи відсутні, а скаржником не надані докази проведення такої оплати), оскільки такі наслідки у вигляді відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору передбачені ч. 6 ст. 28 ЗУ "Про виконавче провадження".

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом":

кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобовязань до боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Водночас, згідно ч.ч. 1, 4 ст. 23 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобовязані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Приписами п. 8 ч. 1 ст. 38 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг задоволення вимог кредиторів, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 78 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Як, вбачається з ухвали господарського суду Харківської області від 05 січня 2015 року у справі № 922/4152/14 (попереднє засідання з визнанням грошових вимог конкурсних кредиторів затвердження реєстру вимог кредиторів ПАТ "Нововодолазький молокозавод") Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, як конкурсний кредитор, свої вимоги до скаржника (боржника у даній справі) не подавав, відповідно, вказані вимоги не розглядалися судом в межах справи про банкрутство.

Тобто, відповідно до вимог ч. 4 ст. 23, п. 8, ч. 1 ст. 38 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України втратило статус конкурсного кредитора, та, відповідно, його вимоги зараховуються до шостої черги в ліквідаційній процедури та не є такими, що погашені. Крім, того суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 78 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено можливості затвердження мирової угоди між боржником та кредиторами, які увійшли до шостої черги ліквідаційної процедури.

Враховуючи вище викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що старшим державним виконавцем Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 при виконанні наказу господарського суду Харківської області від 19 квітня 2013 року по справі № 922/706/13-г, а саме у межах виконавчого провадження ВП № 38452316 було допущено грубе порушення вимог вищевказаних джерел чинного законодавства, що втілились у винесені постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 38452316 від 07 липня 2016 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження". Державним виконавцем при винесенні постанови від 07 липня 2016 року в межах виконавчого провадження ВП № 38452316 не враховано наступне: по-перше, вимоги стягувача (Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України) не розглядалися в межах банкрутної справи, про що зазначено судом вище в даній ухвалі суду, і вказані вимоги не є погашеними; по-друге, мирову угоду затверджено судом у справі про банкрутство боржника, а не в даній справі, як передбачено вище викладеними вимогами закону. У виконавчому провадженні ВП № 38452316 від 07 липня 2016 року судом в межах даної справи мирову угоду затверджено не було, більш того, відповідна заява про затвердження мирової угоди жодним учасників судового процесу в межах даної справи не надавалась.

Також, за аналогією права, суд зазначає, що згідно до ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо провадження у справі про банкрутство припинено, позовне провадження підлягає поновленню і позов розглядається по суті. Відповідно, державним виконавцем виконавчі провадження повинні були бути поновлені і підлягали виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Втім, з огляду на той факт, що предметом розгляду даної скарги є визнання дій ВДВС щодо винесення постанови від 11 липня 2016 року про відкриття виконавчого провадження незаконними; скасування постанови ВДВС від 11 липня 2016 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 51622045, суд позбавлений можливості надати оцінку із скасуванням (визнанням її недійсною) постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження в межах ВП № 38452316.

Враховуючи той факт, що виконавче провадження ВП № 38452316 було закінчено виконавцем на п. 2 ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про виконавчі провадження", що в свою чергу, в силу прямої імперативної норми Закону - п. 7 ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про виконавче провадження", є наслідком винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 51622045, суд відмовляє в задоволенні скарги ПАТ "Нововодолазький молокозавод" на дії відділу державної виконавчої служби (вх. № 243 від 03 серпня 2016 року).

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 86, 115, 121-2 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Новодолазький молокозавод" на дії відділу державної виконавчої служби (вх. № 243 від 03 серпня 2016 року) - відмовити.

Суддя ОСОБА_5

справа № 922/706/13