Рішення № 61832374, 15.09.2016, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/665/16-ц

провадження №2/457/302/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2016 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі: головуючої-судді ОСОБА_1,

секретар судового засідання Ринда О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Трускавці цивільну справу за позовом заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_2 в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради до ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача Комунальне підприємство «Трускавецька міська лікарня» про відшкодування витрат закладу охорони здоровя на лікування потерпілого, -

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_2 звернулася в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради до Трускавецького міського суду з позовною заявою до ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача Комунальне підприємство «Трускавецька міська лікарня» про відшкодування витрат закладу охорони здоровя на лікування потерпілого.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що Трускавецьким міським судом Львівської області розглянуто кримінальне провадження № 12015140140000636 від 12 листопада 2015 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Ухвалою Трускавецького міського суду від 28 березня 2016 року встановлено, що 12 листопада 2015 року близько 01:02 год. перебуваючи неподалік ПАБ «Абордаж», що по вул. Суховоля, 54а у м. Трускавці умисно безпричинно з хуліганських спонукань з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалося особистою зухвалістю в присутності сторонніх осіб здійснив девять пострілів з спецзасобу на гумові кулі марки «ПМР К-9 № КІ-014222 у бік ОСОБА_4, працівника Трускавецького ВП Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області, який знаходився поза службою, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді кульових поранень ділянці спини справа ближче до кута правої лопатки, на внутрішній поверхні правого плеча в нижній третині, в ділянці правої сідниці, в ділянці правого стегна у верхній третині правого стегна по внутрішній поверхні, в ділянці лівої гомілки у нижній третині ближче до лівого гомілково-ступневого суглобу, як згідно висновку судово-медичної експертизи № 710 від 02.12.2015 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоровя. Ухвалою Трускавецького міського суду від 28 березня 2016 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України. Згідно з довідкою № 1632/02 від 26 листопада 2015 року, виданої КП «Трускавецька міська лікарня», ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Трускавецької міської лікарні з 12 листопада 2015 року по 20 листопада 2015 року. Вартість лікування становить 2353,36 грн. У добровільному порядку обвинуваченим кошти КП «Трускавецька міська лікарня» не відшкодовано. Під час проведення та завершення досудового розслідування Трускавецькою міською радою не заявлено позов про відшкодування затрачених витрат КП «Трускавецька міська лікарня» на лікування потерпілого ОСОБА_4 внаслідок вчинення вказаного кримінального правопорушення та не було предявлено відповідний цивільний позов у межах кримінального провадження. Просить стягнути з ОСОБА_3 до бюджету витрати, затрачені на лікування потерпілого у розмірі 2353,36 грн.

У судовому засіданні заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_2 підтримала заявлений позов та просила задовольнити його у повному обсязі з наведених у ньому підстав.

Представник позивача ОСОБА_6 міської ради у судове засідання не з'явився. Представник Трускавецької міської ради ОСОБА_7 01 вересня 2016 року скерувала клопотання про розгляд справи без участі представника міської ради, повністю підтримала позовні вимоги заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_2 та просила задоволити позов у повному обсязі.

Представник третьої особи Комунального підприємства «Трускавецька міська лікарня» у судове засідання не з'явився. Від головного лікаря КП «Трускавецька міська лікарня» ОСОБА_8 30 серпня 2016 року надійшло клопотання, у якому він вказує, що Трускавецька міська лікарня заявлений у даній цивільній справі позов підтримує і просить задоволити його в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився повторно. Від нього на адресу суду надійшла заява, у якій він вказує, що визнає заявлений позов, проти його задоволення не заперечує, просить проводити розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вони посилаються як підстави своїх вимог і заперечень.

У судовому засіданні встановлено, що ухвалою Трускавецького міського суду від 28 березня 2016 року звільнено від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у звязку із звільненням його від кримінальної відповідальності закрито /арк. справи 4-5/. Ухвалою суду встановлено, що ОСОБА_3 12 листопада 2015 року, перебуваючи неподалік ПАБ «Абордаж», що по вул. Суховоля, 54а у м. Трускавці на грунті особистих неприязних відносин із потерпілим ОСОБА_4, які виникли раптово, після нанесення останнім удару кулаком в обличчя ОСОБА_3, у відповідь здійснив девять пострілів із спецзасобу на гумові кулі марки «ПМР К-9 № КІ-014222» у бік ОСОБА_4, заподіявши йому тілесні ушкодження, як згідно висновку судово-медичної експертизи № 710 від 02 грудня 2015 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоровя, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.

Закриття провадження в справі з підстав, передбаченихст. 46 КК Українине є реабілітуючою підставою.

Частиною 4статті 61 ЦПК Українипередбачено, що вирок/ухвала у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦКУкраїни.

Статтею 1166 ЦКвизначено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положеньст.1166 ЦКєдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду; протиправне діяння особи, яка її завдала; причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Згідно положеньст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Тобто, виходячи з положень даної статті особа, яка вчинила злочин, крім загального обов'язку відшкодувати шкоду потерпілому від цього злочину, зобов'язана відшкодувати закладу охорони здоров'я витрати на лікування потерпілого. При цьому дана стаття має застосовуватися не тільки коли особа вчиняє злочин проти життя та здоров'я особи, але і у випадку вчинення особою будь-якого іншого злочину, що кваліфікується за іншими статтямиКримінального кодексу України, якщо вчинення такого злочину потягло за собою необхідність лікування потерпілих у закладах охорони здоров'я.

Крім того, даною статтею передбачено два виключення із загального правила про відшкодування витрат закладу охорони здоров'я, а саме: завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони; завдання шкоди у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду предявити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Особа, яка не предявила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право предявити його в порядку цивільного судочинства.

В ухвалі Трускавецького міського суду від 28 березня 2016 року вказано, що цивільний позов прокурора залишено без розгляду, оскільки відповідно до ст. 129 КПК України, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому, ухвалюючи обвинувальний вирок чи постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Як роз'яснив Верховний Суд України в Постанові Пленуму № 11 від 07 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, якою затверджено «Порядок про затвердження порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», передбачено, що сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Зазначеною Постановою Пленуму Верховного Суду України роз'яснено, що термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Як вбачається з довідки від 26 листопада 2015 року № 1632/02, виданої Комунальним підприємством «Трускавецька міська лікарня», потерпілий у кримінальному провадженні № 12015140140000636 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Трускавецької міської лікарні з 12 листопада 2015 року по 20 листопада 2015 року. Вартість лікування ОСОБА_5 складає 2535,36 грн. /арк. справи 3/.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Виходячи з того, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, є причинний зв'язок між його діями та перебуванням потерпілого ОСОБА_4 на лікуванні, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову, у зв'язку з чим необхідно стягнути з ОСОБА_3 витрати закладу охорони здоровя на лікування потерпілого у розмірі 2535,36 грн.

Частиною 3ст.88 ЦПК Українивстановлено, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, с у д,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь міського бюджету 2 353, 36 грн. витрат на лікування потерпілого (р/р 31410544700018 у ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО 825014, ЗКПО 37835447, к/п 24060300).

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід державного бюджету судовий збір в розмірі 1378 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Трускавецький міський суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча Т.В. Василюк