Ухвала суду № 61831903, 05.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17195/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

05 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Губської О.А.,

Петрика І.Й.,

за участю секретаря Маменко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - позивач) до публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - відповідач) про стягнення з банківських рахунків відповідача податкового боргу з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 17435403,34 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2016 року у задоволенні адміністративного суду відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що дане рішення суду є протиправним та необґрунтованим, таким, що прийняте судом при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, на підставі недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги позивача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до суду із позовом з метою стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 17435403,34 грн.

У ході судового розгляду справи позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача податкового боргу з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, зокрема нафти та природного газу у розмірі 15908050,87 грн.

Крім того, згодом представником позивача також подано до суду через канцелярію заяву про збільшення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача податкового боргу з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, зокрема нафти, природного газу та газового конденсату у розмірі 24810008,79 грн.

У ході розгляду справи судом першої інстанції правильно з'ясовано, що позивачем вчинялися дії щодо позасудового стягнення з відповідача податкового боргу. Зокрема, ним оформлено інкасові доручення (розпорядження) від 04-05 лютого 2015 року про стягнення з відповідача податкового боргу з плати за користування надрами на загальну суму 227659048,47 грн. В інкасових дорученнях (розпорядженнях) позивача, які оформлені за різними номерами, зазначена єдина підстава для їх оформлення - рішення позивача від 04 лютого 2015 року №388/10/16-24-25-17.

Стягнення відповідних сум з плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату є предметом спору у даній справі та було предметом стягнення за рішенням, яке скасовано постановою суду від 07 квітня 2015 року у справі №826/2147/15.

Стосовно наявності у відповідача податкового боргу судом першої інстанції правильно встановлено, що після 19 травня 2015 року відповідач сплатив позивачу 35805981,00 грн. Крім того, заявлений до стягнення податковий борг зменшено за рахунок уточнення раніше задекларованого зобов'язання на 8504963,00 грн.

Здійснення оплати на суму 35805981,00 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями: №2697 від 19 серпня 2015 року; №7412 від 26 серпня 2015 року; №7413 від 26 серпня 2015 року; №7414 від 26 серпня 2015 року; №5830 від 26 серпня 2015 року; №5832 від 26 серпня 2015 року; №5831 від 26 серпня 2015 року; №6186 від 31 серпня 2015 року; №6187 від 31 серпня 2015 року; №6188 від 31 серпня 2015 року; №7889 від 29.10.2015 року; №7898 від 29 жовтня 2015 року; №8471 від 26 листопада 2015 року; №8480 від 26 листопада 2015 року; №221 від 26 січня 2016 року; №218 від 26 січня 2016 року; №1014 від 19 лютого 2016 року.

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.п. 1, 11 розділу II Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05 грудня 2013 року №765 (далі - Порядок №765), з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати.

У розділі V Порядку №765 закріплено, що у разі наявності у платника податкового боргу за податками, зборами територіальні органи Міндоходів зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником. При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), територіальний орган Міндоходів самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Таким чином, зарахування платежів, які надходять від платника податків, не залежно від визначеного таким платником призначення платежу, в рахунок зменшення податкового боргу й відбувається автоматично.

Крім того, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що повноваження щодо стягнення можливого податкового боргу з плати за користування надрами з відповідача належить виключно Міжрегіональному головному управлінню ДФС - Центральному офісу з обслуговування великих платників, а не позивачу у даній справі.

Так, системне тлумачення вищенаведених правових норм, а саме п.41.1, 41.2 ст.41 та п.91.1 ст.91 ПК України, надає підстави стверджувати, що контролюючим податковим органом, який уповноважений вживати заходи забезпечення погашення податкового боргу платника податків, зокрема й шляхом звернення до суду з позовом про стягнення з платника такої заборгованості, є податковим орган за місцем основної реєстрації платника податків, тобто за його офіційним місцезнаходженням.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що податковим органом за місцем основної реєстрації ПАТ «Укрнафта» та органом стягнення у розумінні п. 41.2 ст. 41 ПК України є Міжрегіональне ГУ ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників, а не Полтавська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, яка стосовно відповідача наділена лише функціями податкового контролю за його неосновним місцем податкового обліку.

Більш того, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» від 06.08.2014 р. № 311, і Полтавська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, і Міжрегіональне ГУ ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників входять до єдиної системи органів ДФС України та повинні забезпечувати недопущення подвійного оподаткування, застосувати єдині правові підходи при реалізації своїх владно-розпорядчих повноважень та координувати свою діяльність, як того вимагає ст.ст. 4, 13 ПК України.

При цьому, судом першої інстанції правильно зауважено, що на час прийняття судового рішення правонаступником Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників є Офіс великих платників податків ДФС.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що доводи апелянта про те, що спірна сума податкового боргу підлягає погашенню відповідачем шляхом стягнення з нього на підставі адміністративного позову Полтавської ОДПІ, є безпідставними, необґрунтованими і такими, що суперечать наведеним вище приписам законодавства.

Таким чином, дослідивши ці та всі інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.10.2016.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: О.А. Губська

І.Й. Петрик

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Петрик І.Й.

Губська О.А.