Ухвала суду № 61831604, 05.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 751/5130/16-а Головуючий у 1-й інстанції:Овсієнко Ю.К. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 17 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора роти № 4 БУПП в місті Чернігів Департаменту патрульної поліції Четирус Дениса Віталійовича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Новозаводського районного суду міста Чернігова з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач 1), інспектора роти № 4 БУПП в місті Чернігів Департаменту патрульної поліції Четирус Дениса Віталійовича (далі - відповідач 2) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача 2 у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 660445 від 11 травня 2016 року.

Новозаводський районний суд міста Чернігова своєю постановою від 17 червня 2016 року залишив без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 17 червня 2016 року та постановити нову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, на 11 травня 2016 року відповідачем було винесено постанову Серії ПС2 № 660445 у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відповідно до даної постанови, до останнього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Зі змісту вказаної постанови убачається, що позивач, керуючи транспортним засобом «Mercedes-benz» CLS 350, н.з. НОМЕР_1, 11 травня 2016 року о 16-35 год. в м. Чернігові по просп. Перемоги, 21 здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушив вимоги розділу 33 д.з. 3.34 ПДР України.

Позивач звертав увагу суду на те, що йому стало погано та у зв'язку з чим зробив екстрену зупинку для того, щоб зателефонувати дружині та запитати у неї назву ліків від підвищеного тиску. Крім того, ним була увімкнена аварійна світлова сигналізація.

Також, позивач зазначив, що відповідачем 2 при складанні постанови, були порушені його права, які закріплені у статтях 268, 277, 278, 279, 280 КУпАП, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи докази у сукупності, суд керується положеннями ст. ст. 251, 252 КУпАП.

Порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, …, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 122 КУпАП).

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За п. 15.1 ПДР зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватися у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

Правила дорожнього руху, а саме дорожній знак «Зупинку заборонено» передбачає, що забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Отже, колегія суддів вважає, що однією з умов зупинки чи стоянки під таким знаком є відношення транспортного засобу до таксі, яким в даному випадку транспортний засіб позивача не являється. Таким чином, позивач не мав права на зупинку під відповідним знаком.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що біля місця порушення позивачем правил дорожнього руху була спеціальна стоянка для автомобілів, з вільними місцями, якою позивач, в разі поганого самопочуття, міг скористатися.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Вчинене позивачем правопорушення зафіксовано інспектором відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) на диску, за наслідками яких і було прийнято оскаржувану постанову.

Крім того, апеляційна інстанція зазначає, що згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених … частинами першою, другою і третьою статті 122 … КУпАП.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

З огляду на викладене, відповідач 2 діяв відповідно до вимог чинного законодавства, а постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена обгрунтовано та у встановленому законом порядку.

Таким чином, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову суду слід залишити без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 17 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Файдюк В.В.