Рішення № 61830258, 05.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/10278/2016 Головуючий у І інстанції - Хоменко О.Л.

Доповідач - Андрієнко А.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Андрієнко А.М.

Суддів: Заришняк Г.М.

МараєвоїН.Є.

При секретарі Гарматюк О.Д.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Державної іпотечної установи - ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 листопада 2015 року у справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року позивач Державна іпотечна установа звернулася з позовом до відповідача ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, мотивуючи тим, що 25.07.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та відповідачем був укладений договір про іпотечний кредит № К-5215111, відповідно до якого банк надав відповідачу кредитні кошти в сумі 300 000 грн. строком погашення не пізніше 24.07.2033 року включно зі сплатою 17,99% річних. На забезпечення виконання зобов'язань за договором про іпотечний кредит між банком та відповідачем був укладений іпотечний договір б/н від 25.07.2013 року, відповідно до якого передано в іпотеку нерухоме майно житлового призначення, а саме: однокімнатну квартиру загальною площею 34,2 кв.м, житловою плошею 16,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

12.08.2013 року між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір про відступлення права вимоги №351, згідно якого банк передав позивачу всі права за договором про іпотечний кредит та за іпотечним договором, укладеними з відповідачем.

Відповідно до п.2.4 договору про іпотечний кредит сторони домовились, що позичальник зобов'язується до 25 числа кожного місяця здійснювати повернення кредиту та сплачувати нараховані кредитором проценти за користування кредитом ануїтетними платежами в сумі не менше 4627 грн. 63 коп. відповідно до графіку погашення кредиту. Станом на 05.08.2015 року заборгованість відповідача за договором про іпотечний кредит становить 314 519 грн. 60 коп., з них прострочені відсотки за період з 02.06.2015 року по 05.08.2015 року складають 14530 грн. 84 коп.

Відповідно до п.4.1 іпотечного договору іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань вони не будуть виконані. Враховуючи невиконання відповідачем зобов'язань за договором про іпотечний кредит, позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: однокімнатну квартиру загальною площею 34,2 кв.м, житловою площею 16,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що належить на праві приватної власності відповідачу , в межах заборгованості за договором про іпотечний кредит від 25.07.2013 року №К-5215111, що становить 314 519 грн. 60 коп., в тому числі: по основній сумі боргу - 297 333 грн. 92 коп., нараховані відсотки -14 530 грн. 84 коп., пеня за прострочення кредитних коштів - 867 грн. 35 коп., інфляційні втрати - 1 787 грн. 49 коп. Звернення стягнення провести шляхом реалізації предмета іпотеки через прилюдні торги в порядку виконавчого провадження органом Державної виконавчої служби за місцем знаходження предмета іпотеки та за початковою ціною предмета іпотеки, визначеною суб'єктом оціночної діяльності, який призначений в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25 листопада 2015 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення та ухвали нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи тим, що судом порушено норми процесуального та матеріального права, висновки суду не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, зазначив, що суд дійшов невірного висновку про те, що ДІУ є неналежним позивачем, оскільки договір відступлення права вимоги є діючим та в судовому порядку недійсним не визнаний, відсутність у матеріалах справи акту приймання-передачі документів та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно як свідчення того, що позивач не надав доказів фактичного переходу до нього права вимоги, не має значення для вирішення справи по суті, оскільки згідно з умовами договору відступлення прав вимоги зазначений договір набирає чинності з моменту його підписання та нотаріального посвідчення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.07.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 був укладений договір про іпотечний кредит № К-5215111, відповідно до якого банк надав відповідачу кредитні кошти в сумі 300 000 грн. строком погашення не пізніше 24.07.2033 року зі сплатою коштів за користування кредитом у вигляді процентів в розмірі 17,99% річних.

На забезпечення виконання зобов'язань за договором про іпотечний кредит між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір б/н від 25.07.2013 року, відповідно до якого передано в іпотеку нерухоме майно житлового призначення, а саме: однокімнатну квартиру загальною площею 34,2 кв.м, житловою площею 16,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

12.08.2013 року між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір про відступлення права вимоги №351, згідно якого банк передає, а позивач приймає всі права вимоги за договором про іпотечний кредит №К-5215111 від 25.07.2013 року та іпотечним договором б/н від 25.07.2013 року, укладеними з відповідачем.

Пунктом 3.1 договору про відступлення права вимоги передбачено, що передача документів здійснюється згідно з актом приймання-передачі, який банк і установа складають та підписують за встановленою формою.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що після укладення та нотаріального посвідчення цього договору нотаріус за заявою Установи здійснює реєстрацію відступлення права вимоги за іпотечним договором та зміни іпотекодержателя у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Примірники витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію зміни іпотекодержателя нотаріус надає Установі та первинному кредитору.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що договір про відступлення права вимоги не зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому не може бути покладений судом в основу рішення, так як не є належним доказом по справі.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, так як суд неповно з'ясував обставини справи, зібраним доказам не дав належної оцінки та допустив порушення норм матеріального і процесуального закону , що на підставі ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та постановлення нового рішення.

Відповідно до ст.. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.. 12 цього Закону.

Відповідно до ст.. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).

Сам факт вчинення нотаріально посвідченого договору про відступлення права вимоги , а також те, що зазначений договір не визнаний судом недійсним, та не розірваний, свідчить про перехід права вимоги, так як в п.2.1 Договору відступлення прав вимоги зазначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та нотаріального посвідчення.

Оскільки судом встановлено факт переходу до позивача права вимоги, то в разі існування заборгованості за договором кредиту у відповідача, у позивача наступає право на звернення стягнення на предмет іпотеки, так як до позивача перейшло право вимоги як за кредитним так і за іпотечним договорами.

Судом встановлено, що у відповідача має місце заборгованість за договором кредиту в розмірі 314 519 грн. 60 коп., в тому числі: по основній сумі боргу - 297 333 грн. 92 коп., нараховані відсотки -14 530 грн. 84 коп., пеня за прострочення кредитних коштів - 867 грн. 35 коп., інфляційні втрати - 1 787 грн. 49 коп.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку про задоволення вимог позивача та звернення стягнення на предмет іпотеки , а саме однокімнатну квартиру загальною площею 34,2 кв.м, житловою площею 16,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок погашення боргу в сумі 314 519 грн. 60 коп..

Керуючись ст..ст. 303, 307, 313-316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника Державної іпотечної установи - ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 25 листопада 2015 року скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги Державної іпотечної установи задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме однокімнатну квартиру загальною площею 34,2 кв.м., житловою площею 16,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яканалежать на праві приватної власності ОСОБА_3 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в межах заборгованості за Договором про іпотечний кредит від 25.07.2013 р. № К-5215111, що становить 314 519 (триста чотирнадцять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 60 коп., в тому числі: по основній сумі боргу - 297 333,92 грн., нараховані відсотки - 14 530,84 гри., пеня за прострочення кредитних коштів - 867,35 грн., інфляційні витрати - 1 787,49 грн.

Звернення стягнення провести шляхом реалізації предмета іпотеки через прилюдні торги в порядку виконавчого провадження органом Державної виконавчої служби за місцем знаходження предмета іпотеки та за початковою ціною предмета іпотеки, визначеною суб'єктом оціночної діяльності, який призначений в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державної іпотечної установи (бульвар ЛесіУкраїнки, б. 34, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код: 33304730) судові витрати в розмірі 3 145 грн 20 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді :