Справа № 683/2093/16-ц
2/683/1093/2016
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2016 року Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області
в складі:
головуючої судді Завадської О.П.
при секретарі Васічевій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до Миролюбненської сільської ради Старокостянтинівського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
встановив:
В серпні 2016 року ОСОБА_1 предявила позов до Миролюбненської сільської ради Старокостянтинівського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2, який помер 15 липня 2010 року в с. Новоселиця Старокостянтинівського району Хмельницької області. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона, як дружина, являється спадкоємицею першої черги до майна померлого. До складу спадкового майна входить земельна ділянка площею 2,81 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в с. Новоселиця Старокостянтинівського району та належала померлому ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на землю серії ЯГ № 131466, виданного 08 листопада 2006 року. Однак вона у встановлений законом строк не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки тривалий час перебувала на роботі за межами України.
Позивачка подала до суду заяву, якою підтримала обставини, викладені в позовній заяві в обґрунтування заявлених позовних вимог, та просила задовольнити позов. Вказала, що спір щодо спадщини відсутній, крім того, просила розглянути справу без участі сторін на підставі її заяви.
Представник відповідача Миролюбненської сільської ради Старокостянтинівського району направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Враховуючи те, що сторони в судове засідання не зявилися, на підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України розгляд справи здійснювався без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.
Дослідивши матеріли справи, суд дійшов до висновків про наступне.
Згідно положень ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер 15 липня 2010 року в с. Новоселиця Старокостянтинівського району, про що складено відповідний актовий запис за № 21, згідно даних свідоцтва про смерть серії 1-БВ № 144085, виданного Миролюбненською сільською радою Старокостянтинівського району 16 липня 2010 року.
Згідно даних довідки від 11 березня 2016 року за № 344, виданої Миролюбненською сільською радою Старокостянтиніського району, ОСОБА_2 на день смерті був зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з ним були зареєстровані: не родич ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, не родичка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, не родич ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, не родич ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5.
До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_2 увійшла земельна ділянка площею 2,81 га у межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в с. Новоселиця поле № 2-3 Старокостянтинівського району, що належала йому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 131466, виданого Старокостянтинівською районною державною адміністрацією 08 листопада 2006 року на підставі розпорядження Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 06 жовтня 2006 року за № 322/2006-р.
Позивачка являється дружиною померлого ОСОБА_2, що підтверджується даними свідоцтва про укладення шлюбу № 385682, виданого Миролюбненською сільською радою Старокостянтинівського району 05 грудня 1981 року та штампом в її паспорті.
Як вбачається з даних інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за № 45015546 від 08 вересня 2016 року, спадкова справа до майна померлого 15 липня 2010 року ОСОБА_2 не заводилася. Аналогічна інформація міститься також в листі Старокостянтинівської державної нотаріальної контори за № 3147/01-16 від 08 вересня 2016 року.
Державним нотаріусом Старокостянтинівської державної нотаріальної контори (лист відмова від 26 серпня 2016 року за № 2974/01-16) позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 в звязку з неприйняттям спадщини у встановленому законом порядку та строки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Положеннями ч. 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Частиною 1 статті 1270 ЦК України закріплено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, повязані з обєктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Проаналізувавши зібрані у судовому засіданні докази кожний окремо та у їх сукупності, на підставі досліджених обставин справи, суд приходить до переконання, що оскільки позивачка пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини через поважну причину, так як постійно перебувала за межами України, враховуючи те, що позов визнається представником відповідача, тому заявлені обставини не можуть розцінюватись судом, як зневажливе ставлення до своїх прав чи як відмова від спадщини, а з врахуванням норм законності, моралі, справедливості, поваги до людини та її законних прав та інтересів, суд визнає поважними причини пропуску позивачкою строку прийняття спадщини, в звязку з чим позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 1216-1218, 1233, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року „Про судову практику у справах про спадкування,
вирішив:
Позов задовольнити.
Визначити для ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, додатковий строк шість місяців з моменту набрання судовим рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2, який помер 15 липня 2010 року в с. Новоселиця Старокостянтинівського району Хмельницької області.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь в судовому засіданні, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя ____
Судове рішення № 61830149, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області було прийнято 06.10.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 683/2093/16-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: