Рішення № 61829975, 29.09.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 598/13/16-ц Головуючий у 1-й інстанції Левків А.І. Провадження № 22-ц/789/1110/16 Доповідач - Сташків Б.І.Категорія - 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2016 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Сташківа Б.І.

суддів - Жолудько Л. Д., Костів О. З.,

при секретарі -Романюк Х.Ю.

та сторін- представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника ОСОБА_3- ОСОБА_4, представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 15 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення боргу спадкодавця,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2016 ОСОБА_7 звернулася до суду з вищевказаним позовом, обґрунтувавши його тим, що вона за усною домовленістю з батьком, проплачувала його кредит. Батько позивача- ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_7., не віддавши їй проплачені нею за кредит кошти, у зв'язку з чим ОСОБА_7 стверджує, що вона набула прав кредитора перед іншими спадкоємцями. Зазначає, що нею було сплачено 19753 долари США, 156 євро та 1202,20 грн. пені. Після його смерті вона прийняла спадщину, а також його матір ОСОБА_5 та син ОСОБА_3 Також, після смерті батька нею було сплачено 630 грн. податку на доходи фізичних осіб та 3 654,76 грн. заборгованості за платіжною карточкою. Вказує, що 05 жовтня 2015р. вона, як кредитор спадкодавця повідомила інших двох спадкоємців про свою претензію на повернення боргу, в порядку ст.1281 ЦК України. У зв'язку з цим, позивачка просила суд стягнути з кожного із відповідачів в її користь 6584,33 долари США, 52 євро та 1828,95 грн. боргу спадкодавця.

В уточнених позовних вимогах ОСОБА_7 просила зменшити в частині стягнення з 1828 грн. 95 коп. до 1428 грн.25 коп. з кожного із відповідачів боргу спадкодавця.

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 15 липня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення боргу спадкодавця відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема вказує, що вона виконувала боргові зобов'язання на прохання батька, який в замін обіцяв їй переписати на неї майно, що належить йому на право власності, а також спільно займатися підприємницькою діяльністю, внаслідок чого вона стала його кредитором в частині виконаних грошових зобов'язань. Зазначає, що якби вона не виконала вказані боргові зобов'язання то право спадкування втратили б усі спадкоємці, оскільки майно батька підлягало б зверненню в погашення боргу.

У судовому засіданні представники апелянта ОСОБА_7 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на доводи, викладені в ній, представник відповідача ОСОБА_3- ОСОБА_4 підтримала подану апеляційну скаргу ОСОБА_7, вважаючи, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, представник відповідача ОСОБА_5- ОСОБА_6 проти поданої апеляційної скарги заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим.

Заслухавши сторін, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_8, батько позивачки, 5 березня 2007 року уклав з АТ "Ощадбанк" договір відновлюваної кредитної лінії №82 від 05 березня 2007 року у розмірі 20 000,00 доларів США зі сплатою 12,5 процентів річних строком погашення не пізніше 04 березня 2017 року(а.с.201). Виконання зобовязань Боржника за Договором забезпечено договором іпотеки нерухомоо майна, а саме житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_2 Теронпільської області, власником якого був ОСОБА_8( а.с. 211).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутність таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржника повинен виконати сам. Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника( право оренди, право застави, тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення статей 512-519 даного Кодексу.

Пунктом 4 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.

Таким чином, за змістом зазначених норм права, зобов'язання боржника за його волею може бути ним покладено на іншу особу та у випадку виконання зобов'язання іншою ( третьою) особою до цієї особи переходять права та обов'язки кредитора у зобов'язанні. При цьому, підставою для виконання третьою особою зобов'язань за боржника, є покладання на цю особу такого зобов'язання боржником, як за власною ініціативою так і за попередньою домовленістю цієї особи з боржником.

Таке покладання виконання зобов'язань відповідно до частини першої статті 528 ЦК України є обов'язковим для прийняття кредитором належного виконання зобов'язань.

Так, в судовому засіданні встановлено, що будучи неспроможним сплачувати кредит, ОСОБА_8 звернувся з проханням до позивачки - своєї дочки ОСОБА_7, яка в цей час перебувала на роботі за межами України, сплачувати за нього кредит, а в замін на це взяв на себе зобов'язання спільно з нею займатися підприємницькою діяльністю та подарувати їй житловий будинок, що належить йому на праві власності.

Позивач ОСОБА_7 погодилася на ці умови, пересилаючи кошти для сплати кредиту у період з 27 грудня 2012 року по 22 грудня 2014 року за час життя батька на суму 19 753 долари США,156 Євро, 1202,20 грн. нарахованої пені, та після його смерті суму заборгованості по кредиту у розмірі 3654,76 грн. та заборгованості по кредиту на суму 630 грн., що підтверджується квитанціями здійснення грошових операцій, які містяться в матеріалах справи ( а.с.25-101). Дані обставини не оспорювалися і в судовому засіданні.

Окрім того, в суді першої та апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, визнала апеляційну скаргу, пояснила, що ОСОБА_7 на прохання батька погодилася сплачувати кредит, на що він зобов'язувався повернути гроші, подарувати житловий будинок, що належить йому на право власності, а також позивачка на їх прохання сплачувала кредит, щоб не допустити звернення стягнення на іпотечне майно - житловий будинок, в якому проживав батько і відповідачка ОСОБА_5, а також на АДРЕСА_1, співвласниками якого є вона, батько ОСОБА_8 та брат- ОСОБА_3 тому, вони згідні погасити залишкову заборгованість по кредиту в сумі 1836,04 дол.США.

Зважаючи на вищенаведене, судова колегія прийшла до висновку, що суд вірно встановив обставини по справи, однак неправильно застосував до правовідносин між сторонами норми матеріального права. Так, судом встановлено, що між позивачкою і батьком ОСОБА_8 виникли кредитні зобов'язання, які припинилися, в зв'язку із його смертю. Позивачка виконала свої зобов'язання, сплачуючи кредитну заборгованість, про те батьком ОСОБА_8 не було виконано взяті на себе зобов'язання, не повернуто їй гроші, внесенні нею на погашення кредиту, не подаровано житлового будинку, та не створено спільного приватного підприємства для заняття підприємницькою діяльністю, оскільки він помер ІНФОРМАЦІЯ_7, а тому відповідні боргові зобов'язання переходять до спадкоємців.

Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України). Відповідно до статей 1126, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявами про прийняття спадщини звернулися його мати ОСОБА_5 20 квітня 2015 року ( а.с.198), син ОСОБА_3 03 липня 2015 року( а.с.181)та дочка ОСОБА_7 03 липня 2015 року(а.с.171).

Позивачкою ОСОБА_7 була направлена вимога кредитора про повідомлення спадкоємців про задоволення вимог кредитора за рахунок спадкового майна 02 жовтня 2015 року у встановлені законом строки передбачені статтею 1281 ЦК України, що згідно з частиною четвертою цієї норми надає їй права вимоги до спадкоємців(а.с.19, 222).

Так, згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

З матеріалів справи вбачається, що у спадкове майно входить житловий будинок по АДРЕСА_2, вартість якого становить 220227 грн.( а.с.160), трьох кімнатна квартира АДРЕСА_1 вартістю 46750 грн грн.( а.с. 19824), гараж, що знаходиться в смт Вишнівець вартістю 19824 грн.(а.с. 161).

При таких здобутих доказах, колегія суддів приходить до висновку, що спадкоємці повинні відповідати за боргами спадкодавця в межах реальної вартості успадкованого ним майна. Борги спадкодавця-це майнові зобов'язання, які прийняв на себе спадкодавець перед фізичними або юридичними особами-кредиторами, але смерть позбавила його можливості виконати це зобов'язання. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. А тому, перераховані кошти підлягають стягненню з підстав передбачених статтею 1212 ЦК України, а саме слід стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в користь ОСОБА_7, з кожного зокрема по 6 584, 33 долари США, що еквівалентно 173 997, 40 (сто сімдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто сім гривень) 40 коп. , 52 євро, що еквівалентно - 1545, 50 (тисяча п'ятсот сорок п'ять гривень) 50 коп., 1428, 25 (тисяча чотириста двадцять вісім гривень) 25 коп. боргу спадкодавця та по 3 337,01 грн. понесених судових витрат.

Таким чином, оскільки по справі достатньо наявних доказів, обставини справи судом встановлено повно і вірно, проте висновок суду не відповідає викладеним обставинам справи та у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права, колегія суддів вважає за можливе ухвалите нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_7

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - задовольнити.

Рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 15 липня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою с.Трибухівці Бучацького району Тернопільської області, в користь ОСОБА_7, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_3, з кожного зокрема по 6 584, 33 долари США, що еквівалентно - 173 997, 40 (сто сімдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто сім гривень) 40 коп. , 52 євро, що еквівалентно - 1545, 50 (тисяча п'ятсот сорок п'ять гривень) 50 коп., 1428, 25 (тисяча чотириста двадцять вісім гривень) 25 коп. боргу спадкодавця.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою с.Трибухівці Бучацького району Тернопільської області в користь ОСОБА_7, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_3 з кожного по 3 337,01 грн. понесених судових витрат.

Рішення Апеляційного суду Тернопільської області набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Б.І. Сташків