Ухвала суду № 61829229, 06.10.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10325/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2016 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Органу опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому, третя особа Ужгородський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про встановлення батьківства та внесення до актового запису про народження дитини, проведення державної реєстрації народження дитини,-

встановив:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до Органу опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому, третя особа Ужгородський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про встановлення батьківства та внесення до актового запису про народження дитини, проведення державної реєстрації народження дитини.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, а саме: заява повинна містити найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Так, всупереч вищевказаної статті позивачі в позовній заяві не зазначають їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження , а саме згідно відміток в копіях доданих до матеріалів позову паспортів вказана інша адреса, а відповідача вказана інша дата народження.

У відповідності до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до роз'яснень , що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» , справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 р., суд має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема ч. 2 ст. 128 СК , на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства. Справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК, приймаються до судового розгляду, якщо: - дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК).

Разом з тим, відомостей про те, що запис про батька дитини ОСОБА_3 у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного Кодексу України відсутні. Копії вказаного актового запису, в якому вказані дані про батька дитини, що вказаний запис про зроблений на підставі ч.1 ст..135 СК України за заявою матері до матеріалів позову не додано.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" у випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатися одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Компетенція судів щодо розгляду цивільних справ передбачена ст.15 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Тому суд зобов'язаний встановити наявність правовідносин сторін, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Тому позивачам слід конкретизувати позовні вимоги та викласти їх у в контексті ст.16 ЦК України та ст.15 ЦПК України, та слід привести вимоги позовної заяви у відповідність до норм законодавства України.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, що позбавляє можливості з'ясувати предмет спору та межі доказування.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010 року № 2398-VI (далі - Закон № 2398-VI) відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Згідно ч.ч. 3,4 ст. 22 Закону № 2398-VI заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.15 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством. Відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

За змістом статті 17 КАС України розгляд таких справ віднесений до юрисдикції адміністративних судів.

Крім того, згідно з п. 2.13.1 указаних Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану

Отже, чинним законодавством визначений порядок внесення змін до актових записів цивільного стану і порядок оскарження відмови у внесенні таких змін.

Відповідно до ст.16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Разом з тим, позивачем не вказано та до матеріалів справи не долучено відомостей про звернення з відповідною заявою до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану та письмовий висновок органу реєстрації актів цивільного стану про відмову у проведенні внесення змін в актовий запис цивільного стану з викладенням причин такої відмови.

Позовні вимоги в частині внесення до актового запису про народження дитини та зобов'язання проведення державної реєстрації народження дитини заявлені до третьої особи відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області не містять належного обґрунтування застосування заходів примусового впливу до третьої особи.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, - до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату позивачем судового збору.

Згідно абзацу 2 статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 1 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378 гривень.

Відповідно до п. 1.2.2. Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір становить - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачі звернулися до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідача з вимогами про визнання батьківства, про внесення змін в актовий запис, та про зобов'язання провести державну реєстрацію народження дитини, тобто в позовній заяві обєднано три вимоги немайнового характеру. Судовий збір сплачено частково, за дві вимоги немайнового характеру. Тобто позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 551.20 грн.

Реквізитами для сплати судового збору за подачу позовної заяви є отримувач коштів ГУДКСУ у м. Ужгород , МФО 812016 , код ЄДРПОУ 38015610 , банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, р/р №31216206700002 , код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 26529130 (суду, де розглядається справа).

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду з врахуванням вимог ст. 119 ЦПК України в новій редакції.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву (заяву, скаргу) подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача (заявника, скаржника) і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач (заявник, скаржник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Органу опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому, третя особа Ужгородський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про встановлення батьківства та внесення до актового запису про народження дитини, проведення державної реєстрації народження дитини - залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення недоліків до 12 жовтня 2016 року, але не більше трьох днів з дня отримання ними ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош