Постанова № 61828885, 29.09.2016, Селидівський міський суд Донецької області

242/4331/16-а

2-а/242/137/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Селидове 29 вересня 2016 року

Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, до Відділу Державної реєстрації Селидівської міської ради, третя особа - ОСОБА_3, про визнання неправомірним рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 08.07.2016 р. була подана заява до державного реєстратора прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації прав нерухомого майна відповідно до рішення Апеляційного суду Донецької області від 22.12.2015 р., яким визнано удаваним укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 договір дарування 47/100 частин нежилого приміщення - магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 188,2 кв.м. Рішенням за № 30457095 в державній реєстрації прав та їх обтяжень було відмовлено, оскільки заявлене право зареєстроване за іншим суб'єктом. Вважає, що такі дії відповідача є безпідставними, оскільки за рішенням суду, яке набрало чинності, вбачається, що правовстановлюючий документ, за яким було здійснено реєстрацію права на спірне нерухоме майно, визнаний удаваним, тобто, остання реєстрація права власності є недійсною. Просила скасувати запис в реєстрі про право власності за № 5379387 від 14.04.2014 р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який зареєстровано на ім'я ОСОБА_3 на нерухоме майно (47/100 частки нежилого приміщення - магазину), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1; припинити арешт майна, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 5400540 від 17.04.2014 р., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, про день слухання справи повідомлялися належним чином. Надали заяви, в якій позов підтримали та просили розглянути справу в їх відсутності.

Відповідач - Відділ Державної реєстрації Селидівської міської ради - у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином. Надав заяву, в якій просив розглянути справу в його відсутність.

Третя особа - ОСОБА_3 - у судове засідання не з'явилася, про день слухання спарви повідомлялася належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Обставини події, у зв'язку з яким позивач звертається до суду з даним позовом, встановлюються копією рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень (а.с.9), копією договору купівлі-продажу (а.с.10), копією плану будівлі (а.с.10), копією рішення Апеляційного суду Донецької області від 22.12.2015 р. (а.с.12-14), копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.15), копією з реєстру прав власності на нерухоме майно(а.с.16), копією договору дарування (а.с.17-18), копією ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (а.с.19).

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності: відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.2 ст.9 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Відповідно до ч.2 ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно ст.19 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», підставою для реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав є, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно і обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майно. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок що до доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно із ст. 52 Закону №606- XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

У відповідності із ст. 57 Закону №606- XIV, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Порядок та умови зняття арешту з майна визначені статтями 50, 60 Закону №606- XIV, згідно яких у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Суд приходить до висновку, що на сьогодні не доведено належними доказами правомірності існування накладеного на майно позивача арешту.

Враховуючи вищевикладене та те, що через відсутність реєстрації позивач позбавлений права повноцінно використовувати своє майно та розпоряджатися своєю власністю, а також те, що єдиним правовстановлюючим документом, який встановлює право власності на нерухоме майно на 47/100 частин нежилого приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 188,2 кв.м, є договір купівлі-продажу від 28.03.2006 р., згідно якого ОСОБА_4 продав ОСОБА_2 нежиле приміщення (магазин) за адресою: АДРЕСА_1, відчужується 47/100 часток приміщення магазину площею 188,2 кв.м., суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, до Відділу Державної реєстрації Селидівської міської ради, третя особа - ОСОБА_3, про визнання неправомірним рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити.

Скасувати запис в реєстрі про право власності за № 5379387 від 14.04.2014 р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який зареєстровано на ім'я ОСОБА_3 на нерухоме майно (47/100 частки нежилого приміщення - магазину), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1.

Припинити арешт майна, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 5400540 від 17.04.2014 р., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя