Рішення № 61826031, 30.09.2016, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/3728/15ц

Провадження № 2/712/45/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2016 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ТОКОВОЇ С.Є.

при секретарі ТКАЧ А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення права від спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради, третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про усунення права від спадкування, вказуючи те, що він є рідним братом померлого ОСОБА_6, який помер 16 вересня 2014 року. Після смерті якого залишилось майно у вигляді 1/3 частини домоволодіння за адресою АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_2 є рідним сином його померлого брата. За життя брата відповідач ухилявся від від виконання обовязку щодо утримання спадкодавця (свого батька), який був у безпорадному стані внаслідок хвороби. За таких обставин вважає, що відповідач не має право на спадкування за законом.

Не погоджуючись із позовом ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом в якому просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 24 грудня 2012 року, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 7947.

Ухвалою суду від 25 травня 2015 року зустрічний позов прийнятий до спільного розгляду з первісним.

В подальшому позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно, вказуючи те, що 16 вересня 2014 року помер його батько, ОСОБА_6. він являється рідним та єдиним сином померлого. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді 19/150 частини будинковолодіння, що знаходиться по вул. Дахнівській, 3 в м. Черкаси. У встановлений законом шестимісячний строк він звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини. Однак, отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки у спадкоємця ОСОБА_2 відсутній оригінал правовстановлюючого документа на спадкове майно, а саме, 19/150 частини житлового будинку №3 по вул. Дахнівська в м. Черкаси. Крім цього відповідач ОСОБА_1 успадкував за заповітом після смерті ОСОБА_7 19/150 частин жилого будинку з відповідною частішою надвірних споруд, що знаходиться за вищевказаною. Також відповідач вів в оману приватного нотаріуса ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_4, надавши їй інформацію, що його брат не являється особою, що має право на обовязкову частку у спадщині. У свою чергу, ОСОБА_6 не писав заяви про відмову від прийняття обовязкової частки у спадщині після смерті матері ОСОБА_7 Таким чином, ОСОБА_6 вважався таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_7, яка становить 19/600 частини будинковолодіння, за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 3. Тому звернувся за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 червня 2015 року дана цивільна справа обєднана із позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення права від спадкування.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 вересня 2015 року позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення права від спадкування залишена без розгляду.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 вересня 2015 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним залишено без розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги збільшив та просив суд визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 24 грудня 2012 року, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за №7947, а саме в частині 19/600; визнати за ОСОБА_2, в порядку спадкування за законом, право власності на 95/600 частини будинковолодіння, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 3, після смерті його батька ОСОБА_6, померлого 16 вересня 2014 року та стягнути судові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради в судове засідання не зявився, скерував до суду заяву в якій просив справу розглядати в його відсутність, при вирішенні спору покладався на розсуд суду.

Третя особа приватний нотаріус в судове засідання не зявився, просив справу розглядати в його відсутність.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

Як встановлено в судовому засіданні 16 вересня 2014 року помер батько позивача, ОСОБА_6, про що 23 вересня 2014 року складено відповідний актовий запис № 2358, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданого 09 грудня 2014 року.

Позивач ОСОБА_2 являється рідним сином ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження виданого 18 жовтня 1985 року та свідоцтвом про зміну імені від 01 червня 2011 року, в якому ОСОБА_8 змінив імя на ОСОБА_2.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина у вигляді 19/150 частини будинковолодіння, що знаходиться по вул. Дахнівській, 3 в м. Черкаси

Відповідно ч. І ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У встановлений законом шестимісячний строк позивач, який є сином померлого, звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини. Проте отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину у звязку з тим, що у спадкоємця ОСОБА_2 відсутній оригінал правовстановлюючого документа на спадкове майно, а саме 19/150 частини житлового будинку №3 по вул. Дахнівська в м. Черкаси (постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії 24.04.2015 року).

У відповідності з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Аналізуючи зібрані по справі доказив їх сукупності, судвважає, що позивачбудучи спадкоємцем за законом, з незалежних від ньогопідстав позбавлений можливості оформити право власності в нотаріальному порядку на спадкове майно, належність якого спадкодавцю документально підтверджена, чим порушені права та законні інтереси позивача.

Також в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_7, яка померла 15 червня 2012 року, 19/150 частин будинковолодіння по вул. Дахнівській, 3 у м. Черкаси.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що на час смерті ОСОБА_7 разом з нею за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані та вели спільне господарство сини ОСОБА_1 та ОСОБА_6. На час прийняття с спадщини після смерті матері, ОСОБА_6 являвся інвалідом Ш групи загального захворювання, що підтверджується довідкою акта огляду МСЕК № 089464 серія10 ААБ та медичними довідками, які містяться в матеріалах справи, а тому в силу статті 1241 ЦК України мав право на обовязкову частку у майні своєї матері, незалежно від змісту її заповіту, складеного на імя брата ОСОБА_1.

Проте, ОСОБА_1 при написанні заяви в нотаріальній конторі про прийняття спадщини після смерті матері зазначив, що крім нього, інших спадкоємців майна померлої немає.

Суд не погоджується із запереченнями представника відповідача ОСОБА_1 в частині позову про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, з посиланням на те, що ОСОБА_1 не звертався до нотаріальної контори із заявою, як спадкоємець, який претендував на обовязкову частку, а тому не мав права на спадкування, не дивлячись на фактичне прийняття спадщини виходячи з наступного.

За змістом статті 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця , непрацездатна вдова (вдівець та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обовязкова частка). Право на обовязкову частку - це субєктивне майнове право окремих спадкоємців першої черги отримати певну частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту та виникає у таких спадкоємців тоді, коли вони (чи він) не вказані в заповіті зовсім. Безумовний характер права на обовязкову частку у спадщині означає, що це право не залежить від згоди інших спадкоємців, волі спадкодавця, інших обставин та не повязане із спільним проживанням спадкодавця та осіб, які мають право на обовязкову частку. Спадкування обовязкової частки є правом, а не обовязком спадкоємця і реалізується лише в разі прийняття ним спадщини. Якщо необхідний спадкоємець не прийняв спадщину або відмовився від неї, спадкування здійснюється в загальному порядку. При цьому слід ураховувати правила статті 1268 ЦК України за якими певні особи (малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи, які спільно проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини) вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо протягом встановленого строку не подали заву заяву про відмову від неї.

Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_6, на час смерті матері ОСОБА_7 був інвалідом 3 групи загального захворювання, тобто непрацездатною особою, був зареєстрований та проживав разом із нею за адресою м. Черкаси вул. Дахнівська, 3, не звертався із заявою про відмову від спадщини, а тому мав право на обовязкову частку у спадщині, яка відкрилась після її смерті, а саме 19/600 частин житлового будинку за вказаною адресою (? від 19/150 частин).

Відповідно до ст.1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в абз. 3 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Даний правовий висновок відповідає позиції Судової палатиу цивільних справах Верховного Суду України у Постанові від 14 травня 2014 року,справа №6-42цс14.

Таким чином, суд вважає позовну вимогу щодо визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом за заповітом від 24 грудня 2012 року, виданого ОСОБА_1 приватним нотаріусом ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 7947 такою, що підлягає до задоволення.

Враховуючи вказані обставини, зокрема те, що як зазначалось вище, позивач ОСОБА_2 на даний час позбавлений можливості оформити свої спадкові права в нотаріальній конторі, суд також приходить до висновку про захист його права шляхом визнання права власності на 95/600 частин спірного будинковолодіння ( 19/150+19/600).

При подачі позову, позивачем було сплачено судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 328, 1261, 1268 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 130, 174, 213-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 24 грудня 2012 року, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за №7947, а саме в частині 19/600.

Визнати за ОСОБА_2, в порядку спадкування за законом, право власності на 95/600 частини будинковолодіння, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 3, після смерті його батька ОСОБА_6, померлого 16 вересня 2014 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 2222,51 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: