Вирок № 61825700, 06.10.2016, Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/600/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2016 року смт. Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

судді - Світличного Р.В.,

з участю секретаря - Савич Ж.В.,

прокурора - Полюховича Ф.В.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Зарічне кримінальне провадження № 12016180120000146 від 27 червня 2016 року про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Джезгказган, Республіки Казахстан, жителя АДРЕСА_1 не працюючого, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2016 року близько 23.00 год. ОСОБА_2, керуючи мотоциклом марки XGJAO разом із пасажирами ОСОБА_1 та ОСОБА_3, рухаючись по асфальтованій дорозі без увімкненого світла фар зі сторони с. Кухітська-Воля в напрямку с. Річки, Зарічненського району, Рівненської області, в порушення вимог підпункту «б» п. 2.3., п. 12.2., п. 12.1. Правил дорожнього руху, не вибравши безпечної швидкості на одному із поворотів вказаної дороги, неподалік хутора Загір'я, не впорався з керуванням мотоцикла та допустив з'їзд в кювет з подальшим падінням з мотоцикла, в результаті чого ОСОБА_1 отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Порушення вимог підпункту «б» пункту 2.3. Правил дорожнього руху, який для забезпечення безпеки дорожнього руху зобов'язує водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, пункту 12.2. Правил дорожнього руху, у відповідності до якого у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, та пункту 12.1. Правил дорожнього руху, згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перебуває у прямому безпосередньому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і суспільно небезпечними наслідками, що настали.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, та показав, що 26 червня 2016 року, близько 23.00 год. без включеного світла фари керував належним йому мотоциклом, яким рухався разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з села Кухітська Воля в напрямку с. Річки, та на одному з поворотів не впорався з керуванням та допустив з'їзд в кювет та падіння з мотоцикла. Через деякий час після цієї події, каретою швидкої ОСОБА_1 та ОСОБА_3, було доправлено до медичного закладу. Того дня він спиртного не вживав. Зазначив, що потерпілій ОСОБА_1 відшкодував усі збитки. У вчиненому розкаюється. Цивільний позов визнає у повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні суду показала, що 26 червня 2016 року разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рухалися мотоциклом з с. Кухітська Воля в напрямку с. Річки. ОСОБА_2 керував мотоциклом. На одному з поворотів автодороги він не впорався з керуванням, та з'їхав в кювет де вона впала та отримала тілесні ушкодження. З місця події її та ОСОБА_3 забрала швидка. З 28 червня 2016 по 12 липня 2016 року знаходилась на лікуванні в обласній лікарні. Витрати медикаменти ОСОБА_2 відшкодував, жодних претензій до нього немає.

Крім визнання своєї вини, винність ОСОБА_2 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження доведена зібраними по справі та дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Так, з висновку експерта судово-медичної експертизи № 212 від 08 серпня 2016 року видно, що у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді політравми, ЗТГК, травматичних переломів ребер справа, закритого перелому акроміального кінця правої ключиці, закритого багатоуламкового внутрішньосуглобового перелому дистального метаепіфізу лівої плечової кістки, закритого уламкового перелому дистального метаепіфізу лівої променевої кістки. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмету, можливо, внаслідок падіння з мотоцикла при обставинах та в термін вказаний у постанові і відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень з довготривалим розладом здоров'я (а.с.42-43).

Згідно висновку експерта судової інженерно-транспортної експертизи № 3.1-542/16 від 21 липня 2016 року, водій ОСОБА_2, керуючи мотоциклом XGJAO номер рами НОМЕР_1, без реєстраційного номера, для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти у відповідності до вимог п. 2.3.б, п.12.2., п. 12.6.а та п. 12.1. Правил дорожнього руху. Дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 2.3.б та п. 12.1. Правил дорожнього руху, при чому невідповідність вимогам п. 12.1. Правил, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с.44-46).

З дослідженого в судовому засіданні висновку експерта судової інженерно-транспортної експертизи № 3.1-492/16 від 21 липня 2016 року видно, що на момент проведення експертного дослідження гальмівна, та система рульового керування мотоцикла XGJAO номер рами НОМЕР_1 знаходилися в працездатному стані, система зовнішнього освітлення даного мотоцикла, через відсутність фари ближнього-дальнього світла, пошкодження заднього ліхтаря та електролампи заднього ліхтаря знаходилась в стані повної відмови (а.с.47-51).

Висновки експертиз є мотивованими, науково обґрунтованими, і сумнівів у суду не викликають.

Оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_2 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Характеризуючи особу обвинуваченого ОСОБА_2, суд враховує те, що він має постійне місце проживання (а.с.56), раніше не судимий (а.с.55), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.57).

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 у відповідності до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, визначені ст. 67 КК України, судом не встановлено. Вказівка в обвинувальному акті про те, що злочин ОСОБА_2 вчинено в стані алкогольного сп'яніння, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, та спростовується матеріалами кримінального провадження, а тому не може бути визнана судом, як обтяжуюча покарання ОСОБА_2 обставина.

Оцінюючи зазначене в сукупності, а також думку потерпілої, суд прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції його від суспільства з призначенням йому покарання у виді штрафу, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, при цьому не позбавляти його права керування транспортними засобами.

Пред'явлений прокурором Зарічненського відділу Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі комунального закладу «Рівненська обласна клінічна лікарня» цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 4582,89 грн. понесених лікарнею витрат на лікування потерпілої підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, а згідно ч. 3 вказаної статті, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

З прикладеного до цивільного позову розрахунку № 354 від 13 вересня 2016 року щодо витрат на лікування потерпілої в сумі 4582,89 грн. видно, що його виконано у відповідності до порядку обчислення розміру фактичних витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року № 545, а відтак приймається судом як належний доказ витрат закладу охорони здоров'я на лікування потерпілої ОСОБА_1 з 28 червня 2016 року по 12 липня 2016 року.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальних витрат по даному кримінальному провадженню немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373-376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 200 (Двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн. (Три тисячі чотириста гривень) без позбавлення права керування транспортними засобами.

Речові докази:

-мотоцикл марки XGJAO, який 01 серпня 2016 року було передано під розписку на зберігання ОСОБА_2 - залиши останньому;

-металевий багажник, чоловічий кросівок, пластмасовий уламок червоного кольору та жіночі тапочки білого кольору, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Зарічненського ВП - знищити.

Цивільний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь комунального закладу «Рівненська обласна клінічна лікарня», понесені лікарнею витрати, що підлягають зарахуванню до обласного бюджету Рівненської області на рахунок Департаменту фінансів Рівненської обласної державної адміністрації (отримувач ГУК у Рівненській області, код платежу 24060300, № рахунку 31419544700001 в ГУДКСУ у Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 38012494) в сумі 4582,89 грн. (Чотири тисячі п'ятсот вісімдесят дві гривні вісімдесят дев'ять копійок).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Рівненської області через Зарічненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: Р.В. Світличний