Ухвала суду № 61824732, 27.09.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/1227/16-ц Головуючий у І інстанції Саган В.М.Провадження № 22-ц/780/5677/16 Доповідач у 2 інстанції Лівінський С. В.Категорія 18 27.09.2016

УХВАЛА

Іменем України

27 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Лівінського С. В.

суддів: Матвієнко Ю.О.,

Олійника В.І.

за участю секретаря судового засідання Спеней І.С.,

розглянувши справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про розірвання договору позики та стягнення заборгованості за договором позики за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Бориспільського міськрайоного суду Київської області від 22 лютого 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

22 лютого 2016 року ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області накладено арешт на квартиру, загальною площею 93,10 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 15 квітня 2011 р. , зареєстрованого в електронному реєстрі на рухоме майно 20 травня 2011 року, номер запису:9976, в книзі 302-305, реєстраційний номер майна: НОМЕР_2.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати. Інші сторони ухвали суду не оскаржили.

Свої заперечення на апеляційну скаргу подав ОСОБА_8 і просить апеляційну скаргу, як безпідставну, відхилити, а спірну ухвалу залишити без змін.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення зустрічного позову.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовних вимогам.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього.

При вжитті заходів забезпечення позову в даній справі судом обґрунтовано враховано позовні вимоги, співмірність вжитих заходів з цими вимогами та вид забезпечення позову (пункт 3 і 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику розгляду судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Тому, ухвала суду постановлена з дотриманням норм цивільного процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Не містять таких підстав і доводи апеляційної скарги.

Ставка судового збору за подання даної апеляційної скарги у розмірі 275,6 грн підлягає стягненню з ОСОБА_6 у дохід держави.

Керуючись ч. 3 ст. 209 ст. ст. 218, 303-304, п. 1, ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст. ст. 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 відхилити.

Ухвалу Бориспільського міськрайоного суду Київської області від 22 лютого 2016 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_6 ставку судового збору у розмірі 275,6 грн у дохід держави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: С.В. Лівінський

судді: Ю.О. Матвієнко

В.І. Олійник