Вирок № 61823356, 06.10.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №287/46/16-к Головуючий у 1-й інст. Стратович О. В.

Категорія : ст. 263 ч.1 КК України Доповідач Слісарчук Я. А.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області

в складі:

головуючого судді Слісарчука Я.А.

суддів: Жизнєвського Ю.В., Ляшука В.В.

секретаря Парижан І.О.

за участю : прокурора Лотуги Л.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження №120160602600008739 від 20.11.2015 року, за апеляційними скаргами заступника прокурора у Житомирської області Гребенюк Р.В. та захисника ОСОБА_1, на вирок Олевського районного суду Житомирської області від 19 липня 2016 року,

яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

засуджено:

- за ч.1 ст.296 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , тобто 8500,00 гривень ;

- за ч.1 ст.263 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000,00 гривень

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 призначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , тобто 17 000,00 гривень.

Ухвалено вирок Олевського районного суду від 27.03.2014 року, яким ОСОБА_2 було засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком впродовж двох років, виконувати самостійно.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області на рахунок ГУДКСУ у Житомирській області, отримувач УДКСУ у м. Житомир, кошти в сумі 736,56 гривень за проведення судової балістичної експертизи.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Як визнав суд 20.11.2015 року, в 08 годині 30 хвилин, ОСОБА_2В, керуючи автомобілем марки Шкода Октавіа державний номерний знак НОМЕР_1, який належить йому на праві приватної власності, рухаючись по автодорозі, сполученням Олевськ Лопатич, і недоїзжаючи близько 50 метрів до зазначеного населеного пункту, зупинив автомобіль і маючи при собі пістолет, який відповідно до висновку балістичної експертизи від 25.12.2015 року № 1/262 є нестандартною короткоствольною вогнепальною зброєю - гладкоствольним самозарядним пістолетом, виготовленим шляхом переробки саморобним способом промислової конструкції сигнального пістолета, якого заздалегідь заготовив та зберігав при собі, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, яка проявилась у вираженому, очевидному для винного та інших осіб зневажливому ставленні до громадського порядку, ігноруванні існуючих у суспільстві елементарних правил поведінки, моралі, добропристойності, що супроводжувалось застосуванням вогнепальної зброї, витягнув руку із автомобіля, в якій тримав пістолет та зробив два постріли у гору. В результаті пострілів, патрони пістолету влучили в автобус марки ХАЗ - 3250.22 Антарус, спеціальний номер 060233, що належить ГУНП в Житомирській області, завдавши при цьому пошкодження зазначеному автобусу, який перебував неподалік с. Лопатичі Олевського району Житомирської області з працівниками поліції, які перебували у відповідності до розпорядження начальника ГУНП в Житомирській області № 11 від 19.11.2015 року на відпрацюванні Олевського району для проведення превентивних заходів щодо попередження незаконного видобутку корисних копалин , бурштину на території зазначеного району.

Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням день , а саме у вересні місяці 2015 року, ОСОБА_2, неподалік Олевського кооперативного ринку, який розташований по вул. Київській, у невстановленої слідством особи, придбав травматичний пістолет марки АТАК arms ltd - 003349 -714 003025, 9 мм., разом з патронами у кількості 7 штук заплативши останньому гроші у сумі 1000 гривень та в подальшому постійно зберігав його при собі без відповідного на те дозволу.

ОСОБА_2 був затриманий працівниками поліції поблизу с. Лопатичі Олевського району, де у нього було вилучено пістолет марки АТАК arms ltd - 003349 - 714 003025, 9 мм., який відповідно до висновку судової балістичної експертизи № 1/ 262 від 25.12.2015 року є нестандартною короткоствольною вогнепальною зброєю - гладкоствольним самозарядним пістолетом, який виготовлений шляхом переробки саморобним способом промислової конструкції сигнального пістолета, який ОСОБА_2 незаконно придбав, носив та зберігав при собі для подальшого власного використання.

На вирок суду подані апеляційні скарги.

Захисник ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати через порушення судом положень КПК України, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, оскільки суд всупереч вимогам ч.3 ст.349 КПК України, належним чином не зясував у ОСОБА_2 чи правильно він розуміє зміст усіх обставин, які ніким не оспорюються, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, та не розяснеив йому того, що він буде позбавлений права оскаржити ці обставини, а не дії, як зазначив головуючий, в апеляційному порядку. Крім того, суд взагалі не зясовував його позиції, як захисника обвинуваченого та визнав, недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження.

Прокурор вирок суду просить скасувати та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст.296 КК України у виді штрафу в сумі 8 500 грн.;

за ч.1 ст.263 КК України - 4 роки позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_2 покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Олевського районного суду від від 27.03.2014 року і до відбуття призначити остаточне покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі.

Вказує на те, що призначене обвинуваченому покарання є надмірно м?яким і таким, що не відповідає тяжкості злочину та особі винного. Крім цього зазначає, що вирішуючи питання про призначення покарання за ст. 263 ч.1 КК України суд, за наявності обставин, що ОСОБА_2 вчинив нові злочини під час іспитового строку, безпідставно призначив йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу при цьому визнавши обставинами, що пом?якшують покарання у відповідності до ст.66 КК України щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що фактично є однією обставиною, яка пом?якшує покарання.

Заслухавши доповідача, захисника і обвинуваченого, які просили задовольнити апеляційну скаргу захисника та залишити без задоволення апеляційну скаргу прокурора, прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора та залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Висновок суду про винність ОСОБА_2 у вчинені злочинів за обставин наведених у вироку грунтується на зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказах, оцінених в сукупності є обґрунтованим, а його дії за ч.1ст.296, ч.1 ст.263 КК України кваліфіковані правильно.

Відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд зясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також розяснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З матеріалів кримінального провадження видно, що вказаних вимог закону суд дотримався, головуючий роз?яснив обвинуваченому вимоги ст. 349 ч.3 КПК України, зокрема що в разі не дослідження доказів, які є в справі, він будете позбавлений права оскаржувати ці дії.

Колегія суддів вважає, що посилання головуючим при роз?ясненні обвинуваченому вимог ст. 349 ч.3 КПК України на те, що він буде позбавлений оскаржувати дії, а не обставини в апеляційному порядку, не є підставою для скасування прийнятого по кримінальному провадженню рішення.Не заперечував проти цього і захисник, який в судових дебатах висловив свою думку лише щодо призначеного обвинуваченому покарання.

Разом з тим, як обґрунтовано зазначено в апеляційній скарзі прокурора, призначаючиобвинуваченому покарання, суд не дотримався положеньст. 65 КК України, не врахував дані про особу обвинуваченого, який будучи засудженим за вчинення тяжкого злочину до позбавлення волі з іспитовим строком на шлях виправлення не став і знову вчинив нові злочини в період іспитового строку.

За таких обставин, вирок суду в частині призначення покарання підлягає скасуванню.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання колегія суддів враховує, що він будучи засудженим за вчинення тяжкого злочину до позбавлення волі з іспитовим строком на шлях виправлення не став і знову вчинив тяжкий злочин та злочин середньої тяжкості, визнав вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину, від вчинених ним злочинів не наступило тяжких наслідків, а тому призначає йому покарання в межах санкції ст.296 ч.1 КК України у виді штрафу, та в межах санкції ст. 263 ч.1 КК України у виді позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України колегія суддів до покарання призначеного за даним вироком частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком суду.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 420 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргузаступника прокурора Житомирської області Гребенюк Р.В. та апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Олевського районного суду Житомирської області від 19.07.2016 року щодоОСОБА_2 в частині призначення покарання скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 призначити покарання:

- за ч.1 ст.296 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 8 500 грн.;

- за ч.1 ст.263 КК України 3 роки позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до покарання призначеного за даним вироком суду частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Олевського районного суду від 27.03.2014 року та ОСОБА_2 призначити до відбуття остаточне покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.

У решті вирок залишити без зміни.

Строк відбування покарання ОСОБА_2В. рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і на нього може бути касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді: