ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.09.2016 року Справа № 904/716/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Саланжій Т.Ю.
представники сторін у суджове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ас-Терра" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2016 року у справі № 904/716/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-запчастина", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ас-Терра", м. Підгороднє Дніпропетровська обл.
про стягнення 48 733,05 грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ас-Терра", м. Підгороднє Дніпропетровська обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-запчастина", м. Харків
про стягнення 151 862, 84 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
З матеріалів справи вбачається, що позивач за первісним позовом ТОВ "Гранд-запчастина" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Торговий дім "Ас-Терра" про стягнення 46 640 грн. у відшкодування збитків (том 1 а.с.3-4).
В обгрунтування позовних вимог, посилався на неналежне виконання відповідачем за первісним позовом зобов'язання з поставки товару, яке виникло на підставі усної домовленості між сторонами та на виконання якого позивач за первісним позовом частково сплатив вартість товару.
ТОВ "Гранд-запчастина" зазначало, що в результаті прострочення боржника зобов'язання втратило для нього інтерес, про що продавця було повідомлено та надана вимога про повернення оплаченої суми. ТОВ "Торговий дім "Ас-Терра" грошові кошти у відповідь на отриману претензію не повернув.
Заявою від 03.03.2016 року позивач за первісним позовом збільшив розмір заявлених вимог та просив суд стягнути на його користь відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції 48 319,04 грн., 3% річних 414,01 грн. та судові витрати 1 378 грн. ( том 1 а.с.26-27).
Відповідач за первісним позовом ТОВ "Торговий дім "Ас-Терра" подав зустрічну позовну заяву про стягнення з ТОВ "Гранд-запчастина" заборгованості за договором поставки від 26.05.2015 року в розмірі 151 862,84 грн., з яких 145 000,00грн. сума заборгованості, 4 014,48 грн. сума інфляційних втрат, 2 848,36 грн. 3% річних.
В обгрунтування позову позивач за зустрічним позовом посилався на неналежне виконання покупцем умов усної домовленості між сторонами в частині повної оплати за товар.
Зазначав, що продавець вимогами від 06.07.2015 року та від 01.10.2015 року повідомив покупця про готовність товару для відвантаження, необхідність повністю оплатити вартість товару та забрати його.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2016 року (суддя Рудь І.А.) первісний позов задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ас-Терра" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-запчастина" 46 640 грн. 00 коп. (сорок шість тисяч шістсот сорок грн. 00 коп.) передплати, 1 299 грн. 31 коп. (одну тисячу двісті дев’яносто дев’ять грн. 31 коп.) витрат по сплаті судового збору.
В решті первісного позову відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Рішення мотивовано неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом умов усної домовленості з позивачем за первісним позовом щодо поставки товару, попередня оплата за який покупцем сплачена, в результаті чого покупець втратив інтерес до зобов'язання та правомірно, відповідно до ст.693 Цивільного кодексу України відмовився від передання оплаченого товару та має право вимагати повернення попередньої оплати.
Відмовляючи в стягненні на користь первісного позивача інфляційних втрат та 3% річних, суд першої інстанції послався на те, що стягнення з постачальника суми попередньої оплати не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні ст.625 Цивільного кодексу України.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд зазначив, що позивач за зустрічним позовом не довів факт звернення до покупця з вимогами від 06.07.2015 року та від 01.10.2015 року, у зв'язку з чим у ТОВ" Торговий дім "Ас-Терра" не виникло право вимоги оплати заборгованості в розмірі 145 000,00 грн.
17.05.2015 року на виконання вказаного рішення видано наказ.
Не погодившись з рішенням суду, ТОВ "Торговий дім "Ас-Терра" подало апеляційну скаргу. В обгрунтування скарги посилається на неналежну оцінку судом доказів по справі, порушення норм матеріального та процесуального права, надає пояснення, аналогічні змісту зустрічної позовної заяви.
Скаржник звертає увагу апеляційного суду на те, що позивач за первісним позовом звернувся до суду з вимогою про відшкодування збитків. Після початку розгляду справи змінив позовні вимоги на стягнення передоплати за договором, що є порушенням норм ст.ст.22,84 Господарського процесуального кодексу України.
Просить скасувати рішення суду, в задоволенні первісного позову відмовити. Зустрічні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Гранд-запчаситина» вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні 06.09.2016 року, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що
апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване судове рішення слід скасувати, в задоволенні первісного позову відмовити, зустрічні позовні вимоги задовольнити виходячи з наступного:
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Під час розгляду апеляційної скарги судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ас-Терра" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд-Запчастина" (покупець) в простій усній формі укладено договір поставки, відповідно до умов якого ТОВ "Торговий дім "Ас-Терра" зобов’язувалося поставити покупцю решето верхнє (CSX) 84459011 у кількості 2 шт. на суму 191 640,00 грн., у тому числі ПДВ 31 940,00 грн., а ТОВ "Гранд- Запчастина" зобов’язувалося сплатити вартість товару за рахунком від 26.05.2015 року на погоджену суму та отримати товар.
Відповідно до п.2 ст.638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до п. 1 ст.640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Таким чином, з моменту перерахування коштів ТОВ "Гранд-Запчастина" і прийняття їх ТОВ "Торговий дім "Ас-Терра" між сторонами укладеній договір поставки.
Строк поставки сторонами не визначений.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 Цивільного кодексу України).
Встановлено, що на виконання умов договору ТОВ "Торговий дім "Ас-Терра" надало ТОВ " Гранд-Запчастина" рахунок № 163664 від 26.05.2015 року на загальну суму 191 640,00 грн. (том 1 а.с.13).
Погоджене зобов'язання ТОВ "Гранд-Запчастина" виконало частково, сплативши за платіжним дорученням № 2845 від 26.05.2015 року суму 3 000 грн., за платіжним дорученням № 2846 від 26.05.2015 року суму 8 640,00 грн., за платіжним дорученням № 2862 від 29.05.2015 року суму 10 000 грн., за платіжним дорученням № 2919 від 22.06.2015 року суму 20 000,00 грн., за платіжним дорученням № 2995 від 02.07.2015 року суму 5 000 грн. Всього покупцем було сплачено 46 640,00 грн.
Сума не виконаного грошового зобов’язання покупця за оплату погодженого з продавцем товару станом на час винесення спірного рішення судом першої інстанції складає суму 145 000,00 грн.
Зазначивши в рішенні про те, що продавець не здійснив поставку частково оплаченого товару і не виконав вимоги претензії позивача за первісним позовом від 30.10.2015 року, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність прострочки відповідача за первісним позовом, оскільки судом не було враховано, що строк виконання зобов'язання з поставки товару не встановлено сторонами, а положення ст.655 Цивільного кодексу зобов'язують покупця повністю оплатити товар, в тому числі і той, що може бути поставлений продавцем у майбутньому.
Відповідно до ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом положень ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги передбачено ч.1 ст.193 Господарського кодексу України.
Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом першої інстанції не було належним чином досліджено правовідносини, що вникли на виконання договору поставки, укладеного ТОВ "Торговий дім "Ас- Терра" та ТОВ " Гранд-Запчастина", не надана оцінка тому факту, що зобов'язання покупця виконано частково, зроблено безпідставний висновок про правомірність відмови покупця від оплаченого товару у зв'язку з втратою ним інтересу на його придбання.
Відповідно до ст.613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.
Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.
Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.
У даному випадку прострочення продавця товару відсутнє, навпаки, доведено прострочення покупця. Вказане виключає можливість задоволення первісного позову та є підставою задовольнити зустрічні позовні вимоги.
Судом встановлено, що обумовлений сторонами товар придбано продавцем ТОВ "Торговий дім "Ас-Терра" на підставі договору поставки №АС-03-2013-SP, що був укладений з швейцарською компанією CNH International SA (том 1 а.с.48-56). Поставлено на територію України 02.07.2015 року (том 1 а.с.58). Придбання товару відображено в податковому обліку ТОВ "Торговий дім Ас-Терра" (том 1 а.с.59-69).
Відповідач за первісним позовом 06.07.2015 року та повторно 01.10.2015 року звертався до покупця з вимогою оплатити товар в повному обсязі та забрати його (том 1 а.с.73-77).
Відповідно до положень ст.530 Цивільного кодексу України граничний строк виконання зобов'язання покупця оплатити товар сплив 14.07.2015 року.
Отже, відповідач за зустрічним позовом, не виконавши зобов'язання з оплати товару у строк, передбачений ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, допустив порушення зобов'язання.
Якщо покупець на порушення договору відмовиться прийняти куплену річ або заплатити за неї встановлену ціну, продавець вправі вимагати прийняття речі покупцем і оплати ціни, а також відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або, з своєї сторони, відмовитись від договору і вимагати відшкодування збитків.
Статтею 689 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не установлено договором.
ТОВ "Торговий дім "Ас-Терра" на суму заборгованості нараховано 3 % річних за ( формулою 145000,00 грн. (загальний борг)*3% (річні)*239 (кількість днів прострочки починаючи з 15.07.2015 року)=2 848,36 грн.
За аналогічною формулою позивачем за зустрічним позовом проведено розрахунок інфляційних за період з 15.07.2015 року по 09.03.2016 рік. на суму 145 000,00 грн. індекс інфляції за цей період складав 1,028 та сума інфляційних складає 4 014,48 грн.
Враховуючи встановлені обставини справи, зустрічний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, що виключає задоволення первісних позовних вимог.
Щодо судових витрат колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні зустрічного позову та апеляційної скарги понесені позивачем за зустрічним позовом витрати зі сплати судового збору за розгляд позову в розмірі 2 277,95 грн. (том 1 а.с.46) та за розгляд апеляційної скарги в розмірі 4021,60 грн. (том 2 а.с.65-67). Всього з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом слід стягнути 6 299,55 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апелянт належним чином спростував викладені в оскаржуваному рішенні висновки суду першої інстанції. Скарга є доведеною та підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2016 року у справі № 904/716/16 скасувати.
В задоволенні первісного позову відмовити.
Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Запчастина" (61099, м. Харків, вул. Лодзька, б. 8-А, код ЄДРПОУ 36815765) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ас-Терра" (52001, Дніпропетровська область, м. Підгороднє, вул. Центральна, б. 25, код ЄДРПОУ 37303058) 145 000,00 грн. заборгованості, 4 014,48 грн. інфляційних втрат, 2 848,34 грн. 3% річних, судові витрати в розмірі 6 299,55 грн.
Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: Л.М. Білецька
Суддя: Ю.Б. Парусніков
Підписано в повному обсязі 04.10.2016 року.
Судове рішення № 61822876, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 06.09.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 904/716/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: