Ухвала суду № 61821993, 04.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/6025/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Загороднього А.Ф.,

Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокріль" до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", Приватне акціонерне товариство "Агро-союз" про визнання протиправними дій,

встановила:

У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Дніпрокріль" звернулось до суду з позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", Приватне акціонерне товариство "Агро-союз".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича при примусовому виконанні наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2015 №904/3635/15; скасовано акт опису й арешту майна, складеного головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіним Сергієм Володимировичем від 25.09.2015 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2015 №904/3635/15.

У касаційній скарзі Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а в справі прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №48523694 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2015 року №904/3635/15.

Наказ Господарським судом Дніпропетровської області від 14 серпня 2015 року №904/3635/15 було видано на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2015 року, яке було змінено постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06 серпня 2015 року.

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 21 серпня 2015 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №48523694 та постанову про арешт коштів боржника.

25 вересня 2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіним Сергієм Володимировичем при примусовому виконанні наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2015 року №904/3635/15 про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Агро-Союз» та приватного акціонерного товариства «Агро-Союз» заборгованості було складено акт опису й арешту майна, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Майське, вул. Герцена, 16-Г.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи справу в порядку адміністративного судочинства за нормами Кодексу адміністративного судочинства України, зробили помилкові висновки, що вимоги позивача слід вирішувати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державних виконавців) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

За правилами статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про оскарження дій органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Оскільки у справі, що розглядається, суди помилково прийняли до свого провадження і розглянули справу, яка не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, ухвалені в цій справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в ній.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року справа №21-278а15.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155, 157 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокріль" до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", Приватне акціонерне товариство "Агро-союз" про визнання протиправними дій - скасувати.

Провадження у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокріль" до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", Приватне акціонерне товариство "Агро-союз" про визнання протиправними дій - закрити.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий М.М. Заїка

Судді А.Ф. Загородній

Ю.К. Черпак