Ухвала суду № 61821791, 04.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 жовтня 2016 року м. Київ К/800/23872/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Херсонській області, й просив визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Херсонській області №06-ос від 26 січня 2016 року про звільнення його з посади заступника начальника відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Херсонської області Державної екологічної інспекції у Херсонській області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області, поновити на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року, позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що згідно з пунктом 3 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Проте, оскаржуваний наказ №06-ос від 26 січня 2016 року про звільнення позивача з посади за пунктом 3 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України не містить посилань на те, який дисциплінарний проступок став приводом для звільнення його з посади, а відповідач не довів належними та допустимими доказами факту невиконання позивачем (у тому числі без поважних причин) покладених на нього обов'язків.

Крім того, звільнення позивача відбулося з порушенням приписів частини 1 статті 43 та статті 252 Кодексу законів про працю України, оскільки він був членом профспілкового комітету Херсонської міської профспілкової організації працівників Державної екологічної інспекції у Херсонській області, проте, ані виборний орган первинної профспілкової організації, ані вищестоящий виборний орган цієї профспілки згоди на його звільнення не надавали.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу (разом із викладеним в ній клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження вказаного судового рішення), в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просив рішення судів скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому, наведені відповідачем причини пропуску ним строку касаційного оскарження є достатніми для визнання їх поважними.

Водночас, ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 08 вересня 2016 року касаційна скарга, з урахуванням положень статей 213, 214 КАС України, залишалась без руху у зв'язку із несплатою судового збору, із наданням строку до 30 вересня 2016 року для усунення вказаного недоліку.

Вимоги зазначеної ухвали відповідачем виконано, витребовувані документи подано.

Разом з тим, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності постановлених судами попередніх інстанцій рішень, а тому, з врахуванням наведених приписів п.5 ч.5 ст.214 КАС України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Поновити Державній екологічній інспекції у Херсонській області пропущений строк подання касаційної скарги.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути відповідачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник