Ухвала суду № 61821724, 15.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2016 року м. Київ К/800/17309/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е., Степашка О. І. Маринчак Н. Є.

секретаря судового засідання Орєшко Ю. О.

представник позивача Покровська Т. І.

представник відповідача Піонтковську А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Київметробуд" (далі - ПАТ "Київметробуд") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 квітня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 квітня 2016 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Шевченківському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

У період з 28.04.2015 року по 20.05.2015 року ДПІ у Шевченківському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Київметробуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Дім Будівельних Матеріалів», ТОВ «Аргадон», ТОВ «Юр-Буд», ТОВ «Сігмафін», ПП «Лекстон», ТОВ «Лайт Люкс ЛТД», ТОВ «Мануал Груп», ТОВ «Дроу», ТОВ «Фобос-О», ТОВ «Фірма Васанд», ТОВ «Зарсет», ТОВ «Магмастіл», ТОВ «Укртехсистеми», ТОВ «Тех-Капітал», ТОВ «Радіум», ТОВ «Белат», ТОВ «Пайнер», ТОВ «Київкапіталбуд», ТОВ «Інструмент Сервіс Плюс», ПП «Анталія Груп», ПП «Стройторг-Т», ТОВ «Укрмедбудсервіс», ТОВ «Техно-Торг», ТОВ «Інжбуд-Підряд», ТОВ «Машбуд», ТОВ «Літерал Ді-Ейч», ПП «Ремфарба», ТОВ «Ремто», ТОВ «Енергоцентр», ТОВ «Інтерлінк», ТОВ «Агат-І», МПП «К.В.Ком», ТОВ «Електрик» за період з 01.01.2012 року по 31.03.2014 року. За результатами перевірки складено акт №230/26-59-22-09/1387432 від 27.05.2015 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст.ст. 138, 139, 198, 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на 12005974, 00 грн. та занижено податок на додану вартість на 9563761, 00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0004432209 від 17.06.2015 року, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 10719170, 00 грн., у тому числі 8575336, 00 грн. за основним платежем та 2143834, 00 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення №0004422209 від 17.06.2015 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 15007468, 00 грн., у тому числі 12005974, 00 грн. за основним платежем та 3001974, 00 грн. за штрафними санкціями.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

За приписами пункту 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що на підтвердження товарності укладених угод позивачем було надано копії: договорів, договірних цін, специфікацій, графіків виконання робіт, протоколів погодження динамічної договірної ціни, графіків оплати та поставки товару, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3, актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2, підсумкових відомостей ресурсів, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), рапортів про роботу будівельної машини, видаткових накладних, прибуткових документів, рахунків-фактур, податкових накладних, рахунків на оплату, платіжних доручень, які свідчать, що зобов'язання за договорами між позивачем та ТОВ «Дім Будівельних Матеріалів», ТОВ «Аргадон», ТОВ «Юр-Буд», ТОВ «Сігмафін», ПП «Лекстон», ТОВ «Лайт Люкс ЛТД», ТОВ «Мануал Груп», ТОВ «Дроу», ТОВ «Фобос-О», ТОВ «Фірма Васанд», ТОВ «Зарсет», ТОВ «Магмастіл», ТОВ «Укртехсистеми», ТОВ «Тех-Капітал», ТОВ «Радіум», ТОВ «Белат», ТОВ «Пайнер», ТОВ «Київкапіталбуд», ТОВ «Інструмент Сервіс Плюс», ПП «Анталія Груп», ПП «Стройторг-Т», ТОВ «Укрмедбудсервіс», ТОВ «Техно-Торг», ТОВ «Інжбуд-Підряд», ТОВ «Машбуд», ТОВ «Літерал Ді-Ейч», ПП «Ремфарба», ТОВ «Ремто», ТОВ «Енергоцентр», ТОВ «Інтерлінк», ТОВ «Агат-І», МПП «К.В.Ком», ТОВ «Електрик» виконувались сторонами у повному обсязі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у ПАТ «Київметробуд» наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум витрат та податкового кредиту по операціям з названими підприємствами.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що певні недоліки первинних документів, зокрема не зазначення посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій у видаткових накладних, або невірне зазначення реквізитів договору у податкових накладних є свідченням недобросовісності постачальника та не можуть слугувати підставою для притягнення платника податку-покупця до відповідальності. Так само і відсутність контрагента за юридичною адресою не є підставою для висновку про неправомірність формування покупцем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ПАТ "Київметробуд".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко Н. Є. Маринчак