Ухвала суду № 61821542, 06.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/27409/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р. О. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

06 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача Корчук Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.07.2015 року № НОМЕР_1.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 21.09.2012 року у справі № 2604/2021/2012, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22.01.2013 року стягнуто з приватного закладу «Київський університет туризму, економіки і права» на користь ОСОБА_2 частку у майні приватного закладу «Київський університет туризму, економіки і права» в розмірі 3187400, 00грн.

З копій вказаних рішень, що наявні в матеріалах справи, вбачається, що частка у майні приватного закладу «Київський університет туризму, економіки і права» є спадщиною позивача від померлої сестри ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, виданого 27.08.2012 року державним нотаріусом 21 Київської нотаріальної контори Зубченко Л. С.

Відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету платником податків - фізичною особою ОСОБА_2 за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 08.06.2015 року № 513/26-54-17-01-17-2733801809.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до наявної податкової інформації платник податків - фізична особа ОСОБА_2 протягом перевіряємого періоду отримала дохід, який підлягає включенню до загального місячного (річного) оподаткованого доходу та відображенню платником в податковій декларації про майновий стан та доходи.

За даними відомостей з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року та листа-підтвердження № 85 від 07.05.2015 року Київського університету туризму, економіки та права було встановлено дохід отриманий платником податку у наслідок інвестиційного прибутку (доходу) від операцій з інвестиційними активами на суму 713322, 09 грн.

У зв'язку з цим, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 (неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2014 рік) та пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачу було донараховано податок на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, на загальну суму 121021, 16 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.07.2015 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на загальну суму 151446, 45 грн. (в тому числі, податкове зобов'язання - 121021, 16 грн., штрафні (фінансові) санкції - 30425, 29 грн.).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 162.1.1 п. 161.1 ст. 161 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно пп. 163.1.1 та пп. 163.1.2. п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Підпунктом 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України визначено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав регламентується ст. 174 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. «в» п. 174.1 ст. 174 Податкового кодексу України об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на: об'єкт комерційної власності, а саме: цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові права.

Згідно до пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України об'єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу, вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Згідно п. 167.2 ст. 167 ПК України ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.

За приписами пп.14.1.263 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПК України особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

Пунктом 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України визначено, що відповідно до цього розділу обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи: у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу.

У зв'язку із отриманням спадщини та на виконання вимог податкового законодавства, ОСОБА_2 згідно квитанції від 25.07.2011 року № NOWN546273 сплачено суму ПДФО у розмірі 363401, 64 грн. (а. с .35).

Вказана обставина не заперечується відповідачем та зазначається ним в апеляційній скарзі.

Відтак, обов'язок з подання позивачем декларації вважається виконаним в розумінні п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України.

В апеляційній скарзі відповідач наголошує на тому, що отримані позивачем кошти є інвестиційним доходом (прибутком).

З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Зважаючи на те, що витрат на придбання будь - якого інвестиційного активу, так само як і прибутку від його продажі, позивач не мав, доводи відповідача про отримання позивачем інвестиційного прибутку є безпідставними.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про оподаткування доходу позивача від успадкування корпоративного права за ставкою 5 %, що не є інвестиційним прибутком, а є еквівалентним виразом внеску до статутного капіталу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 06.10.2016 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.