Постанова № 61821185, 04.10.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Алябєв І.Г.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року справа № 805/1309/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії судді:

головуючого судді Ястребової Л.В.,

суддів Компанієць І.Д., Сухарька М.Г.,

секретар Терзі Д.А.,

за участі: позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року у справі № 805/1309/16-а за позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Днецької області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2016 року ОСОБА_5 (надалі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (надалі відповідач -1), Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (відповідач -2), Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області (відповідач -3) про визнання протиправним та скасування: наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 468-то від 26 квітня 2016 року «Про звільнення ОСОБА_2О.», наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 180-к від 26 квітня 2016 року «Про звільнення ОСОБА_2О.», яким оголошено наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 468-то від 26 квітня 2016 року «Про звільненняЗубка Д.О., наказу Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області № 6-к від 05 травня 2016 року «Про звільнення ОСОБА_2О.», яким оголошено наказ Держгеокадастру «Про звільнення ОСОБА_2О.» від 26 квітня 2016 року № 468-то і наказ Держгеокадастру «Про звільнення ОСОБА_2О.» № 180-к від 26 квітня 2016 року, зобовязання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру поновити ОСОБА_2О на посаді начальника Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області та стягнення з Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області середнього заробітку за час вимушеного прогулу (а.с. 3-6).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 468-то від 26 квітня 2016 року Про звільнення ОСОБА_2О.; скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 180-к від 26 квітня 2016 року Про звільнення ОСОБА_2О., яким ОСОБА_2 оголошено наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 468-то від 26 квітня 2016 року Про звільнення ОСОБА_2О.; скасовано наказ Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області № 6-к від 05 травня 2016 року Про звільнення ОСОБА_2О., яким ОСОБА_2 оголошені накази Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 468-то від 26 квітня 2016 року Про звільнення ОСОБА_2О. та Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 180-к від 26 квітня 2016 року Про звільнення ОСОБА_2О.; поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено (а.с. 74-76).

Відповідач - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру із таким судовим рішенням не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що на підставі власноруч написаної заяви ОСОБА_2 про звільнення, Держгеокадастром видано наказ № 468-то, Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області оголошено наказ Держгеокадастру від 26 квітня 2016 року № 180-к, а Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області видано наказ про фактичне звільнення працівника від 05.05.2016 № 6-к. На думку апелянта, в даному випадку, подання особистої заяви ОСОБА_2 про звільнення є волевиявленням позивача припинити трудові відносини з Управлінням Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області. Апелянт також зазначив, що ОСОБА_2, бажаючи звільнитись не мав на меті встановлювати будь-яких обмежень щодо строків його звільнення, а діючим законодавством не встановлено відповідного порядку чи строків припинення трудового договору за угодою сторін, у звязку з чим, вони визначаються працівником і власником або уповноваженим ним органом (а.с. 81-85).

Під час апеляційного розгляду представник відповідача-1 підтримала доводи апеляційної скарги, позивач та його представник проти доводів апеляційної скарги заперечували.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи позивач, ОСОБА_2, з 28 вересня 2015 року призначений на посаду начальника Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області (а.с. 9звр.).

В розумінні пункту 15 частини 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), позивач проходив публічну службу.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 468-то від 26 квітня 2016 року ОСОБА_2 звільнено з посади начальника Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області за угодою сторін відповідно до пункту 1 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) України, підстава заява ОСОБА_2 (а.с.13).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 26 квітня 2016 року № 180-к оголошено наказ Держгеокадастру «Про звільнення ОСОБА_2О.» від 26 квітня 2016 року № 468-то, а також зазначено, що датою звільнення ОСОБА_2 звільнено з посади начальника Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області вважати 26 квітня 2016 року (а.с.12).

Наказом Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області від 05 травня 2016 року № 6-к ОСОБА_2 оголошено наказ Держгеокадастру від 26 квітня 2016 року № 468-то «Про звільнення ОСОБА_2О.» , наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 26 квітня 2016 року № 180-к «Про звільнення ОСОБА_2О.». Із наказом «Про звільнення ОСОБА_2О.» № 6-к від 05 травня 2016 року позивач ознайомлений у той же день, 05 травня 2016 року, про що свідчить його підпис на відповідному наказі (а.с. 14).

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність волевиявлення ОСОБА_2 щодо його звільнення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 36 КЗпП України та не досягнення між позивачем та відповідачем згоди з основних умов угоди про припинення трудового договору, задовольнивши позов в частині визнання протиправним та скасування наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 468-то від 26 квітня 2016 року Про звільнення ОСОБА_2О. та зобовязання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру поновити ОСОБА_2 на посаді начальника Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області, а що стосується визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 180-к від 26 квітня 2016 року та Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області № 6-к від 05 травня 2016 року є похідними від наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 468-то від 26 квітня 2016 року та не можуть бути визнані протиправними, однак підлягають скасуванню, оскільки наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 468-то від 26 квітня 2016 року визнано протиправним та скасовано.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до статті 43 Конституції України, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Аналогічні положення містить також стаття 5-1 Кодексу законів про працю (надалі - КЗпП України), якою передбачено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, захист від незаконного звільнення.

Законом України "Про державну службу" регулюються суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, що є складовою права громадян на працю.

Зі змісту ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу" вбачається, що підстави припинення державної служби можуть бути загальними, тобто визначеними Кодексом законів про працю України, та спеціальними, передбаченими у цій нормі права.

Загальні підстави припинення трудового договору передбачені ст. 36 КЗпП України.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є угода сторін.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП (за згодою сторін) договір припиняється у строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

Таким чином, основними умовами угоди про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП, щодо яких сторони трудового договору повинні дійти згоди, є підстава припинення угоди сторін та строк, з якого договір припиняється.

Апелянт обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що на підставі заяви ОСОБА_2 про звільнення, яка, на думку апелянта, була волевиявленням позивача припинити трудові відносини з Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області, Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру видано наказ № 468-то, Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області оголошено наказ Держгеокадастру від 26 квітня 2016 року № 180-к, а Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області видано наказ про фактичне звільнення працівника від 05.05.2016 № 6-к.

Однак, колегія не приймає до уваги вищезазначений довід апелянта з огляду на наступне.

В матеріалах справа наявна заява ОСОБА_2 про звільнення з займаної посади за угодою сторін згідно з п. 1 ч.1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 64), разом з тим, зазначена заява не містить ані дати її написання, ані волевиявлення (пропозиції) позивача на визначення строку, з якого трудовий договір пропонується розірвати. Резолюція відповідача, що знаходиться на вказаній заяві, також не містить ані пропозиції, ані погодження строку, з якого трудовий договір може бути розірвано.

Таким чином, оскільки заява позивача не містить дати її написання, строку з якого має бути припинений трудових договір, а також сторонами не подано будь-яких інших доказів, які б свідчили про уточнення позивачем та погодження відповідачем строку з якого трудовий договір припиняється, то в розумінні пункту 1 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, відсутня повна згода сторін на звільнення позивача за угодою сторін.

З копії трудової книжки позивача вбачається, що 26 квітня 2016 року позивача звільнено із займаної посади згідно з пунктом 1 статті 36 Кодексу законів про працю (а.с.10).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач, з 25 квітня 2016 року по 29 квітня 2016 року, а також з 30 квітня 2016 року по 04 травня 2016 року знаходився на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності Серії АГУ № 925953 (а.с. 16).

Частиною 3 статті 40 КЗпП України передбачено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Колегія суддів зазначає, що позивач був призначений на посаду безстроково та не міг бути звільнений із займаної посади 26 квітня 2016 року, оскільки знаходився на лікарняному, а звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності не допускається (ч. 3 ст. 40 КЗпП України).

Беручи до уваги, що сторонами спору не було досягнуто згоди щодо припинення трудового договору та не узгоджено дату звільнення в день подання позивачем відповідної заяви, а відсутність узгодження дати звільнення позбавляло права відповідачів на звільнення позивача із займаної посади з 26 квітня року в порядку п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 468-то від 26 квітня 2016 року Про звільнення ОСОБА_2О. та зобовязання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру поновити ОСОБА_2 на посаді начальника Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області.

Колегія суддів вважає також вірним висновок суду першої інстанції, що накази Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 180-к від 26 квітня 2016 року та Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області № 6-к від 05 травня 2016 року є похідними від наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 468-то від 26 квітня 2016 року та не можуть бути визнані протиправними, однак підлягають скасуванню, оскільки наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 468-то від 26 квітня 2016 року визнано протиправним та скасовано.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не визначено, з якої дати ОСОБА_2 підлягає поновленню на посаді начальника Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області.

Враховуючи, що позивача звільнено із займаної посади 26 квітня 2016 року, а накази Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 468-то від 26 квітня 2016 року, Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 180-к від 26 квітня 2016 року Про звільнення ОСОБА_2О., яким ОСОБА_2 оголошено наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 468-то від 26 квітня 2016 року Про звільнення ОСОБА_2О., Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області № 6-к від 05 травня 2016 року Про звільнення ОСОБА_2О., яким ОСОБА_2 оголошені накази Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 468-то від 26 квітня 2016 року Про звільнення ОСОБА_2О. та Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 180-к від 26 квітня 2016 року Про звільнення ОСОБА_2О. - скасовано, колегія суддів дійшла до висновку, що позивач підлягає поновленню на посаді начальника Управління Держгеокадастру у Красноармійському районі Донецької області з 27 квітня 2016 року.

З огляду на вищевикладене вбачається, що постанова суду першої інстанції ухвалена з правильним по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального права, що відповідно до пункту 1 статті 201 КАС України є підставою для зміни цього судового рішення.

Повний текст постанови складений 05 жовтня 2016 року.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 201, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року у справі № 805/1309/16-а змінити.

Абзац пятий резолютивної частини постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року у справі № 805/1309/16-а доповнити словами «з 27 квітня 2016 року».

В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року у справі № 805/1309/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В.Ястребова

ОСОБА_6

ОСОБА_7