Ухвала суду № 61821030, 26.09.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"26" вересня 2016 р.справа № 804/1322/16

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам КАС України матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 виробничо-торгівельної фірми «Кріоліт-Дніпро» до ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2016 року позивач ОСОБА_2 виробничо-торгівельна фірма «Кріоліт-Дніпро» (далі по тексту - ПВТФ «Кріоліт-Дніпро») звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі по тексту - ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року адміністративний позов ПВТФ «Кріоліт-Дніпро» до ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення задоволений.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області оскаржила її в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 КАС України.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. 187 КАС України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягає в наступному.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог п. 2 ч. 2 ст. 187 КАС України, а саме: апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області в апеляційній скарзі не зазначені номера засобів звязку, адреси електронної пошти, якщо такі є, сторін по даній адміністративній справі, а саме: позивача ПВТФ «Кріоліт-Дніпро» та з порушенням вимог ч. 6 ст. 187 КАС України, адже: апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору або документ в підтвердження звільнення апелянта ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою (клопотання апелянта ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про звільнення апелянта ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи скрутний матеріальний стан та відсутність коштів на рахунках ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, суддею не задоволено).

Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року апеляційна скарга ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року

залишена без руху, у звязку з не відповідністю вимогам ст. 187 КАС України та апелянту ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області надано строк до 20 липня 2016 року на їх виправлення, а саме: апелянту ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області пропонувалось в строк до 20 липня 2016 року повідомити суду номера засобів звязку, адреси електронної пошти, якщо такі є, позивача ПВТФ «Кріоліт-Дніпро» та

надати суду апеляційної інстанції оригінал квитанції про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою на суму 1515 грн. 80 коп. на підтвердження сплати судового збору.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що копія ухвали судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху отримана уповноваженою особою апелянта ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області Лебедєвою 18 липня 2016 року, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах адміністративної справи, однак ухвала судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року в строк до 20 липня 2016 року апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області не виконана, зазначені недоліки в строк до 20 липня 2016 року апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області не усунені, клопотання про продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, від апелянта ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на адресу суду апеляційної інстанції станом на 26 вересня 2016 року не надійшло.

Разом з тим, 26 липня 2016 року від апелянта ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про усунення, на думку апелянта ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, недоліків апеляційної скарги, однак, в порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 187 КАС України, апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області не повідомлено номера засобів звязку, адреси електронної пошти позивача ПВТФ «Кріоліт-Дніпро» та в порушення вимог ч. 6 ст. 187 КАС України, апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області знов ж таки не додано документ про сплату судового збору або документ в підтвердження звільнення апелянта ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою.

Натомість, клопотання апелянта ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 26 липня 2016 року, містить вимогу, відповідно до змісту якої апелянт ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області повторно звертається до суду апеляційної інстанції з проханням про звільнення апелянта ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», повторно вказуючи, що апелянт ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області є бюджетною, неприбутковою організацією, має скрутний матеріальний стан через відсутність на рахунках коштів для сплати судового збору, оскільки немає відповідного фінансування з боку держави, тому що до 01.09.2015 року органи Державної фіскальної служби відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла до 01.09.2015 року) були звільнені від його сплати, у звязка з чим бюджетом на 2016 рік кошти на сплату судового збору органам Державної фіскальної служби передбачені не були.

Розглянувши повторне клопотання апелянта ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 26 липня 2016 року, про звільнення апелянта ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а також вивчивши повторно наведені у ньому підстави, приходжу до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані ст. 88 КАС України.

Так, відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про важкий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію, тощо).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» також встановлено перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Дійсно, статтею 5 Закону України «Про судовий збір» в редакції до 01.09.2015 року, органи Державної фіскальної служби були звільнені від сплати судового збору. Разом з тим, Законом України № 484-VІІІ від 22.05.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набув чинності з 01.09.2015 року, статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, де відсутні пільги державним органам щодо звільнення від сплати судового збору. Тобто, відповідальність за сплату судового збору державними органами держава взяла на себе. Відтак, посилання субєкта владних повноважень на відсутність фінансування для сплати судового збору є безпідставними.

З огляду на викладене, апелянт ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

До того ж, вважаю за можливе наголосити на тому, що даною статтею передбачено право суду, а не обовязок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.

Посилання ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області в своєму клопотанні, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 26 липня 2016 року, на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки дана обставина не є встановленою законом підставою для звільнення від сплати судового збору.

Водночас, апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів наявності обставин щодо відсутності фінансування або обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі на оплату судового збору, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, як і не надавались докази звернення апелянта ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області до відповідних органів з проханням про виділення коштів на оплату судового збору у цей період.

А навпаки, з огляду на відомості, викладені в інформаційному листі Державної Судової Адміністрації України від 11 серпня 2016 року № 10-5761/16, Державній фіскальній службі України у 2016 році з державного бюджету було виділено на оплату судового збору кошти у розмірі 711 млн. грн., з яких фактично станом на 31 липня 2016 року використаними є 8,1 %, що свідчить про невідповідність дійсності зазначених у клопотанні про звільнення апелянта ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 26 липня 2016 року, обставин, а саме щодо відсутності коштів.

Суддя критично оцінює повторно надане апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області клопотання, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 26 липня 2016 року, про звільнення апелянта ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», з огляду на те, що у спірних правовідносинах апелянт ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області виступає як орган державної влади, тобто як представник держави через якого вона набуває і здійснює свої права та обовязки. За таких умов, вказані обставини, тобто неналежне фінансування державою апелянта ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як свого представника у спірних правовідносинах, не можуть вважатись підставою для звільнення від сплати судового збору.

Крім того, повторно наведені в клопотанні, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 26 липня 2016 року, підстави для звільнення від сплати судового збору не є поважними, у звязку з тим, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Аналогічна правова позиція висловлена і в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 23.01.2015 року № 2, про що також було зазначено в ухвалі судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С. від 02 червня 2016 року.

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють, як субєкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

При цьому звертаю увагу апелянта ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на тому, що клопотання, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 26 липня 2016 року, про звільнення апелянта ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», вже було заявлено апелянтом ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області при поданні апеляційної скарги із зазначенням аналогічних причин неможливості сплати судового збору та було залишено суддею без задоволення, про що також було зазначено в ухвалі судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С. від 02 червня 2016 року.

Клопотання про продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, від апелянта ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на адресу суду апеляційної інстанції станом на 26 вересня 2016 року не надійшло.

Враховуючи наявність вказаних недоліків апеляційної скарги, неповідомлення суду апеляційної інстанції номера засобів звязку, адреси електронної пошти, якщо такі є, позивача ПВТФ «Кріоліт-Дніпро», відсутність документа про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано юридичною особою на суму 1515 грн. 80 коп. на підтвердження сплати судового збору станом на 26 вересня 2016 року, а також відсутність клопотання про продовження строку, встановленого судом апеляційної інстанції для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, дана адміністративна справа не може бути розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 КАС України, застосовуються правила ст. 108 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишили без руху.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року залишена без руху у даній адміністративній справі вважається неподаною та підлягає поверненню апелянту ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст. 108 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 виробничо-торгівельної фірми «Кріоліт-Дніпро» до ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення вважати неподаною та повернути апелянту ОСОБА_1 обєднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Суддя Т.С. Прокопчук