Постанова № 61820489, 05.10.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 р.Справа №804/5117/1614 год. 25 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засіданняЧмоні А.О. за участю представників: позивача відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 березня 2016 року №0001281701, винесеного Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується із прийнятим податковим повідомленням-рішенням №0001281701 від 29.03.2016 року, вказує, що він звертався зі скаргами про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення, однак, відповідач свідомо в порушення вимог законодавства повторно надіслав податкове повідомлення-рішення за порушення, встановлене актом №24/17-03-11/НОМЕР_1 від 16.10.2014 року.

Представником відповідача надані суду письмові заперечення, в яких просив залишити позовні вимоги без задоволення, обґрунтовуючи тим, що за наслідками перевірки, з урахуванням ненадання платником податків документів щодо підтвердження задекларованих показників, встановлено заниження об'єктів оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військового збору за рахунок заниження чистого оподатковуваного доходу, внаслідок чого позивачем, зокрема, порушено пункт 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, в частині незабезпечення зберігання документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали обрані правові позиції.

Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, що на підставі статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77, статті 79 Податкового кодексу України, частини 3 пункту 2 статті 12, частини 2 пункту 1 статті 13, частини 3 пункту 1 статті 14 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VІ, наказу Криворізької північної ОДПІ №60 від 01.02.2016 року, проведено документальну планову невиїзну перевірку діяльності ФОП ОСОБА_5 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування, сплати податків та зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 03.03.2016 року №128/17-01/НОМЕР_1.

Висновком документальної планової виїзної перевірки встановлені порушення позивачем, зокрема:

- пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, не забезпечено зберігання документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, наказу ДПА України від 24.12.2010 року №1025 «Про порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», - ненадання книги обліку доходів і витрат, та наказ Міндоходів України від 16.09.2013 року №481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення».

На підставі акту перевірки від 03.03.2016 року №128/17-01/НОМЕР_1, відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення №0001281701 від 29.03.2016 року про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 510 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Дніпропетровській області та до Державної фіскальної служби України. Рішеннями від 17.05.2016 року №2860/10/04-36-10-01-09 та від 20.07.2016 року №7587/11/99-99-11-02-01-14 відповідно, податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

З акту перевірки від 03.03.2016 року №128/17-01/НОМЕР_1 вбачається наступне:

- на адресу ФОП ОСОБА_5 направлені письмові запити Криворізької північної ОДПІ від 15.02.2016 року №2563/10/04-83-17-01, від 16.02.2016 року №2641/10/04-83-17-01, від 17.02.2016 року №2724/10/04-83-17-01, від 18.02.2016 року №2787/10/04-83-17-01, від 19.02.2016 року №2870/10/04-83-17-01, від 22.02.2016 року №2927/10/04-83-17-01, від 23.02.2016 року №3082/10/04-83-17-01 про необхідність надання документів, які належать або пов'язані з предметом перевірки. Станом на дату складання акту первинні документи ФОП ОСОБА_5 надані не були;

- перевіркою дотримання встановленого порядку ведення Книги доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, що здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, встановлено, що ФОП ОСОБА_5 протягом перевіряє мого періоду до перевірки не було надано Книгу доходів і витрат;

- у ході проведення перевірки первинні документи, що підтверджують витрати ФОП ОСОБА_5 за перевіряємий період надані не були;

- не підтверджено первинними документами (видатковими, податковими накладними, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями) витрати відображені у додатку 5 Декларацій про майновий стан і доходи за 2013 та 2014 роки колонки 4 «вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції», за 2015 рік колонки 5 «вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції»;

- не підтверджено первинними документами (трудові договори (контракти), табелі, картки особових рахунків найманих осіб, відомості про нарахування та виплату заробітної плати найманим особам тощо) витрати відображені у додатку 5 Декларації про майновий стан і доходи за 2013 та 2014 роки колонка 5 «витрати на плату праці та нарахування на заробітну плату», за 2015 рік колонка 6 «витрати на плату праці та нарахування на заробітну плату»;

- не підтверджено первинними документами (видатковими, податковими накладними, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями) витрати відображені у додатку 5 Декларацій про майновий стан і доходи за 2013 та 2014 роки колонки 6 «інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг», за 2015 рік колонки 7 «інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг»;

- в порушення пунктів 44.6,44.7 статті 44 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_5 не надано у повному обсязі документів, які підтверджують правомірність формування показників податкової звітності.

Суд встановив, що на позивача накладено штраф за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю на письмові запити та під час проведення перевірки.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходить із того, що відповідно до статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; подавати належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до пункту 44.4 статті 44 Податкового кодексу України якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

На підставі пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Пунктом 44.6 статті 44 Податкового органу України визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно підпункту 47.1.2 пункту 47.1 статті 47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що Криворізькою північною ОДПІ після початку проведення перевірки було направлено на адресу позивача письмові запити від 15.02.2016 року №2563/10/04-83-17-01, від 16.02.2016 року №2641/10/04-83-17-01, від 17.02.2016 року №2724/10/04-83-17-01, від 18.02.2016 року №2787/10/04-83-17-01, від 19.02.2016 року №2870/10/04-83-17-01, від 22.02.2016 року №2927/10/04-83-17-01, від 23.02.2016 року №3082/10/04-83-17-01 про необхідність надання документів, які належать або пов'язані з предметом перевірки, а саме (а.с.52, 54, 56, 58, 60, 62, 64):

- книга обліку доходів та витрат Ф-10;

- банківські виписки по рахункам: НОМЕР_2 Криворізької філії ПАТКБ «Приватбанк», м. Кривий Ріг, МФО 305750 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, НОМЕР_4 Криворізької філії ПАТКБ «Приватбанк», м. Кривий Ріг, МФО 305750 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, НОМЕР_3 Криворізької філії ПАТКБ «Приватбанк», м. Кривий Ріг, МФО 305750 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, НОМЕР_5 Криворізької філії ПАТКБ «Приватбанк», м. Кривий Ріг, МФО 305750 за період з 15.05.2015 року по 31.12.2015 року, НОМЕР_6 АТ «Дельта Банк», МФО 380236 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, НОМЕР_7 АТ «Дельта Банк», МФО 380236 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, НОМЕР_8 ПАТ «Пумб», МФО 334851 за період з 01.12.2015 року по 31.12.2015 року, НОМЕР_9 ПАТ «Пумб», МФО 334851 за період з 20.11.2015 року по 31.12.2015 року;

- видаткові накладні, рахунки, акти виконаних робіт (наданих та отриманих послуг), квитанції до прибуткових касових ордерів, касові чеки, квитанції, договори оренди, купівлі-продажу товарів, робіт (послуг), ліцензії (у разі, якщо передбачено трудовим законодавством);

- трудові договори, заяви на застосування соціальної пільги, відомості нарахування та виплати заробітної плати у разі наявності офіційно оформлених найманих працівників;

- детальна інформація щодо залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.2013 року, на 01.01.2014 року, на 01.01.2015 року, на 31.12.2015 року;

- детальна інформація щодо наявності у суб'єкта господарської діяльності дебіторської/кредиторської заборгованості по розрахунках з контрагентами в розрізі таких контрагентів станом на 01.01.2013 року, на 01.01.2014 року, на 01.01.2015 року, на 31.12.2015 року;

- договори на транспортування ТМЦ, товарно-складські накладні за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року.

Зазначені запити були надіслані позивачу засобами поштового зв'язку та отримані ним особисто 24.02.2016 року, 27.02.2016 року, 04.03.2016 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями поштового повідомлення про вручення (а.с.53, 55, 57, 59, 61, 63, 65).

Як визначено в акті перевірки та встановлено судом під час розгляду справи, позивачем запитувані документи та Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, що здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, надані не були в порушення пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, якою визначено обов'язок платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Викладеними нормами законодавства встановлено обов'язок позивача, як платника податків, вести облік доходів і витрат, та подавати контролюючому органу необхідну податкову звітність, в тому числі і під час проведення перевірки, проте, в порушення вказаних норм позивачем не надано жодного запитуваного документу та Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, що здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, ні під час проведення перевірки, ні у період до прийняття податкового повідомлення-рішення.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під час розгляду справи не встановлено допущених відповідачем порушень по прийняттю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001281701 від 29.03.2016 року, відповідач діяв у межах повноважень та на підставі закону.

Суд критично ставиться до твердження позивача про винесення постанови по справі про адміністративні правопорушення від 28.03.2016 року, в якій встановлено порушення порядку ведення обліку доходів і витрат, а саме: ненадання книги обліку доходів, донарахований податок з доходів фізичних осіб за 2013, 2014, 2015 роки у сумі 2167347,26 грн., згідно акту перевірки від 03.03.2016 року №128/17-01/НОМЕР_1 (а.с.33-34), та яка скасована постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07.07.2016 року по справі №212/2539/16-а (а.с.35-37).

Суд роз'яснює, що законодавцем виокремлено різні види відповідальності, які відповідно і регулюються різними нормативно-правовими актами. В даному випадку за порушення порядку ведення обліку доходів і витрат визначено два різних види відповідальності: адміністративна та податкова.

Основні відмінності між податковою та адміністративною відповідальністю в чинному законодавстві можна звести до наступного: відмінність в джерелах нормативно-правового регулювання цих видів відповідальності, різниця у методі реалізації податкових санкцій та адміністративних стягнень; різниця у суб'єктах, що притягуються до відповідальності: якщо суб'єктом адміністративної відповідальності є фізичні особи та лише в деяких випадках юридичні особи, то суб'єктами податкової відповідальності є фізичні та юридичні особи, які володіють спеціальним статусом - це платники податків і зборів, податкові агенти, законні представники; різниця у суб'єктах, які мають повноваження розглядати справи про відповідні правопорушення; відмінність в переліку обставин, що пом'якшують, обтяжують, виключають чи звільняють від відповідальності; різниця у характері і видах санкцій; різниця у правилах визначення розміру санкцій, в тому числі при множинності вчинених правопорушень; різниця у давності притягнення до відповідальності і давності стягнення санкцій.

З огляду на наведене, податкове повідомлення-рішення та постанова про адміністративні правопорушення є два окремих рішення різних органів державної влади, які не залежать від прийняття або скасування одним з них для іншого.

Крім того, в постанові Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07.07.2016 року по справі №212/2539/16-а, судом було досліджено лише процедуру прийняття постанови про адміністративне правопорушення, однак не надавалась оцінка самому правопорушенню, тобто судом не було досліджено підстав, матеріальних норм права та правильності нарахування штрафних санкцій. Отже, вказаним рішенням суду скасовано постанову по справі про адміністративні правопорушення від 28.03.2016 року з формальних підстав та порушення процесу прийняття вказаної постанови, не досліджено та не встановлено наявність або відсутність фактично здійсненого позивачем правопорушення.

З огляду на вищевказану позивачем обставину, податкове повідомлення-рішення №0001281701 від 29.03.2016 року не може бути скасовано судом через відсутність на це правових підстав.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує.

Податкова інспекція в цій справі є суб'єктом владних повноважень, який повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідачем не вчинено дій, що виходять за межі законодавства, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У зв'язку із відмовою в задоволенні позову підстави для присудження позивачеві судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 4 жовтня 2016 року.

Суддя І.О. Верба