Ухвала суду № 61820445, 06.10.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Височанської Н. К.

суддів: Лисака І.Н., Литвинюк І.М.

секретар: Вівчарик Н.В.

за участю: представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2. третьої особи ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 03 серпня 2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю. Посилалася на те, що 26 липня 2001 року між нею та відповідачем була домовленість щодо купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в с.Карапчів по вул.Губарівська, 64 Вижницького району Чернівецької області. На виконання домовленостей позивач передала відповідачу грошові кошти в розмірі 1300 доларів США, про що свідчить розписка, посвідчена секретарем виконкому Карапчівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області.

Рішенням Карапчівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області №97-4 від 26.09.2012 року оформлено право власності на житловий будинок, що знаходиться в с.Карапчів по вул.Губарівська, 64 Вижницького району Чернівецької області на позивача та на підставі даного

№22ц-1260/16 Головуючий у І інстанції Кибич І.А.

Категорія 19/20 Суддя-доповідач ОСОБА_6

рішення позивачу видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 28.02.2014 року визнано недійсним рішення Карапчівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області №97-4 від 26.09.2012 року про визнання права власності на спірний житловий будинок та визнано недійсним свідоцтво про право власності САЕ №636766 від 27.09.2012 року про визнання права власності на спірний житловий будинок. Проте, державна реєстрація рішення суду не проведена, право власності залишилось зареєстроване за позивачем.

Посилаючись на володіння нерухомим майном на протязі тривалого часу, позивач просила визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по вул.Губарівська, 64 в с.Карапчів Вижницького району Чернівецької області за набувальною давністю.

Заочним рішеннямВижницького районного суду Чернівецької області від 03 серпня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

На дане рішення судуОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій проситьрішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача відсутні ознаки добросовісності володіння, оскільки спірний житловий будинок належить на праві власності ОСОБА_1

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

За змістом ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Отже, задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі ст. 334 ЦК України можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння. Норми цієї статті не підлягають застосуванню у випадках, коли володіння майном протягом тривалого часу здійснювалося на підставі договірних зобов'язань (договорів оренди, зберігання, безоплатного користування, оперативного управління тощо), чи у будь-який інший передбачений законом спосіб, оскільки право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього. За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до розписки від 26 липня 2001 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_5 гроші в сумі еквівалентній 1300 доларів США за проданий житловий будинок, що належить йому на підставі договору дарування №288 від 9 червня 1994 року.

З часу написання розписки позивач ОСОБА_5 постійно проживає в житловому будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в с.Карапчів по вул..Губарівській, 64 Вижницького району Чернівецької області.

Проте, будь-якого договору, який би за формою і змістом відповідав договору купівлі-продажу нерухомого майна, між сторонами укладено не було.

Таким чином, власником спірного житлового будинку залишався відповідач ОСОБА_1

Є безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що між сторонами відбулася купівля-продажу житлового будинку і що позивачка вважала, що вона володіє спірним будинком законно і не знала про відсутність у неї права.

Так, рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 18 листопада 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу спірного житлового будинку дійсним і визнання за нею права власності на нерухоме майно було відмовлено.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_5 зверталася із заявою до виконавчого комітету Карапчівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області про оформлення за нею права власності на спірний будинок.

Рішенням Карапчівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області №97-4 від 26.09.2012 року оформлено право власності на житловий будинок, що знаходиться в с.Карапчів по вул.Губарівська, 64 Вижницького району Чернівецької області на позивача ОСОБА_5 та на підставі даного рішення позивачу видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 28.02.2014 року визнано недійсним рішення Карапчівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області №97-4 від 26.09.2012 року про визнання права власності на спірний житловий будинок та визнано недійсним свідоцтво про право власності САЕ №636766 від 27.09.2012 року про визнання права власності на спірний житловий будинок.

Отже, між сторонами щодо спірного житлового будинку існував судовий спір, а тому позивачка була обізнана про відсутність у неї підстав для набуття права власності та про наявність претензій третіх осіб, що виключає добросовісність володіння.

Крім цього, за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем, і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Проживаючи в спірному будинку, позивач знала про те, що будинок належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 і повинна була усвідомлювати, що займає спірне приміщення як користувач, а не як власник.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргуОСОБА_5 відхилити.

Заочне рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 03 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моментуїї проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом двадцяти днів з моменту вступу її в законну силу.

Головуючий:

Судді: