Рішення № 61820233, 27.09.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22ц/790/125/16 Головуючий 1 інст. - Караченцев І.В.

Справа № 2034/2-4407/11 Доповідач - Пономаренко Ю.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді : Пономаренко Ю.А.,

суддів колегії : Шевченко Н.Ф.,

Міненкової Н.О.,

за участю секретаря: Каплоух Н.Б.

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 10 липня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Служби у справах дітей Харківського району Харківської області про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Служби у справах дітей Харківського району Харківської області про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що відповідно до укладеного 11.05.2007 року договору, ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 18382,14 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.05.2017 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором банк та відповідачі 11.05.2007 року уклали договорі іпотеки, згідно з яким надали в іпотеку нерухоме майно - квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 14.04.2014 року утворилася заборгованість у розмірі 48556,82 доларів США.

Після уточнення позовних вимог банк просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 11.05.2007 року в розмірі 48556,82 доларів США, що за курсом НБУ станом на 14.04.2014 року складає 630121,85 грн., звернути стягнення на спірну квартиру. Також просили виселити відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, які зареєстровані та проживають у квартирі, розташованій за вказаною вище адресою зі зняттям їх з реєстраційного обліку та стягнути з відповідачів на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати.

Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 10 липня 2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HAD0GA00000013 від 11.05.2007 року, в розмірі 148556,82 долларів США, що за курсом 12,977 відповідно до службового розпорядження НБУ від 14.04.2014 року складає 630121,85 грн. звернено стягнення на трикімнатну квартиру, загальною площею 73,20 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № HAD0GA00000013 від 11.05.2007 року) Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселено відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, які зареєстровані та проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_2, зі зняттям їх з реєстраційного обліку в СГІРФО Харківського районного МРВ ГУ МВС України в Харківській області. Стягнено з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати, а саме: судовий збір за подання позовної заяви та виселення у розмірі 1176,01 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу 250,00 грн.

06.11.2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 10 липня 2014 року.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28.11.2014 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду 1 інстанції, ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що заочне рішення є незаконним та необґрунтованим та постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовити в повному обсязі.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 14.01.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, заочне рішення Харківського районного суду Харківської області скасовано, ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

04.02.2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося з касаційною скаргою.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.07.2015 року касаційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, рішення Апеляційного суду Харківської області від 14.01.2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки суд першої інстанції підставно виходив з того, що відповідачі станом на 14.04.2014 року мають заборгованість за кредитним договором в сумі 148556,82 дол. США, що складає за офіційним курсом Нацбанку складає 630121,85 грн. Дана заборгованість не погашена, що дає позивачу право вимоги про дострокове погашення суми за кредитним договором, відсотків за користування кредитом та нарахування штрафних санкцій, а також право вимагати звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачене ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку».

Судова колегія погоджується з таким висновком суду 1 інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.05.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, згідно якого було отримано кредит у розмірі 18382,14 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.05.2017 року.

У свою чергу, взяті на себе зобов'язання по вказаному кредиту відповідачі належним чином не виконували, у зв'язку з чим станом на 14.04.2014 вони мають заборгованість, яка складається з наступного: 12627,55 доларів США - заборгованість за кредитом, 9292,36 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 8963,25 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

З метою забезпечення належного виконання цього зобов'язання, 11.05.2007 року між сторонами був укладений іпотечний договір № HAD0GA00000013, за яким відповідачі передали належну їм на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 27 листопада 2006 року квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 73,20 кв.м., в іпотеку позивачу.

Відповідно до ч.1 ст.33, ст. 39 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

За змістом частини першої статті 575 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до статті 589 ЦК України, частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 39 вказаного Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч.1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь - якій особі - покупцеві.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду 1 інстанції щодо ґрунтовності рішення Харківського районного суду Харківської області про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Між тим, судова колегія вважає, що рішення суду в частині виселення відповідачів з квартири з усіма мешканцями та зняття їх з реєстрації підлягає скасуванню з постановленням нового рішення в цій частині про відмову в задоволення цих позовних вимог, за таких підстав.

Частиною першою статті 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Частина 3 ст. 109 ЖК УРСР передбачає, що звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.

Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги.

Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Разом з тим, приймаючи рішення щодо виселення відповідачів зі спірної квартири, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до частини другої статті 109 ЖК Української РСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Установивши у даній справі, що в іпотеку передано житлове приміщення - квартира, яка була придбана не за рахунок отриманих кредитних коштів, суд 1 інстанції повинен був виходити з того, що підстави передбачені законом для виселення мешканців із зазначеної квартири без надання їм іншого постійного житла відсутні.

Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 18 березня 2015 р. у справі № 6-39 цс15, де вказано, що частина друга статті 109 ЖК Української РСР встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення.

Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі частини другої статті 39 Закону України «Про іпотеку» підлягають застосуванню як положення статті 40 цього Закону, так і норма статті 109 ЖК Української РСР.

За змістом цих норм особам, які виселяються з жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, інше постійне житло надається тільки в тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла.

Беручи до уваги, що квартира, яка передана в іпотеку, придбана не за рахунок отриманих кредитних коштів, судова колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції в частині задоволення вимог щодо виселення відповідачів та зняття їх з реєстрації за вищевказаною адресою, та скасовує рішення суду в цій частині та відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

На підставі п.п.1,3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити.

Керуючись ст.303,304, п.2 ч.1 ст.307, п.3,п.4 ст.309, ст.313, ст.ст.314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Харківського районного суду Харківської області змінити.

В частині задоволення позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, викласти рішення суду в наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № HAD0GA00000013 від 11.05.2007 року,укладеним між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», в особі Харківського ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 на загальну суму 24261,25 доларів США, що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 11.04.2011 № 417/136 складає 193119,55 гривень, яка складається з заборгованості по кредиту у розмірі 14568,87 доларів США, що є еквівалентом 115068,21 грн. заборгованості по відсоткам у розмірі 4211,46 доларів США, що є еквівалентом 33523,22 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором у розмірі 4620,74 доларів США, що є еквівалентом 36781,09 грн., заборгованості по комісії у розмірі 860,18 доларів США, що є еквівалентом 6847,03 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки, посвідченого 11 травня 2007 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7, за реєстровим № 2796, а саме: трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Встановити спосіб реалізації іпотечного майна шляхом надання Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, права продажу предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу за початковою ціною реалізації, встановленої на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна, але не меншою ніж 301248 грн.».

В задоволенні позовних вимог у частині виселення відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, які зареєстровані та проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_3 зі зняттям їх з реєстраційного обліку в СГІРФО Харківського районного МРВ ГУ МВС України в Харківській області - відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - Ю.А. Пономаренко

Судді - Н.Ф. Шевченко

Н.О. Міненкова