Вирок № 61819397, 06.10.2016, Зачепилівський районний суд Харківської області

справа № 620/1149/15-к

провадження № 1-кп/620/10/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2016 року Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Огієнка Д.В.,

за участю: прокурора - Балюка Б.С.,

захисника - ОСОБА_1

секретар судового засідання - Ніколенко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Зачепилівка кримінальну справу №620/1149/15-к відповідно до матеріалів кримінального провадження №12015220290000268 від 08.12.2015р. та №12016220290000031 від 26.02.2016р., об'єднаних в одну справу №620/1149/15-к ухвалою Зачепилівського районного суду Харківської області від 04.03.2016р., за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровськ, українця, громадянина України, освіта неповна середня, розлученого, мешкає за зареєстрованим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 разом з матір'ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4; раніше судимого вироками Красноградського районного суду Харківської області від 12.08.2013р. за ч.1 ст. 309 КК України до 850 грн. штрафу та від 03.09.2014р. за ч. 1 ст. 185 КК України до 1020 грн. штрафу, засудженого 11.11.2014р. Зачепилівським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 185 та ч. 2 ст. 309 КК України до 4-х років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком у 2 роки,-

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст.185 та ч. 2 ст. 309 КК України,-

У С Т А Н О В И В

ОСОБА_2, будучи засудженим 11.11.2014р. Зачепилівським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 185 та за ч. 2 ст. 309 КК України до 4-х років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, на шлях виправлення не став, відповідних висновків для себе не зробив та в період випробування вчинив нові умисні злочини проти власності та пов'язані з незаконним обігом наркотичних речовин.

Так, ОСОБА_2 11.08.2015р. близько 20-00 години, діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою в групі з ОСОБА_4, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, увійшов до присадибної ділянки громадянина ОСОБА_5 в с. Олександрівка Зачепилівського району Харківської області, звідки здійснив крадіжку чотирьох металевих труб та металевого кутника, загальна вартість яких згідно висновку експерта № 8364 від 01.09.2015р. Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса, становить 440,70 грн. Після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_5 було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 440 грн. 70 коп.

Окрім того, 10.12.2015р. на підставі ухвали слідчого судді Зачепилівського районного суду Харківської області від 10.12.2015р. було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, під час якого у кухні житлового будинку було виявлено скляну банку з рідиною темно - коричневого кольору, яка є концентратом з макової соломи, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,6983 грама згідно висновку судово-хімічної експертизи № 1982 від 16.12.2015р. Харківського НДЕКЦ МВС України в Харківській області, яку він, діючи з прямим умислом, направленим на незаконне зберігання наркотичних засобів, придбав та зберігав без мети збуту.

Потерпілий ОСОБА_5, будучи належним чином повідомленим про час та місце як підготовчого засідання (т.1 а.с.117, 145), так і судового розгляду справи (Т.1 а.с. 171) в судове засідання не прибув. Однак, судом повною мірою встановлено його волевиявлення на проведення підготовчого засідання у телефонній розмові (Т.1. а.с.163) та судового розгляду шляхом отримання письмової заяви (Т.1 а.с.172) без його участі, так як він проходить службу у збройних силах України в зоні проведення АТО.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у пред'явлених обвинуваченнях не визнав. У вчиненому не розкаявся. Дав покази щодо обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України про те, що в день, в який відбулись викладені в обвинувальному акті події, близько 13-ї години свідок ОСОБА_4 звернувся до нього з пропозицію вивезти металобрухт до смт. Перещепино Дніпропетровської області. Це було у 2015 році. Вони разом з ОСОБА_4 поїхали на мотоциклі останнього. Перед цим ОСОБА_2 взяв якесь покривало, що висіло на паркані, аби підкласти його на сидіння. Коли вони приїхали на місце, яке було метрів за 200-300 метрів від крайньої хати села, ОСОБА_4 залишив його, а сам пішов взяти металобрухт. Металобрухт піднімав із землі та вантажив на мотоцикл ОСОБА_4. Коли останній його вантажив, ОСОБА_2 спитав у нього, чи не є цей метал краденим, проте, ОСОБА_4 відповів йому, що все у порядку. У смт. Перещепине вони під'їхали до пункту прийому металу, де ОСОБА_4 поніс здавати металобрухт. ОСОБА_2 чекав на нього. В цей час під'їхали громадяни і ОСОБА_4, поклавши металобрухт на ваги, побіг. Після чого громадяни, які під'їхали до пункту приймання металобрухту, почали вчиняти до ОСОБА_2 психологічне та фізичне насилля та посадили його в автомобіль і повезли до с. Олександрівка там вони почали його бити. Їх було чоловік сім. Потім вони викликали міліцію. До цього металобрухту він взагалі не приторкався.

Стосовно обвинувачення по ч.2 ст. 309 КК України ОСОБА_2 пояснив, що в який день він не пам'ятає, близько другої години дня до помешкання де він проживає разом з його матір'ю ОСОБА_3, прийшли працівники міліції, які провели обшук у цьому домоволодінні. Під час обшуку у хаті, де він жив раніше, дійсно було вилучено скляну банку, закриту кришкою, з розчинником коричневого кольору. Проте, звідки вона там взялась, він не знає. Повідомив, що на момент обшуку він в цій будівлі не проживав, так як зараз мешкає в одному будинку з ОСОБА_3, який знаходиться на тому ж самому подвір'ї. Літня кухня зачинена, а ключі від неї знаходяться у ОСОБА_3 Те, що в банці розчинник, він узнав, коли понюхав речовину. Повідомив суду, що зареєстрований і він і його мати ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1. Щодо, знайдених фрагментів полімерної пляшки та канабісу він повідомив суду, що канабіс ніколи не вживав, а раніше споживав наркотики в ін'єкційний спосіб.

Незважаючи не заперечення своєї винуватості ОСОБА_2, суд вважає його показання не правдивими, обраними обвинуваченим ОСОБА_2 як неспроможний спосіб захисту, а його вину у вчиненні злочинів, відносно яких йому пред'явлено обвинувачення, повністю доведеною на підставі показів допитаних у судовому засіданні свідків та досліджених письмових доказів.

Так, свідок ОСОБА_4 будучи допитаним в режимі відеоконференції з Харківською виправною колонією №43, повідомив суду, що ОСОБА_2 він знає добре і вони з ним товаришували. Підстав оговорити ОСОБА_2 він не має. Події, відносно яких його допитують, відбулись приблизно 10-11 серпня 2015 року (точну дату він не пам'ятає) ближче до вечора приблизно о 18-й годині. Він зателефонував ОСОБА_2 та запропонував йому поїхати до смт. Перещепино, аби придбати наркотик для ін'єкції, так як він є наркоманом. Гроші у нього були, але йому не вистачало приблизно 20 грн. про що він сказав ОСОБА_2 і просив його позичити йому цю суму. ОСОБА_2 погодився їхати з ним, проте, грошей у нього не було. ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_2 роздобути гроші, на що той погодився і сказав, що по дорозі треба заїхати в одне місце. ОСОБА_4 своїм мотоциклом заїхав до ОСОБА_2. Останній взяв із собою ковдру та плоскогубці. Вони поїхали на Олександрівку. Місце, де треба зупинитись, вказав ОСОБА_2. Вони разом пішли туди, куди вказав ОСОБА_2. Там він побачив, щось на кшталт огорожі у вигляді металевих труб, вбитих у землю та скріплених між собою металевою проволокою. ОСОБА_2, у якого були плоскогубці, перекусив проволоку та вони удвох руками почали витягувати ці металеві труби. Чи взяли вони проволоку, чи залишили її там, він точно не пам'ятає, так як на цей час вже темнішало і вони дуже поспішали аби встигнути здати металобрухт. Труби вони загорнули у ковдру та завантажили на мотоцикл. Чи бачив хтось їх дії він не знає. Але, неподалік він помітив якихось людей. Не впевнений, чи помітили ці люди їх з ОСОБА_2. Вони обидва усвідомлювали, що вчиняють крадіжку чужого металу. Отже, ОСОБА_2 не питав у нього про те, чи не є цей метал краденим. Коли вони приїхали до Перещепина, пункт приймання металобрухту вказав ОСОБА_2. ОСОБА_2 ж і дзвонив приймальнику металу телефоном, аби той їх почекав та не закривав пункт. У Перещепині таких пунктів приблизно 4-5, але в цьому ОСОБА_4 метал раніше здавав. З мотоцикла метал знімав та відносив до пункту приймання на ваги ОСОБА_2. Вага металу, який вони вкрали, складає приблизно 40-50 кг. Коли ОСОБА_2 пішов з брухтом до пункту приймання, під'їхала біла «шістка», з якої вийшов потерпілий та інші люди. ОСОБА_4 побачив, що назріває конфлікт і вирішив втекти з місця події. Він завів свій мотоцикл і поїхав. Однак, йому зателефонував ОСОБА_2, який просив його приїхати, аби залагодити ситуацію та домовитись з потерпілими, аби ті не заявляли в міліцію. Коли він приїхав, його разом з ОСОБА_2 посадили у білу «шістку» та повезли до Олександрівки. Потім потерпілі викликали міліцію. Його ніхто не бив. Після цих подій він намагався примиритися з потерпілим, проте, той не забажав з ним розмовляти. Він дійсно декілька разів телефонував ОСОБА_2 з пропозицією піти до потерпілих примиритися, проте, ОСОБА_2 не відповів на ці пропозиції. Чи розмовляв ОСОБА_2 з потерпілими, він не знає.

Свідок ОСОБА_7 повідомив суду про те, що обвинуваченого він особисто не знає, але часто бачив. Підстав його обмовити не має. Близько року тому чи вже більше року він побачив двох хлопців на білому мотоциклі, які проїхали біля нього та поїхали до двору його родича в с. Олександрівка. Це було приблизно о 17 годині. Обох хлопців він розгледів і знав їх в обличчя. Один з них є обвинуваченим. Він бачив, що вони зупинились за поворотом приблизно метрів за 300 від його хати та зникли з виду. Їх не було видно близько 20 хвилин. Він вирішив піти подивитися, де ті хлопці є. Коли він підійшов, він побачив, що труби були вже загорнуті у якусь ганчірку та навантажені на мотоцикл. Ці труби було вирвано з огорожі парника, який робив їх дід, який є родичем його та потерпілого ОСОБА_5 ОСОБА_5 певний час проживав у хаті діда. Тому, він не виключає, що ті труби належать саме йому. На мотоциклі ОСОБА_2 сидів позаду, а труби лежали впоперек між ним та водієм. Мотоцикл одразу уїхав. Після чого він викликав ОСОБА_5 та ОСОБА_8 і вони на машині ОСОБА_8 почали переслідування мотоциклу. Так вони доїхали до смт. Перещепино, до проїхали декілька пунктів прийому лому, які вже були закриті. В тому пункті, що був відкритий, вони й побачили ОСОБА_2 та іншого хлопця, який був з ним, які вивантажували металобрухт з мотоцикла. Поклав труби на ваги ОСОБА_2. Але, коли вони з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 пішли до них, той хлопець, що був біля мотоциклу, втік. А ОСОБА_2 вони затримали. Після чого ОСОБА_2 подзвонив своєму товаришу, що втік, той повернувся через деякий час. Після чого вони поїхали до с. Олександрівка де викликали міліцію, яка й забрала їх. Він нікого із затриманих не бив і на луки не їздив. Мотоцикл залишився на пункті прийому металу у Перещепині.

Свідок ОСОБА_9 повідомив суду що обвинуваченого він знає як ОСОБА_10. Підстав його обмовити не має. Це було більше року тому, тому день він не пам'ятає. Увечері близько 20-ї години йому зателефонував ОСОБА_5 та сказав, що у нього 2 хлопця на білому мотоциклі вкрали чи то труби, чи то стовпчики та поїхали в сторону Жовтня. Він своїм автомобілем ВАЗ-2106 жовтого кольору підібрав біля будинку ОСОБА_5 ОСОБА_5 та ОСОБА_7 і вони поїхали до Перещепина. Дорогу їм вказали люди у Жовтні, які бачили мотоцикл. Окрім того, найближчі прийомні пункти металобрухту знаходяться саме у Перещепині. Біля одного з пунктів вони і побачили цих хлопців на мотоциклі. Це був ОСОБА_2 та хлопець на прізвисько ОСОБА_17. Коли він їх побачив, вони вже поклали труби на ваги. Біля мотоциклу був ОСОБА_17, а труби складав на ваги ОСОБА_2. Коли вони з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 пішли до них, той ОСОБА_17 втік. А ОСОБА_2 вони затримали. Після чого ОСОБА_2 подзвонив ОСОБА_17 і той повернувся через деякий час. Після чого вони поїхали до с. Олександрівка де він особисто викликали міліцію, яка й забрала ОСОБА_2 та ОСОБА_17. Він нікого із затриманих не бив. Мотоцикл залишився на пункті прийому металу у Перещепині.

Свідок ОСОБА_11 повідомив суду що обвинуваченого він бачив. Але, ніяких стосунків з ним не має. Підстав його обмовити не має.

В день подій, в який він не пам'ятає, так як це було більше року тому, він вже закривав пункт приймання металевого брухту, коли до нього зателефонували і попросили зачекати, так як вони везуть йому металобрухт. Хто саме дзвонив, він не знає. Він погодився зачекати. Після 20-ї години до нього приїхали двоє на білому мотоциклі, один з яких є ОСОБА_2 Вони привезли загорнуті у ковдру труби та кутник. Враховуючи на значну вагу металу вони несли його удвох. Та коли поклали брухт на ваги під'їхали якісь хлопці на світлих «Жигулях», мабуть шостої моделі. В цей момент спільник ОСОБА_2 побіг до мотоцикла, а ОСОБА_2 залишився, його схопили ті хлопці, що приїхали. Більше він повідомити суду нічого не зміг.

Свідок ОСОБА_12 повідомив суду що обвинуваченого він знає як ОСОБА_10. Підстав його обмовити не має. Близько року тому приблизно в таку ж пору він в особистих справах (в яких, він відмовився повідомити суду) завітав до ОСОБА_2 за адресою його помешкання по АДРЕСА_1. Вони пройшли на кухню де пили чай. Що це була кухня, він зрозумів по обстановці (посуд, стіл і таке інше). Там під столом він побачив у відкритій картонній коробці розміром приблизно 40 на 30 сантиметрів суху та подрібнену коноплю. Також, він побачив «бульбулятор» - саморобний пристрій з двох полімерних пляшок,призначений для куріння коноплі, та якусь руду речовину, про яку ОСОБА_2 сказав, що то макова солома. Він упевнений, що у коробці була конопля, так як раніше неодноразово притягався до адміністративної та кримінальної відповідальності за її вживання. Про побачене він повідомив працівникам міліції.

Суд звертає увагу, що свідок ОСОБА_13 не мав при собі паспорту, чи документу, що посвідчує його особу, проте його особа є відомою головуючому по справі, який неодноразово притягав його до адміністративної відповідальності. Також, жоден учасник процесу не висловив сумніву у достовірності ідентифікації його особи. Таким чином, під час допиту свідка ОСОБА_12 судом повною мірою виконано вимоги ст. 352 КПК України.

Свідок ОСОБА_14 повідомив суду, що він був понятим при проведенні обшуку домоволодіння, де проживає ОСОБА_2, якого він знає як ОСОБА_10. Підстав обмовити його не має. В якості понятого його запросив дільничний ОСОБА_18, який викликав його перед цим для проведення слідчих дій в іншій справі, де він є потерпілим у зв'язку з крадіжкою у нього бензопили. Коли вони прибули на місце (номер будинку він не пам'ятає), працівники міліції почали стукати у ворота, проте, їм ніхто не відкрив. Після чого вони перелізли через паркан та відкрили ворота з двору. В цей час у двір вийшли ОСОБА_2 його брат та мати. Окрім того, під час обшуку була присутня сусідка - родичка ОСОБА_2. Обшук проводився у присутності понятих на одному подвірї. Він бачив, що знайшли якусь ємність чи то пляшку, чи то банку з кришкою з рідиною коричневого кольору в будинку, який є меншим за розміром, як флігель. ОСОБА_2 сказав, що це розчинник. Він не бачив, щоб ОСОБА_2, цю рідину нюхав. В гаражі знайшли якусь траву. ОСОБА_2 сказав, що це тютюн. Всередині флігель мав жилий вигляд там були речі ОСОБА_2 Що це речі ОСОБА_2 і що саме він проживав у цьому помешканні, свідок не має сумніву.

Свідок ОСОБА_15 повідомив суду, що був понятим при проведенні обшуку домоволодіння, де проживає ОСОБА_2, якого він раніше не знав. Підстав обмовити його не має. В якості понятого його запросив дільничний ОСОБА_18. На подвір'я вони зайшли разом з працівниками міліції та прокуратури. В цей час у дворі були ОСОБА_2, його брат та мати. Окрім того, під час обшуку був присутнім дід ОСОБА_19. Обшук проводився у присутності понятих на одному подвір'ї. Було обшукано будинок, де мешкав ОСОБА_2, - той, що є меншим за розміром, так як з чиїхось слів у великому ніхто не проживав, так як там розмерзлась система опалення. Окрім того було обшукано льох, 2 гаража, 1 сарай та горища обох будинків. Під час обшуку в маленькому будинку він звернув увагу на стійкий запах ацетону. На стіні висів меч, а на ньому була на мотузці підвішена якась скляна ємність з рідиною. ОСОБА_2 сказав, що там вода. Коли працівник міліції спробував її зняти, вона впала і розбилась. Схоже, що там дійсно була вода. За обстановкою та станом приміщення він вважав, що саме там проживав ОСОБА_2 В цьому будинку було вилучено пляшки з-під розчинника та банку з білою кришкою та рідиною коричневого кольору. ОСОБА_2 сказав, що це розчинник. Він бачив як ОСОБА_2 цю рідину понюхав. В гаражі знайшли якусь траву. ОСОБА_2 сказав, що це тютюн. Під час обшуку ОСОБА_2 поводився спокійно.

В судовому засіданні 05.10.2016р. після закінчення допиту свідків, названих вище захисник адвокат ОСОБА_1 заявив клопотання про допит свідка ОСОБА_3, яка є матір'ю обвинуваченого. На пропозицію головуючого запросити її до зали судових засідань, захисник заявив, що вона не зможе прибути в це засідання і її треба викликати повісткою. Суд відмовив у задоволенні цього клопотання сторони захисту на підставі ст. 22 КПК України, так як вважає це клопотання захисника ОСОБА_1, який вже раніше неодноразово за надуманих підстав зривав судові засідання в цій справі, черговою спробою затягнути судовий процес. Також, головуючий особисто під час обідньої перерви побачив ОСОБА_3, яка приїхала велосипедом до суду, де спілкувалась зі своїм сином ОСОБА_2

В судовому засіданні також досліджено наступні письмові докази:

(Т.2. а.с. 34-36)

Постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 26.02.2016р., з якої вбачається, що ряд досліджених нижче процесуальних документів виділено з матеріалів кримінального провадження №12015220290000164 від 12.08.2015р. в копіях, що підтверджує допустимість таких доказів за підстав дослідження в судовому засіданні належним чином завірених їх копій.

(Т.2 а.с. 37-39)

Копія протоколу огляду домоволодіння від 11.08.2015р., з фототаблицями, який складено під час огляду домоволодіння в с. Олександрівка за письмовою згодою його власника потерпілого ОСОБА_5 (Т.2 а.с.39), яким було встановлено місце скоєння крадіжки металевих стовпчиків та металевого кутника. Посилання захисника ОСОБА_1 на недопустимість цього доказу за підстав того, що оглянуте домоволодіння не належить потерпілому ОСОБА_5, а належить його діду, статус якого досудовим слідством не визначено (Т.2 а.с.40,41), суд визнає неспроможним, так як оспорити допустимість такого доказу має лише власник оглянутого домоволодіння, як особа права якої могли бути порушеними. Таким чином, суд не вважає прийнятним намагання сторони захисту виступити на стороні захисту інтересів сторони обвинувачення, навіть з метою піддати сумніву письмовий доказ.

(Т.2 а.с.42-44)

Копія протоколу огляду предмету з фототаблицями від 12.08.2016р., під час якого за згодою свідка ОСОБА_11 оглянуто чотири металеві труби та металевий кутник на вагах у пункті приймання металобрухту в домоволодінні АДРЕСА_2. Суд вважає необґрунтованим заперечення захисника ОСОБА_1 (Т.2 а.с. 45,46) проти визнання цього доказу допустимим за мотивів того, що цей огляд проведено без ухвали слідчого судді. Суд знаходить слушним репліку прокурора про те, що пункт приймання металобрухту, відомий багатьом особам саме як такий є публічним місцем, доступ до якого є відкритим, а не помешканням особи, недоторканість якого охороняється Конституцією України. Отже, і дозвіл слідчого судді на проведення огляду предметів у такому місці, або безпосередньо такого місця (незалежно від наявності чи відсутності законних підстав його діяльності), не потрібен. Тому, цей доказ є допустимим.

(Т.2 а.с.47-50)

Копія висновку судово - товарознавчої експертизи від 01.09.2015р. №8364, відповідно до якого визначено вартість викрадених чотирьох труб та металевого кутника в сумі 70,65 + 72,00 + 83,60 + 101,20 + 113,25 = 440,70 грн.

Суд відкидає заперечення сторони захисту про недопустимість цього доказу, як похідного від незаконного, на думку сторони захисту, протоколу огляду предмету від 12.08.2015р. (Т.2 а.с. 51,52), за підстав, зазначених вище.

(Т.2 а.с.53-57)

Протокол обшуку домоволодіння ОСОБА_2 від 10.12.2015р., під час якого виявлено та вилучено: наркотичний засіб - канабіс масою 0,4909 грама; насіння рослини масою 2,5287 грама; речовина рослинного походження масою 1,4673 грама та 2,5287 грама, дві полімерні пляшки з нашаруванням малої кількості опійного алкалоїду; полімерний стакан, в якому знаходиться макова солома, масою 0,1580 грам; скляну банку з рідиною темно - коричневого кольору, яка є концентратом з макової соломи, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,6983 грама, а також інші предмети, в подальшому повернуті законному власнику - ОСОБА_2 за наданою ним розпискою від 11.12.2015р. (Т.2 а.с.58). Однак, з розписки та пояснень ОСОБА_2, даними ним в судовому засіданні, не вбачається, що йому було повернуто вилучену карту пам'яті "Scandisk" 2Gb, яку належить йому повернути. Ця розписка у сукупності з обставинами, викладеними в протоколі обшуку, надає суду обґрунтоване переконання, що обшук проведено саме в помешканні, де проживав обвинувачений ОСОБА_2

У зв'язку із наявністю заперечень сторони захисту (а.с.60,61), в яких адвокат ОСОБА_1 зазначає, що обшук фактично було проведено за місцем реєстрації обвинуваченого, тобто, за адресою: АДРЕСА_1, в той час як слідчий суддя своєю ухвалою від 10.12.2015р. по справі №620/1097/15-к дозволив проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, але, при цьому, існують домоволодіння за обома зазначеними адресами, на підтвердження чого ним надано копії домових книг за номерами будинків АДРЕСА_1 (Т.2 а.с.62-72), які відкрито в судовому засіданні з дотриманням процедури, встановленої у ст. 290 КПК України, суд вирішує питання про допустимість протоколу обшуку від 10.12.2015р. наступним чином. Суд враховує, що вхід до житла та іншого володіння ОСОБА_2 здійснено з формальним дотриманням вимог ч. 1 ст. 233 КПК України за ухвалою слідчого судді, якою дозволено проведення обшуку саме за місцем мешкання ОСОБА_2, а не за місцем його реєстрації (Т.2 а.с.59). При цьому, суд враховує те, що зазначення в ухвалі слідчого судді адреси мешкання ОСОБА_2 як: АДРЕСА_1, в той час як місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано по АДРЕСА_1 згідно до паспорту ОСОБА_2 не є порушенням чиїхось прав чи помилкою так, як інші документи, досліджені судом, вказують на те, що адреса проживання ОСОБА_2 зазначена саме у АДРЕСА_1, про що свідчать: заява на отримання паспорту ф. 1, в який ОСОБА_2 власноруч зазначає номер будинку як «175» (Т.2 а.с.80), довідка - характеристика на ОСОБА_2 (Т.2 а.с.81,82), довідка УІТ про судимості ОСОБА_2 (Т.2 а.с. 86-89), тощо. При цьому, в Державному реєстрі відсутня реєстрація права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 (Т.2 а.с. 91,92). Окрім того, з показів свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 явно вбачається, що обшук проведено саме за місцем проживання ОСОБА_2, тобто, саме так, як зазначено в ухвалі слідчого судді від 10.12.2015р. А будь - яких заперечень щодо неправильного зазначення адреси в ухвали слідчого судді ні від обвинуваченого ОСОБА_2 ні від його матері ОСОБА_3 під час обшуку не надходило. Тобто, обшук проведено саме в тому місці, про яке просив слідчий та в якому і дозволено проведення обшуку слідчим суддею. Окрім того, суд звертає увагу й на те, що в селах району взагалі відсутні зазначення адрес за найменуваннями вулиць та номерів будинків, проте, такі обставини не можуть перешкоджати проведенню слідчих дій з метою розкриття злочинів та притягненню винних осіб до кримінальної відповідальності. Отже, за вказаних обставин названий доказ є безумовно допустимим. Допустимими є й інші, похідні від цього, докази. Суд зазначає, що такий висновок відповідає усталеній практиці Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справах: «Шенк проти Швейцарії», 12.07.1988р.; «Перрі проти Об'єднаного Королівства»; «Парис проти Кіпру», 4.07.2002р., «Хеглас проти Чехії», 01.03.2007р.; «Дмітріу Попеску проти Румунії», 26.04.2007р. та «Биков проти Росії».

(Т.2 а.с. 73-77)

Висновок експерта від 16.12.2015р. №1982, яким встановлено вміст особливо - небезпечних наркотичних речовин та прекурсорів у вилучених під час обшуку предметах. Так, у скляній банці знаходиться особливо небезпечна наркотична речовина - концентрат з макової соломи у перерахунку на суху речовину масою 0,6983 грама. Та інші, не визнані належними доказами по даній справі, долю яких суд вирішує з урахуванням думок учасників процесу.

Клопотання сторони захисту про визнання висновку експерта недопустимим доказом, як похідним від недопустимого, на думку сторони захисту, протоколу обшуку від 10.12.2015р. слід відхилити за підстав, зазначених вище, так як обшук визнається судом таким, що проведено з дотриманням вимог закону.

(Т.2 а.с. 79)

Довідка про вартість експертизи від 16.12.2015р. №1682.

(Т.2 а.с. 80)

Копія форми 1 на отримання паспорту, заповнена власноруч ОСОБА_2

(Т.2. а.с. 81,82)

довідки - характеристики на ОСОБА_2 від 18.08.2015р. та від 01.12.2015р., які умовно - позитивно характеризують обвинуваченого ОСОБА_2, який прописаний за адресою: АДРЕСА_1.

(Т.2 а.с.83)

Лист КВІ УДПтС України в Харківській області від 19.08.2015р. про те, що обвинувачений ОСОБА_2 перебуває на обліку в Зачепилівському РП Красноградського МРВ КВІ згідно вироку Зачепилівського районного суду Харківської області від 11.11.2014р.

(Т.2 а.с. 84,85)

Медичні довідки Зачепилівської ЦРЛ від 08.08.2015р. та від 18.12.2015р. про те, що ОСОБА_2 на психіатричному та наркологічному обліку не перебуває.

(Т.2 а.с. 86-89)

Вимоги до УІАЗ ГУМВС України в Харківській області на ОСОБА_2 станом на 17.08.2015р. та на 18.08.2015р., згідно яких, виходячи з положень ч.5 ст. 90 КК України, вбачаються непогашені судимості ОСОБА_2 за вироками Красноградського районного суду Харківської області від 12.08.2013р., яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 850 грн., та до спливу одного року від цього вироку наступним вироком від 03.09.2014р., яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 1020 грн., та до спливу одного року від якого ОСОБА_2 повторно вчинено нові умисні злочини у червні 2014 року та 06.08.2014р., за які він востаннє засуджений вироком Зачепилівського суду Харківської області від 11.11.2014р. до 4-х років позбавлення волі та підставі ст. 75 КК України звільненим від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки;

(Т.2 а.с. 90-92)

Інформаційна довідка з державного реєстру про те, що відомості про об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 відсутні.

(Т.2 а.с. 93-95)

Копія вироку Зачепилівського районного суду Харківської області від 11.11.2014р. по справі №620/942/14-к.

При дослідженні документів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_2 судом з пояснень учасників процесу встановлено, що зазначені в них відомості на цей час не змінились.

(Т.2 а.с. 96,97)

Протоколи відкриття матеріалів досудового слідства від 25.12.2015р. та від 29.02.2016р., які пред'явлено для огляду обвинуваченому ОСОБА_2 та який пояснив, що дійсно йому відкривались матеріали. Окрім того, на постійне зауваження захисника адвоката ОСОБА_1 про те, що йому не відкривались матеріали досудового слідства, суд зазначає, що адвокат ОСОБА_1 вступив у справу в якості захисника вже на стадії судового розгляду (Т.1 а.с.86-89), Отже, на цій стадії він міг лише скористатись своїм правом на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи в порядку, передбаченому ст. 317 КПК України, яке він повною мірою реалізував 08.07.2016р. (Т.1 а.с.116). В подальшому з подібними клопотаннями адвокат ОСОБА_1 до суду не звертався. Про повну реалізацію свого права на ознайомлення з матеріалами справи свідчить і той факт, що в судовому засіданні під час дослідження письмових доказів ним було підготовлено письмові зауваження щодо допустимості кожного з доказів.

Окрім того, судом за клопотанням сторони захисту розкрито в порядку, встановленому ст. 290 КПК України та досліджено в судовому засіданні диск з відеозаписом сюжету, в якому невідомі особи, що залишаються за кадром, б'ють якимось предметами, схожими на лозину по оголених сідницях двох чоловіків. Одним з цих чоловіків з оголеними сідницями, що одягнений у камуфляжну куртку, обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе. На твердження сторони захисту це відео може свідчити про неправдивість показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які заперечили факт побиття обвинуваченого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 Але, з самого відео не вбачається, що за кадром є саме свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7, а в кадрі знаходяться саме свідок ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_2 так як першого нечітко видно, а другий весь час демонструє лише оголений зад. Окрім того, суд вважає заяви свідків ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про те, що ніхто нікого не бив такою, що випливає з їх права не свідчити проти себе і не нести за це відповідальності. Отже, досліджене в судовому засіданні відео не дає підстав суду сумніватися у правдивості показань названих свідків в частині обставин, повідомлених стосовно дій обвинуваченого ОСОБА_2

Судом з урахуванням думки учасників процесу відхилено клопотання сторони захисту про безпосереднє дослідження в судовому засіданні металевих труб, кутника та скляної банки з особливо небезпечною наркотичною речовиною, як безпідставне та направлене на затягування судового слідства, так як ці предмети було піддано експертному дослідженню та висновки експертів досліджено в судовому засіданні. Захисник, який заявив таке клопотання не зміг в судовому засіданні обґрунтувати вірогідної можливості отримання під час огляду цих предметів будь - яких інших фактичних даних, що свідчили б про обґрунтованість чи, навпаки, про необґрунтованість пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення його, повідомивши суду лише про те, що він бажає на них подивитися, а там видно буде.

По закінченню судового слідства суд дійшов обґрунтованого та повного переконання, в тому, що показання свідків та досліджені доказі повністю спростовують показання та доводять вину ОСОБА_2, який чітко усвідомлював характер своїх протиправних дій, направлених на вчинення повторного таємного викрадення чужого майна за попередньою змовою з ОСОБА_4 При цьому, суд вважає, що для правильної кваліфікації діянь ОСОБА_2 по ч.2 ст. 185 КК України не має значення хто є реальним власником викраденого майна, а правомірність володіння цим майном ОСОБА_5 жодним чином не спростована. Отже, виходячи з презумпції правомірності правочину, встановленої ст. 204 ЦК України, суд вважає, що статус потерпілого ОСОБА_5 надано правильно, допоки цей статус не заперечується іншим потерпілим. При цьому, юридичне значення має усвідомлення обвинуваченим ОСОБА_2 своїх протиправних дій, як здійснення крадіжки чужого майна, що повністю доведено зібраними по справі доказами.

Також суд вважає доведеним умисел ОСОБА_2, направлений на зберігання особливо небезпечної наркотичної речовини - концентрату з макової соломи.Суд вважає доведеним, що зазначена особливо небезпечна наркотична речовина дійсно зберігалась обвинуваченим, так як останній в судовому засіданні сам визнав, що раніше вживав наркотики шляхом ін'єкцій, отже, він не міг невірно ідентифікувати зміст вилученої під час обшуку ємності. При цьому, ця ємність знаходилась саме в тому помешканні, де проживав ОСОБА_2 на що вказали свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 Фактичних даних, які б вказували на те, що вилучену під час обшуку ємність з особливо небезпечною наркотичною речовиною могла там зберігати інша особа, судом не встановлено.

Виходячи з чого суд дійшов висновку, що діяння обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковано як кримінальні правопорушення - злочини, передбачені:

-ч.2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб;

-ч.2 ст. 309 КК України - незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно.

При обранні міри покарання ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, те що він жодним чином не розкаявся у вчиненому, характеристику особи обвинуваченого за місцем проживання,а також те, що він будучи неодноразово судимим згідно довідки про судимості (Т.2 а.с.86, 87) 12.08.2013р. Красноградським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 850 грн., та до спливу одного року від цього вироку 03.09.2014р. Красноградським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 1020 грн., та до спливу одного року повторно у червні 2014 року та 06.08.2014р. вчинивши нові злочини, за які востаннє засуджений 11.11.2014р. Зачепилівським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 185 та ч. 2 ст. 309 КК України до 4-х років позбавлення волі та підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, на шлях виправлення не став, відповідних висновків для себе не зробив та в період випробування продовжив злочинну діяльність та вчинив нові умисні злочини.

Пом'якшуючих вину ОСОБА_2 обставин судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання є рецидив злочинів відповідно до п. 1 ч.1 ст. 67 КК України відносно обох вчинених ним кримінальних правопорушень.

Суд приходить до висновку, про необхідність ізоляції ОСОБА_2 від суспільства та призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, як необхідного і достатнього для його виправлення та співмірного в якості кари за скоєні кримінальні правопорушення у межах санкцій ч.2 ст. 185 та ч.2 ст. 309 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Відшкодування шкоди, заподіяної потерпілому ОСОБА_5 з ОСОБА_2 не стягується, так як викрадене майно повертається потерпілому ОСОБА_5 у повному обсязі.

Відшкодування судових витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи № 8364 від 01.09.2015р. в сумі 369,00 грн. та судово-хімічної експертизи № 1982 від 16.12.2015 р. в сумі 921,60 грн. слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_2

У зв'язку з ухваленням судом обвинувального вироку, ураховуючи на дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, суд обґрунтовано вважає, що будучи засудженим на тривалий строк позбавлення волі, ОСОБА_2 може вчинити дії, направлені на перешкоджання виконанню вироку. Зокрема, умисно ухилитись від відбування покарання, призначеного судом. В тому числі, і шляхом скоєння нових кримінальних правопорушень. Таким чином, суд вважає, що з'явились нові ризики, передбачені п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та існуючий запобіжний захід у виді застави, раніше обраний до ОСОБА_2, не є достатнім для безумовного запобігання зазначеним ризикам. Отже, до набрання вироком законної сили слід обрати до ОСОБА_2 найбільш суворий запобіжний захід - тримання під вартою на строк не більше 60-ти днів, який буде достатнім для безумовного запобігання встановлених судом ризиків та не матиме суттєвого впливу на обмеження прав ОСОБА_2 При цьому, при цьому заставу в сумі 13780,03 грн., що була внесена заставодавцем ОСОБА_3 на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області №37318098006674 декількома сумами: 315,00 грн, 6138,61 грн, 3168,00 грн., 1386,14 грн. та 2772,28 грн. (Т.1 а.с.69,74) та яка не була звернута в дохід Держави, належить повернути ОСОБА_3, оскільки дія запобіжного заходу у виді застави припиняється.

Розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_2 обов'язків, передбачених КПК України при повторному обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слід визначити у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, в межах, встановлених п. 1 ч. 5 ст. 182 КК України - 27560,00 (двадцять сім тисяч п'ятсот шістдесят) грн.

Строк перебування під вартою після заміни 25.02.2016р. судом запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою (Т.1 а.с.39,40) по 01.03.2016р. (Т.1 а.с.73) зарахувати у строк відбутого за цим вироком покарання з урахуванням положень ч.5 ст. 72 КК України.

Долю речових доказів вирішити в порядку ч.9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 370, 373, 374, 392 - 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

За сукупністю злочинів ОСОБА_2 визначити йому покарання виходячи з положень ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Остаточне покарання ОСОБА_2 за сукупністю вироків на підставі ч.1, ч. 2 тач.4 ст.71 КК України призначити шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком Зачепилівського районного суду Харківської області від 11.11.2014 року, яка складає 4 (чотири) роки позбавлення волі, визначивши його у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

Зарахувати ОСОБА_2 у строк відбутого покарання у виді позбавлення волі у межах цієї кримінальної справи №620/1149/15-к (кримінальне провадження №12015220290000268) попереднє ув'язнення у період від 25 лютого 2016 року по 01 березня 2016 року включно, строком 6 днів в порядку ч.5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід, обраний до обвинуваченого ОСОБА_2, у виді застави, змінити на тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів, тобто, не пізніше 04 грудня 2016 року включно.

Вирок в частині взяття ОСОБА_2 під варту підлягає негайному виконанню після його оголошення.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 06 жовтня 2016 року.

У разі внесення за ОСОБА_2 застави у розмірі 27560,00 (двадцять сім тисяч п'ятсот шістдесят) грн. на депозитний рахунок суду (№37318098006674, отримувач коштів: ТУ ДСА України у Харківській області, код ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача Державна казначейська служба України), останнього негайно звільнити з під варти.

Повернути заставодавцю ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) з депозитного рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області №37318098006674 внесену за ОСОБА_2 заставу в сумі 13780 (Тринадцять тисяч сімсот вісімдесят) гривень 03 копійки.

Стягнути із ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення:

-судово-товарознавчої експертизи № 8364 від 01.09.2015р. в сумі 369,00 грн. (триста шістдесят дев'ять) гривень 00 копійок в доход Держави;

-судово-хімічної експертизи № 1982 від 16.12.2015р. в сумі 921 (дев'ятсот двадцять одна) гривня 60 копійок - одержувач УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова, банк одержувача ГУДКСУ в Харківській області, рахунок №31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011.

Речові докази по справі:

- дві металеві труби діаметром 5 см. та довжиною 1,5 м., дві металеві труби діаметром 6 см. та довжиною 1,5 м., металевий кутник довжиною 1,5 м., передані до камери зберігання речових доказів Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП у Харківській області (квитанція №183), після набрання вироком законної сили - повернути законному власнику потерпілому ОСОБА_5;

- скляну банку з рідиною темно - коричневого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - концентратом з макової соломи, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,6983 грама, переданого до камери зберігання речових доказів Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП у Харківській області (квитанція №200), після набрання вироком законної сили - знищити.

Заборонені у цивільному обігу речі та речовини, які не визнано належними доказами, а саме: наркотичний засіб - канабіс масою 0,4909 грама; насіння рослини масою 2,5287 грама; речовина рослинного походження масою 1,4673 грама та 2,5287 грама, дві полімерні пляшки з нашаруванням малої кількості опійного алкалоїду; полімерний стакан, в якому знаходиться макова солома, масою 0,1580 грам, передані до камери зберігання речових доказів Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП у Харківській області (квитанція №200), після набрання вироком законної сили - знищити.

Металевий стакан, в якому знаходився наркотичний засіб - канабіс масою 0,4909 грама, переданий до камери зберігання речових доказів Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП у Харківській області (квитанція №200) та вилучену під час обшуку карту пам'яті "Scandisk" 2Gb, після набрання вироком законної сили - повернути законному власнику ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Зачепилівський районний суд Харківської області.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Копію вироку направити потерпілому ОСОБА_5

Головуючий

Суддя Зачепилівського районного суду

Харківської області Огієнко Д.В.