Ухвала суду № 61818720, 05.10.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9857/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1961/2016

Категорія 5

Головуючий у 1 інстанції Польська М. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого: Матківського Р.Й.

суддів: Горблянського Я.Д., Фединяка В.Д.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю представника апелянта ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про скасування рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, з апеляційною скаргою першого заступника прокурора Івано-Франківської області на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 08 серпня 2016 року,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2016 року позивач звернувся з даним позовом та просив визнати недійсним та скасувати підпункт 8.4 рішення ВК Івано-Франківської міської ради №622 від 04 жовтня 2013 року, яким квартиру АДРЕСА_1 «А» в м. Івано-Франківську, яка була надана заступнику начальника відділу прокуратури ОСОБА_3 як службову переведено в ордерну.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 08 серпня 2016 року відмовлено у відкритті провадження у звязку з тим, що спір повинен вирішуватись у порядку адміністративного судочинства.

На дану ухвалу перший заступник прокурора Івано-Франківської області подав апеляційну скаргу, просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апелянт у скарзі зазначає, що ухвала суду є незаконною. Суд не врахував, що пункт 8.4 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №622 від 04 жовтня 2012 року прийнято у сфері майнових відносин, має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним розглядатися в порядку цивільного судочинства, за результатами реалізації рішення у користувача спірної квартири ОСОБА_3 та членів його сімї виникло право на приватизацію спірної квартири, що перебуває у державній власності. Таким чином, позов прокурора Івано-Франківської області предявлений на захист своїх порушених цивільних прав носить приватноправовий характер, що відповідно до ст. 16 ЦК України розглядається в порядку цивільного судочинства, фактично підставою і метою даного позову є захист цивільного речового права особи, що було порушено у результаті реалізації рішення субєкта владних повноважень. Тому даний спір не може розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який вимоги скарги підтримав, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що даний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участі субєкта владних повноважень міської ради, яка реалізувала у спірних правовідносинах надані їм чинним законодавством України владні управлінські функції. Крім того, спір щодо правового статусу жилого приміщення стосується прав третьої особи, якій це житло надано у звязку з проходженням публічної служби.

Судом першої інстанції встановлено, що перший заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави звернувся в суд із позовною заявою до ВК Івано-Франківської міської ради про визнання незаконним та скасування підпункту 8.4 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №622 від 04.10.2012 року щодо надання дозволу заступнику начальнику відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_3 на переоформлення службової квартири в ордерну.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Частиною 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

За змістом п. 1 ч. 1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України до компетенції судів щодо розгляду цивільних справ відносить справи про захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно абз. 2 п. 21 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», ураховуючи положення ст. 1 ЦК України та ст. 2 КАС України, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права. Також п. 24 зазначеної вище постанови пленуму від 01.03.2013 № 3 роз'яснено також те, що у порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття із такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання у належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків (стаття 25 Закону України від 4 вересня 2008 року N 500-VI «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків») тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі як відповідача суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1, 2ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Перший заступник прокурора звернувся до суду з позовом в інтересах держави, виходячи з того, що оскаржуваним рішення ВК Івано-Франківської міської ради порушено право власника спірної квартири, яким є держава в особі КМУ, а прокуратура орган, наділений правом оперативного управління, крім того, міська рада порушила житлові права фізичної особи, яка має право на отримання службового житла.

Колегія суддів вважає, що предметом спору є не публічний інтерес щодо здійснення державної житлової політики у частині реалізації конституційних прав на житло. У даному випадку предмет спору впливає на права власника розпоряджатися житлом, і мета реалізації правовідносин між сторонами не є публічною.

Колегія суддів приходить до переконання, що спірні правовідносини у даній справі пов'язанні безпосередньо з наданням житла фізичній особі, тому вказана справа не підлягає до розгляду в порядку адміністративного судочинства, натомість спір слід розглядати в порядку передбаченому ЦПК України.

Приписи п.1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України прямо встановлюють правило про захист прав, зокрема, що виникають із житлових відносин, у порядку цивільного судочинства. Поняття «житлові відносини», на думку колегії суддів, в контексті змісту наведеної норми включає і право на одержання житла у зв'язку з проходженням публічної служби.

Керуючись ст. ст. 218, 307, 308, 312 ЦПК України колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Івано-Франківської області задоволити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 08 серпня 2016 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Р.Й. Матківський

Судді Я.Д. Горблянський

ОСОБА_4