Вирок № 61818217, 05.10.2016, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/4512/16

№ 1-кп/183/814/16

В И Р О К

іменем України

05 жовтня 2016 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Березюк В.В.,

за участю:

секретаря Тен І.О.,

прокурора Шаповала А.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

представника потерпілого ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12016040350002410 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Веселе, Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, пенсіонера, одруженого, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

16.06.2016 року близько 08.30 годин водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по автодорозі розташованій по вул. Боженко, зі сторони вул. Гетьманська в напрямку вул. Желєзняка м. Новомосковська Дніпропетровської області. В цей час, поблизу буд. № 62-А по вул. Боженко, ОСОБА_1, діючи необережно, не передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, не діючи таким чином, щоб не піддавати загрози життю та здоров'ю громадян, змінив напрямок руху, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та допустив зіткнення з мопедом «Yamaha Yoko», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який рухався зі сторони вул. Желєзняка в напрямку вул. Гетьманська, м. Новомосковська Дніпропетровської області.

Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, а саме: «Перед початком руху, перестроюванням та будь - якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди, водію ОСОБА_3 було спричинено тілесні ушкодження у виді садна в потиличній області голови, закритих переломів зовнішньої кісточки лівої великогомілкової кістки і лівої малогомілкової кістки з крововиливом у порожнину лівого колінного суглобу (гематроз), синця на внутрішній поверхні правої гомілки, які у своїй сукупності відносяться до середнього ступеню тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров'я на строк понад 21-н день.

Таким чином, своїми діями, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину свою визнав повністю та показав, що обставини викладені в обвинувальному акті не оспорює та повністю визнає себе винним у пред'явленому обвинуваченні. Також пояснив, що 16.06.2016 року близько 08.30 години він, керуючи автомобілем «ВАЗ 21213», реєстраційний номер НОМЕР_3, рухався по автодорозі розташованій по вул. Боженко, зі сторони вул. Гетьманська в напрямку вул. Желєзняка м. Новомосковська Дніпропетровської області, бо йому було необхідно відвезти в лікарню дружину, яка є інвалідом. Він повернув з центральної вулиці Гетьманська на вул. Боженко до Центральної районної лікарні. При цьому їхав він зі швидкістю 3 км/год. Повернувши з вул.Гетьманської, він побачив іномарку, яка стояла на проїжджій частині. Він почав маневр, і, коли об'їжджав автомобіль, включив поворот. Мопед він не бачив. Вже виїхавши на зустрічну смугу, він побачив як на зустріч на великій швидкості їде скутер. Він зупинився і в цей час потерпілий вдарився в його зупинену машину. Автомобіль стояв на проїжджій частині приблизно за 100 м до перехрестя вул. Гетьманська та вул. Боженка. Зіткнення відбулося на відстані 1 м 30 см. від краю проїжджої частини - зустрічної смуги. У скоєному щиро кається. Одночасно зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_3 не визнає, оскільки кошти в сумі 9 000 тис. грн. він сплатив на лікування.

Окрім визнання своєї вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, також підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- показаннями потерпілого ОСОБА_3 про те, що 16.06.2016 року близько 08.30 години він їхав на скутері по вул. Боженко зі сторони вул. Железняка в напрямку вул.Гетьманської в м.Новомосковську Дніпропетровської області. Не доїжджаючи метрів 100-150 до вул. Гетьманська він побачив, як на його смугу виїхав автомобіль, який об'їжджав стоячу на зустрічній смузі машину. Він не встиг загальмувати, оскільки до автомобіля, який виїхав на його смугу, лишилось близько 0,5 м. При цьому, він їхав зі швидкістю 10 км/год. Потерпілий зазначив, що обвинувачений дійсно давав йому гроші у сумі 9 000,00 грн., однак на даний час не всі матеріальні витрати є відшкодованими, у зв'язку з чим ним заявлено цивільний позов на суму 14 052,22 грн. В обґрунтування позовних вимог, а саме відшкодування моральної шкоди, потерпілий зазначив, що він після ДТП не стає на ногу, оскільки вона болить, і не знає чи взагалі на неї стане. Через ДТП він не має можливості вести нормальний, звичний для нього образ життя, а тому в рахунок відшкодування моральної шкоди просив стягнути з обвинуваченого на свою користь 100 000,00 гривень;

- рапортом старшого інспектора чергового Новомосковського ВП Самодіна В.М. про те, що 16.06.2016 року о 08.30 годині по телефону до чергової частини Новомосковського ВП надійшло повідомлення від ОСОБА_6, про те, що в м. Новомосковську поблизу ЦРЛ сталося ДТП за участю автомобіля Нива, д/н НОМЕР_4, та моторолера під керуванням ОСОБА_3;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.06.2016 року - вул. Гетьманська в районі будинку № 238, вул.Боженка, 62А в м. Новомосковську Дніпропетровської області;

- планом-схемою місця ДТП, якою зафіксовано місце ДТП;

- довідкою № 3392 від 16.06.2016 року, згідно з якою у ОСОБА_3 виявлено закритий перелом лівої б/б кістки із зміщенням відламків. Рекомендована госпіталізація в травматичне відділення;

- висновком експерта № 601/Е від 22.07.2016 року, відповідно до якого при експертизі потерпілого ОСОБА_3 виявлені слідуючи тілесні ушкодження: садно в потиличній області голови, закриті переломи зовнішньої кісточки лівої великогомілкової кістки і лівої малогомілкової кістки з крововиливом у порожнину лівого колінного суглобу (гемартроз), синець на внутрішній поверхні правої гомілки. Дані тілесні ушкодження у своїй сукупності відносяться до середнього ступеню тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров'я на строк, перевищуючий 21-н день. Локалізація та механізм утворення тілесних ушкоджень дозволяють припустити можливість їх утворення під час зіткнення легкового автомобіля та моторолера, на якому пересувався потерпілий;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.07.2016 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_3 розказав і показав на місці, яким чином він рухався на моторолері, як на його смугу виїхав автомобіль, який об'їжджав стоячу на зустрічній смузі машину. При цьому, автомобіль ВАЗ до початку маневру знаходився на відстані 1,5 м. до легкового автомобіля, який стояв на полосі його руху, а відстань між лівими колесами автомобіля ВАЗ до правого краю проїжджої частини складала 4,4 м. Відстань до здійснення маневру водієм автомобіля ВАЗ та моторолером складала 7,8 м.;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.07.2016 року, в ході якого обвинувачений ОСОБА_1 розказав і показав на місці, яким чином він рухався на автомобілі, як об'їжджав перешкоду - стоячий на його полосі руху автомобіль, який він почав об'їжджати за 6 м., де відволікся на даний автомобіль, щоб не зачепити його, і коли виїхав на зустрічну смугу і повернув голову прямо то побачив на зустрічній смузі моторолер, який рухався йому на зустріч і знаходився на відстані 3,8 м. до нього. Також показав, яким чином в момент зіткнення були розташовані його автомобіль і моторолер, а також показав місце зіткнення. При цьому, ліві колеса його автомобіля знаходилися на відстані 3,7 м. та 4,2 м. від правого краю проїжджої частини. На зустрічній смузі він рухався зі швидкістю 3 км.;

- висновком експерта № 5/10.1-693 від 29.07.2016 року, відповідно до якого у даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ-21213» ОСОБА_1 повинен був діяти згідно з вимогами п. 10.1 Правил дорожнього руху. У даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ВАЗ-21213» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. Технічна можливість уникнути зіткнення з мопедом «Yamaha» для водія автомобіля «ВАЗ-21213» ОСОБА_1 встановлювалася виконанням ним вимог п.10.1 Правил дорожнього руху та для чого не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволяли би йому їх виконати. У даній дорожній обстановці водій мопеда «Yamaha» ОСОБА_3 повинен був діяти згідно з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху. У даній дорожній обстановці в діях водія мопеда «Yamaha» ОСОБА_3 не вбачається невідповідностей вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з даною ДТП. При заданих вихідних даних технічна можливість уникнути зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21213» не встановлювалася діями водія мопеда «Yamaha» ОСОБА_3;

- речовими доказами, а саме автомобілем марки «ВАЗ 21213», реєстраційний номер НОМЕР_3, та мопедом «Yamaha Yoko», реєстраційний номер НОМЕР_2, які визнано речовими доказами згідно з постановами про визнання і приєднання до кримінального провадження речових доказів від 16.06.2016 року, та гарантійними розписками, відповідно до яких автомобіль марки «ВАЗ 21213», реєстраційний номер НОМЕР_3, передано на зберігання ОСОБА_1, а мопед «Yamaha Yoko», реєстраційний номер НОМЕР_2, передано на зберігання ОСОБА_7;

- виписками № № 4898 5175 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 02.08.2016 року, згідно з якими у ОСОБА_8 зростаючий в умовах МОС з/перелом н/міщелков лівої б/бійцевої кістки в умовах МОС. П/травматична контрактура лівого колінного суглобу. Вегето-дистрофічний синдром легкого ступеня;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 136, складеним 16.06.2016 року о 11.00 годині, відповідно до якого у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.

Оцінюючи зібрані та перевірені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у здійсненні ним 16.06.2016 року зіткнення з мопедом «Yamaha Yoko», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого останній отримав середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, доведена в повному обсязі і умисні дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Всі вище перелічені докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України.

Судом також було досліджено протокол проведення слідчого експерименту від 06.07.2016 року, в ході якого свідок ОСОБА_1 розказав і показав на місці, яким чином він рухався на автомобілі, як об'їжджав перешкоду - стоячий на його полосі руху автомобіль, де відволікся на даний автомобіль, щоб не зачепити його, і коли виїхав на зустрічну смугу і повернув голову прямо то побачив на зустрічній смузі моторолер, який рухався йому на зустріч і знаходився на відстані 3,8 м. до нього. Також показав, яким чином в момент зіткнення були розташовані його автомобіль і моторолер, а також показав місце зіткнення. Однак даний протокол суд вважає за необхідне на підставі п.3 ч.2 ст.87 КПК України визнати недопустимим доказом, оскільки його було отримано внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією України, а саме порушено право особи (в даному випадку ОСОБА_1) на захист.

Досліджений також в судовому засіданні, висновок експерта № 5/10.1-628 від 20.07.2016 року, відповідно до якого у даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ-21213» ОСОБА_1 повинен був діяти згідно з вимогами п. 10.1 Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ВАЗ-21213» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. Технічна можливість уникнути зіткнення з мопедом «Yamaha» для водія автомобіля «ВАЗ-21213» ОСОБА_1 встановлювалася виконанням ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху та для чого не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволяли б йому їх виконати. У даній дорожній обстановці водій мопеда «Yamaha» ОСОБА_3 повинен був діяти згідно з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху. У даній дорожній обстановці в діях водія мопеда «Yamaha» ОСОБА_3 не вбачається невідповідностей вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з даною ДТП. При заданих вихідних даних технічна можливість уникнути зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21213» не встановлювалася діями водія мопеда «Yamaha» ОСОБА_3, також має бути визнаний судом недопустимим, оскільки зазначений висновок отриманий, внаслідок використання вихідних даних, отриманих в результаті проведення слідчого експерименту, протокол проведення якого визнано судом недопустимим.

Отже, суд, дослідивши докази в межах пред'явленої підозри, не виходячи за межі пред'явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 є встановленою та доведеною, його дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.

Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Суд приймає до уваги позицію потерпілого, який просив суворо покарати обвинуваченого.

Однак, обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ОСОБА_1 своєї протиправної поведінки, визнання вини та готовністю підлягати кримінальній відповідальності; активне сприяння розкриттю злочину, яке виявилося в активній позиції обвинуваченого, який покази свої не змінював ані під час досудового розслідування, ані під час судового розгляду, добровільно погодився на проведення слідчого експерименту, під час якого розказав та показав на місці обставини скоєної дорожньо-транспортної пригоди.

Суд також враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є необережним злочином невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який є пенсіонером, раніше не судимий, свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, за місцем проживання характеризується позитивно, відшкодував шкоду потерпілому у розмірі 9 000,00 грн..

Тому, з урахуванням вищевикладеного, при призначенні виду і розміру покарання суд не вбачає за необхідне призначати обвинуваченому покарання у виді штрафу, оскільки він є пенсіонером, має на утриманні дружину інваліда. З цих же підстав суд не вбачає за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді громадських і виправних робіт, чи арешту. А тому, з урахуванням викладеного, суд приходить до переконання про можливість призначення ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі строком на один рік, та на підставі ст. 75 КК України звільнення його від відбування покарання з випробувальним терміном, тривалістю один рік, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого

Крім того, враховуючи той факт, що на утриманні обвинуваченого ОСОБА_1 знаходиться дружина інвалід, яку обвинувачений вимушений періодично возити на огляд в медичні установи, суд не вбачає необхідності призначення ОСОБА_1 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання з обмеженням волі на вказаний вище строк з випробуванням буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових злочинів.

З цих же підстав суд не вбачає необхідності призначення ОСОБА_1 покарання в межах найбільшої санкції ч. 1 ст. 286 КК України.

Підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.

Вирішуючи заявлений ОСОБА_3 цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 14 052,22 грн. та моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн., суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При вирішенні питання щодо стягнення матеріальної шкоди суд бере до уваги посилання позивача на надані копії чеків, однак суд у якості належних доказів може враховувати лише ті з них, які супроводжуються рецептом (тобто призначенням лікаря), однак зазначених призначень, позивачем надано не було.

Крім того, як встановлено судом, обвинувачений сплатив потерпілому 9 000,00 грн. в рахунок відшкодування завданої шкоди, однак, потерпілим не надано доказів того, на що саме були витрачені кошти, сплачені йому обвинуваченим, а відтак суд позбавлений можливості встановити розмір спричиненої матеріальної шкоди, яку необхідно стягнути з обвинуваченого з урахуванням вже сплачених коштів.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди, у зв'язку з тим, що позивач, в порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, не довів її розмір.

Щодо моральної шкоди, то відповідно до пп.5 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви по відшкодування моральної шкоди, ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Враховуючи той факт, що потерпілий, не сплатив передбачений законом судовий збір, суд вважає за необхідне в частині відшкодування моральної шкоди, позовні вимоги потеплілого ОСОБА_3 - залишити без розгляду, що не позбавляє його права звернутись до суду в порядку цивільного сдуочинства після усунення вищезазначених недоліків.

Вирішуючи долю речових доказів, відповідно до ст. ст. 100, 374 КПК України, суд вважає, що

автомобіль марки «ВАЗ 21213», реєстраційний номер НОМЕР_3, слід залишити за належністю ОСОБА_1, а мопед «Yamaha Yoko», реєстраційний номер НОМЕР_2, слід передати за належністю ОСОБА_3.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання один рік обмеження волі без позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на один рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до кримінально - виконавчої інспекції у встановлені ними дні, не виїжджати без їх дозволу за межі України на постійне проживання, повідомляти їх про зміну місця свого проживання.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди- залишити без задоволення.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - залишити без розгляду.

Речові докази, а саме, автомобіль марки «ВАЗ 21213», реєстраційний номер НОМЕР_3, залишити за належністю ОСОБА_1, а мопед «Yamaha Yoko», реєстраційний номер НОМЕР_2, передати за належністю ОСОБА_3.

Копію вироку вручити засудженому негайно.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області, через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області - протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а ОСОБА_1 в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя В.В. Березюк