Ухвала суду № 61817227, 16.09.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

16 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Лященко Н.П.,Гуменюка В.І.,Яреми А.Г., розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 травня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 12 листопада 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 17 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 неустойку за прострочення сплати аліментів за період із листопада 2008 року по серпень 2014 року в сумі 2 тис. 669 грн. 43 коп. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 травня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд судових рішень ОСОБА_4 порушує питання про скасування ухвалених у справі рішень судів з передбачених пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України підстав, - невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме частини 1 статті 196 Сімейного кодексу України (далі - СК України).

На підтвердження зазначених підстав подання заяви про перегляд судових рішень ОСОБА_4 посилається на постанову Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року.

ОСОБА_4 указує на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постановах Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм права.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що у допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пункту 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Разом з тим постанова Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року, на яку в своїй заяві посилається заявниця, не може бути прикладом невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права оскільки Верховний Суд України в постанові від 1 липня 2015 року (справа 6-64цс15) відійшов від викладеної в ній правової позиції щодо застосування частини першої статті 196 СК України, вже неодноразово вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні зазначених заявником норм права у подібних правовідносинах та висловлював свою правову позицію, зокрема і в постанові Верховного Суду України від 1 червня 2016 року ( справа 6-535цс16). В останніх постановах міститься висновок про те, що з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Цьому правовому висновку відповідають судові рішення, про перегляд яких подано заяву.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження у вищезазначеній справі.

Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

У допуску справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів до провадження Верховного Суду України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає

Судді: Н.П. Лященко В.І. Гуменюк А.Г. Ярема