Ухвала суду № 61816873, 29.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року Справа № 876/4487/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.

секретаря судового засідання Гелецького П.В.

з участю осіб:

позивача по справі: представників ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача по справі: представника ОСОБА_4

третьої особи: представників ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представників позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 01 червня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Львівської міської ради, третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Кадет» про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради №700 від 24.04.1997 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 звернувся з позовом в суд до Львівської міської ради, третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Кадет» та просили визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради народних депутатів «Про надання переможцю 4-го земельного аукціону в довгострокову оренду земельної ділянки на вул. Єфремова, 79 у м. Львові для будівництва торгово-побутового обєкту з офісом».

Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 01 червня 2016 року провадження у справі №461/2334/16а закрито з мотивів непідсудності справи адміністративним судам.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням представниками позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 01 червня 2016 року в справі №461/2334/16а та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що при винесенні оскаржуваної ухвали суд не в повній мірі зясував всі обставини, які мають значення для справи, порушив норми як матеріального так і процесуального права, і це призвело до неправильного вирішення питання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Цю норму слід розуміти в системному звязку з частиною першою тієї самої статті, з якої випливає, що захист прав та інтересів юридичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.

Суд першої інстанції встановив, що спірні правовідносини виникли у звязку із прийняттям відповідачем рішення про надання переможцю 4-го земельного аукціону в довгострокову оренду земельної ділянки на вул. Єфремова, 79 у м. Львові для будівництва торгово-побутового обєкту з офісом та укладення відповідного договору.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Таким чином, при визначенні підсудності справи суд мав виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «субєкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС). Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Статтею 12 ЗК передбачено, що міська рада має право розпоряджатися землями територіальних громад, яке вона здійснює шляхом: передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування і вилучення їх із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викупу земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організації землеустрою; координації діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного й екологічного законодавства; обмеження, тимчасової заборони (зупинення) використання земель громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовки висновків щодо вилучення (викупу) і надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміни меж районів у містах із районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

При цьому, як убачається зі змісту зазначеної статті, міська рада має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Таким чином, при здійсненні повноважень власника землі рада є не субєктом владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у пункті 1 частини першої статті 17 КАС, а рівноправним субєктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися землею.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Спір у справі, що розглядається, не є адміністративним, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом України в постанові №21-291а11(1) від 09 квітня 2012 року, №21-493а14 від 11 листопада 2014 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на наведене апеляційні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ч. 3 ст. 160 ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.199, ст.200, п.1.ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представників позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 01 червня 2016 року в справі №461/2334/16а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя-доповідач ОСОБА_1

Судді Р.В. Кухтей

ОСОБА_12

Повний текст виготовлено 03.10.2016 року