Вирок № 61816286, 09.09.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34596/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2016 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Карабаня В. М.,

суддів Фаркош Ю.А., Остапчук Т.В.,

при секретарях Грицюк Н.А., Бец В.А., Каранда С.Г., Войтюк О.С.,

за участю прокурора Коцюбко І.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013110010015309 від 30.12.2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Баку, Республіки Азербайджан, громадянина Республіки Азербайджан, азербайджанця, фізична особа - підприємець (Виписка з ЄДР №24800000000186155 від 02.09.2016 року), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, освіта середня, одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст.296 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, працюючого ТОВ «Альтіс-Дизайн» - менеджером, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, освіта середня, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст.296 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Києва, громадянина України, працюючого ПП «Влада» на посаді оператора ПК, неодруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, освіта середня технічна, в 2010 році закінчив вище професійне училище, за спеціальністю слюсар по ремонту автомобілів, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст.296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням ОСОБА_5, ОСОБА_7, та ОСОБА_6 обвинувачуються в тому, що вони попередньо домовились про спільне вчинення злочину, а саме грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, із застосуванням вогнепальної зброї; в незаконному носінні, зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, розподіливши між собою ролі, вчинили хуліганство при наступних обставинах.

26.03.2015 близько о 13 год. 10 хв., перебуваючи разом з ОСОБА_6 в автомобілі «Toyota Avalon», д.н.з. НОМЕР_4, який був припаркований біля будинку АДРЕСА_6, побачивши поряд з будинком АДРЕСА_7 ОСОБА_9, ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою групою осіб, відповідно до розподілених ролей, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, вийшов з автомобіля, перейшов через проїжджу частину вул. Городецького в м. Києві та перебуваючи в громадському місці, на одній із центральних вулиць м. Києва, в денний час, з особливою зухвалістю, незважаючи на присутніх неподалік звичайних перехожих, з вогнепальної зброї - пістолету «Glock 26», здійснив 4 постріли в ОСОБА_9, спричинивши три наскрізні вогнепальні поранення обох ніг останнього, чим грубо порушив громадський порядок та продемонстрував своє повне ігнорування загальноприйнятих правил та норм поведінки у суспільстві.

Після цього, ОСОБА_5 повернувся до автомобіля «Toyota Avalon», д.н.з. НОМЕР_4, в якому його чекав ОСОБА_6, та на якому намагалися зникнути з місця вчинення злочину, однак були одразу затримані працівниками міліції.

Відповідно висновку від 28.03.2015 № 314, предмет схожий на пістолет є короткоствольною, вогнепальною зброєю - нарізним самозарядним пістолетом «Glock 26» № рамки НОМЕР_7, кожуху-затвору НОМЕР_8, калібру 9х19 мм, виробництва Glock Ges.m.b.H, Австрія, до стрільби придатний.

Крім того, ОСОБА_5, приблизно в середині березня 2015 року, в невстановлений слідством час та в невстановленому слідством місці в центрі м. Києва на смітнику знайшов пістолет «Glock 26» № рамки НОМЕР_7, кожуху-затвору НОМЕР_8 з 6 набоями до нього та пістолет Макарова № НОМЕР_9 з 16 набоями до нього. В той час у ОСОБА_5 виник умисел на зберігання знайденої зброї без передбаченого законом дозволу.

Після цього, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_5, ОСОБА_7, та ОСОБА_6 попередньо домовилися про спільне вчинення злочину, а саме грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб із застосуванням вогнепальної зброї - пістолету «Glock 26» № рамки НОМЕР_7, кожуху-затвору НОМЕР_8 з 6 набоями до нього та пістолет Макарова № НОМЕР_9 з 16 набоями до нього, яку ОСОБА_5 зберігав без передбаченого законом дозволу.

Після цього, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в період часу з середини березня 2015 року до 13 год 10 хв. 26.03.2015, умисно без передбаченого законом дозволу носив та зберігав знайдену ним зброю.

26.03.2015 близько 13 год 10 хв. перебуваючи біля будинку АДРЕСА_7, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, зробив 4 постріли з пістолету «Glock 26», який він незаконно зберігав та носив без передбаченого законом дозволу, в результаті чого спричинив вогнепальні поранення правої та лівої ноги ОСОБА_9 Після цього, ОСОБА_5 із зазначеним пістолет сів до автомобілю «Toyota Avalon», д.н.з. НОМЕР_4, в якому його чекав ОСОБА_6 та на якому намагався зникнути з місця вчинення злочину, однак одразу був затриманий працівниками міліції.

Під час огляду автомобіля «Toyota Avalon», д.н.з. НОМЕР_4 було виявлено та вилучено пістолет «Glock 26» № рамки НОМЕР_7, кожуху-затвору НОМЕР_8 з 2 набоями до нього та пістолет Макарова № НОМЕР_9 з 16 набоями до нього.

Згідно висновку експертизи від 28.03.2015 № 314, один предмет, вилучений з автомобіля «Toyota Avalon», д.н.з. НОМЕР_4, є короткоствольною, вогнепальною зброєю - нарізним самозарядним пістолетом «Glock 26» № рамки НОМЕР_7, кожуху-затвору НОМЕР_8, калібру 9х19 мм, виробництва Glock Ges.m.b.H, Австрія, до стрільби придатний;

Також, згідно вказаного висновку експертизи, інший предмет вилучений з автомобіля «Toyota Avalon», д.н.з. НОМЕР_4, є короткоствольною, вогнепальною зброєю - нарізним самозарядним пістолетом калібру 9х18 мм., який виготовлено саморобним способом шляхом внесення змін в макет-массогабаритний пістолету конструкції Макарова (ПМ), калібру 9/18 мм, № НОМЕР_9. Зміни полягають у відновленні муфти ствола з подальшим встановленням в неї нарізного ствола та відновленні затвору. Пістолет придатний для проведення пострілів.

16 предметів є боєприпасами до військової нарізної вогнепальної зброї - пістолетними патронами калібру 9х18 мм, промислового способу виробництва, до стрільби придатні.

2 предмети є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - пістолетними патронами калібру 9х19 мм, промислового способу виробництва, до стрільби придатні.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст.296 КК України визнав, з кваліфікацією за ч. 2 ст. 28 КК України не погодився, покази надані під час досудового розслідування підтримав та пояснив, що що він познайомився з особою на ім'я ОСОБА_9 в 2014 році при обставинах, які на даний час не пам'ятає. Можливо їх познайомив наглядно відомий йому товариш на ім'я ОСОБА_20, який проживає на Оболоні в м. Києві. Прізвище ОСОБА_20 та де він проживає йому не відомо. ОСОБА_9 займався бізнесом і тому він хотів знайти роботу у нього, так як на той час нього були матеріальні складнощі, роботи не було. Після їх знайомства, він ще декілька раз зустрічався з ОСОБА_9, але він роботи так і не запропонував. Під час останньої зустрічі з ОСОБА_9 яка відбулась в березні 2015 року, в ресторані назву якого не пам'ятає, що знаходиться в центрі Києва ОСОБА_9 був на підпитку та в ході розмови сильно образив ОСОБА_5

ОСОБА_5 повідомив його, що за такі слова слід відповідати, виник конфлікт, але його зупинили охоронці і він пішов. В подальшому ОСОБА_5 вирішив помститися за нанесену йому образу і мав на меті заподіяти йому незначні тілесні ушкодження, вдарити по обличчю, побити, або в інший спосіб заподіяти незначні тілесні ушкодження. Також, у нього були два бойових пістолета з набоями, які він знайшов в м. Києві біля смітника свого будинку в березні 2015 року. Марки пістолетів він не пам'ятає. Один з пістолетів був з глушником. Він зберігав їх у себе вдома, але про це нікому не повідомляв. Він мав намір здати їх в міліцію.

26.03.2015 року біля 12 години він попросив наглядно йому знайомого ОСОБА_6 підвести його в центр міста на вул. Городецького де проживав ОСОБА_9.

ОСОБА_5 знав де проживає ОСОБА_9 з його слів і одного разу чекав його біля будинку для зустрічі стосовно роботи. У ОСОБА_6 був автомобіль «Тойота Авалон», але кому він належить ОСОБА_5 не відомо. Біля 13 години ОСОБА_6 підвіз ОСОБА_5 на вказаному автомобілі на вул. Городецького в м. Києві. При ОСОБА_5 були обидва пістолета, які він раніше знайшо вв центр м. Києва. Про те, з якою метою ОСОБА_5 їде на вул. Городецького ОСОБА_6 не повідомляв. Про те, що в автомобілі замінені номерні знаки ОСОБА_5 також нічого не було відомо. ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6, що йому потрібно почекати деякий час поки він зустрінусь із своїм знайомим. ОСОБА_6 погодився і мав намір після цього підвезти ОСОБА_5 на Оболонь. Побачивши, що ОСОБА_9 виходить з будинку ОСОБА_5 направився до нього, але побачив, що трохи далі по вулиці стоять чоловіки міцної статури та одягнуті, як охоронці. ОСОБА_5 подумав, що це можуть бути охоронці ОСОБА_9, які могли йому завадити побити ОСОБА_9. Тому, ОСОБА_5 вирішив провести постріл в ноги ОСОБА_9 та швидко втекти, адже боявся що вступивши в бійку з ним, він зможе затримати ОСОБА_5 і це може призвести до того, що охоронці його затримають. Отже, підійшов до ОСОБА_9 на відстані декілька метрів ОСОБА_5 покликав його по імені, ОСОБА_9 повернувся і ОСОБА_5 провів декілька прицільних пострілів по його ногах. Після цього, ОСОБА_5 повернувся та побіг до автомобіля. ОСОБА_5 підійшов до автомобіля, сів в нього та сказав ОСОБА_6, що все в порядку і вони поїхали по своїм справам. Як тільки вони поїхали через декілька метрів їм перекрив дорогу мікроавтобус з якого вийшли працівники міліції та затримали ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Ніякого ОСОБА_7 ОСОБА_5 взагалі не знає і чому він перебував в автомобілі «Фольксаваген» в тому районі 26.03.2015 року йому не відомо. Як прізвище ОСОБА_9 він також не знав. Кому належить автомат вилучений з автомобіля «Тойота Авалон» ОСОБА_5 не відомо.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст.296 КК України не визнав, визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та пояснив, що 26.03.2015 року вранці його знайомий ОСОБА_5, ( який тимчасово проживав у нього ) попросив підвезти його в центр міста Києва, на вул. Городецького, як він пояснив у нього запланована з кимось зустріч. Автомобіль Тойота Авалон, на якому ОСОБА_6 був за кермом, напередодні взяв у свого знайомого, оскільки свій автомобіль знаходився в ремонті. Підїхавши на вул. Гродецького, ОСОБА_5 сказав, що йому потрібно деякий час почекати свого знайомого. Оскільки у нього був вільний час то він запропонував почекати його разом в автомобілі. Приблизно в 13 годин ОСОБА_5 вийшов з автомобіля сказав, що прийшов його знайомий, що він швидко переговорить і повернеться. ОСОБА_6 займався своїми справами, розмовляв по мобільному телефону, а тому не спостерігав куди саме та в якому напрямку пішов ОСОБА_5. Також він не бачив з ким саме, та де саме він зустрічався.

Через декілька хвилин ОСОБА_5 сів в автомобіль та сказав, що можна їхати. Після того як вони стали від'їджати були затримані працівниками міліції. Перед цим коли вони сиділи в автомобілі, ОСОБА_5 показав ОСОБА_6 предмет, візуально схожий на пістолет Макарова, сказавши, що знайшов його. Взявши його в руки ОСОБА_6 подивився, забрав собі, сказавши при цьому, що його потрібно здати в міліцію.

Також, коли вони стояли по вул. Городецького в автомобілі розрядився акумулятор, ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_7 ( прізвище його не знав), як вияснилось в подальшому ОСОБА_7, оскільки декілька разів користувався послугами ОСОБА_7 як таксиста, та попросив допомоги, а саме привезти акумулятор, на що останній погодився. Через деякий час приїхав ОСОБА_7, після чого вони замінили акумулятор. Ніякої домовленості з ОСОБА_5, ОСОБА_7 на вчинення злочину, а саме на хуліганство, носіння та застосування вогнепальної зброї у нього не було. ОСОБА_7 та ОСОБА_5 взагалі не були знайомі між собою.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст.296 КК України не визнав та пояснив, що, приблизно з травня 2013 року він почав підробляти таксистом на автомобілі батька «Фольксваген «Гольф» д/н НОМЕР_3. З часом з'явились постійні клієнти, які викликали його для надання послуг безпосередньо телефонуючи на його мобільний телефон. Через роботу в таксі він познайомився з ОСОБА_6. Інколи ОСОБА_6телефонував йому безпосередньо на мобільний телефон і замовляв машину. 26 березня 2015 року, приблизно о 8-9 годині ранку він виїхав на автомобілі «Фольксваген» з дому так як вирішив попрацювати як таксі. Приблизно біля 10.00 години він знаходився в центрі міста Києва.Біля 11.00 години йому зателефонував ОСОБА_6 та попросив про допомогу, а саме під'їхати на перехрестя вулиць Городецького та Ольгінської, оскільки у нього були якісь проблеми або з генератором або з акумуляторною батареєю на його автомобілі. Оскільки він в цей час перебував неподалік від місця знаходження ОСОБА_6, то він погодився допомогти ОСОБА_6 До автомобіля ОСОБА_6 він під'їхав приблизно через хвилин 10-20, оскільки перебував неподалік, на вул. Ольгінській в м. Києві. Хто ще був в автомобілі з ОСОБА_6 він не бачив. Вони зняли акумулятор з автомобілю «Фольксваген», завели автомобіль «Тойота «Авалон», після чого ОСОБА_6 поїхав в напрямку вулиці Хрещатик. З метою знайти клієнта на таксі в центрі міста ОСОБА_7 проїхав прилеглими вулицями та знову повернувся на вулицю Ольгінську. Він зупинився на відстані приблизно 15-20 метрів від перехрестя, при цьому вулиця Городецього з місця водія не проглядалася. Де в цей час знаходився автомобіль «Тойота «Авалон» під керуванням ОСОБА_6 він не бачив і йому не було відомо. Перебуваючи в автомобілі він проглядав в мобільному телефоні виклики таксі. Вікна та двері в автомобілі було зачинено. Приблизно біля 13:00 години, він побачив, що в напрямку його автомобіля біжать три чоловіки в цивільному одязі. Двоє бігло ліворуч і один фактично на нього. В руках у них були пістолети. Підбігши фактично в притул двоє чоловіків почали стріляти з пістолетів по автомобілю, а третій спробував відчинити дверцята, які були зачинені. Внаслідок пострілів було прострелено наскрізь ліве переднє скло та куля по косій заділа йому ліве плече. Він злякався, завів автомобіль та почав рухатись в напрямку вул. Городецького. В цей час, чоловік, який біг з пістолетом прямо призупинився, та почав стріляти з пістолета по капоту автомобіля та лобовому склі. Це відбувалося за лічені секунди. Розуміючи, що його життю загрожує небезпека, оскільки він не розумів, що це за люди і чого вони хочуть, він продовжив рух. Під'їжджаючи за декілька метрів до чоловіка якій стріляв в автомобіль попереду, чоловік відбіг праворуч до тротуару (який був вільний від автомобілів), а потім раптово навмисно пригнув задньою частиною тіла на лобове скло з правого боку. Оскільки швидкість автомобілю була незначною, після зіткнення чоловік зіскочив з автомобілю, а він продовжив рух по вул. Городецького. Внаслідок стрибку чоловіка на автомобіль, було дуже пошкоджено лобове скло з права. Він бачив, що його переслідував Автомобіль «Фольксваген «Пасат». Він намагався відірватись від переслідування, однак був затриманий біля Бессарабського ринку. Крім того, ОСОБА_7 зазначив, що ні з ким не домовлявся про вчинення будь яких хуліганських дій 26.03.2015 року на вул. Городецького і про наміри ОСОБА_6 та незнайомого йому ОСОБА_5 йому нічого не було відомо взагалі. Що відбувалося на вул. Городецького він не бачив, оскільки з автомобілю він не виходив. ОСОБА_5 в цей день він не бачив і взагалі не був з ним знайомий. Щодо зберігання вогнепальної зброї, а саме пістолетів «Глок» та «ПМ» він пояснив що зазначеної зброї він ніколи не бачив, не зберігав і про її існування йому не було відомо нічого взагалі.

У відповідності до положень ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

При цьому, згідно з вимогами ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.

Тобто, обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Так, на обґрунтування винуватості ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст.296 КК України, сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які в судовому засіданні були безпосередньо ретельно досліджені судом.

Допитаний під час судового засідання потерпілий ОСОБА_1 раніше надані покази підтримав та показав, що працює в правоохоронних органах з 2002 року, а на посаді оперуповноваженого УКР ГУМВС України в місті Києві з 2013 року.

26 березня 2015 року коли він знаходився на робочому місці отримав вказівку від заступника начальника управління ОСОБА_16 про те, що в АДРЕСА_7 може бути вчинене кримінальне правопорушення. Після цього він разом із своїми колегами, а саме працівником відділу ст.о/у ОСОБА_14 та іншими працівниками здійснив виїзд на вказану адресу з метою перевірки достовірності отриманої інформації. Було отримано інформацію лише щодо автомобілів. По приїзду на місці було встановлено два підозрілих автомобілі «Тойота Авалон» срібного кольору д.н.з. НОМЕР_2 та «Фольцваген Гольф» чорного кольору д.н.з. НОМЕР_3. В автомобілі Тойота знаходилось двоє громадян один з яких сидів на місці водія, інший на задньому сидінні, в автомобілі Фольцваген був тільки водій. Їхнє завдання було лише спостерігати, а у разі вчинення кримінального правопорушення присікти його. Приблизно о 13.15 год. автомобіль Тойота виїхав на вулицю Городецького після чого він почув постріли, та разом з ОСОБА_14 побігли до автомобіля Фольцваген., та почали голосно кричати «Стій міліція». Наблизившись до автомобіля він побачив у ОСОБА_7, який сидів в автомобілі за кермом, предмет схожий на пістолет. Побачивши пістолет він почав стріляти в сторону двигуна автомобіля з власної травматичної зброї. На що водій не відреагував, почав рух на автомобілі та здійснив наїзд на нього. Зіткнення відбулося передньою правою боковою частиною автомобіля. Впав він на вулиці Городецького, на пішохідному переході. Збивши його, водій поїхав далі не зупинившись.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 раніше надані покази підтримав та показав, що працював в правоохоронних органах з 2001 року по 2016 рік, а на посаді оперуповноваженого УКР ГУМВС України в місті Києві з 2013 року.

26 березня 2015 року коли він знаходився на робочому місці отримав оперативну інформацію, яку доповів заступник начальника управління ОСОБА_16 про те, що в АДРЕСА_7 може бути вчинене кримінальне правопорушення. Після цього він разом із своїми колегами, а саме працівником відділу ст.о/у ОСОБА_1 та іншими працівниками здійснив виїзд на вказану адресу з метою перевірки достовірності отриманої інформації. По приїзду на місці було встановлено два підозрілих автомобілі «Тойота Авалон» срібного кольору д.н.з. НОМЕР_2 та «Фольцваген Гольф» чорного кольору д.н.з. НОМЕР_3, оскільки на автомобілі «Тойота Авалон» були обмотані номерні знаки, а автомобіль «Фольцваген Гольф» під'їжджав до вищевказаного автомобіля, та водій якого допомагав міняти акумулятор. В автомобілі Тойота знаходилось двоє громадян: ОСОБА_6 сидів на місці водія, ОСОБА_5 на задньому сидінні. В автомобілі Фольцваген був тільки водій. Було помітно, що невідомі особи за кимось або за чимось спостерігають. Коли саме автомобіль «Тойота Авалон» залишив місце та де перебував він не бачив, однак через деякий час почув приблизно чотири постріли, які пролунали зі сторони вулиці Городецького. Після цього він з ОСОБА_1 побіг в напрямку пострілів. Хто здійснював постріли він не бачив, йому це стало відомо після перегляду відеозапису як ОСОБА_5 стріляв в ОСОБА_9. Добігаючи до перехрестя вулиці Ольгінської, він помітив, що по вулиці Городецького в напрямку автомобіля біг ОСОБА_7, який швидко наблизився до автомобіля та сів за кермо. Він з ОСОБА_1 почали кричати «стій міліція», при цьому вони перебували в цивільному одязі без будь-яких ознак працівників правоохоронних органів. Він побачив як ОСОБА_7 засунув руку у сумку та намагався витягнути предмет схожий на пістолет. Після цього він та ОСОБА_1 застосували власну травматичну зброю.

ОСОБА_7 намагався втекти на автомобілі та здійснив наїзд на ОСОБА_1 на перехресті вулиці Ольгинської та Городецього. ОСОБА_1 від удару два-три рази перекрутився у повітрі та впав на проїжджу частину дороги. Збивши ОСОБА_1 водій продовжував рухатися в напрямку вулиці Городецького. Переслідування ОСОБА_7 на автомобілі він продовжував з іншими працівники, якими саме не пам'ятає. Пробігши пару метрів він повернувся назад до ОСОБА_1.

Від допиту інших свідків, попередньо заявлених для допиту сторона обвинувачення відмовилась.

Крім того в судовому засіданні в якості доказів досліджено наступні документи:

-протокол огляду місця події від 26.03.2015 року, по вул. Городецького, 12/3 в м. Києві, згідно якого виявлено та вилучено чотири гільзи та два фрагменти жовтого металу.

-протокол огляду місця події від 26.03.2015 року, по АДРЕСА_8, згідно якого під час огляду автомобіля «Тойота Авалон» д.н.з. НОМЕР_4 виявлено та вилучено: змиви з керма водія, коробки передач, з внутрішньої ручки передньої двері, з поверхні ручки правої двері, мікрона шарування з певерхні переднього лівого сидіння, та поверхні переднього правого сидіння; «Glock 26» № рамки НОМЕР_7, кожуху-затвору НОМЕР_8 з 2 набоями до нього та пістолет Макарова № НОМЕР_9 з 16 набоями до нього.

-протокол огляду місця події від 26.03.2015 року, згідно якого вилучено змиви з рук ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

-протокол огляду місця події від 26.03.2015 року, біля Бессарабського ринку в м. Києві, згідно якого під час огляду автомобіля «Фольцваген Гольф» д.н.з. НОМЕР_3 виявлено та вилучено: особисті речі, мобільний телефон, пристрій для відстрілу гумовими кулями Форд 12Р НОМЕР_10 та дозвіл на зберігання зброї на ім'я ОСОБА_7 № НОМЕР_11.

-протокол перегляду відеозапису від 27.03.2015 року, з камер спостереження, які розташовані по вул. Городецького в м. Києві.

-протокол перегляду відеозапису відео та фотоматеріалів обставин подій, що мали місце 26.03.2015 року по АДРЕСА_7, які надані УКР ГУ МВС в м. Києві.

-висновок судово-медичного експерта № 885/е від 12.05.2015року, згідно якого у ОСОБА_9 були виявлені наскрізні поранення м'яких тканин третини правового стегна та середньої третини лівого стегна, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, що відповідно п.п. 2.3.3. та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень». Характер, локалізація та ступінь наявних тілесних ушкоджень виявлених у потерпілого свідчить про відсутність умислу у підсудних на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9. Також, як зазначено в даному висновку кожне з виявлених у потерпілого ОСОБА_9 тілесних ушкоджень не є небезпечним для життя.

-висновок експертизи від 28.03.2015 року № 314, згідно якої один предмет, вилучений з автомобіля «Toyota Avalon», д.н.з. НОМЕР_4, є короткоствольною, вогнепальною зброєю - нарізним самозарядним пістолетом «Glock 26» № рамки НОМЕР_7, кожуху-затвору НОМЕР_8, калібру 9х19 мм, виробництва Glock Ges.m.b.H, Австрія, до стрільби придатний. Згідно вказаного висновку експертизи, інший предмет вилучений з автомобіля «Toyota Avalon», д.н.з. НОМЕР_4, є короткоствольною, вогнепальною зброєю - нарізним самозарядним пістолетом калібру 9х18 мм., який виготовлено саморобним способом шляхом внесення змін в макет-малогабаритний пістолету конструкції Макарова (ПМ), калібру 9/18 мм, № НОМЕР_9. Зміни полягають у відновленні муфти ствола з подальшим встановленням в неї нарізного ствола та відновленні затвору. Пістолет придатний для проведення пострілів.16 предметів є боєприпасами до військової нарізної вогнепальної зброї - пістолетними патронами калібру 9х18 мм, промислового способу виробництва, до стрільби придатні.2 предмети є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - пістолетними патронами калібру 9х19 мм, промислового способу виробництва, до стрільби придатні.

-висновок молекулярної - генетичної експертизи від 04.08.2015 року № 801 мб, генетичні ознаки клітин з ядрами на предметі схожому на магазин (об'єкт №26) належить особі чоловічої генетичної статі, збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_5 (об'єкт №1), та не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію підозрюваних ОСОБА_6 (об'єкт № 2) та ОСОБА_7 (об'єкт №3). Генетичні ознаки клітин з ядрами на предметі схожому на магазин ( об'єкт №32) належить особі чоловічої генетичної статі, збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 (об'єкт №2), та не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію підозрюваних ОСОБА_5 (об'єкт № 1) та ОСОБА_7 (об'єкт №3).

-висновок криміналістичної експертизи від 24.06.2015 року № 235 хс, на наданій на дослідження куртці чорного кольору підозрюваного ОСОБА_5, виявлено дифеніламін, який використовується як стабілізатор бездимного пороху, що може свідчити про наявність слідів продуктів пострілу.

-висновок дактилоскопічної експертизи від 30.03.2015 року № 68/д, на наданих на дослідження: предмет схожий на пістолет із маркуванням Глок -26, предмет схожий на пістолет Макарова із маркуванням НОМЕР_9, слідів папілярних узорів, вилучених з поверхні автомобіля «Тойота Авалон» під час його огляду та дактилокарти ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 виявлено: Слід пальця руки з розмірами по вісям 20х19 мм ( на липкій стрічці) «скоч» №7, яка була наклеєна на шостий відрізок аркушу паперу) залишений вказівним пальцем правої руки ОСОБА_5 Слід пальця руки з розмірами по вісям 32х30 мм ( на липкій стрічці) «скоч» №20, яка була наклеєна на вісімнадцятий відрізок аркушу паперу) залишений безіменним пальцем правої руки ОСОБА_7 Слід долонної поверхні руки з розмірами по вісям 112х90 мм ( на липкій стрічці) «скоч» №12,13, яка була наклеєна на одинадцятий відрізок аркушу паперу) залишений гіпотенарною зоною відтиска долонної поверхні правої руки ОСОБА_6

На предметах схожому на пістолет, магазин та чотири предмети схожі на набої, які були виявлені та вилучені під час ОМП автомобіля «Тойота Авалон» д.н.з. НОМЕР_4 по АДРЕСА_8 та упаковані до спеціального полімерного пакету «Експертна служба» № 2321961, ( пістолет ЕМ), слідів папілярних узорів не виявлено.

На предметах схожому на пістолет, магазин та два предмети схожі на набої, які були виявлені та вилучені під час ОМП автомобіля «Тойота Авалон» д.н.з. НОМЕР_4 по АДРЕСА_8 та упаковані до спеціального полімерного пакету «Експертна служба» № 2322056, (пістолет Glock 26), слідів папілярних узорів не виявлено.

-висновок експертизи від 12.05.2015 року № 345 4 (чотири) гільзи калібру 9х19мм. що були вилучені під час ОМП, від 26.03.2015 року по АДРЕСА_7 стріляні з наданого на дослідження пістолета Glock 26» № рамки НОМЕР_7, кожуху-затвору НОМЕР_8, калібру 9х19 мм,вилученого 26.03.2015 року під час огляду автомобіля «Тойота Авалон» д.н.з. НОМЕР_4 по АДРЕСА_8.

Заслухавши показання обвинуваченого та свідків, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що сторона обвинувачення не надала достатніх доказів і в ході судового розгляду не встановлено фактичних даних, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та наявність в діях ОСОБА_7 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України з огляду на наведене нижче.

З об'єктивної сторони хуліганство є суспільно небезпечною дією, що грубо порушує громадський порядок. Такими закон визнає лише ті дії, які супроводжувались особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.

Основним безпосереднім об'єктом хуліганства є громадський порядок.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

У контексті вказаного слід послатися на роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство», в яких зазначено, що як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише у тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, зокрема, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла. Хуліганством, яке супроводжувалось винятковим цинізмом, можуть бути визнані дії, поєднані з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності чи грубої непристойності, знущанням над хворим, дитиною, особою похилого віку або такою, яка перебувала у безпорадному стані, та ін.

Зазначений у ст. 296 КК термін «грубе порушення» є оціночною категорією. Його предметний зміст залежить від конкретних обставин вчинення винним діяння. Грубість порушення громадського порядку слід визначати з урахуванням характеру вчинених хуліганських дій, їх наслідків, місця й тривалості їх вчинення, кількості потерпілих від зазначених дій, їхнього віку, стану здоров'я, істотності порушення їхніх інтересів або інтересів підприємств, установ, організацій. Особа, яка вчиняє хуліганські дії, грубо нехтує правилами поведінки в суспільстві.

Суб'єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Поняття "неповага до суспільства" є оціночною категорією. Неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для очевидців його дій. Відсутність у діях винної особи прояву явної неповаги до суспільства виключає визнання злочину хуліганством.

Диспозиція ч. 4 ст. 296 КК містить тільки таку кваліфікуючу ознаку хуліганства, як застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому.

Таке застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета полягає у фактичному їх використанні для спричинення шкоди здоров'ю та заподіяння тілесних ушкоджень, використанні бойових властивостей вогнепальної зброї, направленні такої зброї на особу, здійсненні пострілу в сторону потерпілого.

Хуліганство визнається вчиненим групою осіб і кваліфікується за ч. 2 ст. 296 КК, якщо у вчиненні злочинних дій брали участь декілька (два і більше) виконавців - незалежно від того, яка форма співучасті (ст. 28 КК) мала місце.

Так, відповідно до ст. 28 КК України злочин вважається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовились про спільне його вчинення. При цьому учасники такої групи діють як співвиконавці об'єктивної сторони злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Всупереч вимогам п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК, прокурором в обвинувальному акті взагалі не зазначено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а саме які хуліганські саме дії вчинили ОСОБА_6 та ОСОБА_7 26.03.2016 року по вул. Городецького в м. Києві, окрім попередньої домовленості між собою та ОСОБА_5 на спільне вчинення злочину. Таким чином, в описовій частині обвинувачення не зазначені об'єктивні та суб'єктивні ознаки вчиненого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінального правопорушення.

Вказане зокрема підтверджується:

- показами ОСОБА_6 про те, що останній привіз ОСОБА_5 в центр міста Києва за його проханням. Про плани та наміри ОСОБА_5 він не знав. ОСОБА_5 знаходився на задньому сидінні транспортного засобу, тому ОСОБА_6 фізично не міг бачити, чи тримав щось в руках ОСОБА_5, коли виходив з транспортного засобу.

- показами ОСОБА_7 про те, що 26.03.2015 року він приїхав на перехрестя вулиць Ольгінської та Городецького в м. Києві за проханням ОСОБА_6, щоб допомогти завести його автомобіль, оскільки випадково знаходився поруч. Про те, що в автомобілі ОСОБА_6 знаходився ОСОБА_5, з яким він взагалі не був знайомий, йому було невідомо. Після того, як ОСОБА_7 допоміг ОСОБА_6 завести автомобіль, останній поїхав в напрямку вулиці Хрещатик. В подальшому між ними не було можливості візуального контакту та спостереження. Що саме відбувалося в подальшому на вул. Городецького він не бачив і участі в хуліганських діях не приймав.

- аналогічними показами ОСОБА_5, які на думку суду є послідовними, правдивими та узгодженими між собою.

Разом з тим суд критично ставиться до показів допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_14, на покази якого сторона обвинувачення посилається як на доказ вчинення кримінального правопорушення, в частині того, що він бачив як ОСОБА_7 біг по вул.Городецького від місця звідки лунали постріли до свого автомобілю «Фольксаваген «Гольф», оскільки такі покази суперечать показам свідка ОСОБА_1, який стверджує що на момент вчинення злочину ОСОБА_7 перебував за кермом свого автомобіля.

Покази свідка ОСОБА_14, що ОСОБА_7 міг перебувати на вул. Городецького під час вчинення хуліганських дій також спростовуються наявним при матеріалах справи відео файлом «dvr3_13_20150326-010811_20150326-011143» з камери спостереження яка була 26.03.2015 року розташована на вул. Городецького та вела відеозапис в напрямку вул. Ольгінської в м. Києві. Так, на відеозаписі не зафіксовано, щоб з місця основної події, жодна людина бігла в напрямку з ліва на право ( в напрямку вул. Ольгінської) по напрямку зйомки камери спостереження.

Щодо такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення хуліганства групою осіб, суд вважає, що оскільки (наявність) вчинення об'єктивної сторони хуліганських дій стороною обвинувачення нічим не підтверджено, а тому застосування до події 26.03.2015 року такої кваліфікуючої ознаки як попередня змова групи осіб є безпідставним та таким, що суперечить положенням чинного законодавства України.

Крім того, відповідно до пред'явленого обвинувачення, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 інкримінується те, що ОСОБА_5 за попередньою змовою з ними (ОСОБА_6 та ОСОБА_7.) в період часу з середини березня 2015 року до 13 годин 10 хвилин 26.03.2016 року, умисно без передбаченого законом дозволу носив та зберігав знайдену ним зброю.

Разом з тим всупереч вимогам п. 4 ч. 2 ст. 291КПК, в обвинувальному акті взагалі не зазначено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а саме де, коли та яким чином ОСОБА_7 зберігав чи міг зберігати вогнепальну зброю в період часу з середини березня 2015 року до 13 годин 10 хвилин 26.03.2016 року.

Слід зазначити, що суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 263 КК України характеризується умисною виною особи, яка притягується до кримінальної відповідальності і підлягає обов'язковому доказуванню з боку сторони обвинувачення.

Відповідно з роз'яснень, що містяться у п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами», під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці. Незаконне носіння холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо).

Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_7 пояснив, що вогнепальної зброї, а саме пістолетів «Глок» та «ПМ» він ніколи не бачив, не зберігав і про її існування йому не було відомо нічого взагалі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що ОСОБА_7 він взагалі не знав. Пістолети «Глок» та «ПМ» він ніколи ОСОБА_7 на зберігання не надавав і про їх існування ОСОБА_7 не було відомо нічого взагалі.

Вказане підтверджують також досліджені в судовому засіданні докази, а саме:

-висновком хімічної експертизи № 223хс від 24.06.2015 року, згідно якого на наданих на дослідження змивах з рук підозрюваного ОСОБА_7 та куртки чорного кольору, слідів речових характерних для продуктів пострілу не виявлено.

-висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 801мб від 04.08.2015 року, згідно якого на предметах схожих на пістолет «Глок 26» та пістолет Макарова, а також патронах слідів клітин з ядрами та ДНК-профілю обвинуваченого ОСОБА_7 не виявлено.

-висновком судової трасологічної експертизи № 68/д від 30.03.2015 року, згідно якого на предметах схожих на пістолет «Глок 26» із двома предметами схожими на патрони, та на предметі схожому на пістолет Макарова із шістьма предметами схожими на патрони, вилучених 26.03.2015 року під час огляду автомобілю «Тойота Авалон» д.н.з. НОМЕР_4 по АДРЕСА_8, слідів папілярних узорів ОСОБА_7 не виявлено.

В той же час, в ході розгляду справи по суті, прокурором не надано жодних об'єктивних доказів причетності ОСОБА_7 до інкримінованого йому злочину.

Відповідно до частини 2 статті 28 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (два і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

Попереднім визнається зговір, який стався до початку вчинення злочину, тобто до початку виконання дій, які відносяться до об'єктивної сторони злочину (тобто не пізніше, ніж на стадії готування), що має прояв у такій домовленості як відносно всіх обставин майбутнього злочину, так і стосовно загальних питань.

Заслухавши показання обвинувачених, проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази кримінального провадження, суд вважає, що сторона обвинувачення не надала достатніх доказів і в ході судового розгляду не встановлено фактичних даних, які б підтверджували наявність в діях: ОСОБА_5 - вчинення хуліганства групою осіб та незаконного носіння і зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, за попередньою змовою групою осіб; в діях ОСОБА_6 вчинення хуліганства групою осіб та незаконного носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, за попередньою змовою групою осіб; ОСОБА_7 - складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України.

Разом з тим суд вважає встановленим та доведеним факт незаконного носіння, та зберігання вогнепальної зброї обвинуваченим ОСОБА_6, а саме пістолету конструкції Макарова (ПМ), калібру 9/18 мм, № НОМЕР_9, що підтверджується, зокрема:

-висновком молекулярної - генетичної експертизи від 04.08.2015 року № 801 мб, генетичні ознаки клітин з ядрами на предметі схожому на магазин ( об'єкт №32) належить особі чоловічої генетичної статі, збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6

Дана зброя, а саме пістолет конструкції Макарова (ПМ), калібру 9/18 мм, № НОМЕР_9, згідно протоколу огляду місця пригоди вилучено під ковриком переднього водійського сидіння, на якому під час затримання перебував ОСОБА_6

- показами ОСОБА_6, що підтвердив факт зберігання пістолету ПМ під час того як він разом з ОСОБА_5 знаходилися в автомобілі по вулиці Городецького 26.03.2015 року.

Що ж стосується даних, які містяться у висновку експерта № 885/е від 12.05.2015року, згідно якого у ОСОБА_9 були виявлені наскрізні поранення м'яких тканин третини правового стегна та середньої третини лівого стегна, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, то такі дані лише підтверджують факт спричинення відповідних тілесних ушкоджень останнім в окремий момент, однак жодним чином не свідчать про те, що саме ОСОБА_5, за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_7 завдали згадані тілесні ушкодження, а відтак їх причетність до цього і доведеність вини носить виключно характер припущень, які, відповідно до правил ст. 62 Конституції України, не можуть покладатися в основу вироку, а підлягають тлумаченню на їх користь.

Від ОСОБА_9 заяв про вчинення стосовно нього кримінального правопорушення не надходило, дану особу не було встановлено та допитано в ході досудового розслідування, а також сторона обвинувачення відмовилась від його допиту в суді. ОСОБА_9 не визнавався потерпілим.

Також відсутність можливості сторони захисту безпосереднього допиту ОСОБА_9 не забезпечило в повній мірі реалізації обвинуваченими ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 свого права допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, передбаченого п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), і хоча такі положення стосуються буквально допиту свідків обвинувачення, однак, беручи до уваги фундаментальний зміст Конвенції, що за своїм духом максимально сприяє забезпеченню всіх процесуальних прав особи, яка притягається до юридичної відповідальності, на думку суду, у випадках, де доказова база формується на відомостях, повідомлених потерпілою стороною, а стороною обвинувачення пропонувалося допитати потерпілих в рамках дослідження саме доказів обвинувачення, забезпечення допиту потерпілих безпосередньо в судовому засіданні повністю б відповідало згаданому пункту Конвенції.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відноситься принцип законності, який поміж іншого визначає, що закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати Кримінальному процесуальному кодексу. При здійсненні кримінального провадження в силу ст.ст. 7, 9 КПК України не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

Отже, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального Акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, безпосередньо дослідивши надані докази стороною обвинувачення, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, приходить до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 296, ч.1 ст.28, ч.1 ст. 263 КК на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що в діянні обвинувачених, кожного окремо, є склад кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується.

При цьому, кваліфікація дій ОСОБА_6 підлягає зміні в частині незаконного носіння та зберігання вогнепальної зброї, за попередньою змовою групою осіб, а саме: пістолету конструкції Макарова (ПМ), калібру 9/18 мм, № НОМЕР_9, в порядку ч. 3 ст. 337 КПК України, виключивши з обвинувачення ОСОБА_6 такі кваліфікуючи ознаки, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що докази мають визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

За таких обставин слід зазначити, що згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Ст. 2 КПК України передбачає, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Таким чином, в ході судового розгляду справи вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст.296 КК України не знаходить свого підтвердження у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді і вичерпанням можливості їх отримати.

З урахуванням того, що по справі забезпечено всебічний, повний та об'єктивний розгляд всіх обставин в їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність в діяннях ОСОБА_7 складу інкримінованих кримінальних правопорушень, а тому останній підлягає виправдуванню.

Згідно ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у разі, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати, кримінальне провадження закривається.

При цьому, оцінивши зібрані у справі докази, як з точки зору допустимості так і з точки зору достовірності, суд приходить до висновку, що умисні дії ОСОБА_5, які суд вважає доведеними слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу та за ч. 4 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням вогнепальної зброї.

Оцінивши зібрані у справі докази, як з точки зору допустимості так і з точки зору достовірності, суд приходить до висновку, що умисні дії ОСОБА_6, які суд вважає доведеними слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне зберігання та носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5, є його щире каяття у вчиненому, та активне сприяння слідству.

Згідно ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує наступні обставини справи, а саме ступінь тяжкості вчиненого злочину, та його особу, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем роботи, раніше не судимий, одружений, має право на тимчасове проживання в Україні до 17.03.2017 рокку, поведінку після вчинення злочину, ставлення до вчиненого, та відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", згідно якого суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо, вважає, що з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, у виді позбавлення волі зі звільненням від відбуття покарання з випробовуванням на підставі ст.75 КК України та з покладанням обов'язків згідно з ст.76 КК України.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6, є його щире каяття у вчиненому.

Згідно ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує наступні обставини справи, а саме ступінь тяжкості вчиненого злочину, та його особу, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, працюючого, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, поведінку після вчинення злочину, ставлення до вчиненого, та відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", згідно якого суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо, вважає, що з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі зі звільненням від відбуття покарання з випробовуванням на підставі ст.75 КК України та з покладанням обов'язків згідно з ст.76 КК України.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Розмір витрат на залучення експерта при проведенні судових експертиз під час досудового розслідування солідарно стягнути з обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_7 змінити з домашнього арешту на особисте зобов'язання до набрання вироку законної сили.

Внесену за обвинуваченого ОСОБА_6 заставу повернути заставодавцеві.

Арешт накладений на автомобіль «Тойота Авалон» д.н.з. НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_12, автомобіль «Фольцваген Гольф» д.н.з. НОМЕР_5, номер кузова НОМЕР_6- скасувати.

Керуючись,ст.ст. 6, 19, 32,62КонституціїУкраїни,ст.ст.2,3,7, 8, 9, 17, 23, 41, 94, 214, 223, 246, 258, 260, 278, 284, 291, 370, 373, 374 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України та призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- за ч. 4 ст. 296 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 70 КК України, остаточно призначити покарання за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання із встановленням іспитового строку тривалістю на 2 роки. Покласти на ОСОБА_5 обов'язки передбачені ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_5, змінити з домашнього арешту на особисте зобов'язання до набрання вироку законної сили та покласти на останнього, передбачені ст. 194 КПК України обов'язки:

1) прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду на визначений час.

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду.

3) повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні ч. 4 ст.296 КК України та виправдати за недоведеністю в його діяннях складу крисінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.296 КК України.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 263 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання із встановленням іспитового строку тривалістю на 1 рік.

Покласти на ОСОБА_6 обов'язки передбачені ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Внесену за обвинуваченого ОСОБА_6 заставу у розмірі 365 400 (триста шістдесят п'ять тисяч чотириста), гривень 00 копійок - повернути заставодавцеві ОСОБА_17, прож. АДРЕСА_5

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст.296 КК України та виправдати за недоведеністю в діяннях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст.296 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_7, змінити з домашнього арешту на особисте зобов'язання до набрання вироку законної сили та покласти на останнього, передбачені ст. 194 КПК України обов'язки:

1) прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду на визначений час.

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду.

3) повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Речові докази:

- номерні знаки НОМЕР_13, 25 слідів пальців рук з частин автомобіля та резинки, за допомогою яких трималися номерні знаки, змиви, що передані до кімнати зберігання речових доказів ГУ МВС України в м. Києві (квитанції №0000610 , №0000611) - знищити;

- автомобіль «Тойота Авалон» д.н.з. НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_12, який зареєстрований за ТОВ «ОСТ-ТРЕЙД, ЄРДПОУ 30467480, та перебуває на зберіганні у ДП «Розвиток» повернути власнику майна ТОВ «ОСТ-ТРЕЙД»;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_14 на автомобіль «Тойота Авалон» д.н.з. НОМЕР_4, яке зберігається при матеріалах кримінального провадження, повернути власнику ТОВ «ОСТ-ТРЕЙД»;

-автомобіль «Фольцваген Гольф» д.н.з. НОМЕР_5, номер кузова НОМЕР_6, який зареєстрований за ОСОБА_19, та перебуває на зберіганні у ДП «Розвиток», повернути власнику - ОСОБА_19;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля «Фольцваген Гольф» д.н.з. НОМЕР_5, серія НОМЕР_14, зареєстрований за ОСОБА_19, та зберігається при матеріалах провадження, повернути власнику майна - ОСОБА_19;

- пристрій для відстрілу гумовими кулями Форд-12р НОМЕР_10 та дозвіл на зберігання зброї №НОМЕР_11на ім'я ОСОБА_7 № НОМЕР_11, який зберігається в камері схову ГУ НП у м. Києві, повернути власнику ОСОБА_7

-мобільнийтелефон Нокіа 6303і, ІМЕЙ НОМЕР_15, який знаходиться в камері схову ГУ НП у м. Києві, повернути власнику ОСОБА_7;

- пакети експертної служби МВС України з написами чорнилами чорного та силього кольорів, різного розміру, краї яких розірвані або відрізані, пакет експертної служби МВС України №2976743 з двома металевими фрагментами з металу жовтого кольору, циліндричний мпеталевий предмет довжиною 181 мм та діаметром 40мм, пакет експертної служби МВС України №2976746 з чотирьма предметами схожими на гільзи до набоїв, прозорий пакет в якому містяться предмети схожі на набої в кількості 11 штук, прозорий пакет в якому містяться ватний тампонта шматок паперу з написом "ПМ", прозорий пакет в якому містяться ватний тампонта шматок паперу з написом "ПМР",

прозорий пакет в якому містяться ватний тампонта шматок паперу з написом "Форт-202",

прозорий пакет в якому містяться ватний тампонта шматок паперу з написом "ГЛОК-26", чотири паперові бірки з анписомчорнилами синього кольору та печаткою "Для пакетів НДЄКЦ", предмет схожий на пістолет з магазином без патронів, на якому маються написи "MADE IN AUSTRIA GLOCK Ges.m.b.H", " НОМЕР_7", "НОМЕР_8", " Glock 26 AUSTRIA 9x19", предмет схожий на пістолет, на звороті та рамці якого мається написи НОМЕР_9, із стволом, який виходить за межі затвора та магазином без патронів, що передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ГУ МВС України в м. Києві (приймальний акт №241) - знищити;

- документи та речі що долучено до матеріалів справи - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Арешт накладений на автомобіль «Тойота Авалон» д.н.з. НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_12, та автомобіль «Фольцваген Гольф» д.н.з. НОМЕР_5, номер кузова НОМЕР_6- скасувати.

Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 29 502, 25 грн.- солідарно.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.473 Кримінального процесуального кодексу України.

Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.

Головуючий суддя В.М.Карабань

Судді Т.В.Остапчук

Ю.А.Фаркош