Ухвала суду № 61814785, 29.09.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/455/16

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

29 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

представника позивача - ОСОБА_2, представник на підставі довіреності

представника відповідача - Зозуля В.П., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В апеляційній скарзі апелянт зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити.

Представник відповідачів заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративного позову, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції зазначив, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з вказаним позовом.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступні обставини.

Так, наказом №269-о від 02.10.2015 року ОСОБА_4 звільнено з органів податкової міліції Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

06.11.2015 року ОСОБА_4 звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області з заявою (рапортом), у якій просив перерахувати на його картковий рахунок одноразову грошову допомогу, у зв'язку з тим, що йому встановлено ІІ групу інвалідності та втрачено 70% працездатності.

Згодом позивач неодноразово звертався до ГУ ДФС у Хмельницькій області про проведення перерахунку та виплати йому одноразової грошової допомоги.

Листом ГУ ДФС у Хмельницькій області від 16.01.2016 року №536/Ц/22-01-05 позивача повідомлено, що йому призначена одноразова грошова допомога в розмірі65651,04 на підставі Порядку №707 від 12.05.2007 року.

Також позивач звертався до відповідачів з листами про роз'яснення порядку нарахування одноразової грошової допомоги.

На що йому було дано відповідні відповіді від 01.02.2016 року, від 15.06.2016 року та від 29.02.2016 року.

Як вже наголошувалось ОСОБА_4 звільнено 02.10.2015 року, тобто фактично усі трудові правовідносини позивача з відповідачами припинились у жовтні 2015 року.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Так, частина 3 статті 99 КАС України визначає спеціальний місячний строк звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Натомість предметом позову в справі що розглядається є правомірність призначення одноразової грошової допомоги та зобов'язання до вчинення дій, тому суд апеляційної інстанції вважає, що до спірних правовідносин застосовується загальний шестимісячний строк звернення до суду передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України, який позивачем не пропущений, а тому підстави для залишення адміністративного позову без розгляду відсутні.

Крім того, рішення Європейського Суду з прав людини про те, що "право на суд", не є абсолютним; воно може бути обмеженим, за певним змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні. Тим не менше, ці обмеження не повинні обмежувати або зменшити доступ людини таким чином або в такій мірі, що сама суть права знеціниться; такі обмеження не будуть сумісні положеннями Конвенції, якщо вони не переслідують законну мету або якщо немає розумної пропорційності між використовуваними засобами і переслідуваною метою (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Перес де Рада Каванілес проти Іспанії).

Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Так у справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням матеріалів позовної заяви до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії скасувати.

Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена в повному обсязі 06 жовтня 2016 року.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М. Судді Сторчак В. Ю. Ватаманюк Р.В.