Ухвала суду № 61814740, 29.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року Справа № 876/4924/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Тернопільської міської ради на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі за позовом Тернопільської міської ради до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області, третя особа ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

Тернопільська міська рада 22.04.2016 року звернулася в суд з адміністративним позовом до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області, третя особа ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог від 02.06.2016 року просить скасувати рішення № 29053825 від 01.04.2016 року про державну реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою вул. Є.Петрушевича, 9а, м. Тернопіль за ОСОБА_2; скасувати рішення № 29134141 про державну реєстрацію прав на квартиру № 1 за адресою вул. Є.Петрушевича, 9а, м. Тернопіль за ОСОБА_2 та скасувати рішення № 29134944 про державну реєстрацію прав на квартиру № 2 за адресою вул. Є.Петрушевича, 9а, м. Тернопіль за ОСОБА_2

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Тернопільська міська рада оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт зазначає, що державна реєстрація права власності на житловий будинок та квартири за адресою вул. Є.Петрушевича, 9а, м. Тернопіль за ОСОБА_2 проведена на підставі декларацій, відомості про які вилучені з Єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Третя особа у судовому засіданні просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати, а провадження по справі закрити.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що на підставі звернення ОСОБА_2 управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкт «Реконструкція квартири №1 двохквартирного житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок по вул. Петрушевича, 9, м. Тернопіль» від 19.11.2015 року за №ТП082153230140 та декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності на об'єкт «Реконструкція квартири №1 двохквартирного житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок по вул. Петрушевича, 9, м. Тернопіль» від 15.01.2016 року за № ТП142160151326.

На підставі звернень голови правління ОСББ «Старий ПАРК 5» ОСОБА_3, громадянки ОСОБА_4 та наказу відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради від 11.04.2016 року №5 проведено позапланову перевірку щодо додержання містобудівного законодавства при виконанні будівельних робіт на об'єкті за адресою вул. Петрушевича 9, м. Тернопіль за результатами якої встановлено факт подання недостовірних даних у зареєстрованих деклараціях.

У звязку із виявленням поданих недостовірних даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт від 19.11.2015 року за №ТП082153230140 та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю видано наказ від 15 квітня №12 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт», яким скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 19 грудня 2015 року за №ТП082153230140 на об'єкт «Реконструкція квартири №1 двохквартирного житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок по вул. Петрушевича, 9 у м. Тернополі» (замовник ОСОБА_2 М.) та наказ від 15 квітня 2016 року №13 «Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності», яким скасовано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності за №ТП142160151326 на об'єкт «Реконструкція квартири №1 двохквартирного житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок по вул. Петрушевича, 9 у м. Тернополі» (замовник ОСОБА_2 М.).

На підставі вищенаведених наказів головним спеціалістом відділу було вилучено дані про вищевказані декларації з Єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів.

Також, 29 вересня 2015 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області прийнято рішення №24852258 про державну реєстрацію прав на житловий будинок за адресою вул. Петрушевича, 9, м. Тернопіль за ОСОБА_2

На підставі вищевказаного рішення ОСОБА_2 зробив виділ двох квартир за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та отримав рішення №29134141 про державну реєстрацію прав на квартиру №1 за адресою вул. Є. Петрушевича, 9а, м. Тернопіль та рішення №29134944 про державну реєстрацію прав на квартиру №2 за адресою вул. Є. Петрушевича, 9а, м. Тернопіль.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду оскаржуваних рішень, не зазначено причин, через які він не зміг представити разом з матеріалами позовної заяви чи під час судового розгляду справи оскаржувані рішення та не клопотав перед судом про їх витребування.

Не надаючи правової оцінки оскаржуваним рішенням, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не враховано природу спірних правовідносин, так як дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у вищевказаній процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» згідно з п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

За змістом статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Так, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 11378658 від 29.09.2015 року, №14050697 від 01.04.2016 року та №14051285 від 01.04.2016 року ОСОБА_2 оформлено право власності на квартиру 1 та квартиру АДРЕСА_3, та на останній будинок м. Тернопіль, Тернопільська область.

З аналізу правовідносин, які склалися між сторонами видно, оскаржувані рішення, які є актом індивідуальної дії, вичерпали свою юридичну силу після реалізації, а саме: після одержання власником документів, що посвідчують право власності та його державної реєстрації, а тому подальше оспорювання правомірності набуття ОСОБА_2 права власності на об'єкт нерухомості, у свою чергу, регулюється цивільним законодавством.

Враховуючи те, що фактично у цій справі існує спір про право, колегія суддів вважає, що питання правомірності дій відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області, дотримання ними процедурних питань під час видачі ОСОБА_2 правовстановлюючих документів на реконструйовані квартири, що заявлені Тернопільською міською радою у позовних вимогах, повинні бути розглянуті в порядку цивільного судочинства.

Аналогічну правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України (ухвала ВАСУ від 31.08.2016 року № К/12007/16).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 1 ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, неправильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив незаконне і необґрунтоване рішення з порушенням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду, а тому таку слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції слід скасувати і провадження у справі закрити.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 196, 198 п. 4, 203 ч. 1, 205 ч. 1 п. 4, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Тернопільської міської ради задовольнити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі №819/544/16 скасувати та провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

ОСОБА_6

Ухвала у повному обсязі складена 04.10.2016 року.